А судді хто: громадяни Росії роками ухвалювали й ухвалюють рішення «іменем України»
Така ситуація може свідчити, що громадяни Росії роками ухвалювали й ухвалюють рішення «іменем України», проходять конкурси та кваліфікаційні оцінювання.. Вони також можуть мати доступ до державної таємниці, що загрожує нацбезпеці. До прикладу, експерти ГО «Автомайдан» повідомили про 10 українських суддів, яких підозрюють у колабораціонізмі.
Російські паспорти виявляли і в представників інших відомств. Згадати хоча б повідомила, що постійно перевіряє осіб на громадянство іншої держави. Як роблять це із суддями, зокрема тими, які мають доступ до державної таємниці — невідомо.
Незрозуміло й те, чи дійсно СБУ перевірила суддів ВС після ситуації зі Львовим. Тоді СБУ досить швидко відповіла про відсутність громадянства у Всеволода Князєва, але чомусь затягнула перевірку інших суддів. Про російський паспорт судді у відставці Валентини Сімоненко стало відомо теж від журналістів, хоча під час перевірки СБУ вона ще здійснювала правосуддя.
Український паспорт забрати, не можна повернути
Закон чітко передбачає, що добровільне набуття громадянства іншої країни є підставою для припинення громадянства України. Утім позбавлення Богдана Львова українського громадянства, здається, кануло в Лету.
Для порівняння: протягом повномасштабної війни президент указами позбавив українського громадянства Медведчука, Кузьміна, Деркача та Козака. Більшість із них мали громадянство іншої країни, зокрема Росії. Цікаво, що відповідне рішення ухвалили саме на підставі матеріалів СБУ й Державної міграційної служби.
Невідомо, чи мали держоргани оригінали документів, чи для позбавлення громадянства вистачило копій і відомостей з реєстру. Це свідчить про подвійні стандарти й непрозору процедуру позбавлення громадянства з «однаковими для всіх правилами».
Лист СБУ з підтвердженням російського громадянства суд оцінив як недостатній доказ, і суддя Альона Кушнова ухвалила поновити Богдана Львова на посаді. Тож слід ще вирішити в експертному колі та врегулювати, які ж саме докази має здобути СБУ та які саме дії вчинити, щоб у суду й інших органів державної влади не було сумнівів у їх достовірності й обґрунтованості. Також потрібно визначитися щодо статусу інформації, отриманої від органів країни-агресорки.
Рівняння з багатьма невідомими: як удосконалити процедуру
Україні критично бракує чіткої політики і правового механізму, щоб запобігти призначенням до судової влади осіб з іншим громадянством, а також щоб перевірити вже чинних суддів, а в разі виявлення — відрахувати їх і позбавити громадянства.
Процедуру варто вдосконалювати на всіх рівнях, зокрема, під час конкурсу на посаду судді й до органів судової влади. Почати можна з таких кроків:
Визначити, хто надає відомості про іноземне громадянство. Наприклад, першочергово СБУ, а не Служба зовнішньої розвідки;ВККСУ повинна ініціювати перевірку громадянства, коли досліджують досьє під час кваліфоцінювання (це можна робити через звернення до СБУ та СЗР);ВККСУ має ініціювати перевірку громадянства під час конкурсу (це можна робити через звернення до СБУ та СЗР);Логічно, що комісія мусить робити будь-які висновки щодо російського громадянства лише на підставі переконливих відомостей, які відповідно мають забезпечити СБУ та СЗР.Але найважливіше — визначитися, що саме вважати достатнім і належним доказом іноземного громадянства, особливо з огляду на вчинення агресії з боку РФ. Суддя КОАС Кушнова своїм рішенням стосовно Львова створила небезпечний прецедент. Якщо покладатися на нього, то Україна повинна отримувати 100% підтвердження від країни-агресорки. Це, очевидно, неможливо в умовах війни. Хіба що Росія надсилатиме нам документи, приклеєні до балістичних ракет.
У іншому разі це створює загрозу, що десятки осіб з російськими паспортами залишаться в судовій системі й на інших державних посадах.
Автор: Єлизавета Караченцева