Як на митниці провертають оборудки з «медичними» податковими пільгами
Це короткі результати нещодавнього аудиту, проведеного Рахунковою палатою.
Аналізували аудитори 2021-й, 2022-й і дев’ять місяців 2023 року, тобто мали можливість подивитися на динаміку. Вона позитивна, але сильно зіпсована ковідним карантином, на час якого податкові пільги для ліків було розширено. Відповідно, задеклароване різке, ледь не вполовину, зниження кількості імпортерів — податкових пільговиків з 2022-го — це не поліпшення роботи митників, а наслідки скасування «карантинних» пільг.
Саме існування ПДВ-пільги (від нуля до 7% за базової ставки в 20%) для імпортерів медикаментів і виробів медичного призначення видається цілком виправданим, особливо в нинішній час. Однак не завжди митниця приймає адекватні рішення про застосування цих пільгових ставок, хоча всі нормативні документи, переліки та списки має. Нерідко ті самі групи товарів обкладаються податком або за повною ставкою, або за пільговою, і логіка в наданні пільг не завжди простежується, на відміну від корупційного чинника.
Рахункова палата України провела вибіркову перевірку чотирьох митниць: Волинської, Дніпровської, Львівської та Одеської. Результати цікаві: у двох сотнях випадків зафіксовано необґрунтоване застосування ПДВ-пільги, внаслідок якого до держбюджету не надійшло понад 32 млн грн. Не дуже багато, на перший погляд, але йдеться тільки про чотири митниці з 16, тобто й зазначені бюджетні втрати можуть виявитися лише четвертою частиною від загальної суми недонадходження через удавані митні пільги.
Випадки є цікаві. Наприклад, аудитори виявили шість компаній, які отримали пільги при імпорті товарів, яких і близько не було в переліку, затвердженому урядом. Чотири з шести компаній обслуговувалися у Львівській митниці, оце так збіг. Там же знайшовся інший підозрілий пільговик: компанія ввезла медичні вироби за зниженою ставкою ПДВ нібито тому, що поставка здійснювалася в рамках «виконання державних програм у сфері охорони здоров’я», от тільки закупівля була не державною.
Понад те, заповзятливий приватник згодом продав цей товар одному комунальному підприємству, на чому його й підловили аудитори. Після з’ясування обставин «пільговик» сам зголосився доплатити ПДВ державі та не заглиблюватися в подробиці цієї історії. Нібито хепі-енд, а як щодо митника, який схвалив його пільгу? Вочевидь, відбувся легким переляком.
…Або такий приклад: завезли два імпортери на митну територію України марлю для подальшого виготовлення бинтів більш як на 110 млн грн. Обидва — за пільговим 7-відсотковим тарифом. Ось тільки один привіз до України готовий товар, а другий — не те щоб марлю, а практично сировину. Звичайно, він мав сплатити 20% ПДВ хоча б тому, що завезену сировину в результаті можна використати як завгодно, не в медичних цілях теж. Але митниця дала добро. Бюджет недоотримав майже 16 млн грн.
А дніпровські митники наділили пільгою в 7% партію ін’єкційних імплантів на основі гіалуронової кислоти вартістю в 2,5 млн грн, хоча точно знали, що на косметичні засоби жодні пільги не поширюються. І при оформленні партії точно могли прочитати в декларації, наданій виробником, що його товар — «косметичний засіб для видалення зморшок і поліпшення форми губ». Ціна недогляду? Імпортер сплатив до держбюджету 175 тис. грн, хоча мав — пів мільйона.
Зовсім дивно виглядає ситуація з наданням медичних пільг компаніям, за видом діяльності максимально далеким від медицини. Так, серед пільговиків опинилися Львівський цирк, Національний палац «Україна», готельний комплекс «Карпати» і компанія «ОККО». За законом, без ліцензії (а її немає) вони в принципі не могли ввозити медпрепарати до України, що з пільгою, що без. Але якось провезли, ще й зі знижкою.
То чому така плутанина? Процитуємо пункт 4 звіту: «Аудитом установлено, що… окремий облік осіб, які здійснюють операції із ввезення на митну територію України лікарських засобів і медичних виробів, не ведеться, оскільки це не передбачено нормативно-правовими актами». Ну, а якщо немає обліку, то й причепитися немає до чого.
А на додаток до всього, як зазначає Рахункова палата, надані Держмитслужбою вибірки є неточними, оскільки до значної кількості митних кодів, за якими й визначають податкову пільгу, включено товари, які можуть належати як до медичних виробів, так і до інших груп. Наприклад, до коду 9402 належать як медичні, хірургічні, стоматологічні, ветеринарні меблі, так і перукарські крісла. До коду 9001 «Волоконно-оптична продукція, лінзи, призми, дзеркала, неоправлені» належать як медичні вироби, так і побутові прилади. А в коді 8703 зашифровано як автомобілі швидкої допомоги, так і гоночні авто.
Здається, таке широке «наповнення» кодів є ідеальним ґрунтом для корупції та свавілля на митниці. Тим часом воюючій Україні як повітря необхідні податкові надходження. І якщо тільки при ввезенні марлі бюджет недоотримав 16 мільйонів, то при екстраполяції на інші сумнівні рішення митниці про застосування пільг із ПДВ для імпортерів намалюється величезна цифра.
Цікаво, чи насправді завозили до України «Феррарі» або перукарні крісла під виглядом медтехніки й із 7% ПДВ? Цілком могли. Але ж це тільки одна проблема з порушених у багатосторінковому аудиті. Біда з ліцензуванням, з перевірками, з комунікаціями між податківцями, митниками та Держлікслужбою. Навіть зі звітністю біда: аудитори виявили, наприклад, що Львівська митниця регулярно (нібито помилково) вносила одні й ті самі дані в графи різних показників, викрививши в підсумку всю свою статистику за дев’ять місяців 2023 року.
Хаос? Таке слово автори у звіті не використовують, але схоже на те. Нагадаємо, реформа митної служби — один із одвічних пріоритетів у нашій країні.
—
Віктор Конев, опубліковано у виданні ZN.ua
Окупанти з "Торнадо" обстріляли будинки у Шевченковому в Харківській області: є постраждалі
