Стало відомо як ГРУ РФ рядиться під правозахисників, журналістів та кінематографістів
Про це розповідає видання The Insider.
Всі знають, що шпигуни часто працюють як нелегали. У недавніх розслідуваннях The Insider фігурувала шпигунка з ГРУ, яка під виглядом світської левиці знайомилася з офіцерами НАТО, псевдобразилець, який ледь не проник на роботу до Міжнародного кримінального суду, та псевдожурналіст, який влаштувався на роботу дослідником у норвезькому університеті.
А ось що раніше не було відомо, то це те, що шпигуни-диверсанти з ГРУ (що не має мандату на діяльність усередині країни) впроваджуються в російські активістські, правозахисні та професійні групи, щоб створити переконливу легенду і отримати доступ до різних міжнародних організацій.
Правозахисник. Як ГРУ впровадилося у каспарівський форум
Іван Жихарєв — професійний геолог, який спеціалізується на бурінні свердловин для води, а також активіст, який присвячує вільний час правозахисної діяльності. У Московській відкритій школі прав людини його пам’ятають як одного з найактивніших волонтерів, він намагався не пропускати жодного Форуму вільної Росії, де брав участь у робочій групі щодо санкцій, просував ініціативи щодо захисту екології та донорства крові.
Його не слід плутати з Іваном Жигарьовим — людиною з такою самою датою народження, ідентичною зовнішністю і лише однією іншою літерою у прізвищі. Жигарьов - учасник особливо секретного підрозділу вбивць та диверсантів, які отримали багаторічну підготовку у Головному розвідувальному управлінні Міноборони.
Іван Жигарьов народився в німецькому Магдебурзі в сім’ї російського військового Івана Жигарьова-старшого, дислокованого у Східній Німеччині у 1980-ті роки. Жигарьов пішов стопами батька, служив у армійському спецназі і вступив до Військової академії ГРУ, про що свідчить історія його адресної реєстрації. Не пізніше 2009 його завербували для служби в елітній оперативній групі ГРУ, підрозділ 29155.
Приблизно у той самий час світ з’явився його «хороший» двійник, Іван Жихарєв. ГРУ влаштувало його на роботу до держкомпанії з розвідки та буріння свердловин НВО «Геоспецбуд». Чому саме бурильник? Можливо, у творчих пошуках у ГРУ просто вбили це ім’я в пошуковій системі і виявили лише одну людину у Вікіпедії з таким ім’ям — відомого радянського бурильника (той, щоправда, бурив нафту, а новий Жихарєв — воду).
Протягом кількох років, до 2017 року, «Жихарєв» слідував робочим маршрутом решти членів підрозділу 29155: виїжджав під фальшивими посвідченнями за кордон у складі невеликих груп по три–п’ять осіб за завданнями, цілі яких поки що невідомі. Наприклад, "Жихарєв" на початку березня 2015 року побував у Нідерландах, де пробув десять днів; водночас троє інших членів команди (зокрема сумнозвісний шанувальник «солберецького» собору Олександр «Петров»-Мішкін) вирушили до країн Бенілюксу. Наступного року він повторив свою поїздку до Амстердама двічі, знову ж таки змінюючись з іншим колегами з загону 29155. Цього разу серед них був інший підозрюваний у отруєнні Скрипалів, «Руслан Боширов» (Анатолій Чепіга), і ще один співробітник ГРУ, пов’язаний з отруєнням болгарського виробника зброї Омеляна Гебрева.
У 2016 році «Жихарєв» також побував у Мюнхені та Берліні, у 2017 році — до Тбілісі, а в січні 2018 року вирушив до Франції, де приєднався до інших членів загону 29155 на їхній секретній базі неподалік швейцарського кордону. Випадково чи ні, але «Жихарєв» також перебував у Європі під час підготовки отруєння Скрипалів, вилетівши до Москви з Відня 3 березня 2018 року — першого дня, коли Мішкін і Чепіга відвідали Солсбері.
У 2017 році у «Жихарева» розпочинається нова місія: він впроваджується до Московської відкритої школи прав людини (МОШПЛ) при Сахарівському центрі. Співробітники МОШПЛ, розмовляючи з The Insider, довго не могли повірити, що Жихарєв зовсім не Жихарєв, а учасник групи вбивць із ГРУ. Там розповіли, що він був «найактивнішим волонтером», мав доступ до реєстраційних даних учасників школи та брав участь у багатьох управлінських зустрічах, де зокрема обговорювалися питання фінансування.
Серед іншого він брав участь у кампаніях підтримки правозахисників в ув’язненні, координував роботу з Азимжану Аскарову з Киргизстану та займався передачею грошей, які для нього збирали. "Якщо його попросиш щось зробити, він ніколи особливо не відмовлявся, брав участь у всіх зустрічах", - з теплом згадують його колеги.
За їхніми словами, він усім розповідав, що за професією займається бурінням свердловин, не особливо поширюючись про роботу. Про його закордонні поїздки колеги пам’ятають погано, від МОШП він їздив лише до Кишинева на громадянський форум CampCamp, де зібралося понад 200 правозахисників та журналістів із п’ятнадцяти країн Східної Європи та Центральної Азії.
У МОШПЛ навіть не згадали, що дали йому рекомендацію на участь в організованому Гарі Каспаровому Форумі вільної Росії. З 2017 року «Жихарєв» їздитиме на ці форуми регулярно. Організатори згадують, що вперше він зареєструвався на четвертий Форум (3–4 грудня 2017 року у Вільнюсі), а потім відвідував усі наступні форуми аж до восьмого (дев’ятий через пандемію проходив онлайн, а на наступні Жихарєв уже не заявився). При цьому Жихарєв завжди просив компенсувати проїзд та заселити до готелю. У цих проханнях йому відмовляли, але, наголошують організатори, навіть якби він і оселився в одному готелі з учасниками, головний організатор, Гаррі Каспаров, залишався б для нього недосяжним, бо його завжди селили окремо.
Жихарєв зареєструвався у три робочі групи: «Список Путіна», «Правозахисну» та «Кадровий резерв», перебував у чаті робочої групи щодо санкцій. Особливої активності там, проте, не виявляв, напирав на питання екології.
Цікаво, що на свій перший захід у Вільнюс Жихарєв приїхав машиною разом із двома іншими учасниками і з ними повернувся назад. Це Руслан Камбієв та Расул Катаганов, правозахисники з Північного Кавказу. The Insider звернувся до Руслана Камбієва, щоб поцікавитись обставинами їхньої спільної поїздки. Камбієв спочатку сказав, що взагалі не пам’ятає людину на ім’я Іван Жихарєв, а коли їй представили фотографію всіх трьох у пості в Instagram, відповів, що познайомився з нею на Вільнюському форумі, куди сам прилетів літаком. Коли The Insider звернув його увагу, що прикордонні записи показують, що на форум він прибув на машині і в цій же машині був «Жихарєв», Камбієв згадав, що вони дійсно приїхали на машині, а познайомилися на попередньому форумі. Коли The Insider нагадав, що цей форум був першим, у якому вони брали участь, Камбієв відповів, що тоді вони, швидше за все, познайомилися на врученні премії «Герой Кавказу» у центрі Сахару. The Insider звернув увагу Камбієва на те, що вручення премії було на кілька місяців пізніше за форум. Тоді Камбієв узяв паузу і наступного дня згадав: вони познайомилися на заході МОШПЛ 14 жовтня 2017 року, у Сахарівському центрі.
Активісти МОШПЛ розповіли The Insider, що востаннє він спілкувався з ними і був волонтером на заходах у 2021 році. Цілком ймовірно, що «Жихарєв» був виведений з експлуатації після того, як його прикриття було оприлюднено французькою владою у 2022 році як одне з кількох імен офіцерів ГРУ, які відвідали секретну базу ГРУ в цій країні (щоправда, французька влада помилково припустила, що Іван Жихарєв - Справжня особистість, а не прикриття).
Режисер-документаліст. Як ГРУ знімало відео про себе
Ще одним членом групи вбивць із військової частини 29155, який мав паралельну кар’єру-прикриття, є підполковник Максим Родіонов. Родіонов народився в казахстанському місті Атбасар у 1983 році, служив у Новокузнецьку та Самарі, а потім був прийнятий до 3-ї гвардійської бригади спецназу ГРУ в Тольятті. У 2014 році йому було видано паспорт із тієї ж ГРУ-шної серії, якою прославилися отруйники Скрипалів. Під новим псевдонімом «Смирнов» він побував у Барселоні (у березні 2014 та липні 2016 року), в Італії (жовтень 2016), Киргизстані (травень 2016), Чехії (липень 2016), Казахстані (квітень 2017). Після того як The Insider та Bellingcat у 2018 році розкрили цю серію паспортів, у 2019 році йому було видано новий біометричний паспорт. Але було вже пізно: у Франції читали публікації The Insider та Bellingcat, і через те, що раніше Родіонов-Смирнов використав паспорт із цієї серії, його нова французька віза була анульована.
На той час Максим «Смирнов» уже кілька років тому був «режисером-документалістом», членом Гільдії неігрового кіно. У керівництві Гільдії були чимало здивовані тим, що серед її членів затесався такий іменитий учасник, і важко пояснити, чим саме він займався в Гільдії.
З трудової книжки «Смирнова», з якою ознайомився The Insider, випливає, що у 2015–2016 роках він працював у компанії «Просто Медіа», але в організації пояснили, що запис це, очевидно, підроблений, оскільки компанія була зареєстрована лише у вересні 2016 року, а функціонувати почала у 2018-му (ніякого Смирнова при цьому в організації не знали).
Пізніше він став співзасновником студії відеовиробництва «Томіріс», що знімала серед іншого крінж-інтерв’ю про небезпеку «гомосексуалізму, демонізму, садизму та педофілії». Головним героєм цього інтерв’ю про те, як правильно дотримуватися моральності в суспільстві, став російський неонацист Микола Зайцев-Бірдюкін.
ГРУ-шна студія також зняла проморолик, присвячений автомотопробігу з Росії до Монголії. Як раніше вже писав The Insider, ГРУ мають безпосереднє відношення до цих ралі і використовують їх для розвитку своєї логістики в регіоні.
Втім, не схоже, що «Томіріс» реально займався справжнім відеопродакшном. Швидше, це було зручне прикриття для організації різноманітних заходів за участю міжнародних делегацій — як, наприклад, круглий стіл із представниками КНДР, конференція з нерозповсюдження ядерної зброї в Казахстані чи конференція з російсько-китайської співпраці.
Журналіст. Мільйонер
Костянтин Медведєв – унікальний випадок в історії таємних операцій військової частини ГРУ 29155: на відміну від інших, він не має псевдоніма. Він вів життя таємного члена загону 21955 року під своїм справжнім ім’ям.
Медведєв, як і Жигарьов, народився в Магдебурзі (НДР) у 1976 році — його батько теж був військовим, дислокованим у цьому місті. Медведєв-старший тривалий час обіймав посаду начальника відділу кадрів в одному з департаментів Міністерства оборони та безуспішно балотувався до Мосміськдуми як кандидат від КПРФ. Його син Костянтин Медведєв також обрав військову кар’єру і закінчив Новосибірський військово-командний інститут, а потім і Військову академію ГРУ в Москві.
Після закінчення Академії Медведєв знаходить альтер его: стає «іноземним кореспондентом» у журналі «Морське страхування». Як уже писав The Insider, цей журнал є ГРУ-шним прикриттям — там, наприклад, було працевлаштовано Володимира Мойсеєва («Попова»), одного з організаторів невдалого перевороту в Чорногорії. Хоча у відкритих джерелах немає згадок про те, що Медведєв коли-небудь публікував матеріал у цьому виданні, у статті 2008 року в журналі, пов’язаному з Міністерством оборони Росії, дійсно описується агент морського страхування на ім’я Костянтин Медведєв, який перевозив деякі банки з пробами нафти Японію на борту російського нафтового танкера (навіщо страховому агенту возити проби нафти у статті не пояснюється).
Потім Медведєв значиться в закритій газеті «Трибуна», де він навіть публікував матеріали. "Бадмінтон - спорт дипломатії" - одна з його статей, з якої стає ясно, що посол Індонезії відвідав редакцію "Трибуни". З тексту випливає, що журналісти обговорювали з послом переважно бадмінтон (стаття вийшла буквально через місяць після загадкового відео, в якому Дмитро Медведєв та Володимир Путін навіщось рекламують бадмінтон), але, виходячи з реальної професії автора матеріалу, можна припустити, що це було єдиною темою розмови. З іншої публікації, приблизно такої ж сповненої глибини та сенсу, випливає, що Медведєв публікував репортажі з-за кордону, у тому числі зі Словенії. Останній головний редактор «Трибуни» Микола Васильєв заявив The Insider, що такого співробітника не пам’ятає.
Чим конкретно займався Медведєв насправді, сказати складно, але його номер є у дзвінках і керівника військової частини 29155 Андрія Авер’янова, та важливого члена групи, який працював під прикриттям дипломата Єгора Гордієнка, та багатьох інших. Також незрозуміло, чому Авер’янов вирішив не надавати Медведєву ім’я для прикриття. Можливо, до приєднання до групи 29155 Медведєв вже побував у Європі, а це означає, що його біометрія могла скомпрометувати особу прикриття. При цьому мандрував Медведєв часто: вже будучи членом 29155, він відвідав Гельсінкі у травні 2016 року, Бішкек у травні та серпні 2016 року, Париж у червні 2016 року, Відень у травні 2017 року та Прагу у серпні 2016 року, березні 2018 року.
Хоч би якими були робочі завдання Медведєва, оплачувались вони добре. Судячи з виписки з податкової, тільки в 2021 році він отримав дивідендами від Ощадбанку і ВТБ 45 млн рублів (за тим курсом — понад півмільйона євро), і це при тому, що середня зарплата офіцера в Росії складає близько 50 тисяч рублів.
Переклад: «Аргумент»
Окупанти з "Торнадо" обстріляли будинки у Шевченковому в Харківській області: є постраждалі
Читайте більше новин по темі:
