Зрадники України: ЗСУ ліквідували двох "манкуртів", Київщину атакує уродженець Вишгороду
А тепер увага!
Капітан першого рангу Андрій Палій був родом із Києва. У 1992 році він закінчив Київське вище військово-морське політичне училище за спеціальністю соціальний психолог.
В училищі, єдиному в СРСР, готували політичних працівників для кораблів та флоту СРСР. КВВМПУ було засноване в 1967 році на території що належала Києво-Могилянській академії, пізніше Київській духовній академії.
Йдемо далі.
19 березня стало відомо, що в Україні свою смерть знайшов Сергій Волинець – командир авіаційної ланки військово-повітряних сил Росії. В РФ знищеного ЗСУ манкурта нагородили орденом мужності (посмертно).
Росіяни нагородили орденом етнічного українця за те, що він "мужньо" знищував братів по крові. Нагородили за те, що він свідомо перетворював квітучі українські міста у випалену пустелю.
До речі, загиблий Сергій Волинець брав безпосередню участь і у бомбардуваннях Грузії у 2008 році. Крім того, підтвердилася інформація про його участь у війні в Сирії.
І на останок. Вишенка на тортик.
Знайомтеся, Татарченко Ігор Віталійович. Народився у Київській області у Вишгороді.
Наразі Татарченко капітан 1 рангу, в.о. командира 155 окремої бригади морської піхоти (місце постійної дислокації- м. Владивосток) ТОФ ВМФ ЗС РФ. Там же проживає його дружина та дочка, які до цього часу проживали у м. Севастополі (адреса: вул. Фадєєва 3, кв. 67).
Наразі уродженець Вишгорода І. Татарченко бере безпосередню участь у плануванні та застосуванні російських військ на київському напрямку, у тому числі у районі Вишгорода, де проживають його рідні, близькі, колишні друзі та знайомі.
Зверніть увагу на прізвища російських окупантів!
Свого часу Кіплінг великі поняття про вірність і єдність висловив дуже просто і геніально: "Ми з тобою однієї крові - ти і я!". Ці слова червоним рядком проходять через весь цикл розповідей про Мауглі та його друзів.
Я не буду давати оцінку матерям, які виховали цих зрадників. Але, вони народилися в Україні, ходили українськими вулицями, вдихали їх п"янкий аромат, милувалися їх краєвидами...
А потім зрадили. Принесли горе і смерть на цю землю. Землю своїх предків. Землю, яка плекала їх і ростила. Тепер вони дивляться крізь приціл на своїх колишніх краян, згадують топоніміку вулиць міст де вони народилися щоби штурмовим загонам окупантів, на вірність яким вони присягнули, легше було плюндрувати ці землі.
Однієї крові... Ключові слова. У нашому випадку - це вирок.
