За що судитимуть ексгендиректорку столичного КП “Інформатика” Вероніку Малкову
Як стало відомо KВ, на 15 квітня 2024 року заплановано засідання Шевченківського районного суду Києва, на якому має бути розглянуто обвинувальний акт відносно екскерівниці, а нині – заступниці генерального директора КП “Інформатика” Вероніки Малкової.
Ця посадовиця офіційно обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 361-2 (несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах, автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства) та ч. 2 ст. 361-2 (той самий злочин, скоєний за попередньою змовою групою осіб) Кримінального кодексу (КК) України. Санкції цих статей передбачають покарання в тому числі у вигляді позбавлення волі на термін до 5 років. Втім, зважаючи на відсутність у Малкової судимостей, вочевидь, суд може обмежитися максимум “умовним терміном”.
Що інкримінується посадовиці
Слідство відносно Вероніки Малкової здійснювалося в рамках кримінального провадження №12023100000000111, яке було відкрито Головним управлінням Нацполіції Києва 8 лютого 2023 року. У ході досудового розслідування правоохоронці встановили, що Вероніка Малкова, будучи керівницею КП “Інформатика”, спільно з адміністратором комплексної системи відеоспостереження Києва (його конкретна посада та персональні дані в судових ухвалах по цій справі не уточнюються, але зазначається, що він є підлеглим Малкової. – КВ), незаконно здійснювали передачу інформації з камер відеонагляду неназваній особі чоловічої статі.
При цьому останній в подальшому незаконно використовував отриману інформацію у власних цілях, а також передавав іншим громадянам. Зокрема, слідчі з’ясували, що таким чином завдяки камерам відеоспостереження було встановлено маршрут руху по Києву автомобіля “Citroen” – його було відслідковано за допомогою державного номеру цього транспортного засобу. Про причетність вказаних осіб до такого “зливу” правохоронцям стало відомо завдяки даним IP-адреси адміністратора системи відеоспостереження, а також інформації з месенджеру “WhatApp” одного з фігурантів цієї справи.
Так, 12 січня 2023 року він записав голосове повідомлення, у якому чітко сказав, що, цитуємо, “мне дали номер машины, я его сбросил нашей “тёте”, она поставит его на “розыск” и мы найдем его локацию”. Вочевидь, “тётей” вони називали саме Вероніку Малкову, адже інші жінки в цій справі офіційно не фігурують. Разом з тим, правоохоронці не уточнили, кому саме належить згаданий автомобіль і якою була мета його “розшуку”, а також не зазначають, чи отримували посадовці або їхні посередники грошові кошти або іншу неправомірну вигоду за надання таких послуг.
Серед іншого, у Нацполіції повідомили, що адміністратор системи відеоспостереження має з Веронікою Малковою, цитуємо, “тісний зв`язок”. Крім того, правоохоронці встановили, що тодішня керівниця КП “Інформатика” користувалася автомобілем “Land Rover Discovery Sport” білого кольору, який належить ТОВ “Бест Лізинг”. Що цікаво, такого транспортного засобу немає в декларації про доходи Малкової за 2021 та 2022 роки. Із цього можна зробити висновок, що або вона його просто не декларувала, або ж Малкова почала ним користуватися лише в 2023-ому, що буде відображено в її фінансово-майновій звітності за минулий рік, яка поки що не опублікована на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).
Реакція на справу Малкової
Підозру Вероніці Малковій було вручено ще в жовтні 2023 року, і після того, як про це повідомили правоохоронці, відповідна інформація набула значного суспільного резонансу.
Так, 30 жовтня 2023 року в Київській міській прокуратурі уточнили, що підозрювана “на прохання свого знайомого посадовиця через мобільний месенджер передавала останньому дані щодо схеми маршрутів пересування конкретних транспортних засобів по Києву, а також місць їх фіксацій засобами комплексної системи відеоспостереження столиці”. Того ж дня на це повідомлення відреагували в КМДА – її пресслужба повідомила, що Вероніка Малкова ще в березні 2023-го (невдовзі після початку слідства. – КВ) була відсторонена від посади, а в КП “Інформатика” було “проведено необхідні внутрішні безпекові заходи”. При цьому, в столичній міськдержадміністрації зазначили, що “система відеоспостереження працює у штатному режимі, втручань не було”.
Вручення підозри Малковій та інші дії правоохоронців в рамках цього провадження (фото столичної прокуратури)
У свою чергу, депутатка Київради Ксенія Семенова (фракція "Слуга народу") заявила про ініціативу створення Тимчасової контрольної комісії (ТКК) щодо безпеки даних в Києві – щоб перевірити хто отримував цю інформацію, з якою метою і як цього не допустити в майбутньому. Зокрема, народна обраниця припустила, що, на фоні таких повідомлень, завдяки столичним камерам відеоспостереження, наприклад, спецслужби рф могли отримувати дані про пересування військового і політичного керівництва держави. Вже наступного дня, 31 жовтня, Семенова зареєструвала проєкт рішення №08/231-1364/ПР щодо створення такої комісії, яка мала б займатися “питаннями перевірки інформації, оприлюдненої у ЗМІ, щодо несанкціонованого використання даних “Комплексної системи відеоспостереження Києва”.
Згідно з цим документом, ТКК повинна займатися перевіркою даних стосовно того, чи дійсно посадовці КП "Інформатика" розповсюджували інформацію щодо маршрутів пересування транспортних засобів по Києву та місць їх фіксацій відеокамерами, встановленням осіб, які причетні до несанкціонованого використання даних системи відеоспостерження, розробкою рекомендацій щодо унеможливлення незаконного поширення інформації з “вуличних камер” тощо. Втім, станом на сьогодні даний проєкт рішення так і не було затверджено міськрадою.
Як працює КП “Інформатика”
Як раніше неодноразово повідомляла KВ, запровадження в столиці системи відеоспостереження відбувається на тлі постійної критики з боку депутатського корпусу Київради та розглядів, ініційованих правоохоронними органами.
Наприклад, ще у серпні 2020 року голова антикорупційної комісії міськради минулого VIII скликання Олег Бондарчук (входив до складу фракції “ВО “Свобода”) вказував на те, що столична влада “збудувала” систему, яка дозволяє безконтрольно збільшувати витрати на цей напрямок, щоб “перекачувати” бюджетні кошти до кишень заздалегідь визначених підрядників. А його колега, депутат Олександр Пабат (тоді – позафракційний, раніше входив до фракції “Солідарність”), у цей же період висловлював припущення, що частину фактично вкрадених у платників податків коштів у результаті буде витрачено заради перемоги Віталія Кличка на виборах мера Києва, які відбулися восени 2020-го.
Національне антикорупційне бюро (НАБУ) в 2021 році розслідувало факти можливих бюджетних розпилів при закупівлях систем відеоспостереження. Попередньо йшлося про завдання міськбюджету збитків на суму 30 млн гривень – саме такі цифри нарахував Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА. Його фахівці, зокрема, встановили, що обладнання, яке КП “Інформатика” закуповувало в 2016-2017 роках, до цього кілька разів “купувалося та перепродавалося” різними суб’єктами господарської діяльності – з відповідним зростанням вартості товару. Втім, слідство в рамках відповідного провадження ні до чого не призвело – жоден фігурант не отримав обвинувального вироку суду.
Вистачає в діяльності КП “Інформатика” й інших сумнівних моментів, які зацікавили правоохоронців. Наприклад, наразі Бюро економічної безпеки (БЕБ) розслідує факти можливого заволодіння бюджетними коштами посадовцями цього підприємства у 2021-2023 роках при закупівлі різної програмної продукції та товарно-матеріальних цінностей. За попередніми підрахунками детективів, столичному бюджету були нанесені збитки на суму від 8,7 млн до 21 млн гривень (точні цифри стануть відомі після результатів відповідної судової експертизи). Слідчі вважають, що розкрадати кошти “комунальникам” допомагали посадовці семи компаній, у тому числі ТОВ “Українські інфосистеми”, яке освоювало бюджет на створенні т.зв. “ситуаційного центру протидії загрозам у Києві”.
Нагадаємо, Вероніка Малкова виконувала обов’язки гендиректорки КП “Інформатика” з 6 вересня 2021 року по 27 березня 2023 року. До цього вона певний час працювала заступницею керівника цього підприємства з інформаційних технологій. При цьому, у відкритих джерелах відсутня інформація, коли її було призначено на цю посаду “вперше” і коли вона зайняла її після відсторонення.
Попередником Вероніки Малкової на посту очільника даного КП був Микола Пихтін, який керував ним з жовтня 2017 року. Після відсторонення Малкової від посади керівника “Інформатики” це підприємство на правах виконуючої обов’язки гендиректора спочатку очолила Олена Грубляк (з 27 березня 2023 року), а потім – Микола Жандоров (з 8 лютого 2024 року, також в якості в.о.).
КП “Інформатика” знаходиться в підпорядкуванні Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) КМДА, який з 25 серпня 2023 року очолює Вікторія Іцкович. На цій посаді вона змінила Олега Половинка, який керував даною структурою з 27 серпня 2021 року. Раніше, з 3 березня 2017 року по 29 квітня 2020 року, даний департамент очолював Юрій Назаров, який був “обличчям цифровізації в Києві” та з персоною якого пов’язують численні порушення в даній сфері. Після його звільнення та до призначення Половинка Департаментом ІКТ КМДА на правах “т. в.о. директора” керувала Ганна Лисик.
Діяльність Департамента ІКТ КМДА з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич, який наразі перебуває під слідством за фактом можливого зловживання службовим становищем при відведенні столичною владою земельної ділянки в парку “Нивки” під житлову забудову.
Окупанти з "Торнадо" обстріляли будинки у Шевченковому в Харківській області: є постраждалі
