Український нардеп просуває «газові» інтереси олігарха Злочевського
Про це пише «Антикор».
Олігарх Злочевський прагне контролювати важливе родовище газу
Офіційна біографія Володимира Кабаченка майже таємна. Закінчив будівельний факультет Придніпровської академії будівництва та архітектури. У 2011 році влаштувався інженером в представництво французької компанії Beten, яка займається проектуванням вітроелектростанцій, біогазових установок, малих ГЕС і т.д. Скуповував нафтовидобувні та нафтосервісні підприємства: «Кримпаливенергосервіс», «Техноресурс», «Зонд», «Першу українську нафтогазову компанію» та фірму «Нафтогаз Гарант», яка до НАК «Нафтогазу» не має прямого відношення. Вже наявні на той момент нафтогазовидобувні компанії Злочевського – «Еско Півнич» та «Парі» – нарощують виробництво.
Права рука Злочевського – людина на ім’я Вадим Пожарський (голова правління Асоціації газодобувних компаній України). У Міністерстві екології він очолював Департамент міжнародних зв’язків. Мине ще кілька років, і в ЗМІ потраплять його листи до Хантера Байдена про те, як той міг би «використати свій вплив» та вплив свого батька для допомоги Burisma Holdings.
Але це станеться, коли Пожарський працюватиме у Burisma Group у скромному статусі радника ради директорів. А поки що до нього як керівника департаменту приходили представники французької компанії з якимось проектом будівництва вітряків. І серед відвідувачів виявляється 25-річний Володимир Кабаченко. Тоді Пожарський через Злочевського, який залишив Мінекології і повністю занурився у створення свого нафтогазового холдингу, отримує посаду заступника голови Державного агентства екологічних інвестицій України. Агентство мало стати ключовим у торгівлі квотами на викиди, а також провайдером великих іноземних інвестицій та грантових коштів за міжнародними програмами енергоефективності.
Але тут відбувається Революція гідності, і Пожарського звільняють. Він переходить у Burisma, а Кабаченко прилаштовує до «Нафтогазу» начальника відділу реалізації енергоефективних проектів. Щоб і надалі тримати під контролем гроші, які раніше йшли через агентство. Але Андрій Коболєв звільняє його.
Формально Кабаченко стає топ-менеджером з геотермальної енергетики. Цей напрямок займається, природно, Пожарським, який їздить до Європи і підписує меморандуми про взаєморозуміння. Наприклад, із італійцями. І бере із собою вірного друга.
Але геотермальна тема – лише прикриття. Чоловіки отримують вказівки від Злочевського щодо відмивання іміджу – його та компанії, у портфелі якої на той момент понад 20 ліцензій на розробку родовищ в Україні. З них майже 99% видобутку посідає природний газ. Найбільші ділянки – у Дніпровсько-Донецькому, Карпатському та Азово-Кубанському басейнах.
Бос Кабаченко Микола Злочевський робив кар’єру у нафтогазовому секторі з початку 90-х. До 2013 року його статки, за оцінками журналу «Кореспондент», досягли 238 млн доларів. Він мав чудові зв’язки в оточенні Віктора Януковича. І завдяки їм він у листопаді 2013 року вигідно продає фірмі ВЕТЕК Сергія Курченка Херсонську нафтоперевалку, оформлену на його фірму «Інфокс». А гроші від продажу виводить на офшорні рахунки Burisma Group.
Тим самим Злочевський припускається фатальної помилки – створює привід для кримінальної справи. Потім їх буде кілька: із незаконного збагачення в особливо великих розмірах, ухилення від сплати податків на суму близько 1 млрд. грн. і т.д.
У лютому 2014 року Злочевський залишає Україну. У Європі він активно шукає виходи на впливових персонажів, яких затягує до Ради директорів Burisma, де радником вважається наставник Кабаченко у всіх сенсах слова Пожарський.
У квітні 2014-го до Ради директорів заходить екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський, а через місяць Хантер Байден, син віце-президента Джо Байдена. Водночас Burisma Group починає співпрацювати з Atlantic Council як один із спонсорів програми з енергетичної безпеки в Україні.
У травні 2015 року Burisma Group провела свій перший форум з енергетичної безпеки в Монте-Карло за підтримки князя Монако та Atlantic Council, місцем форуму було обрано яхт-клуб Монако.
Незважаючи на ці старання, на початку 2015 року Злочевський був оголошений у розшук за підозрою у незаконному збагаченні. А 17 квітня 2015 року Хантер Байден отримує від старшого товариша Кабаченка листа, який пізніше буде опубліковано в The New York Post:
«Дорогий Хантер, дякую, що запросив мене до Вашингтона (округ Колумбія) і надав можливість зустрітися з твоїм батьком і провести трохи часу в його суспільстві. Це – велика честь та задоволення». У ще одному, більш ранньому посланні Пожарський нібито запитував Хантера про те, як той міг би «використати свій вплив» на допомогу українській компанії.
Газета стверджувала, що листування отримане з ноутбука, залишеного в квітні 2019 року в ремонтній майстерні в штаті Делавер і співробітників Федерального бюро розслідувань, що потрапив до рук.
Через кілька років Burisma вдається закрити більшу частину кримінальних справ. Пожарський залишається у компанії у статусі радника і займається, за його словами, репутацією. Кабаченко ж наприкінці 2017 року йде на вільні хліби. Він реєструється як ФОП, купує на Софіївській Борщагівці квартиру площею 100 кв. м (через рік ще одну – 158 «квадратів») і формально нічого весь 2018 рік не робить.
А 2019-го опиняється у списку “Батьківщини” Юлії Тимошенко; із чуток, за суму, на яку одну з обласних організацій партії утримували півтора роки.
Всю осінь 2020 року точилася напружена робота з переоформлення газовидобувного бізнесу Миколи Злочевського на нові компанії – Serminaria Limited та Glasimo Limited, зареєстровані на Кіпрі у серпні 2020-го. На початку лютого 2021 року роботу було завершено.
Serminaria Limited належить старшій дочці Злочевського Карині, Glasimo Limited володіє молодша дочка Анна. Під нові юрособи переведено всі газовидобувні активи Burisma в Україні.
Окупанти з "Торнадо" обстріляли будинки у Шевченковому в Харківській області: є постраждалі
