У київських судах вирішується доля Венеціанського і Труханового островів
На переконання прокурорів, в цих рекреаційних зонах і без того апріорі “лімітована” будь-яка господарська діяльність, а тому оголошення там захисних смуг може створити хибне уявлення про відсутність відповідних обмежень на цих та інших островах Дніпра. Наразі Генпрокуратура має успіхи у цій справі – вона виграла вже дві інстанції, але КП “Плесо” ще може скористатися своїм правом на касаційне оскарження. Враховуючи відсутність затверджених Київрадою ДПТ островів, навіть найбільшого Труханового, наразі загроза їх забудови виглядає досить суттєво.
Наразі правоохоронці намагаються в судовому порядку скасувати угоду, відповідно до якої розроблялася землевпорядна документація по київським островам на Дніпрі.
Нещодавно відповідну справу, позивачем у якій виступає Офіс Генерального прокурора, розглянули спочатку Господарський суд Києва, а потім – Північний апеляційний господарський суд. Служителі Феміди обох інстанцій були на стороні правоохоронців – “крайнє” рішення апеляційного суду датоване 28 лютого 2024 року. Втім, відповідачі по цьому провадженню та апелянти – КП “Плесо” (замовник документації) і ТОВ “Гео-Макс” (розробник) – ще мають право на оскарження програшних для себе судових вердиктів у суді касаційної інстанції.
Претензії правоохоронців
17 грудня 2021 року між КП "Плесо" і ТОВ "Гео-Макс" був укладений договір на розроблення проєктіщодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг. Загальна вартість цієї послуги повинна була скласти 3,2 млн гривень.
За ці кошти компанія "Гео-Макс" повинна була обстежити 5 об’єктів, скласти по ним топографічні плани, розробити і погодити проєктну документацію по землеустрою тощо. Йшлося про наступні об’єкти: пляж “Центральний” (довжина – 829 м, Труханів острів, Дніпровський район), пляжі "Передмістна слобідка" і "Золотий" (за договором вони проходили як один об’єкт довжиною 1570 м, острів Венеціанський, Дніпровський район), пляж "Веселка" (довжина 253 м, вул. Микільсько-Слобідська, Дніпровський район), зона відпочинку “Наталка” в затоці Оболонь (довжина не зазначалася, Оболонський район) та зона відпочинку "Березняки" (також без вказання довжини, Дніпровська набережна, Дніпровський район).
Згідно зі вказаною угодою, “відомості про організацію і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг підлягають внесенню до Державного земельного кадастру виконавцем послуги (ТОВ “Гео-Макс”), а після надання компанією цих послуг їхній замовник – КП “Плесо” – має “забезпечити отримання рішення Київради про затвердження проектів землеустрою”.
В договорі зазначалося, що метою організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг є, серед іншого, запобігання забрудненню, засміченню та виснаженню водних ресурсів Києва. Також в угоді зазначалося, що отримані в результаті її реалізації дані будуть використані для “інформування про обмеження у використанні земель [на цих островах] землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб”.
21 вересня 2022 року КП “Плесо” двома своїми наказами, №179 і №180, затвердило розроблені вказаною компанією проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг на пляжах “Центральний”, "Передмістна слобідка" і "Золотий" (інформація щодо інших трьох об’єктів, за якими розроблялася документація, в матеріалах по цій судовій справі відсутня, і вони не є предметом спору, ініційованого правоохоронцями. – KВ).
Надалі, 5 жовтня того ж року, до Державного земельного кадастру було внесено відомості щодо чотирьох прибережних захисних смуг вказаних пляжів – з обліковими номерами 012:000502:00000124, 011:000501:00000034 (обидва – пляж “Центральний”), 011:000501:00000035 і 012:000502:00000129 (пляжі "Передмістна слобідка" і "Золотий"). Площа цих захисних смуг склала 15,06 га на острові Венеціанському і 36,65 га на острові Трухановому.
10 листопада 2022 року Офіс Генерального прокурора проінформував Київраду про можливі порушення законодавства у зв`язку з виконанням вищезгаданого договору, укладеного між КП “Плесо” і ТОВ “Гео-Макс”, а також попросив повідомити, чи вживалися заходи щодо оспорювання цієї угоди. У відповідь на це Управління екології та природних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА), якому міськрада доручила розглядати лист правоохоронців, повідомило, що вважає дану документацію такою, що відповідає вимогам законодавства. При цьому, чиновники не сказали жодного слова про намір вжити заходи з метою попередження або усунення порушень.
У січні 2023 року Офіс Генерального прокурора подав до Господарського суду Києва позов про визнання недійсним договору вищезгаданого та про “застосування наслідків недійсності правочину”. Відповідно до цих вимог правоохоронців, служителі Феміди, зокрема, повинні визнати незаконними та скасувати вищезгадані два накази КП “Плесо”; визнати незаконною і скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі вищезгаданих чотирьох водоохоронних зон із виключенням цих даних із кадастру; зобов’язати ТОВ “Гео-Макс” повернути отримані від КП “Плесо” грошові кошти в сумі 3,2 млн гривень тощо.
В обґрунтування позову прокурори зазначили, що, згідно з водним і земельним законодавством України, для островів “за замовчуванням” характерне обмеження господарської діяльності, а тому не потрібно розробляти окремі проєкти землеустрою для прибережних захисних смуг. При цьому, правоохоронці вказали на те, що, оскільки захисні смуги є ділянками з конкретно визначеною шириною, то встановлення їхніх меж на невеликій частині відповідних островів, зокрема, “створює хибне уявлення про відсутність відповідних обмежень [щодо ведення господарської діяльності] на іншій території цих островів”. Тобто, йдеться про те, що КП “Плесо”, замовивши і затвердивши такі проєкти землеустрою, фактично зробило спробу “вивести” більшу частину площ островів з-під обмежень щодо роботи бізнесу, забудови тощо.
Крім того, прокурори повідомили, що кошти на оплату вищезгаданої угоди були витрачені неефективно, і у випадку її розірвання надалі можуть бути спрямовані на здійснення інших необхідних природоохоронних заходів.
Відповідачі по цій справі у свою чергу зазначили, що законодавство України “не містить прямої заборони на виготовлення землевпорядної документації на островах”. При цьому, в КП “Плесо” повідомили, що замовлені ним проєкти землеустрою необхідні йому для “виконання статутних завдань та з метою належної організації роботи ввірених підприємству пляжів” та для “можливості встановлення балансової приналежності території рекреаційних місць до підприємства”.
27 липня 2023 року Господарський суд Києва частково задовольнив вимоги правоохоронців. Фактично їм було відмовлено лише в одному – у тому, що ТОВ “Гео-Макс” має повернути КП “Плесо” отримані за договором кошти. 28 лютого 2024 року Північний апеляційний господарський суд відмовив КП “Плесо” в задоволенні його апеляційної скарги на вердикт суду першої інстанції, залишивши останній в силі.
Прибережний захист
У столиці вже не перший рік гостро стоїть питання “потенційної” та “реальної” забудов низки Дніпровських островів. Не дивлячись на те, що таке освоєння цих територій має чисельні обмеження, столична влада і нечисті на руку бізнесмени регулярно здійснюють спроби “роздерибанити” землю на островах під об’єкти комерційного призначення (розважальні заклади, готелі, заклади харчування тощо) та легалізувати незаконно зведені будівлі. При цьому, чиновники КМДА і депутати Київради на словах декларують готовність захищати такі території, але фактично все обмежується лише обіцянками. Наприклад, керівництво столиці так і не затвердило Детальний план території (ДПТ) Труханового острову, яким би встановлювалися чіткі правила стосовно того, яким чином може використовуватися ця зелена зона на річці Дніпро.
Це призводить до низки проблем. Так, наприклад, у серпні 2021 року Київрада погодилась поновити “прострочений” договір оренди 0,39 га землі на Трухановому острові орендарем якої було ПП “Цавіста”, для будівництва комплексу відпочинку з кафе та автостоянкою. Таке рішення було прийнято попри відсутність ДПТ острова, а також незважаючи на те, що ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення, а її третина взагалі розташована у межах прибережної захисної смуги. Що цікаво, вказане ПП належить Вікторії Царенко – дружині ексдиректора КО “Київзеленбуд” та діючого депутата Київради Михайла Царенка, який обирався до міськради від нині забороненої “ОПЗЖ”.
У столиці заходи щодо охорони, утримання та експлуатації усіх внутрішніх водойм виконує КП “Плесо”. До якості цих заходів завжди виникає багато питань, при цьому, це КП щорічно фігурує в десятках скандалів щодо порушень при використанні фінансових ресурсів міської скарбниці, які нерідко закінчуються відкриттям кримінальних проваджень.
Наприклад, тепер вже ексзаступник керівника цього підприємства з питань капітальних вкладень Григорій Сойкіс є підозрюваним та обвинуваченим відразу в трьох справах за фактами розтрати бюджетних коштів, службової недбалості та інших злочинів. Серед іншого, йому інкримінується неправомірне перерахування коштів за паспортизацію озера Мартишів та струмка Віта (фактично відповідні послуги надані не були) і втрату понад 2 млн гривень при капремонті гідроспоруд струмка Вершинка, що становить понад 41% від усієї суми, витраченої на ці роботи.
З 26 квітня 2021 року КП “Плесо” очолює В’ячеслав Савицький (на фото). Його попередниками на цій посадці були вищезгаданий Григорій Сойкіс (був в.о. керівника з січня по лютий 2020 року) та Віталій Боярчук (з лютого 2020 року по квітень 2021 року).
Дане підприємство підпорядковане Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА (до червня 2023 року - Управління екології та природних ресурсів), яким з 11 січня 2021 року керує Олександр Возний. З 26 липня 2018 року до 21 травня 2020 року цю структуру очолював Андрій Мальований. Після звільнення Мальованого та до призначення Возного обов’язки начальника згаданого структурного підрозділу КМДА виконував Олександр Савченко.
Сферою екології столиці вже майже десяток років опікується заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Гео-Макс” було зареєстроване у грудні 2008 року. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром зазначено мешканця Києва Максима Кулаковського.
Згідно з інформацією бази даних аналітики публічних закупівель Clarity-Project, ця компанія є постійним учасником тендерів, які проводять державні та комунальні структури України – переважно столичні. Усього на рахунку ТОВ “Гео-Макс” 38 укладених договорів на загальну суму 46,5 млн гривень. Головними клієнтами цієї компанії є КП “Київтеплоенерго” (6 угод на суму 36,6 млн гривень) та КО “Київзеленбуд” (18 угод на суму 5,2 млн гривень).
Окупанти з "Торнадо" обстріляли будинки у Шевченковому в Харківській області: є постраждалі
