Податкові схеми «сірого кардинала» Сергія Вязмікіна

Із 2019 року Вязмікін не працює у правоохоронній системі, а з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, він (невідомо як) виїхав із держави. Можливо, про колишнього високопосадовця нацполіції забули би, але він дав про себе знати у 2022 році, коли «Українська правда» випустила першу частину розслідування під назвою «Батальйон Монако», яке викликало обурення у суспільстві.

Виявилося, що колишній поліцейський живе у Сен-Жан-Кап-Ферра на одній віллі з одіозним народним депутатом (на даний час уже також колишнім) Ігорем Абрамовичем. Абрамович – член забороненої партії ОПЗЖ, був обраний у парламент від проросійської політичної сили та входив до складу Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики. Абрамовича називають одним із «смотрящих» за податковою.

Третьою не менш важливою персоною у складі організованої злочинної групи – є колишній керівник Вязмікіна, ексочільник департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігор Купранець. Саме він привів Вязмікіна у світ «великих податків», познайомив з Ігорем Абрамовичем і навчив схематозити. Їхній незаконний заробіток становив десятки мільйонів доларів на місяць.

Схема полягала у тому, що поліцейські спільно з податківцями вигадували порушення представникам середнього та великого бізнесу, які унеможливлювали подальшу роботу підприємств. Бізнесмени розуміли, що оскаржувати дії влади – це дорого, довго і не факт, що вийде, тож були вимушені платити. Усе ж таки, це був значно легший і більш дієвий метод розблокування діяльності.

Але це все було до 2019 року. Саме тоді дует Купранця-Вязмікіна був звільнений із правоохоронних органів. Про схеми тогочасних очільників департаменту захисту економіки Національної поліції, здається, знали всі. Вязмікін ще не був настільки відомим і впливовим, адже перебував у тіні свого боса та вчителя Купранця, а ось начальник департаменту вже став «зіркою» журналістських розслідувань, в яких неодноразово демонстрували його незаконну діяльність і «дивне» збагачення. Незважаючи на це, проти вже колишніх поліцейських не були розпочаті кримінальні провадження. Їм дали піти по-тихому з можливістю у майбутньому користуватися зв’язками, схемами та нелегально набутими активами. Проявили вони себе у податковій політиці. Під керівництвом нардепа Абрамовича, Вязмікіну разом із Купранцем удалося взяти під свій контроль високопосадовців ДПС. Ця історія не нова, про неї вже писали неодноразово, тож акцентувати увагу на ній не будемо. Значно цікавіше, як же виглядає наразі бізнес колишнього поліцейського, адже одразу після служби в правоохоронних органах він став солідним підприємцем. Зрозуміло, що це було зроблено, щоб у найкоротші строки показати якомога більше доходів, щоб у детективів НАБУ не виникало питань, звідки у ексзаступника очільника департаменту економіки одразу з’явилися мільйонні статки.

Міліціонер із глибинки

Свою кар’єру Сергій Вязмікін починав у міліції ще у середині 2000-х років. Про йогопрофесійний розвиток відомо небагато. У медійному просторі він вперше почав з’являтися у 2014 році. Тоді він керував Управлінням Державної служби боротьби з економічною злочинністю у Житомирській області, і зовсім не був схожим на «матьорого корупціонера»

Однак, як кажуть, зовнішність оманлива. Під час свого керування Управлінням боротьби з економічною злочинністю, Вязмікін декілька разів потрапляв у скандали, але вони здебільшого були місцевого характеру, та не мали суттєвого впливу на його кар’єру. Наприклад, у 2014 році підлеглі Вязмікіна незаконно вилучили у місцевого підприємця автомобіль, який начебто незаконно перевозив вибухонебезпечні речовини. Бізнесмен подав усі документи, які підтверджують законне походження вантажу, однак поліцейські навідріз відмовилися віддавати приватну власність громадянину (ймовірно, хотіли отримати хабар). У цій ситуації крапку поставив суд, який визнав дії УДСБЕЗ у Житомирській області незаконними, і постановив повернути транспортний засіб власнику. Окрім цього, Житомирщина – багатий край на природні ресурси. На той час, коли департамент Вязмікіна мав захищати економіку від злочинців, якраз припав історичний максимум по незаконному видобутку бурштину. Недарма тоді очільник місцевого управління боротьби з економічною злочинністю присвячував свої наукові статті протидії цьому злочину, однак, як ми знаємо, «якщо не можеш перемогти злочинність – її варто очолити». Схоже, що такий принцип обрав Вязмікін, який за свідченнями місцевих мешканців, заплющував очі на тотальне розкрадання цінної корисної копалини – бурштину.

У 2015 році Вязмікін пішов на серйозне підвищення. Після розформування Управлінь Державної служби боротьби з економічною злочинністю, був утворений Департамент економічної безпеки Національної поліції. Після роботи у Житомирській області, Вязмікін був одразу призначений заступником керівника департаменту. Щоправда, не забув він і про Житомирщину. Місцеві громадські діячі та журналісти неодноразово писали про те, що керівництво нацполу по області – є «смотрящими» Вязмікіна. Як писали у 2019 році у пабліку «Банди Бердичева» у Facebook, головні місцеві поліціанти, поставлені по протекції Вязмікіна, штучно створюють перепони місцевому бізнесу, щоб збивати з нього хабарі. Відбулося це за декілька місяців до звільнення заступника голови Департаменту захисту економіки НПУ. Звільнення Вязмікіна та Купранця не супроводжувалося скандалами й корупційними розслідуваннями. По суті, вони вже настільки «були битими» звинуваченнями в незаконному збагаченні, що чергова новина про це вже не стала би ні для кого сенсацією. Але влада готувала для Вязмікіна продовження кар’єри у правохоронних органах. За даними джерел «АНТИКОРу», які знають  ситуацію, Вязмікіна планували призначити керівником поліції Житомирщини. Така пропозиція виникла через те, що його тесть Олександр Сітак – є великим аграрієм на Житомирщині, та має значний вплив на область. Однак призначення не вдалося, і не тому що колишнього поліцейського не погодили на нову посаду, а оскільки у нього вже була нова роль – «смотрящий» за фіскалами.

Багатомільярдні статки

Як ми згадували, одразу після свого звільнення з правоохоронних органів, Вязмікін перекваліфікувався у бізнесмени, хоча насправді він став одним із топів бек-офісів державної податкової служби. У 2020 році він очолив Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд «Фарт капітал». Щодо діяльності цього підприємства виникають одразу десятки питань. По-перше, цікавими є фігури його бенефіціарів. Станом на 2020 рік власниками акціонерного товариства були Купранець Михайло Григорович (батько екскерівника департаменту захисту економіки НПУ та шефа Вязмікіна Ігоря Купранця) та рідна сестра дружини Вязмікіна Марія Сітак. У подальшому компанія переживала зміну бенефіціарів, і у результаті Сітак стала власницею понад 97 % товариства, отже, має повний пакет акцій, і може самостійно керувати компанією. Їй дуже пощастило, адже статутний капітал компанії складає понад 800 мільйонів гривень. Ймовірно, настільки потужний фінансовий фонд мав би проводити серйозну діяльність на ринку інвестицій, але ні. У «Фарт капітал» немає ні власного вебсайту, ні навіть сторінок у соціальних мережах. Жодної публічної діяльності вона не веде, і є такі підозри, що під вивіскою багатомільйонної компанії приховується абсолютний нуль. Не менш дивною є і фінансова звітність акціонерного товариства. У 2021 році «Фарт капітал» взагалі не подавав декларацій, але відомостей за фінансову діяльність у 2020, 2022 та 2023 роках достатньо для того, щоб побачити, що все там не чисто.

Як свідчить фінансова звітність компанії, за останні роки своє діяльності вона не приносила дохід, при цьому звідкись брався чистий прибуток. У 2020 році акціонерне товариство показало 48,6 млн гривень доходу, а вже у перший рік повномасштабної війни збиток склав 86,5 млн гривень. Це відбулося саме тоді, коли Вязмікін виїхав з України, отже, є підозри, що таке співпадіння не випадкове. Імовірно, кошти були виведені на Лазурне узбережжя, щоб забезпечувати колишньому поліцейському безбідне фінансування. Уже у 2023 році, згідно з офіційними даними, прибуток підприємства склав 83,9 млн гривень. Різниця між 2022 і 2023 роками – 170 млн гривень. При цьому, судячи з усього, жодна господарська діяльність компанією не велася, тому гроші не могли спочатку різко «зникнути», а потім «з’явитися». Вбачається, що Вязмікін не дарма роками був «смотрящим» за податковою службою. У них вдалося навчитися справжньому схематозу по відбілюванню коштів.

«Фарт капітал» є засновником трьох інших компаній – ТОВ «Оссойо», яка займається оптовою торгівлею зерном, тютюном, кормами та іншим, ТзОВ «Вест-Газ-Плюс», яке займається видобутком нафти та ТОВ «Головинський камінь», яке видобуває пісок, гравій, щебінь та інше. Загальна картина схеми бізнесу наближених до Вязмікіна людей виглядає так:

 

Абсолютно весь бізнес зареєстрований або напряму на матір дружини Вязмікіна Марію Сітак, або через інші компанії, власницею яких є Сітак. Тобто, всі «потоки» проходять через неї. Здавалося би, що така кількість компаній із такими прибутковими видами діяльності, мали би приносити десятки мільярдів гривень, але ні. Згідно з документами, фактично всі компанії з орбіти колишнього високопосадовця Національної поліції – є надзвичайно збитковими. Якщо вивчати кожну з них окремо, про цей грандіозний схематоз можна було би написати цілу книжку. Зосередимося на декількох підприємствам.

ТОВ «Оссойо», про яке ми вже згадували, офіційно демонструє прекрасні фінансові результати, але у цієї компанії є свої особливості, які зводяться до того, що дохід, який задекларований є фіктивним. Відповідно до фінансової звітності за період 2020-2022 років, дохід ТОВ «Оссойо» склав 1,2 млрд гривень. Чистий прибуток за ці 3 роки становив 44 млн гривень. Уже у 2023 році дохід компанії різко перевищує весь дохід за 3 роки. Офіційно він становив 1,6 млрд гривень. При цьому прибуток склав лише 3,8 млн гривень. Податки юридичних осіб сплачуються саме з чистого прибутку, тож чому він при збільшенні доходу у 1,2 рази, став меншим у 12 разів, питання риторичне. Однак і це не все. Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції цікавився діяльністю ТОВ «Оссойо». За даними джерел «АНТИКОРу», проти компанії розслідувалося кримінальне провадження за фактом фіктивної підприємницької діяльності, однак Вязмікінку вдалося вчасно «поховати» провадження, а всі відомості про досудове розслідування були видалені або заховані подалі від громадськості.

Інша компанія, яка належить «Фарт-капітал» - «ТзОВ «Вест-Газ-Плюс» взагалі займається шахрайством, судячи з кількості справ у судових реєстрах. Лише за цей рік журналісти «АНТИКОРу» змогли знайти десятки справ у господарських судах, відповідачем в яких є «ТзОВ «Вест-Газ-Плюс». У більшості проваджень претензії до «нафтовиків» одні і ті ж – вони обіцяли надати послугу або поставити товар і не робили цього.

Фінансова звітність «Вест-Газ-Плюс» не краща. За офіційними даними, протягом минулих двох років, компанія принесла своїй власниці понад 100 млн гривень збитків. Але та ж звітність компанії вказує на те, що вона має активів майже на 300 млн гривень. Схоже, що нафтогазовому бізнесу сім’ї Вязмікіна присвоїли іншу роль – вивести кошти через банкрутство підприємства, що також є одним із способів податкового схематозу.

Колишній міліціонер Сергій Вязмікін, можливо, ніколи і не мріяв про таку кар’єру, однак життя склалося так, що він став справжнім підпільним мільярдером, і має налагоджений схематоз на бізнесі власної сім’ї. Фінансова звітність підприємств із орбіти Вязмікіна очевидно дає зрозуміти: на них відмиваються сотні мільйонів гривень, при чому різними схемами. Ексзаступник керівника департаменту захисту економіки навчився як працювати по той бік закону, і зараз активно реалізовує те, чому він мав би протистояти.