Зрубати все: Російські загарбники знищили понад 60 тисяч гектарів українських лісів
У березні 2022 року українська розвідка оприлюднила прикметний документ. Уже 4 березня, менше ніж за десять днів після вторгнення в Україну, міністр оборони РФ Сергій Шойгу звернувся до Путіна з проханням дозволити без будь-яких обмежень вирубувати ліси в інтересах окупаційної армії. За словами Шойгу, деревину планували використовувати для «фортифікаційних споруд», а також продавати. Путін, звичайно ж, дозволив.
Уже більше двох років росіяни не лише масово вирубують ліси на захоплених територіях, але й просто нищать їх усіма можливими способами. Загалом, за оцінкою Держлісагентства, за цей час внаслідок воєнних дій тієї чи іншої шкоди завдано майже 30% усіх лісів України.
Тобто близько 3 млн га. Слід врахувати, що в оцінку Держлісагентства входять території окуповані, деокуповані, території на яких велися або ведуться бойові дії, території постраждалі від наслідків ракетних обстрілів та наслідків обстрілів шахедами – тобто, якщо десь, наприклад, міг впасти уламок ракети ППО, то весь ліс вважається пошкодженим
Аналіз видання NGL.media на основі супутникових знімків свідчить, що за два роки війни росіяни повністю знищили на окупованих ними територіях понад 60 тис. гектарів лісів – причому переважно там, де і раніше лісу було небагато. Нижче ви можете переглянути детальну онлайн-мапу фактично знеліснених регіонів.
За мінімальною оцінкою, сукупна вартість втраченого лісу перевищує 14 млрд грн – це лише прямі збитки, тобто вартість деревини, яку можна було отримати з цих понад 60 тис га. Ці збитки не враховують екологічних наслідків, ліквідація яких може обійтися значно дорожче.
Луганська область
До війни ліси займали лише 11% території Луганської області. Це небагато, якщо порівнювати з західною частиною України, де рівень лісистості коливається у межах 30-50%. Проте у переважно степовій Луганщині ліси мають дуже важливу функцію – рятують від піщаних бур, утримують вологу та зупиняють ерозію ґрунтів.
«Ми бачимо знищення лісу саме через бойові дії та пожежі. Ці ліси були висаджені зі захисною метою, аби захистити ґрунти та населення від піску, який розсипався полями. Зараз ми бачимо, що піски знову відкриті. На фоні масових пожеж складно чітко виокремити зони рубок. До того ж, навряд чи вони рубають так, як ми звикли, залишаючи ділянки правильної форми. Ми знаємо, що [росіяни] там рубають ті дерева, які хочуть, без логіки і планування», – пояснює Володимир Яроцький, науковий співробітник національного природного парку «Кремінські ліси», експерт громадської організації «Лісові ініціативи і суспільство».
Росіяни штурмували Сєвєродонецьк з початку вторгнення і врешті захопили раніше стотисячне місто в кінці червня 2022 року.
За словами голови «Сєвєродонецького лісомисливського господарства» Сергія Сезоненка перші два місяці він залишався в місті волонтером, проте у квітні українські військові попросили усіх цивільних покинути місто.
«У нашому лісгоспі працювали близько 100 людей, 60% залишилися і працюють на окупантів, – розповів NGL.media голова «Сєвєродонецького лісомисливського господарства Сергій Сезоненко, який зміг вирватися з окупованого міста. – Перші місяці [окупації] я міг зв’язатися з єгерем, коли він виходив у ліс, але зараз і цей зв’язок втрачений. Знаю, що один із наших лісничих пропав безвісти: відмовився говорити російською і його вивезли в Луганськ, звідки так і не повернувся».
За даними Держлісагентства, від лютого 2022 року зникло безвісти 97 українських лісників, підтверджена загибель ще 116 лісників.
Мобільні деревообробні комплекси
В кінці грудня минулого року російський пропагандист-«воєнкор» Міхаіл Андронік опублікував у своєму телеграм-каналі відео роботи військового мобільного лісопильного комплексу. «Розгортається за 2,5 години. Цей [комплекс] групи військ «Центр», на луганському напрямку працює. Сухостою після боїв багато. Все йде в діло», – написав Андронік.
NGL.media з допомогою експертів ГО «Лісові ініціативи і суспільство» змогли ідентифікувати місце розгортання мобільної лісопилки – це територія «Сєвєроденького лісомисливського господарства». Підтвердив схожість і голова цього лісгоспу Сергій Сезоненко.
Судячи з архіву погодних даних, відео Андроніка було знято незадовго до публікації – орієнтовно 9-15 грудня 2023 року.
Частину вирубаного лісу росіяни очевидно використовують для будівництва бліндажів та інших захисних укріплень. Проте частину цієї деревини окуповані лісгоспи відкрито виставляють на продаж.
У березні NGL.media спробували купити деревину і написали кільком лісгоспам, контакти яких опубліковані урядом самопроголошеної «ЛНР». З переписки випливає, що лісгоспи торгують переважно сосною, дубом та ясенем.
Наприклад, уже згаданий «Сєвєродонецький лісгосп» продає кубометр колотих соснових дров за 3000 рублів (1242 грн) без доставки. Натомість «Станично-Луганський лісгосп» продає такі ж соснові дрова уже по 4000 рублів (1650 грн) за кубометр, і теж без доставки Для порівняння, українська державна платформа для купівлі дров онлайн «ДроваЄ» станом на березень пропонувала купити кубометр соснових дров від 1000 грн.
«Іванівський лісгосп» продає колоті дрова дуба за 5350 рублів (2225 грн) за кубічний метр.
Донецька область
Безконтрольна вирубка лісів і вивезення деревини не залишилося без уваги української сторони – про це активно повідомляв у щоденних зведеннях і Генштаб ЗСУ, і тодішня заступниця міністра оборони Ганна Маляр.
«Протягом останньої декади березня у районі Маріуполя зафіксовано інтенсивне переміщення автошляхами Е105 та М18 колон російських вантажних автомобілів, завантажених свіжозрубаним лісом-кругляком», – писала Маляр у квітні 2023 року. Судячи з напрямку руху вантажівок, ліс вивозили переважно в окупований Крим.
«По центру знищеного лісу ми бачимо світлу витягнуту пляму – це лінія фронту, зокрема окопи і сліди воронок від вибухів та обстрілів з обох сторін. Сірі плями – це стовбури дерев, які згоріли чи обстріляні. Соснові ліси захищають наших військових від уламків снарядів, але втрачають крони і після цього вже не можуть відновитися, стають схожими на «сірники», які стирчать з землі. Світла територія показує нам розбиті піски, де повністю знищений сосновий ліс», – коментує Володимир Яроцький, науковий співробітник НПП «Кремінські ліси».
За словами експерта, зелені зони навколо річки – це природні дубові та вільхові заплавні ліси, а ділянки на захід і південь – сосново-березові та дубово-соснові ліси. Скоріше за все, вони заміновані, тому там і не відбуваються бойові дії.
Серед природних територій, які найбільше постраждали на Донеччині – національний природний парк «Святі гори», розташований у Краматорському і Бахмутському районах. З початку вторгнення на цій території точилися бойові дії, внаслідок чого 80% парку знищено.
«Ми виїжджали на деокуповану територію НПП «Святі гори» у травні 2023 року. Там заміновано практично увесь ліс. Місцями ліс сильно пошкоджений, або навіть знищений. Прикро, що найбільше постраждали екосистеми соснових лісів на крейдах, які є унікальними (Сосна крейдова, яка в Україні зустрічається лише у кількох місцях на берегах Сіверського Донця, занесена у міжнародну Червону книгу як зникаючий вид). Вони охороняються Бернською конвенцією. Це дуже своєрідні екосистеми зі своєю флорою. Таких екосистем більше нема у Європі», – пояснив NGL.media Іван Мойсієнко, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету.
Харківська область
Ліси займають менше 15% території Харківщини, при цьому заміновані або пошкоджені пожежами сьогодні близько 40-45% з них. Майже половина області була окупована росіянами у лютому-березні 2022 року, але на початку вересня того ж року була звільнена під час контрнаступу ЗСУ – за винятком невеликої частини на межі з Луганщиною і Росією.
«24 лютого [2022 року] усім працівникам Куп’янського лісгоспу повідомили, що на роботу виходити не треба. Від ночі ми чули обстріли і знали, що російські війська заходять через ліс», – розповів NGL.media Олександр Рибка, головний лісничий ДП «Куп’янський лісгосп».
За його словами, наступні два місяці лісгосп не працював, а вже у травні до нього звернувся екс-співробітник з пропозицією повернутися на роботу і працювати уже на росіян. Рибка відмовився і певний час переховувався від окупантів, які його розшукували. Зрозумівши, що треба втікати, 10 вересня він перетнув кордон з Росією, далі Естонія, Латвія, Польща – і так опинився в Україні знову. А вже 14 вересня Куп’янськ звільнили.
«Ми відновили роботу лісгоспу у жовтні, але навіть через півтора року не можемо оцінити масштаби знищеного лісу, адже він замінований. У сусідньому «Ізюмському лісгоспі» – найбільшому в області – тривають активні бої прямо в лісі, припускаємо, що там теж згоріла велика частина», – каже Олександр Рибка.
«Це ліс, по якому проходить лінія вогню. Від осені 2022 року до осені 2023 року через бойові дії виникали регулярні лісові пожежі. Зліва ми бачимо зелену смугу яка простягається з півночі на південь – це заболочені території, найімовірніше заміновані», – пояснює Олександр Рибка.
Ховаючись від росіян на окупованій території, Олександр Рибка на власні очі бачив заповнені кругляком вантажівки, що вивозили ліс у невідомому напрямку.
Згідно з матеріалами кримінальної справи, під час окупації Куп’янським лісгоспом керував місцевий 42-річний Іван Малєєв. Раніше він взагалі не працював у лісгоспі, але окупанти поставили його головним інженером. 29 січня 2024 року харківський суд заочно визнав його винним у співпраці з росіянами, зараз Малєєв оголошений у розшук.
Малєєв, до речі, не просто працював на росіян, а був підкреслено лояльний до окупантів. «Обвинувачений їздив на автомобілі марки «Niva Chevrolet» сірого кольору, який перебував на балансі ДП «Куп’янське лісове господарство», на якому позначки z», – йдеться у вироку.
Херсонська область
Херсонщина вважається однією з найменш заліснених областей України, до війни ліси займали менше 5% її території. У 2022 році майже вся область опинилася в окупації. Це очікувано призвело до великих екологічних збитків.
Згідно з висновками Global Forest Watch, міжнародної організації, яка моніторить втрати та приріст лісу за допомогою супутникових знімків, наприклад, національний природний парк «Олешківські піски» за кілька місяців втратив половину захисного лісового бар’єру. Ще у 70-80-х роках минулого століття навколо знамениті піщані масиви обсадили лісом шириною близько 3,5 кілометра. Зробили це, зокрема, щоб утримувати піски на місці і не допускати піщаних бур. Місцеві пригадують, що у 70-х, коли ще не було лісу, за ніч їхні городи могло засипати півметровим шаром піску.
«На жаль, ми не можемо точно порахувати збитки, але можемо говорити про втрату унікальних територій і цілих екосистем», – пояснює NGL.media завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко.
За даними депутата Херсонської облради Сергія Хланя, росіяни вирубали Олешківський ліс для облаштування своїх укріплень. Окрім того, Сергій Хлань заявляв, що частину зрубаних дерев везли у мелітопольському напрямку.
Сильно постраждали і Чорноморський біосферний заповідник, «Асканія Нова», національні парки «Меотида», «Азово-Сиваський» та «Джарилгацький», на території яких точилися бойові дії або проходила військова техніка.
Від початку окупації росіяни провели тут красномовні кадрові зміни. Зокрема, на посаду директора Чорноморського біосферного заповідника – найбільшого заповідника Національній академії наук України – призначили 58-річного Ігоря Жданюка, фермера, який раніше вирощував ягоди на Херсонщині.
«Від початку війни він підтримував вторгнення, співпрацював з армією РФ та просував ідеї «руского міра». Також підозрюваний брав участь у фейкових виборах та став депутатом від «Єдиної Росії» на тимчасово окупованих територіях Херсонщини», — йдеться у дописі управління ДБР у Мелітополі.
За словами діючого співробітника Чорноморського біосферного заповідника, який з міркувань безпеки просив зберегти його анонімність, росіяни рубають горілі ліси і вивозять для будівництва укріплень. Зокрема, за його інформацією, від рубок сильно постраждав Гладківський ліс.
«Внизу на фото починається територія Чорноморського біосферного резервату. Зверху, де насадження сосон – поза межею заповідника. Саме там ми бачимо наслідки масових рубок і пожеж. Важливо, що на фото видно рубки негорілого лісу», – підсумовує експерт з Чорноморського біосферного заповідника.
Окрім пожеж, обстрілів та вирубок, ліси Херсонщини серйозно постраждали і внаслідок підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року. Тоді затопило майже 55 тисяч гектарів лісу на лівобережжі Дніпра.
«Ми не знаємо скільки дерев загинуло, але можемо припустити, що багато. Саме на Лівобережжі зростають дуби-велетні по 3-5 метрів в обхваті. Більшість із них розташовані якраз впритул до заплави Дніпра. Те, що вони постраждали – сумніву нема», – підсумовує Іван Мойсієнко з Херсонського держуніверситету.
Наслідки для екології
За словами експертів, втрата лісів на території степової зони матиме довгострокові наслідки у збереженні біорізноманіття, водних ресурсів та регулюванні клімату. Серед них:
1) Зниження рівня грунтових вод – ліси утримують воду та запобігають ерозії ґрунтів.
2) Скорочення біорізноманіття – втрата лісів призводить до втрати життєвого середовища флори та фауни, що спричинить їх вимирання або зменшення популяцій.
3) Погіршення якості повітря.
4) Зростання ризику висихання річок і ставків.
5) Зростання ризику виникнення пожеж – особливо в умовах високих температур і браку вологи.
Країни ЄС скорочують експорт деревини з Росії
«Росія є одним із найбільших експортерів деревини у світі. Якщо українська деревина із тимчасово окупованих територій потрапляє до них, то це компроментує увесь ринок. Ті, хто купує у росіян, тепер не може бути певний, що не придбав саме деревину незаконного походження», – пояснює Дмитро Карабчук, засновник та виконавчий директор ГО «Лісові ініціативи і суспільство», координатора проекту «Боротьба із незаконними рубками в Україні».
До 2022 року найбільше російської деревини купували Китай, Узбекистан, Казахстан, Фінляндія та Німеччина. Після вторгнення росіян в Україну країни ЄС фактично заборонили імпорт російської деревини, що призвело до падіння усього російського експорту деревини на 35%. Самі росіяни очікувано пояснили таке падіння «внутрішнім рішенням, яке не має стосунку дій ЄС». Зараз головними покупцями є Туреччина, ОАЕ, Киргизія, Іран, Південна Корея та Китай.
—
Мар’яна Вербовська, мапа і аналіз даних Назар Тузяк, обкладинка Ростислав Абрамець; опубліковано у виданні NGL.media.
Гуменюк: Понад 60 російських шахедів в новорічну ніч атакували південь України, більше 50 збиті
