Президент Зеленський підписав новий закон про мобілізацію в Україні
Про це свідчить інформація на сайті Верховної Ради. "Повернуто із підписом президента", – йдеться в карточці законопроєкту.
Документом, серед іншого, запроваджується базова загальновійськова підготовка, повторне проходження ВЛК для обмежено придатних, а також обмеження права керування авто для ухилянтів.
Водночас у законопроєкті не йдеться про демобілізацію і ротацію військових.
Згідно з текстом документу в редакції Комітету ВР, цей закон набуде чинності через один місяць з дня, що настає за днем його опублікування, за винятком абзаців 12 і 13 підпункту 2 пункту 8 розділу I цього закону (щодо внесення змін до частин 4 і 5 статті 6 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"), які набувають чинності через вісім місяців з дня, що настає за днем опублікування цього закону.
Кабінету Міністрів доручено, серед іншого, у восьмомісячний період з моменту опублікування цього закону прийняти нормативно-правові акти, які випливають із частин 4 і 5 статті 6 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також розробити і внести на розгляд Верховної Ради законопроект щодо вдосконалення механізмів ротації військовослужбовців в умовах дії воєнного стану, їх звільнення та медико-соціальної реабілітації.
Нагадаємо, що депутати Верховної Ради 11 квітня схвалили в другому читанні законопроект про мобілізацію №10449. За відповідне рішення проголосували 283 парламентарі.
Згідно з регламентом і Конституцією України, документ мав підписати спікер ВРУ і передати на підпис президенту, після чого через місяць закон набуває чинності.
Що передбачає новий закон про мобілізацію?
Серед основних положень ухваленого документа:
– замість строкової служби вводиться базова військова служба терміном п’ять (у мирний час) і три (у воєнний час) місяці. Українці віком до 24 років зможуть обирати рік та період її проходження;
– запроваджується базова загальновійськова підготовка, яка з 2025 року стане елементом навчання у вузах усіх форм власності;
– військовозобов’язаним не потрібно буде йти в ТЦК, щоб оновити дані. Це можна буде зробити онлайн в особистому кабінеті або у ЦНАПі. Громадяни, які перебувають на військовому обліку, можуть в добровільному порядку створити особистий електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного чи резервіста;
– залишається норма про право на демобілізацію людей із інвалідністю, а також демобілізація у зв’язку зі звільненням з полону (якщо військовослужбовець не бажає продовжити службу);
– військовозобов’язані, визнані обмежено придатними, мають повторно прийти ВЛК;
– ті, хто отримав II-III групу інвалідності після 24 лютого 2022 року (окрім військовослужбовців), мають пройти повторний медогляд для визначення придатності до служби.
– військовослужбовці у разі укладення першого контракту мають право на компенсацію 50% від першого внеску за кредитом, забезпеченим предметом іпотеки.
Також новий закон про мобілізацію зачіпає громадян України військовозобов’язаного віку, які перебувають за кордоном. Так, протягом 60 днів їм потрібно буде оновити персональні дані в ТЦК. Водночас зробити це можна буде дистанційно електронною поштою, телефоном або через електронний кабінет.
Документом передбачено обмеження права керування авто для ухилянтів від військової служби (хоча є винятки).
Під час перевірки документів у військовозобов’язаних уповноважений представник ТЦК або поліцейський здійснюватиме фото- та відеофіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів і засобів фото- та відеофіксації.
Новий закон зобов’язує мати при собі військово-обліковий документ та показати його на вимогу представника ТЦК, поліцейського чи ДПСУ. На період мобілізації це стосується усіх громадян віком від 18 до 60 років, що перебувають на військовому обліку або зняті з нього.
Додамо: резонанс у суспільстві викликало те, що з проєкту закону №10449 виключили норму про демобілізацію військових після 36 місяців безперервної служби. Зробили це на прохання міністра оборони Рустема Умєрова та головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
Ймовірно, що тепер уряду доручать розробити окремий законопроєкт, який регламентуватиме питання звільнення з військової служби під час дії правого режиму воєнного стану. На його розробку заклали термін у вісім місяців.
Крім того, 10 квітня депутати ВРУ проголосували (поки в першому читанні) за окремий законопроєкт №10379 щодо посилення відповідальності за військові правопорушення. Він передбачає штрафи за порушення призовниками, військовозобов’язаними та резервістами правил військового обліку, порушення законів про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку і мобілізацію, зокрема під час воєнного стану.
Гуменюк: Понад 60 російських шахедів в новорічну ніч атакували південь України, більше 50 збиті
