Як одіозний Максим Шкіль став "дорожним магнатом"
Тим не менш, Шкіль Максим Вікторович назбирав їхню цілу обойму. Справжнє щастя Максиму Шкілю привалило не тоді, коли міністром став його кум Омелян, а тоді, коли президент України Зеленський розпочав Велике будівництво.
Саме завдяки тендерам та корупційним схемам Максим Шкіль зумів покласти у кишеню мільярди гривень.
Кажуть, шукають кандидатів на колонізацію Марса. Я не полечу, але є пропозиція: давайте пошлемо Максима Шкіля! Чому? Тому що це — один із самих пристосовуваних підвидів із усієї корупційної флори та фауни. Максим Шкіль зберігає не тільки обличчя, а й пухкий гаманець з часів Януковича, де панував у «комсомолі» Партії Регіонів, до самого що не є Слуги Народу №1. Якщо в дорогу Максиму Шкілю дати ще й грошей, будьте певні: вони будуть попиляні зі старту на навколоземній орбіті.
Удачливий родич колишнього міністра інфраструктури, а за сумісництвом «експерта та правнука класика української літератури», Володимира Омеляна, Шкіль Максим Вікторович якнайшвидше розпиляє довільний бюджет на дорожньому будівництві. Підприємства Шкіля М.В. MS Capital, ГК Автострада та Перша Логістична Компанія – унікальні у своєму істинно корупційному роді. І оскільки на Марс його поки що найдорожчий Ілон не забрав, пиляє він на самій Україні, завищуючи ціни, зрізуючи специфікації, а іноді просто імітуючи діяльність. Розповідь про Маскима Шкіля - у нашій статті.
Бізнес Максима Шкіля під дахом бабусі
Якщо розбиратися зі стрімкою бізнес-кар’єрою Максима Шкіля, то, мабуть, найнезвичайнішим у його біографії буде те, що він єдиний із усіх українських нуворишів сказав правду про свої перші зароблені гроші.
У решті його біографія мало відрізняється від біографій людей, які зробили гроші в роки Незалежності. Хіба що можна ще відзначити молодість Шкіля Максима Вікторовича – народився він 1983 року, а 2007-го, за його словами, «вже організував свій перший бізнес із видобутку, переробки та продажу граніту». Втім, як стане зрозуміло трохи пізніше, нічого особливо видатного і дивовижного в цьому немає.
Але не триматимемо інтригу і процитуємо Шкіля про його перші гроші: «З семи років щоліта я проводив у дідуся на його 25 сотках землі, де він вирощував картоплю, яблука, помідори, смородину та багато іншого. Я був повністю залучений до всього, що стосується обробки та збору врожаю… Але зізнаюся, що найбільше мені подобалося продавати врожай разом із бабусею на ринку. Напевно, це була моя перша робота».
Це справжня правда. А ось решта, що можна прочитати в замовних матеріалах та іміджевих інтерв’ю Шкіля М.В. – чистої води брехня та приховування фактів. Його компанії MS Capital, ГК Автострада та Перша Логістична Компанія працювали виключно на корупційних підрядах, відкатах та фіктивних тендерах. Заробляючи на злиднях українців.
Фунт регіонального граніту: Шкіль Максим Вікторович із «посипаки» стає «зіц-директором»
Для розуміння, про що йтиметься далі, треба нагадати коротку біографію М.Шкіля:
Трудову діяльність Максим Вікторович Шкіль розпочав на початку 2000-х років у компанії з виробництва мінеральних вод, де пройшов шлях від початкових позицій на підприємстві до директора з продажу.2007 рік – згадане гранітне підприємство. У 2011 році Максим Шкіль започаткував «Першу логістичну компанію», спеціалізація – вантажні перевезення залізничним транспортом. Парк – 1500 вагонів. 2015 рік – придбав корпоративні права компанії «Audi Центр Одеса Південь», яка стала офіційним дилером Audi AG у південному регіоні, та відкрила дилерський салон Audi №1 в Україні.2016 рік – «разом з німецькими партнерами» Шкіль Максим Вікторович започаткував групу компаній «Автострада», яка спеціалізується на будівництві та капітальному ремонті доріг. У 2019 році Максим Шкіль об’єднує усі бізнеси у холдинг MS Capital, а у 2020 році холдинг започатковує «Прилуцьку аграрну компанію» земельний банк якої становить близько 5 тисяч гектарів у межах Полтавської та Чернігівської областей.Ми пройдемося по всьому цьому ланцюжку фірм пунктиром, щоб було зрозуміло, що не все, що розповідає Шкіль як про давні часи, так і про нинішні, відповідає істині.
Почнемо із заводу мінеральних вод, де Максим Шкіль виріс від вантажника до директора. Це правда. Внесемо лише одне уточнення – завод належав батькові Максима Шкіля: Віктор Іванович Шкіль – засновник та власник заводу мінеральних вод ТОВ «Компанія Віктор» у селі Бережани на Львівщині.
Після цього, за словами Максима Шкіля, він поїхав до Києва, маючи кілька тисяч доларів у кишені. І раптом став власником гранкар’єрів та виробництва гранітних виробів. Все правда. Тільки знову уточнимо – Шкіль був підставною особою. Справа в тому, що він робив іншу кар’єру, яка дуже допомагала першій – політичну. Він працював помічником народного депутата від «Партії регіонів» Миколи Дем’янка – з 2007 по 2014 рік:
Максим Шкіль
До 2014-го це було чудовим стартом, адже Дем’янко — близький друг Януковича. Незабаром Шкіль Максим Вікторович стає лідером політичної організації «Молоді регіони» – молодіжного крила «Партії регіонів».
Ганьба пана Бомби: Максим Шкіль та концерн Ауді
У червні 2017 року Райнер Бомба, держсекретар Федерального міністерства транспорту, будівництва та міського розвитку Німеччини, відвідав відкритий під Одесою «Ауді Центр Одеса Південь».
Увага німців до цієї події була невипадковою. Це найбільша дилерська точка концерну AUDI AG в Україні та велика гордість його власника – Максима Шкіля.
У власності цього бізнесмена зі Львова ще кілька підприємств, наприклад, «Перша логістична компанія» («ПЛК») — один із найбільших операторів перевезення зерна залізницею. Ні Бомба, ні автомобілебудівники з Німеччини не здогадувалися, що до салону Шкіля невдовзі після того, як вони переріжуть стрічку та поїдуть, увійдуть представники правоохоронних органів.
Шкіль під пильною увагою податківців та поліції з 2014 року — з того самого моменту, коли втік із країни його колишній заступник Віктор Янукович. Однак це не заважає йому залишатися на плаву і за нової влади. Надійний тил Шкілю та його «Першій логістичній» забезпечував колишній міністр інфраструктури, а за сумісництвом кум голови «ПЛК» Володимир Омелян. Міністр займався «Укрзалізницею», у тісній зв’язці з якою Шкіль розвиває свій бізнес. Обшуки у Максима Шкіля тривали кілька років і завершилися з перемогою Зеленського на виборах. Нова влада прикрила Шкіля.
Вантажник на заводі тата: слізна історія про трудові подвиги Максима Шкіля
Досить несподіваний симбіоз утворюється, коли в регіон, де дороги останні кілька років робить та сама фірма, заходить учасник іншої великої будівельної структури. Тоді включається інстинкт самозбереження та обидва гравці намагаються зробити так, щоб їм було комфортно. Це добре було видно на прикладі Хмельницької області, де місцева компанія “Хмельницьке ДСУ №56” (пов’язують із нардепом із групи “За майбутнє” Сергієм Лабазюком) та вінницьке ТОВ “Автострада” (володіє Максим Шкіль, колишній помічник нардепа від Партії регіонів Миколи Дем’янюка, а фірму пов’язують із екс-прем’єром Володимиром Гройсманом), практично не конкурували між собою. Вони взяли участь у 20 тендерах, які проводила Служба автомобільних шляхів у Хмельницькій області. У половині їх перемогла фірма з Вінниці, яка під час аукціону скидала невеликі суми, створюючи видимість боротьби за ремонт доріг. Результат "жорсткої боротьби" вийшов цілком вигідним для обох структур - 1,2 млрд грн дісталося "Хмельницькому ДСУ №56" та 963 млн грн - "Автостраді". Після цього Автострада Максима Шкіля заробить ще кілька десятків мільярдів на схематозах у регіонах, поділиться з ким треба та буде такою.
Ще приклад. Траса в Харківській області Р-51 "Мерефа - Лозова - Павлоград". Тендер з поточного середнього ремонту траси по всій довжині було проведено ще 3 травня 2019 року, але зараз цей проект входить у велике будівництво. Переможець - "Автомагістраль-Південь", вартість підряду - 1,878 млрд грн. Договір було підписано 6 травня 2019 року. Закупівлю проводила Служба автошляхів (САШ) у Харківській області. У грудні 2019-го САШ у Харківській області провела "додаткову закупівлю" з поточного середнього ремонту траси Р-51. Цей тендер на 204 млн. грн. також отримала компанія “Автомагістраль-Південь” Шкіля Максима Вікторовича. У тендерній документації на посилання немає жодних вказівок, для чого потрібно проводити “додаткову закупівлю”. По суті, "Автомагістраль-Південь", якою володіє Максим Шкіль, отримала "на освоєння бюджету" додаткові 10% від початкової вартості підряду по трасі Р-51.
Трасою Н-30 “Васильівка-Бердянськ” у Запорізькій області — теж є провальний кейс. Фігурант - компанія "Альтком". 16 квітня 2020 року САШ у Запорізькій області підписала з “Альткомом” за результатами тендеру договір на ремонтні роботи трасою Н-30, ділянку км 112 + 026 – км 143 + 003, вартість підряду – 629 млн грн. Роботи мають бути виконані до 30 квітня 2021 року. 19 жовтня “Альтком” та САШ у Запорізькій області підписують зміни до угоди, згідно з якою “Альтком” взяв собі додаткових субпідрядників – компанію “ТОВ Агробуд Жашків” та “ТБД”, вартість послуг яких не повинна перевищити 6 млн грн. У початковій редакції договору на роботи не було жодних субпідрядників. Відповідно ремонт цієї ділянки траси Н-30 не буде виконаний у термін. "Альтком" вдав, що сам не впорається і через субпідрядників освоїть додаткові гроші.
Залізничний романс Максима Шкіля
Починаючи з 2014-го, Шкіль наголошує в інтерв’ю, що абсолютно аполітичний. Менш обачно поводяться колишні колеги Шкіля.
Наприклад, ще один помічник Дем’янко – Костянтин Нестеренко – раптово засвітився на Кутузовському проспекті у Москві. Точніше потрапили до об’єктиву камери випадкового свідка зареєстровані на його прізвище номери Mercedes S500. Знаки, як і належить, від Верховної Ради, щоправда, прапорець України заклеєний.
Фото зроблено 2 січня 2018 року. Хтось із усієї цієї компанії явно їздив на Новий рік «до найближчого соратника Януковича, який також утік до Москви Сергія Курченка», — припускає Андрій Лозовий, секретар Комітету ВРУ з питань правової політики та правосуддя.
За кермом Audi був п’яний Іван Федорко — начальник вантажних перевезень «Укрзалізниці» та великий друг Шкіля. Відомо, що Шкіль любить розкішні машини. Щоправда, Mercedes S500 – не його фасон. Пристрасть власника салону Audi Audi Q7. Саме цей автомобіль 3 липня врізався у машину фотокореспондента Максима Левіна. У салоні були ще дружина та маленькі діти журналіста. Усі вони опинились у лікарні.
За кермом Audi був п’яний Іван Федорко — начальник вантажних перевезень «Укрзалізниці» та великий друг Шкіля. І настільки для нього цінний, що власник «ПЛК» подарував йому ту саму Audi Q7.
Хоча Федорко за це ДТП відбувся лише штрафом і втратив водійські права, але місця в УЗ через резонанс інциденту його позбавили. Натомість Шкіль продовжив тріумфальний шлях по шпалах.
І піднімався кар’єрними щаблями «молодіжки» Партії Регіонів – організації «Молоді регіони», яку невдовзі очолив. Після 2014 року він намагався про це забути, але ми дозволимо собі це нагадати. І саме з діячами Партії Регіонів, яка стрімко набирала обертів, і пов’язано те, що Шкіль став «власником» кар’єру.
Максим Шкіль налагоджує корупційні зв’язки
Щоправда, зовсім бити байдики йому не довелося – на нього поклали обов’язок побудувати логістику з вивезення граніту, зокрема – з Чорнобильської зони.
Для цього довелося шукати зв’язки в Укрзалізниці, що Шкіль успішно зробив. За допомогою справжніх власників гранітного бізнесу, звісно. Але це стало в нагоді згодом, коли молодий дар Максим Шкіль вирішив зайнятися вантажоперевезеннями і заснував «Першу логістичну компанію».
Тут йому дуже допоміг чиновник УЗ Іван Федорко, який прославився трохи згодом тим, що на автомобілі Audi Q7, будучи п’яним у мотлох, врізався в машину. Щоправда, йому сильно не пощастило – за кермом машини, що постраждала, був журналіст, тому Федорко втратив свою посаду директора з вантажоперевезень та логістики в УЗ, яка чимало сприяла заробіткам «Першої логістичної».
Пробивний львів’янин став зіц-головою у великому бізнесі своїх кураторів. Як підставний керівник він керував і кар’єром, і підприємствами з виробництва асфальтобетону та щебеню.
За ними пішла низка успішних бізнесів, які «створював» Шкіль. У тому числі «ПЛК».
Ще ведучи гранітний бізнес, Шкіль почав вибудовувати вигідну логістику для вивезення граніту з чорнобильської зони на експорт. Зробити це було не просто, а дуже просто, маючи такого друга як Федорко — одного з ключових керівників “УЗ”.
Навіть коли Федорко так недоречно врізався в машину журналіста і втратив крісло, Шкіль продовжив успішно розвивати свій бізнес Коли той отримав посаду директора з вантажних перевезень та логістики в УЗ, на нього та його «партнера» Шкіля пролився золотий дощ.
У залізничного чиновника виріс палац у елітній зоні під Києвом вартістю кілька мільйонів доларів. А «Перша логістична» і справді стала першою серед конкурентів завдяки преференціям, які отримувала від УЗ.
Партнери зблизилися ще й сім’ями: Федорко влаштував у ПЛК свою дочку. Пізніше вантажний бос УЗ пішов на підвищення, ставши начальником прифронтової Придніпровської залізниці.
Максим Шкіль та правнук класика: пиляємо інфраструктуру
Що дуже цікаво, події 2014 ніяк не вплинули на бізнес Шкіля. Навіть навпаки – він швиденько відхрестився від співпраці з Партією Регіонів та перебіг у стан переможців, знайшовши нового заступника – міністра інфраструктури Омеляна. Який, до того ж, виявився його кумом.
І «ПЛК» почала отримувати найбільші замовлення від «Укрзалізниці», зайнявшись серед іншого перевезенням сільськогосподарської продукції. І із завидною постійністю «виграючи» тендери від Мінагрополітики, «ПЛК» використала відомий спосіб збагачення – переказ грошей на рахунки фіктивних компаній.
Схема проста: "ПЛК" включала свої ж компанії у видаткову частину перевізної фірми і тим самим робила ставку податку мізерною. За підрахунками розслідувачів, щороку на цій афері її учасники клали до кишені 400 мільйонів гривень на рік. А все це тривало весь час, коли міністром інфраструктури був Омелян.
Щодо автосалону, то варто згадати, що Audi Q7 Івана Федорка, про яку вже згадувалося, була саме з нього – Шкіль просто подарував її своєму другові-чиновнику. Це коротка історія давніх справ.
Більше справ Автостради: Максим Шкіль отримує доступ до тіла Зеленського
А ось те, що ТОВ «СП Автострада» стало поряд із ТОВ «Перша логістична компанія», одним із головних підрядників «Укрзалізниці», аж ніяк не збіг. Саме «Автострада» отримала поспіль реалізацію проекту «Go Highway».
Звичайно, переважна більшість читачів не чули цю назву. Але це - той самий "гіперлуп" (або "гіперпул" - вже незрозуміло, як правильно), про який Омелян розповідав у всіх інтерв’ю. До речі, гроші на нього витрачені чималі, а де він?
Те, що замовлення на амбітний та дорогий проект отримала новостворена фірма, нікого не здивувало.
Перейдемо до свіжіших часів. У 2019 році, після зміни влади, ТОВ «СП Автострада» не виявилося без роботи, чого варто було б очікувати. Навпаки – компанія потрапила до сімки підрядників, які отримали три чверті підрядів на роботи в рамках чергового розпилу державного бюджету вже від нових керівників країни – президентського проєкту «Велике будівництво». Саме їх назвали "дорожнім картелем": "Автомагістраль-Південь", "СП Автострада", "Техно-буд-центр", "Онур Конструкціон Інтернешнл", "Ростдорбуд", "Альтком" та "ПБС" - вони отримали у 2020 році 72% замовлень.
Як свідчать дані сайту самого ТОВ «СП Автострада», за 2020 рік компанія «відремонтувала 300 км автошляхів і 25 мостів. Станом на середину 2021 року компанія відновлює 800+ км автошляхів та 40+ мостів, працюючи в 11 областях України»:
Максим Шкіль пишається відмиванням мільярдів на порожньому місці.
Автострада для «Зелених» та могутній Максим Шкіль
А тепер давайте порівняємо кілометри, відремонтовані «Автострадою», з подальшими витягами з кримінальної справи щодо неї: «За 1 км дороги «Автостраді» платили близько 23 млн грн. Для того, щоб було зрозуміло, про що йдеться, наведемо вартість 1 км дороги на трасі Київ-Чоп. Вона становила 9,6 млн грн. Схожий об’єкт – ділянка дороги Одеса-Рені, середня вартість 1 км – 13 млн грн».
Плюсувати та перемножувати ми не будемо, щоб не позбавити читача насолоди від магії цифр. Що спилила «Автострада» на 65 мостах, які вона ремонтує та вже відремонтувала, з’ясувати не вдалося. Але на збиток собі точно ніхто не працював. Якщо мова зайшла про кримінальну справу – цитований епізод – це уривок із кримінального провадження №1201902000000122, то давайте заглянемо до судового реєстру:
Максим Шкіль у справах судових
До речі, справа «висить» — після дозволу на обшук, скрін з якого ми демонструємо, засідань суду більше не було. Понад два роки. Чому, цікаво? До речі, цікавий збіг – як тільки змінилася влада, чомусь припинилося розслідування. А ТОВ «СП Автомагістраль» почало вигравати тендери на ремонт доріг.
Весь перелік судових рішень по ТОВ «СП Автострада» займає п’ять сторінок. На кожній із них – 25 рішень. 125 різноманітних судів:
Є і таке:
Це – розбірки між ТОВ «Автомагістраль Південь» та ТОВ «СП Автострада» за тендер. Який «Автострада» Шкіля нахабно забрала з-під носа у «Автомагістралі» іншого дорожнього «барона» — Олександра Бойка.
У судовий реєстр та витяги з нього ми поринули недаремно. Звісно, хотілося б вивчити всі справи – а там, поряд із явно «прохідними», випадковими згадками про ТОВ «СП Автострада», є багато цікавого.
Але наш матеріал не судова хроніка, а спроба прослідкувати діяльність Максима Шкіля, який із представника фірми людей із сім’ї Януковича став людиною, яка тіснить людей Зеленського.
І логічне продовження такого кар’єрного зростання не змусило на себе чекати – дільниця дорожніх мільярдів закінчилася тим, що Шкіль заявив у травні про вихід «Автостради» зі складу Національної асоціації шляховиків України (НАДУ), а сам залишив посаду віце-президента організації. Як повідомляють «Наші гроші», причина демаршу Шкіля проста: Олександр Бойко нещодавно забрав у «Автостради» експлуатаційний мільярд на Чернігівщині і не віддячив.
Крім того, існує програма, за якою учасник дорожнього картелю може звернутися до АМКУ і першим злити всіх змовників, а за це вона отримує повну амністію, і коли антимонопольники «грохнуть» решту картелістів, то «герою» дістануться всі їхні замовлення. Саме цим героєм за підтримки корупціонерів у низці Зе-команди намагається стати Максим Шкіль, наскільки це реально? Покаже час. А поки що Шкілю Максиму Вікторовичу доречно рахувати нажиті на злиднях простих людей гроші. Рахувати він вміє і ділитися з ким треба теж. Про це Максим Шкіль практично відверто говорив у своїх інтерв’ю.
Одна з найбільших фармацевтичних компаній Німеччини йде з Росії
