Чи можуть українці в окупованому Криму захиститися від рашистської мобілізації

Видання ZMINA розповідає, що громадянам в окупації загрожує за службу у збройних силах Росії, чи можуть вони себе захисти і що робити в таких ситуаціях.

У квітні 2024 року незаконний “військовий комісар” в Криму Євген Машуков заявив про плани призвати 2,5 тисячі осіб в межах весняного призову. Утім, менеджерка з комунікацій Кримськотатарського ресурсного центру Тетяна Савчук в ефірі телеканалу FreeДом заявила про намір окупантів призвати 15 тисяч кримчан під час весняного призову 2024 року. Загалом з 2022 року, за її словами, на півострові було виписано 60 тисяч повісток, а мобілізовано – 23 тисячі осіб.

Загальна кількість мобілізованих мешканців ТОТ в межах “часткової мобілізації” протягом минулих років невідома, оскільки Росія приховує ці дані як державну таємницю.

Представництву Президента в АРК з відкритих джерел вдалося зафіксувати в Криму щонайменше 745 поховань, які належать військовим російської армії, 555 із них, ймовірно, були громадянами України. У відомстві наголошують, що кількість поховань може бути більшою, оскільки значна частина поховань відбувається непублічно. Ця інформація регулярно доповнюється.

Ретельний облік вбитих під час війни кримчан веде також Кримська правозахисна група. У списку правозахисної організації здебільшого – контрактники. Загалом Кримська правозахисна організація зафіксувала щонайменше 622 загиблих з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Із цієї кількості 142 людини загинули з січня по березень 2024 року.

Розвідка Великої Британії 10 квітня повідомила, що Росія прагне набрати близько 400 тисяч військовослужбовців за контрактом у 2024 році. За даними британської розвідки, ця кількість потрібна для підтримки російської агресії в Україні та для реалізації оголошених планів РФ щодо збільшення чисельності своїх збройних сил до 1,32 мільйона цього року і до 1,5 мільйона в майбутньому.

Голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважує, що Росія переважно збільшує свою армію завдяки територіям, віддаленим від Москви, а окуповані території залишаються резервом для збільшення армії РФ.

Атмосфера примусу

Погіршує становище громадян України в окупації й ухвалений Держдумою РФ законопроєкт про реєстр військовозобов’язаних, який посилює контроль над населенням призовного віку на ТОТ, практично позбавляючи можливості уникнути злочинного призову до лав окупаційної армії.

З відкритих джерел ставали відомими такі випадки примусу до військової служби в порядку мобілізації.

Кримських чоловіків “виловлюють” просто на вулиці, перевіряють документи і за відсутності відмітки з військкомату затримують та доставляють до останнього. Затриманим не повідомляють про їхнє місцезнаходження та напрямок руху, додатково вилучають телефони, аби обмежити можливість зв’язатися з рідними.Окупанти виловлюють кримчан на місцях їхньої роботи, будь-які документи про відстрочку від призову чи бронювання за підприємством ігноруються та знищуються на місці.Чоловіків змушують підписувати заяви про добровільний вступ до збройних формувань в умовах психологічного та фізичного впливу.Відбуваються “перевірки” комунальних закладів та приватних житлових приміщень на ТОТ для виявлення чоловіків призовного віку із подальшим затриманням та примусовим відправленням до військкоматів.

Цей перелік типових дій окупантів з примусу громадян України до незаконної мобілізації не є вичерпним. Після чергових змін до російського законодавства кримчанам стало важче уникати незаконних призову та мобілізації, кажуть українські правозахисники.

Протягом двох років повномасштабної війни Росія збільшила суму штрафів за невідвідування військкоматів на своїй території та незаконних “військкоматів” на ТОТ, а також обмежила низку прав в окупації.

Так, до прикладу, окупанти через ігнорування повісток накладають штрафи від 10 до 30 тисяч рублів, за відмову проходити медичне обстеження – від 15 до 25 тисяч рублів. Також подають у розшук до незаконної “поліції” на тих кримчан, які не з’явилися до “військкоматів” за повісткою. Російські правозахисники стверджують, що під час розшуку “поліція” використовує усі можливі інструменти: від білінгу телефонів до моніторингу системи відеоспостереження.

Кримчанам також складніше захищати свої права під час призову, повідомив Сергій Кривенко, директор правозахисної групи “Громадянин. Армія. Право” в інтерв’ю “Крим.Реалії”. У “військкоматах” не вірять медичним довідкам, які приносять.

Також повістки можуть надсилати через портал “Держпослуги”, смс-повідомленнями та електронною поштою. За російським законодавством вони вважаються юридично відправленими з моменту надсилання військкоматами в Росії та незаконними “військкоматами” в окупованому Криму, і вважається, що за 5–7 днів призовник їх має отримати, незалежно від того, чи отримав він їх в реальності. За даними російських ЗМІ, електронний реєстр призовників має запрацювати восени 2024 року.

Система заохочень до участі у війні проти України 

На тлі атмосфери примусу та пропаганди з рекрутингу окупанти розбудували на півострові і в самій Росії систему “заохочень” йти воювати – це й обіцянки виділити земельні ділянки, грошові виплати, подарунки у вигляді термобілизни та низка інших пільг.

Цьогоріч російська влада збільшила регіональні та федеральні виплати лишень за укладання контракту із збройними силами РФ. Так в Криму окупанти виплачують 200 000 рубліві як регіональну премію. Крім цього, контрактник отримує ще додаткові виплати з федерального бюджету РФ. Загальна сума цих доплат коливається в залежності від регіонів в Росії. Так, до прикладу, у Ростовській області вона сягає 1,2 млн рубліві, пише російське медіа в екзилі “Можем объяснить”. У такий спосіб окупаційні адміністрації намагаються створити картинку “добровільності” залучення примусово мобілізованих.

Так, до прикладу, у Сакському районі окупанти сформували близько 700 нових земельних ділянок для силовиків окупаційних військ. Представництво Президента України в АРК називає такі дії росіян “давньою практикою із заміщення місцевого населення Криму на російських військових та їхніх сімей”.

На цьому тлі з кожним тижнем зростає кількість адміністративних протоколів проти кримчан, які окупаційна влада склала за виступи проти війни чи демонстрацію підтримки України або Збройних сил України.

Одна з кримчанок, яка живе в окупації, у коментарі виданню ZMINA розповіла про “жахливий психологічний стан” мешканців півострова. За її словами, щоб виїхати, російські закордонні паспорти намагаються робити навіть літні люди. Про тенденцію міграції з Криму громадян України, зокрема кримських татар, через воєнний злочин, який полягає в мобілізації українців з окупованих територій, також нещодавно заявляв і голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Представництво Президента в Автономній Республіці Крим, яке отримує електронні листи та повідомлення, зокрема, через месенджери від кримчан, вказує, що жителі півострова намагаються уникати незаконного призову. Утім, окупаційні адміністрації все одно примушують їх до незаконної служби через механізми кримінального переслідування.

За даними Кримської правозахисної групи, із січня 2024 року незаконні “судді” в Криму почали приховувати свою співучасть у воєнному злочині: деякі “суди” припинили публікувати в російському реєстрі судових рішень вироки за статтею 328 Кримінального кодексу РФ (“ухилення від проходження військової та альтернативної громадянської служби”). Представництву Президента в АРК відомо про щонайменше 520 таких випадків, з яких 206 сталися після 24 лютого 2022 року.

Незаконні призовні кампанії РФ в Криму та кримінальні переслідування громадян України за “ухилення від призову” неодноразово засуджувала світова спільнота, зокрема, про це йшлося у резолюціях Генеральної Асамблеї ООН від 18 грудня 2019 року та від 16 грудня 2020 року “Стан справ у сфері прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі”.

Як уникнути призову та мобілізації в окупації до російської армії?

Кримська правозахисна група також постійно отримує звернення від кримчан з питаннями, як уникнути призову чи мобілізації. За словами голови організації Ольги Скрипник, особливо ці запити активізуються напередодні призовних кампаній строковиків.

Якщо кримські чоловіки для окупаційної юридичної системи підпадають під категорію тих людей, яких Росії потрібно мобілізувати або призвати на строкову службу, то їх не випускають із тимчасово окупованого півострова. Для виїзду з півострова у чоловіків певних професій або у тих, хто є у військовому резерві, вимагають довідку від “військкомату” про дозвіл на виїзд.

“Та питання в тому, що чоловіки бояться йти за такою довідкою до “військкомату”. У нас вже були випадки, коли чоловіки так звернулися і їх відразу затримали у “військкоматі”. Їх примусили протягом години пройти військово-лікарську комісію і наступного дня відправили на навчання. Так само, якщо прийти оновити дані або принести медичні довідки, то людина може бути одразу мобілізована. Тому це величезний ризик: коли ти сам туди добровільно прийшов, у тебе немає жодних гарантій, що ти повернешся”, – пояснює Ольга Скрипник.

Крім того, чоловіки запитують правозахисників, які медичні документи можна подати і як можна відстояти, наприклад, позицію не служити з релігійних міркувань в “суді”.

“Утім, якщо до 2022 року більш-менш були успішні кейси в “судах” з релігійних міркувань, які не дозволяють людині служити в армії, то після 2022 року це вже дуже рідко спрацьовує. Нам доводилося чути про корупційні кейси, але здебільшого ситуація така, що кримчани вже не можуть відстояти своє право не служити в “судах”. Здебільшого їх тоді засуджують за статтею 328 Кримінального кодексу РФ за ухилення від служби”, – додає Ольга Скрипник.

Найчастіше кримчан штрафують, та після штрафу окупанти не звільняють людину від служби і далі застосовують заходи примусу до неї, вже кримінального характеру.

У Кримській правозахисній групі констатують, що для кримчан наразі не залишилося рекомендацій, як їм діяти в правовому полі окупаційної держави.

“Росії як країні-окупанту заборонено призивати, але вона все одно це робить. Наразі людям немає на що послатися. Вони навіть не можуть посилатися на норми міжнародного гуманітарного права, бо їх тоді взагалі засудять за екстремізм або за терористичною статтею. Тому для кримчан, якщо відверто, лишаються рекомендації фізичного характеру – уникати призову”, – пояснила Ольга Скрипник.

Кримчанам рекомендують:

не проживати за місцем офіційної реєстрації, не проживати у батьків, оскільки їх адреса буде наступною, де шукатимуть призовників;не відповідати на телефонні дзвінки, особливо, якщо це невідомий номер телефону;без нагальної необхідності не з’являтися до “військкоматів”;уникати місць, де зазвичай роздають повістки або проводять перевірки документів (до прикладу, головні дороги, в’їзд-виїзд з міста, центральні вулиці, хоч періодично “військкомати” змінюють локації роздавання повісток);якщо у людини дійсно є серйозні захворювання та інші фізичні обмеження, то варто заздалегідь підготувати пакет медичних документів, звернувшись до незалежних лікарів у приватні клініки.

Представництво Президента України в АРК просить громадян України, яких окупанти примушують до служби в своїх збройних силах, повідомляти йому про факти незаконного призову.

“Зібрані докази допоможуть у роботі з документування та притягнення винних за організацію незаконних призовів у Криму до відповідальності, а також — у захисті наших громадян-жертв воєнних злочинів”, – йдеться у повідомленні відомства.

Призов жителів тимчасово окупованих територій до лав окупаційних збройних сил, системна пропаганда служби в збройних силах РФ на території Криму та переміщення громадян України з ТОТ на територію РФ порушують Конвенцію про захист цивільного населення під час війни. Правозахисні організації та Представництво Президента України в АРК наголошують, що такі дії держави-агресора є системним воєнним злочином.

Але чи всі з громадян України, хто потрапляє у військо країни-окупанта, є жертвами воєнного злочину росіян?

Хто стає воєнним злочинцем, зрадником та потерпілим?

Росія поставила перед мешканцями ТОТ непростий життєвий вибір: або бути переслідуваним з боку російських слідчих у кримінальному порядку, або увійти в лав окупаційної армії і воювати проти своєї країни, де зростають шанси вчинити воєнний злочин або загинути. Саме тому правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму та інших українських територій припинить цей воєнний злочин Росії та низку інших систематичних грубих порушень прав людини на півострові.

Для цього правозахисники неодноразово закликали світ підтримати Україну своєчасним постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості. Правозахисна спільнота в Україні переконана, що затягування партнерів України із достатнім озброєнням збільшуватиме кількість міжнародних злочинів на ТОТ.

Офіс генерального прокурора та Міжнародний кримінальний суд у своїх офіційних позиціях визнали мобілізаційні кампанії строковиків в армію країни-агресора, які відбуваються двічі на рік, примусом з боку країни-окупанта, а таких громадян України – потерпілими від воєнного злочину за Римським статутом Міжнародного кримінального суду.

У Кримській правозахисній групі вказують, що Росія припинила минулого року надсилати строковиків у зону бойових дій. Такі випадки вони фіксували 2022 року. Найчастіше призвані громадяни України лишаються переважно в Криму.

Та якщо все ж таки, потрапивши в зону бойових дій на території України, примусово призвана на строкову службу людина вчинила воєнний злочин або злочин проти людяності, то вона буде нести відповідальність не за саму службу, а за скоєний міжнародний злочин, пояснює Ольга Скрипник.

“Наприклад, якщо він вбив цивільну особу чи військовополоненого, катував, ґвалтував людину – це кілька прикладів міжнародних злочинів. Тут вже не має значення, чи це строкова служба чи ні”, – пояснює очільниця Кримської правозахисної групи.

Зазвичай в бойових діях в Україні беруть участь добровольці та контрактники, і їх Україна притягує до відповідальності. Навіть якщо кримчанин взяв російський паспорт, він все одно є громадянином України, оскільки держава Україна не визнає такі “документи” як легітимні, а самі такі громадяни України не проходили процедуру виходу з українського громадянства, відповідно до закону “Про громадянство України”. Відтак такі комбатанти не мають імунітету. Міжнародне право також не забороняє Україні переслідувати своїх громадян за злочини проти основ національної безпеки.

Якщо громадянин добровільно пішов воювати проти своєї держави, тоді правоохоронці однозначно відкриють провадження за статтею 111 Кримінального кодексу України (державна зрада) або за суміжними статтями.

“Добровольців та контрактників українські слідчі переслідуватимуть як за міжнародні злочини, так і за саму службу, оскільки вони добровільно вступили до лав збройних сил РФ або уклали контракт. Тому призовників, які не скоїли воєнних злочинів, залишились на території Криму, Україна не буде переслідувати у кримінальному порядку“, – пояснює Ольга Скрипник.

Водночас, якщо людина вже потрапила в зону бойових дій на материковій Україні, то правозахисник радять якнайшвидше здатися в полон.

“Іншого шляху реально немає. По-перше, це дійсно допоможе вберегти життя, бо Україна дотримується всіх конвенцій щодо поводження з військовополоненими, ми зберігаємо життя та здоров’я людини. А по-друге, це дозволить уникнути вчинення міжнародних злочинів. І по-третє, це реальний шанс потім повернутися додому”, – говорить Скрипник.

Представництво Президента України також наголошує, що якщо кримчанам таки не вдалося уникнути мобілізації, вони мають здатися в полон, щоб зберегти своє життя.

Щоб запланувати або вже безпечно здатися в полон мешканців ТОТ та росіян просять телефонувати або писати через будь-який месенджер за номерами державного проєкту України “Хочу жить”.

Також Представництво АРК оприлюднило детальну інструкцію, що робити кримчанину, якщо мобілізують до збройних сил РФ.

Речник проєкту “Хочу жить” Віталій Матвієнко в інтерв’ю виданню “Крим.Реалії” повідомив, що на ресурси “Хочу жить” заходять півтора мільйона кримчан.

“Територія Криму – це 1 137 595 заходів, Севастополь – 369 645, ну і далі зріз по містах: трійка – це Сімферополь, Євпаторія і Керч. А саме Сімферополь – 540 500, Євпаторія – 64 645, Керч – 61 915 заходів. Далі йдуть міста менші, це Феодосія, Джанкой, Бахчисарай, Алушта та Саки. Ну і відповідно 52 000, 39 000, 31 000, 19 000 та 18 000 заходів”, – сказав Матвієнко.

Аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк наголошує, що люди, які були примусово призвані воювати на боці Російської Федерації, не стають автоматично злочинцями. Правоохоронці мають дослідити всі обставини того, як відбулася мобілізація.

Правоохоронці своєю чергою зазначають, що під час полону слідчим вкрай складно знайти докази примусу кримчан в Збройних силах РФ, щоб вважати їх жертвами незаконної мобілізації. Тож перший заступник керівника прокуратури Автономної Республіки Крим Віталій Секретар радить громадянам в Криму перед примусовою мобілізацією проінформувати про це державу.

Правозахисники наголошують, якщо за результатами дослідження слідчим або прокурором встановлені ознаки примусу, то не може йтися про держзраду. Вони закликають правоохоронців враховувати всі обставини, за яких громадяни України потрапив до лав армії РФ.

Автор: Микола Мирний

Джерело: ZMINA

Гуменюк: Понад 60 російських шахедів в новорічну ніч атакували південь України, більше 50 збиті