Як російські мародери використовують українські корисні копалини та заробляють на них
Російський чиновник також повідомив про «серйозні інвестиції» у цей проєкт і складуть близько 2,8 млрд рублів. Комбінат нібито забезпечить роботою майже 5 тисяч осіб, у тому числі буде створено понад 2 тисячі нових робочих місць, заявив Хуснуллін.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» дізналися, які родовища корисних копалин є на окупованих територіях півдня України? Як їх використовує окупаційна влада і чи намагається на цьому заробляти? Чи можуть підприємства, що залишилися в окупації, бути прибутковими для Росії?
«Всю руду вивезли до РФ»
Журналісти-розслідувачі запорізького видання «Локатор-Медіа» припускають, що йдеться про Запорізький залізорудний комбінат, який розташований у селі Мала Білозерка біля Дніпрорудного у Василівському районі. Саме це місто вважається єдиним містом гірників в області.
Як пише ЗМІ, до повномасштабного вторгнення на залізорудному підприємстві працювали майже 5 тисяч людей. З початку окупації працівники комбінату відмовилися виходити на роботу, тож на підприємстві лише відкачували воду з шахт та підтримували електромережі. У середині червня 2022 року туди прийшли окупаційні війська та працівники ФСБ.
Редактор видання «Локатор-Медіа» Олександр Пилипенко розповів «Новинам Приазов’я», що всю руду, яка була на комбінаті на момент окупації, вивезли до Росії.
Олександр Пилипенко
«Це понад 2 мільйонів тонн руди, яка там була видобута на момент окупації. Ми порахували середню вартість руди і вийшло, що це 220 мільйонів доларів приблизно. Це вартість руди, яка була на території заводу, яку вони вивезли. Як бачимо, вони бажають продовжувати збагачуватися за рахунок українських надр. Також ми знаємо із відкритих джерел, що Залізорудним заводом у Василівському районі керує громадянин РФ Гліб Тверських. За нашими даними, його перевезли з Єкатеринбурга. Тобто у масштабних фінансових проєктах окупанти ставлять керувати своїх представників, колаборантам, як бачимо, не дуже довіряють», – зауважив він.
«Відновили роботу гранітного карʼєру»
Також окупаційна влада відновила роботу гранітного кар’єру у Бердянському районі, каже журналіст. Все, що там видобувають, вивозять до Росії.
«Вони створили таке фіктивне підприємство «Андрівський гранітний кар’єр», зареєстрували у своєму реєстрі («Андровский гранитный карьер»). Але він працює, як псевдоустанова, зареєстрований ще у 2022 році. Роботи там дійсно ведуться ,періодично окупаційні медіаресурси роблять сюжети про те, що там нібито все налагоджено і роботи йдуть», – каже Пилипенко.
Андрівський гранітний кар’єр
Цим підприємством, за його словами, керує непублічна людина, про яку мало що відомо, тому журналіст припускає, що це суто «підставна людина». Вся продукція вивозиться залізницею, адже переправляти Азовським морем небезпечно через ймовірність ураження вантажу українськими військовими, зазначив Пилипенко.
За його даними, окупанти також планували розпочати видобуток літію у регіоні, але підтверджень, що це відбувається, поки немає.
Російська влада заявила про наміри поновити видобуток граніту у захопленій частині Запорізької області
«Це в Бердянському районі є таке урочище, якщо не помиляюся, Мала Балка, на кордоні з Донецькою областю. Планують видобувати літій, але далі слів поки що діло не пішло. У всякому разі, ми не знаємо таких фактів. В Росії дійсно є проблеми з літієм, тому що раніше Росія закупляла літії у Чилі, в Аргентині, але після повномасштабного вторгнення почався збій в постачанні», – поділився співрозмовник.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Марганець, коалін, вогнетривка глина
Доцент кафедри загальної та прикладної екології і зоології Запорізького національного університету Валерій Горбань розповів «Новинам Приазов’я», що всього в області є 20 видів корисних копалин. Досліджені вже були приблизно 130 родовищ, з них 32 перебували в експлуатації. Запорізька область – один із лідерів з видобутку залізної руди в Україні, розповідає науковець.
«Найбільше із родовищ – це Південно-Білозерське та Переверзівське родовища, там, де саме видобувають залізну руду. Вважається одним з найбільших взагалі по Україні, де видобувають до 2 млрд. тонн руди, в якій вміст заліза складає 50-60% . Далі Токмацьке родовище – це найбільше родовища марганцевої руди в Україні та одне із найбільших у світі. Цікавим є те, що вміст марганцю складає приблизно 30-35%. Окрім того, в Запорізькій області, в Пологівському районі є родовища каолінів і вогнетривких глин, які видобувають», – зазначив науковець.
Крім того, у Запорізькій області є понад 20 родовищ граніту, каже експерт. Найбільше – це Янцівське, Токмацьке та Білозерське. Окрім того, в селі Новополтавка знаходиться єдине родовище, в якому є апатит (здебільшого видобувається для виробництва фосфору (мінеральні добрива, кислоти на основі фосфору), іноді для ювелірних цілей – ред.).
«В Кушугумі у нас видобувають вапняк. Зараз законсервоване Приазовське газове родовище і також лікувальні грязі, які у нас є по узбережжю Азовського моря. В принципі, це такі основні корисні копалини, які є у Запорізькому регіоні», – сказав експерт.
Російська окупаційна влада може продовжувати використовувати ті підприємства, на яких залишилося достатньо персоналу та де не ведуться активні бойові дії, додав Горбань.
«Пісок для укріплень окупантів»
Голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко розповів, що майже вся територія, де є корисні копалини у цьому регіоні, перебуває в окупації.
«Всі наші корисні копалини були не металевого походження, це більше стосується будівельних матеріалів. Це глина для виготовлення цегли або черепиці. Це піски різного походження, які видобувалися у великому об’ємі. Це торф’яники на території колишнього Голопристанського району, Скадовського району, частині Херсонського району. Ну і, звичайно, це морська сіль, яка видобувалася на березі Чорного моря, це лимани, які омивають територію колишнього Голопристанського району, а також Азовського моря – це йодові солі, які знаходилися на території Арабатської стрілки», – повідомив політик.
Піщані кар’єри, які є на лівобережній Херсонщині, російська армія використовувала для побудови укріплень у регіоні, каже посадовець.
«Вони (окупанти) вивозили цей пісок для того, щоб будувати так звану «лінію Суровікіна». Це ті залізобетонні укриття, які вони там робили, друга лінія оборони, яку вони зробили на території окупованої Херсонщини. Великі об’єми піску, який вивозився для того, щоб використовувати його в військовій інфраструктурі. Крім того, є інформація, що на території Арабатської стрілки видобувалася сіль і цей завод, який там існував, так звані рожеві солі, мають достатню ціну. Є гордість Херсонської області – рожеві озера, які приваблювали туристів. Вони як раз були джерелом тієї рожевої солі», – зазначив Самойленко.
Рожева сіль, ілюстраційне фото
Втім, заробляти на продажі корисних копалин із Херсонщини окупаційна влада навряд чи може, вважає голова облради. Він пояснює це близькістю лінії фронту
«Херсонщина не така багата, як інші області – сусідні Запорізька і Дніпропетровська області, які мають великі поклади цих корисних копалин, або Донецька область. Там дійсно там, де ворог на сьогодні наживається», – додав Самойленко.
«Продовжується грабунок металургії»
Народний депутат України, колишній голова Донецької обласної державної адміністрації Сергій Тарута розповів «Новинам Приазов’я», що основна сфера, яка зазнає пограбування на окупованій частині регіону – це металургія.
За його словами, з тих підприємств, які входили в групу індустріального союзу Донбасу, на сьогодні окупанти активно використовують Алчевський меткомбінат.
«Туди було проінвестовано близько 4 мільярдів доларів, це практично новий завод, тому вони його сьогодні використовують, тому що ніхто нічого не вкладає, а тільки працюють на тому запасі міцності, який був закладений. Там виробляють броньовану сталь і відправляють у Нижній Тагіл, наскільки я знаю. З того, що використовується, це рудокомбінати, які виробляли флюси», – каже Тарута.
Великі підприємства, які є в окупованому Маріуполі, зараз запустити неможливо, каже депутат. На його думку, МК «Азовсталь» зруйнований на 30%, ММК ім. Ілліча – на 10-15%. І хоча загарбники обговорюють можливість запуску в роботу останнього, великі російські компанії не ризикнуть постачати на завод в окупації залізну руду в достатніх обʼємах, переконаний Тарута.
Росія, перш за все, переслідує політичну мету, коли оголошує про роботу різних підприємств на окупованих територіях. Без великих інвестицій на захопленій частині Донеччини ефективно працювати неможливо, додав він.
«Вугілля раніше було збиткове. Тому точно сьогодні на цьому неможливо заробляти. Тут така річ, якщо прийшли якісь менеджери, які взяли на себе управління, вони попрацюють 3-4 місяці, їм гроші дадуть, вони ці гроші освоять і далі будуть змінюватися інші компанії. Великі компанії, які реально можуть запускати ці заводи, бояться санкцій і тому обходять стороною. А такі нові компанії, нові бізнес-угрупування, яким дають гроші банки, які всередині самої Росії, як стерв’ятники сьогодні намагаються заробляти. Не заробляти на збитках, не заробляти на прибутках, тому що є політична у них доцільність, є директиви, щоб ці заводи працювали, попри збитки, тому там постійно міняються менеджери та керуючи компанії, які цим займаються», – пояснив політик.
Автор: Олександр Янковський, Олена Бадюк, для Радіо Свобода
Гуменюк: Понад 60 російських шахедів в новорічну ніч атакували південь України, більше 50 збиті
