Як Максим Кріппа пов’язаний з російським капіталом і кого він закриває своїм прізвищем
Серед останніх набутків Максима Кріппи – бізнес-центр «Парус» у серці столиці, який він купив у Вадима Столара. Практично всі надбання Максима Кріппи викликають запитання і скандали. Хоча про самого Максима Кріппу невідомо майже нічого – цей бізнесмен начебто народився у Броварах, має громадянство України та проживає в ОАЕ. Про ранню діяльність цього олігарха відомо вкрай мало. Як і про те, як нікому невідомий підприємець із Броварів став доларовим мільярдером.
Перші згадки про Максима Кріппу пов’язані з Броварами – начебто саме там у 2006 році він зробив свої перші кроки в ігорному бізнесі, відкривши «Монако-Клуб» з ігровими автоматами. Після заборони ігорного бізнесу начебто подався у торгівлю нерухомістю, а в 2009 році купив Броварський оптовий ринок та цілу низку нерухомості у Броварах. За 2009-2012 роки про Кріппу нічого невідомо, але потім його прізвище з’являється разом із прізвищем ще одного доволі загадкового українського бізнесмена – Макса Полякова, з яким Максим Кріппа займався онлайновими казино через оператора онлайн-гемблінгу GGS і GМS.
Сам Кріппа, точніше його представники, цей факт заперечують. Як і зв’язки з Росією, мережею онлайнових казино «Вулкан» і взагалі будь-які зв’язки з Поляковим.
Про це пізніше, однак про зв’язки з Максом Поляковим стало відомо з рішення суду за 2013 рік, і про це пише не бульварна преса, а таке поважне видання, як Форбс:
Причому позов подали громадяни Росії Сергій Токарєв і Рустам Гільфанов, з якими Кріппа і Поляков були партнерами по бізнесу у сфері гемблінгу та онлайн-дейтингу.
Якщо повернутися до подальшого розгляду біографії Максима Кріппи, то в Україні він з’являється в 2015 році, коли намагається балотуватися в Київраду від партії «Самопоміч» - про це є запис в реєстрі кандидатів на сайті ЦВК. Що характерно у цьому епізоді – скандал, який виник після того, як з’ясувалося, що Максим Кріппа продавав місця у виборчому списку партії охочим стати депутатами. На що не мав жодних повноважень. Однак цікаво те, що після того, як самодіяльність Кріппи стала відома партійному керівництву, він втік до Москви. До речі, депутатом Кріппа так і не став, хоча із виборчого списку його й не виключали.
Цей епізод цікавий тим, що псує легенду про мультимільярдера Максима Кріппу, який заробив свої мільярди у сфері інтелектуальних технологій – місця в депутатському списку до Київради коштували не так вже й дорого – мова йшла про не більше як десятки тисяч доларів, тому якби Кріппа дійсно був багатою людиною, він би не провернув таку дешеву аферу.
Наступна поява Кріппи в Україні також пов’язана зі скандалом. На цей раз це вже була кримінальна справа, яку порушила СБУ за фінансування тероризму.
А суть справи полягала в тому, що онлайн-казино «Вулкан» продовжували свою діяльність як на території Росії, так і України. Адмініструвалися вони з Києва, організатором був той самий Поляков, співпрацю з яким заперечує Кріппа, а сам Максим Кріппа керував компанією CloneFish, яка займалася техпідтримкою казино «Вулкан». У 2014 році CloneFish стала частиною іншої компанії Максима Кріппи EvoPlay, яка і досі займається розробкою ігор для онлайн-казино, і приналежність до якої Кріппа не заперечує.
Щодо звинувачення у фінансуванні тероризму, які висувалися Кріппі, то йшлося про те, що частина грошей виводилася в так звані «ЛНР» і «ДНР». Все це було у матеріалах суду, який у 2017 році провів останнє засідання, після чого доля кримінальної справи проти Кріппи і Полякова невідома.
За деякими даними, допоміг вирішити питання з СБУ ще один партнер Кріппи, колишній Луганський кіберполіцейський Руслан Оленюк, який курирував і угоду між Столаром та Кріппою щодо бізнес-центру «Парус». Якщо це так, то стає зрозуміло, яким чином Кріппа і Поляков знайшли партнерів в ОРДЛО.
Після цього знову провал у біографії Кріппи. І лише у 2019 році він з’являється в медіапросторі, однак уже в якості інвестора, який вкладає в Україну мільярди гривень. Саме він стояв за скандальним аукціоном з продажу готелю «Дніпро», який нова на той час українська влада «злила» в руки фірмі «Смартленд», зареєстрованій буквально за тиждень до аукціону. У 2022 році Кріппа засвітився у покупці цілої низки об’єктів державного майна – Нацбанк продав фірмі Кріппи свій комплекс відпочинку у Княжичах, а націоналізований Промінвестбанк - майно в елітному Козині. Причому, як і у випадку з «Дніпром», за явно заниженими цінами.
У 2023 році Максим Кріппа почав будувати свою медіаімперію – на свого номінала Тетяну Снопко став купувати українські видання.
Цікаво, що Тетяна Снопко фігурувала і у кримінальній справі за фактом фінансування тероризму – компанія Noosphere Ventures, де Снопко була директором, Максим Кріппа був у ланцюжку, через який гроші від казино «Вулкан» йшли в «ДНР» і «ЛНР».
А тепер слід повернутися до російського сліду і російського ж періоду в житті Максима Кріппи, який він так заперечує. І основний слід тут – ті самі «Вулкани», онлайн-казино, якими Кріппа займався разом з Максом Поляковим, зв’язок з яким він також заперечує.
Казино «Вулкан» з’явилися в Росії на початку двохтисячних. Тоді це було офлайн-казино, з класичними ігровими залами, у яких стояли автомати під назвою «Вулкан». Володів ними Російський холдинг Ritzio International Group, який належить російському бізнесмену Олегу Бойку. Після заборони ігорного бізнесу в Росії – це сталося раніше, ніж в Україні, - Бойко вимушений був освоювати інші ринки, в основному у Східній Європі. Першою країною, куди передислокувався Бойко зі своїми «Вулканами», стала Україна. І саме тоді в Броварах з’явився зал ігрових автоматів «Монако-Клуб». Невдовзі ігорний бізнес в Україні також став нелегальним, однак уже почали розвиватися інтернет-технології і казино пішли в онлайн-сферу. Так з’явилися різноманітні Vulkаn, Vulkаn Stern, Vulcаno della Fortuna, а також веб-сайти vulkanvegas.com та vulkanvegas-online.com тощо.
Під час обшуків, проведених у межах кримінального провадження щодо фінансування тероризму в офісах Кріппи в 2016 році, фігурувала і Ritzio Олега Бойка, якому, до речі, належала і українська лотерея «Патріот», яку розповсюджувало ПрАТ «Патріот». Остання в 2016 році підпала під санкції, а EvoPlay Кріппи, яка розробляла (і розробляє) програмне забезпечення для всіх цих «Вулканів» Олега Бойка, працює й далі.
Однак лише Бойком російські зв’язки Кріппи не обмежуються. Ми не даремно згадували про провали в біографії Максима Кріппи. Справа в тому, що під час цих періодів Максим Кріппа з’являвся в Росії. Де працював ще на одного російського олігарха – Костянтина Малофєєва.
Який також причетний до казино «Вулкан» - вони активно просувалися у мережі «Ростелеком», ключовим співвласником якої є Малофєєв. І саме на нього працював Кріппа, який тоді ще був не «українським інвестором і мільярдером», а простим СЕО в «Ростелекомі». Зараз цей період життя, власне, як і вся біографія Максима Кріппи буквально завалений тоннами фейків. Однак серед цих фейків трапляються і згадки про саме той період, правда Кріппа намагається заперечувати роботу на Малофєєва.
Однак за цими тоннами фейків ніяк не вдається знищити всі згадки про роботу в «Ростелекомі», де активно просувалися казино «Вулкан». Що на той момент було вже заборонено російським законодавством, однак ні Кріппу, ні тим більше Малофєєва ніхто не чіпав.
До речі, в 2014 році піар-консультант Малофєєва Олександр Бородай став першим керівником «Донецької народної республіки», а начальник служби безпеки Малофєєва Ігор Гіркін-Стрєлков – «міністром оборони» цієї ж квазіреспубліки.
У цей же час Максим Кріппа з’являється в Києві, де намагається потрапити до Київради за списками «Самопомочі». І одночасно намагається заробити кількадесят тисяч доларів, продаючи «мандати» цієї ж партії. Коли афера відкривається, зникає у Росії.
А потім знову з’являється в Києві, але вже в якості власника ІТ-компанії EvoPlay, яка займається розробкою програмного забезпечення для онлайн-казино. Після того, як EvoPlay накрила СБУ і стали відомі подробиці щодо «Вулканів» і російських власників цієї мережі онлайн-казино, в інтернеті з’явилася просто нереальна кількість фейків про Кріппу, де з нього робили «вулканолога», який досліджує вулкани Камчатки.
Ці фейки наповнюють інтернет і досі, причому з кожним днем їхня кількість зростає, і тепер уже, щоб докопатися до хоч якихось відомостей про Максима Кріппу, необхідно прочитати цілу купу явної маячні.
Усе це переслідує одну мету – приховати зв’язок Максима Кріппи зі своїми російськими господарями. Бо те, що Кріппа – дійсно мільярдер і бізнесмен, викликає очевидні сумніви. І той факт, що Кріппа не дає інтерв’ю ні особисто, ні через своїх представників жодному виданню – зовсім не ознака ексцентричної поведінки. Як і те, що доступне лише одне-єдине його фото. І те, що в Україні його ніхто не бачив ось уже, принаймні, сім років – з того часу, як заглухла кримінальна справа про фінансування тероризму.
За цим усім криється простий факт: Максим Кріппа – звичайний номінал для російського капіталу. Чи є Олег Бойко і Костянтин Малофєєв єдиними людьми, які скуповують українські активи, закриваючи свої персони ім’ям Максима Кріппи – питання відкрите. Однак те, що до цих активів додався медіахолдинг, викликає тривогу. Особливо з урахуванням того, що Костянтин Малофєєв має неабиякий досвід у цій сфері.
Гуменюк: Понад 60 російських шахедів в новорічну ніч атакували південь України, більше 50 збиті
