Корупціонер із блоку Юлії Тимошенко Володимир Шульга замість в’язниці очолив Сумський інститут

Про це пише "Антикор".

Гумор ситуації полягає не в тому, що в Сумах є такий виш. А в тому, що Шульга замінив на посаді Володимира Толубко, якого звільнили за звинуваченнями в корупційних діяннях. Як там було з Толубко насправді – невідомо, хоча НАЗК склала на нього аж 28 адмінпротоколів. Але сюр ситуації в тому, що йому на зміну прийшов куди більш одіозний персонаж – Володимир Шульга, який уславився своїми корупційними схемами ще за часів прем’єрки Тимошенко, яка також має вельми специфічну репутацію.

Утім, нас у цьому випадку цікавить не персона Юлії Володимирівни, а персона її соратника Володимира Петровича Шульги. Для початку коротка біографічна довідка:

Як бачите, не всі «кмітливі та винахідливі» є членами однієї партії. Деякі робили кар’єру в «Батьківщині», причому доволі успішну – доросли навіть до народних депутатів. Щоправда, коли президентом став Порошенко, він миттєво звільнив Володимира Шульгу з посади очільника Сумської ОДА, куди той потрапив за указом ще одного соратника Юлії Тимошенко – Турчинова.

Однак Володимир Петрович не загубився у бурхливому морі української політики ні за Порошенка, ні за Зеленського – пішов по науковій лінії. Хоча мав би піти до в’язниці. По-перше, в той час, коли Шульга очолював Сумську ОДА, він залишався народним депутатом, хоча мав би скласти мандат. Але це порушення – дрібниця на фоні того, що Шульзі було висунуте звинувачення  у шахрайстві.

Суть справи полягала в тому, що Володимир Шульга, перебуваючи на посаді голови ОДА, переконав чоловіка своєї колишньої підлеглої, яку затримали за підозрою в отриманні хабаря, переказати на банківські рахунки своїх знайомих понад мільйон двісті тисяч гривень для нібито «внесення застави». Той гроші переказав, але на цьому все й закінчилося – заставу, звісно, ніхто не вніс. А коли потерпілий звернувся за поясненнями до Шульги, то той зробив вигляд, що не розуміє, про що йдеться.

На цьому фоні цілковитою дрібницею видається підробка документів про відрядження, згідно яких Володимир Шульга отримав заробітну плату і як нардеп, і як голова ОДА, хоча був у цей час за кордоном у власних справах.

Справу проти Шульги порушили у 2016 році, коли він уже був  проректором Національного авіаційного університету. Забігаючи наперед, скажемо – справа так нічим і не закінчилася. Однак і в НАУ Шульга без діла не сидів – він став головою комісії з реорганізації цього вишу. За «реорганізацією» крилося, як влучно висловився тодішній проректор НАУ Ярослав Кохачок, «банальне рейдерське захоплення». Йшлося про землі і будівлі, які належали Національному авіаційному університету і на які кмітливий Шульга накинув оком.

Однак щось пішло не так, і Шульгу звільнили у 2018 році. Але той не здався і, відсидівшись на посаді проректора Харківського національного університету внутрішніх справ (!), повертається до НАУ. Але вже його ректором. І починається масова чистка серед тих, хто виступав у свій час проти Шульги, – з НАУ вимушені звільнитися ціла низка викладачів. Натомість сам університет потерпає від відсутності опалення і проблем з ремонтом.

Скоріш за все, хтось за НАУ таки вступився, оскільки всього через півроку керування цим вишем Шульга поїхав назад на Сумщину, де очолив Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій.

Цікаво, чи вчиться у цьому інституті той хлопчик, якого побив Шульга ще перебуваючи у статусі депутата Сумської обласної ради від БЮТ? Кримінальна справа, яку порушили тоді проти Володимира Шульги, наробила багато галасу, хоча цілком передбачувано закінчилася нічим.

Фабула цієї історії така. Син депутата Шульги побився з однокласником. Звичайна дитяча розбірка, але закінчилася вона тим, що Володимир Шульга прийшов до школи і відлупцював кривдника свого сина. Причому так, що той потрапив до реанімації. Шульгу-старшого можна було б зрозуміти, якби постраждалому школяреві не було всього 11 років. Втім, справу закрили «за примиренням сторін». Чому сторони «примирилися» - можна здогадуватися. Були ще справи про побиття пенсіонера і дебош у нічному клубі з нападом на міліцію, але вони теж були благополучно "поховані" в надрах правоохоронної системи.

Якщо повернутися до корупційних злочинів, до яких також схильний Шульга, то в якості кандидата у народні депутати від партії «Батьківщина» він задекларував аж три тисячі гривень доходу за рік. Багатою, звісно, виявилася його дружина, яка заробила (нагадаємо, це був 2012 рік і долар був по 8 гривень) майже мільйон триста тисяч гривень. Законом це, звісно, не заборонено, але що криється за такими деклараціями – розуміють усі.

З нардепів Шульга пересів у крісло голови Сумської ОДА і, знову ж таки, за дивним збігом, до Держземагентства Сумської області надійшли заяви про надання земельних ділянок від Шульги Наталії Володимирівни, Шульги Володимира Петровича і Шульги Петра Миколайовича:

Це був останній успіх Шульги на Сумщині. Далі почалися неприємності – звільнення з посади голови ОДА, програш виборів (Шульга знову балотувався у ВР від «Батьківщини), кримінальна справа про шахрайство і обшук.

Причому варто враховувати – «кинув» Шульга свою давню підлеглу і соратницю Ірину Тараненко, яка понад десять років була вірною «тінню» Володимира Шульги.

Її прізвище, до речі, є й у списках тих, на кого Шульга оформлював землю. Коли Шульга очолив обласну адміністрацію, вона пішла за ним – стала начальницею відділу забезпечення голови Сумської ОДА. Шульга спробував «витрусити»  у начальника сумських МНС-ників Волика два мільйони гривень. Той написав заяву до СБУ, де йому дали 300 тисяч помічених гривень і приховану камеру. За хабарем прийшла Ірина Тараненко.

Кому призначався хабар від Волика – зрозуміло. Тому, за логікою, Шульга мав всіляко витягувати свою підлеглу із СІЗО. Але він замість цього, як заявив чоловік Ірини Тараненко, «Шульга скрисятнічав», привласнивши два мільйони гривень, призначених на заставу для підлеглої. Грошей цих ні Ірина Тараненко, ні її чоловік більше не побачили. А слідство зосередилося на персоні Ірини Тараненко, зовсім не цікавлячись свідченнями щодо ролі Шульги у цій справі не лише самої Тараненко, а й Волика, який і передавав цей контрольований хабар.

Натомість проти Володимира Шульги була порушена кримінальна справа за шахрайство, однак, як уже всі розуміють, вона закінчилася нічим. Ще один сюр ситуації в тому, що в цей час Володимир Шульга вже працював у Харківському національному університеті внутрішніх справ. Де, мабуть, навчав студентів хитрощам і специфіці корупційних злочинів.

Судячи з усього, це навчання було успішним – як уже згадувалося, Володимир Шульга став ректором НАУ, а через короткий час очолив Сумський державний університет інформаційно-комунікаційних технологій. Де, вочевидь, докладеться до діджиталізації країни, яка, без сумніву, потребує саме таких спеціалістів у сфері інформаційних технологій, як корупціонер від Блоку Юлії Тимошенко Володимир Петрович Шульга.