Гетманцев пояснив, чому у держбюджеті не вистачає коштів для ЗСУ
Про це голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ("Слуга народу") повідомив у Telegram.
Він зауважив, що держбюджет на 2024 рік ухвалювали на основі макроекономічного прогнозу, який передбачав сповільнення військових дій із другої половини 2024 року.
"Таке ж припущення влітку – на початку осені минулого року закладалось в усі прогнози і сценарії: квартальні прогнози НБУ, в програму EFF. Ці припущення звісно були переглянуті під кінець 2023 року. І це нормально, бо війна породжує значну невизначеність", – зазначив Гетманцев.
Крім того, через затримку надходження військової допомоги від США на початку року Мінфін був змушений понадпланово збільшити видатки на закупівлю боєприпасів, військової техніки та обладнання.
Читайте по темі: Гуменюк: Понад 60 російських шахедів в новорічну ніч атакували південь України, більше 50 збиті
"Отже, за даними Держказначейства, за 4 місяці 2024 року прямі видатки на оборону сягнули 577,2 млрд. грн, що складає 43,4% від плану на рік. За умови рівномірного витрачання і врахування повної потреби норматив на 4 місяці мав би бути 33,3%", – пояснив Гетманцев.
Він також зауважив, що порівняно з аналогічним періодом минулого року оборонні видатки зросли лише на 3% або на 16,6 млрд грн).
"Слід також врахувати, що порівняно із минулим роком більше військових видатків розподіляються за статтями "громадський порядок, безпека", які зросли більш ніж на 40% (+56 млрд грн). Утім, у частині власне прямих видатків на оборону зараз ми йдемо по "лекалам" минулого року", – уточнив депутат.
Водночас він нагадав, що минулого року видатки держбюджету на оборону склали 2 098 млрд грн, цього року вони спочатку планувалися у сумі 1 330 млрд грн.
"Різниця... власне і є той фактичний геп, який ми матимемо якщо війна продовжуватиметься до кінця року із приблизно такою ж інтенсивністю", – зазначив депутат.
Він висловив сподівання, що частину цієї різниці вдасться закрити за рахунок військової допомоги від партнерів. Однак поточні видатки на утримання війська і державні програми забезпечення військовою технікою, обладнанням, боєприпасами, Україна покриває із внутрішніх джерел.
За словами Гетманцева, подолати цей розрив за рахунок збільшення державних запозичень або детінізації економіки не вдасться, а вдаватися до емісії для покриття дефіциту бюджету – це найгірший сценарій, якого влада уникатиме.
Як повідомлялося, раніше Гетманцев підтвердив, що задля фінансування армії владі доведеться підвищити основні податки, у тому числі податок на додану вартість (ПДВ), військовий збір із зарплат та акцизи.
Кабінет міністрів вже працює над відповідним законопроєктом про підвищення податків. Зокрема, військовий збір в уряді планують підвищити з 1,5% до 5%, це дозволить додатково зібрати із зарплат українців 90-100 млрд грн на рік. Таку ж ставку військового збору в 5% можуть запровадити й для фізосіб-підприємців, що працюють на спрощеній системі оподаткування.
Водночас рівень підвищення ПДВ наразі ще остаточно не визначили. Ймовірне підвищення – на рівні на 2-3%. У разі підвищення ПДВ на 2 в. п. чи 3 в. п. до держбюджету можуть додатково зібрати 70-80 млрд грн або 100-120 млрд грн відповідно.
