Одеський суддя Тішко відмовився передавати арештований російський вантаж в порту до АРМА
Про це редакція дізналася з відповідної ухвали суду за ч.2 ст.364 КК.
ДБР з квітня 2022 року розслідує справу стосовно зловживання владою. У ході справи було виявлено, що на території Ізмаїльського морського торгівельного порту, в зоні діяльності Одеської митниці перебуває вантаж рф, а саме «нітроамофоска» в кількості 136 тонн, та відповідно відомостей на вантаж, відправником є ПАО «Акрон» (великий новгород, рф).
Товар відповідає товаросупровідним документам у 272 біг-бегах. У лютому. 2023 року вказане вище майно визнано речовими доказами. Відповідно до ч.4 ст.21 закону «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», рухоме майно може бути передано для реалізації без згоди власника за рішенням слідчого судді, суду за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) майно піддається швидкому псуванню;
2) майно швидко втрачає свою вартість;
3) витрати на зберігання рухомого майна протягом одного календарного року становлять більше 50% його вартості.
Реалізація майна у порядку, передбаченому цією частиною, здійснюється за цінами, не нижчими за ринкові.
Дослідивши матеріали клопотання, суддя Тішко заявив, що ДБР не надало оціночної вартості майна, що в свою чергу впливає на неможливість судом встановити чи втрачає свою вартість зазначене майно, або витрати на зберігання рухомого майна протягом одного календарного року становлять більше 50% його вартості.
Без усунення зазначених недоліків, розгляд клопотання про передачу в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів є передчасним та неможливим, так як може призвести до порушення прав та інтересів осіб, які не є учасниками кримінального провадження.
Разом з тим, прокурор не долучає докази на підтвердження того, що орган досудового розслідування звертався із цим питанням до власника для отримання відповідної згоди на передачу майна в АРМА, та доказів того, що без передачі АРМА таке управління буде неможливим чи іншим чином зашкодить кримінальному провадженню (як і у минулій справі щодо пентхаусу).
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, матеріали, додані до клопотання, приходжу до переконання, що клопотання про передачу арештованого майна в управління АРМА не підлягає задоволенню.
Стали відомі перші результати місцевих виборів у Стамбулі та Анкарі
