"Наша 11-річна робота може бути загублена": яка доля чекає на Межигір’я?

"Наша 11-річна робота може бути загублена": яка доля чекає на Межигір’я?
"Наша 11-річна робота може бути загублена": яка доля чекає на Межигір’я?
Ну що ви, як день пройшов? Збираймося їсти! Їсти! Їсти!», — з мішком за плечима та з панамою на голові орнітолог Сергій Григорʼєв йде полем для гольфу, звивистою стежкою, поміж пухнастих дерев сосни.

«

Понад десять років тому вхід на територію «Межигірʼя» був закритий для відвідувачів. 140 гектарів землі належали тодішньому президенту Віктору Януковичу. Журналісти впродовж семи років намагалися спостерігати з повітря та води, щоб дізнатися про приховане за високим парканом. Врешті, викрили цілу обитель корупції, після опублікованих розслідувань біля президентської резиденції часто збиралися активісти. І щойно Янукович втік з «Межигірʼя» (а на наступний день і з України, 22 лютого 2014 року, — прим.), майданівці потрапили на територію та стали нею опікуватися, створили громадську організацію «НПУ «Межигірʼя». 

Нині відбувається процес передачі майна новоствореній державній установі «Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «МЕЖИГІР’Я». 

МЕЖИГІРʼЯ ЗА ЧАСІВ ЯНУКОВИЧА

У радянські часи на території «Межигірʼя» влада зруйнувала монастирі побудувала урядові резиденції, зокрема: Микити Хрущова, Володимира Щербицького, а згодом і Віктора Януковича. Останній, на посаді премʼєр-міністра у 2007 році щонайменше 140 гектарів землі зробив приватними. Через фіктивні судові позови, перепродаж і банкрутство, зрештою майно опинилося на балансі донецької фірми «Танталіт», пов’язаної з Януковичем.

 dzdititqiqztzrz

Впродовж семи років навколо «Межигірʼя» тільки й ходили чутки про: основну будівлю, у якій жив Янукович, «Хонку», створену фінськими майстрами; люстру за 50 тисяч доларів, гольф-клуб тощо. Це лише частина атрибутів розкішного життя, про яку українці могли тільки здогадуватися. Янукович нікого не пускав за паркан «Межигірʼя», натомість журналістам все ж вдавалося дізнаватися хоча б якусь інформацію. Після низки опублікованих розслідувань, Янукович запросив лояльних медійників до своєї резиденції. Показав як вправно бігає по пеньках, де париться і як лікується бджолами. От тільки експрезидент-утікач збрехав про житло — махнув рукою на значно менший від «Хонки» будинок і сказав, що він там мешкає.

Через два з половиною роки після бігання по пеньках, під час Революції Гідності, Янукович і покинув Межигірʼя та Україну. Це є у записі з камер відеоспостереження, як персонал вивозить з резиденції та складає у вантажівку килими, картини, статуетки. . 

МЕЖИГІРʼЯ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ

«Ти ж мій маленький, покажи, як ти вмієш!», — кінолог Петро Петрович обіймає, цілує собаку, який стоїть на задніх лапах і так має під два метри зросту. 

Петро Петрович з собакою

«Працював я ще з часів Януковича, він любив собак. До нього приїжджали великі олігархи з різних країн, які теж були любителями собак: мали кінологів, свої кінологічні центри. І наша задача була показати, що Україна не бананова республіка. Кінологічний центр – це єдиний обʼєкт, куди Янукович міг приїхати двічі-тричі на день без охорони. Він годував собак, гуляв, поїв, купав, дресирував», — розповідає Петро Петрович. 

У кінологічному центрі «Межигірʼя» були зібрані найдорожчі породи собак, яких купував президент-утікач та яких йому дарували лідери різних країн світу. Серед видів були з десяток англійських мастифів, кавказькі вівчарки, шість тибетських мастифів (їх Януковичу привезла делегація з Китаю). 

Собакам створили особистий салон, у якому їх купали та робили педикюр. Займалися вони за індивідуальною програмою фізичного навантаження, а під час відпочинку слухали класичну музику.

Після втечі Януковича у лютому 2014 року окремих собак, які мешкали у кінологічному центрі, оцінили у 80 тисяч доларів. Тибетського мастифа тоді продали на аукціоні за рекордну суму — 1,5 мільйона доларів. 

«Після інформації про втечу Януковича, я майже відразу приїхав у кінологічний центр. Охорона вивела всіх працівників. Собаки були голодні, хотіли пити. Тоді ще не прийшли майданівці, як ми вже були на цій території, благо, що знаємо «Межигірʼя», у яку дірку залізти. І вже тут погодували, напоїли», — згадує кінолог Петрович. 

22 лютого 2014 року сотня активістів з Майдану пройшла на територію маєтку четвертого президента України — Віктора Януковича. Українці тоді вперше побачили реальні масштаби та наслідки корупційних схем президента-втікача.

«Майданівців ми вже зустріли тут внизу, приблизно о 12-й. А потім було дуже багато людей, які приїхали з повідцями, клітками, щоб позабирати собак, — для них це просто бізнес. З майданівцями і Денисом Васильовичем (комендант Межигірʼя, — ред.), пізніше познайомилися. Ми тут самостійно робили свою роботу, але побачили, що люди так само як ми не сплять. Бували випадки, зловмисники навіть у міліцейську форму переодягалися, перепливали річку, щоб мародерити. І ми дивилися, що майданівці так само вибігають на кожну тривогу, щоб не допустити мародерства. А потім, ми вже обʼєдналися, побачили, що вони такі самі ідейні люди», — розповідає Петро Петрович. 

Орнітолог Сергій Григорʼєв на території «Межигірʼя» з перших днів після втечі Януковича. Спочатку два роки він дбав про тварин, наступні сім займався лебедями. Хоч Сергій і проводить тут більше часу, ніж будь-де, для нього, каже, це хобі, а основна робота — у Київському зоопарку. 

«Я прийшов після ночі з Майдану, прийняв душ, але заліз у фейсбук і побачив, що Янукович втік і залишив тварин. Зателефонував своєму колезі з Київського зоопарку, кажу, поїхали. Він каже: «давай завтра», а я йому: «негайно»! У перший день сюди вже не дуже хотіли пускати людей, але я показав посвідчення працівника зоопарку і швидко зайшов. Ситуація для тварин складалася дуже негативна, вольєри були відкриті і всі відвідувачі могли вільно заходити. Ми почали шукати дроти і мотузки», — розповідає Сергій Григорʼєв.

Комендант «Межигірʼя» після втечі Януковича теж змінився, ним став один із майданівців — Денис Тарахкотелик: «Як вперше я зайшов у Межигірʼя. Памʼятаю, проїхався з тодішнім комендантом Андрієм. І мені здалося воно настільки величезним. По-перше, я був невиспаний, у нас був Майдан і багато адреналіну, а тут відразу «Межигірʼя». Я приїжджаю, все це бачу і неначе якийсь сон — масштаб колосальний для мене здався. Це зараз я знаю кожен куточок, дерево, все знаю більше, ніж усі люди при Януковичі. Але тоді, у перший день, ніколи в житті не подумав би, що я на понад 10 років затримаюся в Межигірʼї».

У перший день після втечі Януковича обʼєдналися і журналісти-розслідувачі з різних медіа. Вони знайшли у воді біля причалу документи, які Янукович намагався знищити під час втечі. За вісім днів цілодобової роботи, розслідувачі опрацювали квитанції та звіти, як наслідок вони викрили низку корупційних схем. Створили національний проєкт «YANUKOVYCHLEAKS»

ОБСТРІЛИ 

По території колишньої резиденції президента-втікача ще з перших днів повномасштабного вторгнення влучають російські бомби та снаряди. 

«На собак дуже погано вплинув початок повномасштабного вторгнення. Коли над кінологічним центром літали гелікоптери, вони ніколи не бачили і не чули таких звуків, коли стріляли. Деякі собаки не витримали, нервовий зрив дуже великий. Було набагато більше собак, у мене зараз зовсім інша кількість. З перших днів повномасштабної війни, у кінологічний центр прибігали люди з тероборони, Нацгвардії і ще інші, просили, щоб дав собак ловити диверсантів, шукати міни», — розповідає Петро Петрович. 

Кінолог відкриває вольєр, біля якого раніше падали уламки російських ракет: «Дратхаари — хлопчик і дівчинка. Просто тут багато дверей побиті вибуховими хвилями. Бачите, ми скотч наклеїли. Багато вибухових хвиль було, і дерева тут неподалік зносило. А є такі уламки, що пів дерева тільки «оп» і зрізало».

Одного з цих собак, породи дратхаар, звати Аксель. Він загинув на наступний день після зйомки «Слідства.Інфо», осколок російської ракети потрапив йому у голову. У кінологічному центрі пошкодило вольєри, дах, вибило вікна та двері. 

2018 року слідчі Генеральної прокуратури України передали «Межигір’я» агентству з розшуку та менеджменту активів для пошуку керівника для парку. Згодом, у листопаді 2018 року, АРМА оголосило конкурс на управління активами резиденції, його кілька разів продовжували.

У 2019 році перемогло ТОВ «Скомпані», однак, за інформацією журналістів, керівником цієї компанії був помічник ексрегіонала Євгена Мураєва. 

У серпні 2023 року президент Зеленський підписав закон про створення парку-пам’ятки на території резиденції «Межигір’я», оскільки кошти за відвідування не сплачувалися до держбюджету в умовах воєнного стану. Як результат — створено підприємство «Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнод­ержавного значення «МЕЖИГІР’Я».

«Ми перебували тут всі роки того, щоб це все зберегти для держави. Але складається так, що в нас немає жодної впевненості та довіри до державних органів, які на сьогоднішній день, прикриваючись законом, хочуть, щоб ми вийшли, а вони зайшли. Ми не чиновники. У нашої громадської організації за ці роки назбиралося 70 мільйонів гривень боргу, нам потрібні були ці кошти на утримання парку. Але ми цим не прикриваємося, ми виходимо», — розповідає Денис Тарахкотелик.

Кінолог Петро Петрович, який працює у Межигірʼї близько 15 років, не планує співпрацювати з державною установою. 

Турбується про майбутнє «Межигірʼя» орнітолог Сергій Григорʼєв, для нього це невідомість: «Поки я не знаю, що буде далі. Фактично, держава запізнилася на 10 років. Треба було відразу брати відповідальність, а керівництво не хотіло».

Від громадської організації, «Межигірʼя» переходить до державної установи, якою керує Сергій Юзвенко. Журналісти «Слідства.Інфо» зʼясували, що він не має досвіду керування парками, але працював податківцем на Донеччині та слідчим податкової на Київщині. У своїй декларації Сергій Юзвенко вказав 90 тисяч доларів США готівкою, а також будинок, квартири і автівки, які зареєстровані на його родичів.

«Далі будемо дивитися зі сторони, як керуватиме державна установа. Нині вони (держслужбовці, — ред.) два місяці працюють на території «Межигірʼя», але в них немає ні персоналу, ні транспорту. Залишається тільки купа нерозв’язаних проблем. Наприклад, тварини не належать державі і не належать Міністерству екології, майно — ось лавки, наприклад, — це все наші громадські. Прикро. З тягарем на душі нам доведеться вийти, з розумінням, що робота наша, майже 11-річна, може бути загублена. Але іншого виходу, скільки ми радилися, на жаль, немає», — говорить Денис Тарахкотелик.

Комендант каже, що майже все життя віддавав роботі у «Межигірʼї»: «Ось епізоди народження моїх дітей, із усього мого життя, я витратив у кращому випадку до 10% на сімʼю. Усе решту я віддавав на «Межигірʼя». А ті люди, які допомагали все це робити, — члени громади, вони також витратили багато часу, щоб допомогти це зберегти».

Стали відомі перші результати місцевих виборів у Стамбулі та Анкарі

Читайте більше новин по темі: