Окупант поскаржився на командира, який гнав підлеглих "на забій", щоб засвітитись на телебаченні
Причиною величезних втрат, за словами дезертира, є не тільки професіоналізм української армії, а й божевільні накази російських командирів, які женуть підлеглих у м’ясні штурми, а також поширена у військах РФ практика "обнулення" неугодних і використання загороджувальних загонів. Відео з інтерв’ю окупанта виданню Insider опубліковано у Telegram-каналі проекту "Хочу жити".
В ході інтерв’ю окупант, якого титрували зміненим ім’ям Сергій, розповів, що на війну потрапив після того, як вибіг до магазину без документів.
"Класичне "розведення" від поліцейських і військкомату, і за кілька днів він уже був у штурмовій роті на передовій. За півроку там йому довелося пережити стільки всього, що за його розповіддю можна знімати кіно, щоправда дуже страшне. Здавалося б, Сергій не розказує нічого нового. Про "м’ясні штурми", неадекватних командирів, усіяні трупами поля, "обнулення" неугодних, загороджувальні загони тощо вже було сказано чимало. Інша справа, як він розповідає, і це не може не викликати відчуття жаху та огиди", – зазначили у "Хочу жити".
Цікаво, як окупант-дезертир описує мотиви російських командирів, які кидають підлеглих у безнадійні штурми ділянок, що їх неможливо захопити.
"Просто людей на забій гнали – просто тому, що у новинах передали, що ми туди вже зайшли. У мене командир був охоронцем з "П’ятірочки" у цивільному житті. Він мріяв побачити себе на "Першиму каналі", що він якийсь воїн. І ось він гнав людей на забій. Йому взагалі начхати було, скільки там поляже... 15-20 осіб від 250 залишилося, 10 з тих, що залишилися – штабні: писарі, командири взводів, замкомандири, командир роти", – розповів росіянин.
На фронті він провів близько півроку. Потім зазнав серйозного поранення – і втік.
"Обов’язково подивіться цю сповідь російського дезертира цілком. Такого не покажуть по телевізору. Адже саме так виглядає та сама безглузда війна "по-російськи" без прикрас. Де передова – зона, де не діють жодні правила і закони крім права сили. Де людське життя нічого не варте. Де командирам-людожерам не важливо, кого вбивати, своїх чи чужих. Де вони п’яні можуть відправити тебе за горілкою або "дозою" через мінне поле під ворожими дронами і пристрелити у разі відмови. Де поранення – практично гарантована смерть, адже допомагати іншому собі дорожче. Де не став одним із тисяч трупів, що розкладаються на спеці, а потрапив у полон – став "зрадником". Де безпросвітний морок, жах, страх і смерть, смерть, смерть", – закликали в "Хочу жити", де окупантам, які прийшли в Україну, пропонують альтернативу безславній ліквідації: здатися в полон та зберегти своє життя.
