Як покарають чиновників, які приховують криптовалюту від української податкової
Про це повідомили у Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Невідповідність наявного майна задекларованим даним виявили в результаті проведення повних перевірок декларацій.
"Недоброчесні чиновники, намагаючись вигадати нові способи приховування своїх сумнівних статків, часто відображають у декларації неправдиві відомості щодо криптовалют – їхньої наявності, дати набуття, кількості та вартості цифрових активів. Або ж взагалі не зазначають відомостей про те, що ними володіють, оскільки не мають підтвердження законності джерел походження коштів на їх придбання", – зазначили у НАЗК.
Зокрема, заступник начальника Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Миколаївській області у 2021 та 2022 роках задекларував біткоїни загальною вартістю 100 млн грн та 48 млн грн відповідно. Втім наявність криптовалюти він підтвердити не зміг, пояснивши це викраденням холодного криптогаманця та ключа до нього. Посадовець також надав документи щодо іншої частини активу, але це підтвердило правдивість задекларованої інформації.
Співробітник Донецької обласної прокуратури у декларації за 2022 рік вказав недостовірні відомості щодо криптовалюти на 22,5 млн грн – зокрема про наявність, кількість та вартість своїх численних цифрових активів, а про деякі він взагалі забув згадати. Він пояснив, що частину криптовалюти йому подарувала криптобіржа, яка працювала в тестовому режимі та не була приєднана до блокчейну, а вказана ціна криптовалюти є рекламною кампанією біржі для приваблення клієнтів, а не реальною ціною.
Депутат Вінницької міської ради у декларації за 2021 рік вказав відомості про наявність у члена його сім’ї 20 BTC вартістю понад 2 млн грн та DOT на майже 7,5 млн грн. Під час проведення повної перевірки він не зміг це підтвердити, а його родич надав скріншот, що не дозволяє встановити правдивість зазначеної у декларації інформації. Також він зазначив, що доступ до активу на вказаній біржі наразі втрачено. За результатами повної перевірки встановлено відображення недостовірних відомостей на загальну суму 12 млн грн.
На цьому тлі були розпочаті кримінальні провадження за ознаками правопорушення, передбаченого статтею "Декларування недостовірної інформації" (ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України). Якщо фігурантів визнають винними, їм загрожуватиме штраф або до двох років позбавлення волі.
