Національне військове кладовище під загрозою: бюджетні мільярди, скандали з підрядником та екологічні проблеми
.
При цьому, відповідний договір до сих пір не підписано (замовник анонсував це зробити 6 серпня) – явно через численні скандали. По перше, громадськість обурює, що тільки на першому етапі заплатити 1,75 млрд бюджетних гривень (усього кошторис цього об’єкта на сьогодні складає біля 7,43 млрд гривень) хочуть “цікавому” підряднику, в якого на тендері не було конкурентів (в концерн входять компанії, що легко пов’язуються з бізнесменами, на яких президент Зеленський накладав санкції, і тими, які раніше мали російські паспорти). По друге, мешканці Мархалівки і екологи вже подали позови в суди, бо в процесі будівництва військового кладовища треба буде знищити десятки гектарів лісу, а високі грунтові води і відсутність в проєкті централізованої каналізації провокує повномасштабну екологічну катастрофу.
Так, 1 серпня 2024 року вказана ДУ оголосила намір укласти з консорціумом “Білдінг ЮА” договір на будівництво кладовища в межах Гатненської територіальної громади Фастівського району Київщини (І черга будівництва, 1-2 пускові комплекси). Ціна договору становитиме 1,75 млрд гривень. У відповідному тендері “Білдінг ЮА” був єдиним учасником. На сторінці закупівлі вказано, що будівництво І черги кладовища планується виконати до кінця 2025 року, але точніші терміни повинні бути визначені договором і додатками до нього.
Вже 2 серпня 2024 року ДУ “Національне військове меморіальне кладовище” оприлюднила заяву про те, що консорціумом “Білдінг ЮА”**, якого система Prozorro визначила переможцем тендеру, є тимчасовим об’єднанням підприємств під вказаний проєкт.
“Це є розповсюдженою практикою, яка не суперечить законодавству. І у даному випадку – бізнес об’єднався для участі в такому масштабному проєкті, як створення Національного військового меморіального кладовища. Учасники консорціуму мають значний досвід у реалізації будівельних проєктів, створені та працюють з 1996, 2006 та 2014 років. Вони не є компаніями-одноденками, а мають в своєму портфоліо десятки реалізованих об’єктів”, – йдеться у повідомлення держустанови.
Читайте по темі: Країни Балтії закликали підтримувати Київ до перемоги
Там також сказано, що у зв’язку із закидами про наявність російського паспорта у одного із співвласників консорціуму, ДУ “Національне військове меморіальне кладовище” звернулася до його керівництва за поясненнями, а сам договір заплановано підписати 6 серпня 2024 року.
Вчора до вечора цього не сталося і відповідно до закону “Про публічні закупівлі” підписати договір сторони можуть протягом 20 днів з дня оголошення такого наміру (тобто з 1 серпня).
Новостворений консорціум
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, консорціум “Білдінг ЮА” зареєстровано 4 липня 2024 року (наступного дня після оголошення тендеру на будівництво І черги Національного військового меморіального кладовища) в Києві. Статутний капітал – 1 млн гривень. Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель.
Засновниками консорціуму є три компанії – ТОВ «Євроелітбуд»*** (80%), ТОВ «Акам»**** (10%) і ПАТ «Броварське шляхово-будівельне управління №50»***** (10%). Кінцевими бенефіціарами значаться Олександр Ісаєв та Наталя Побережець, які мають реєстрацію в Одесі. Керівником консорціуму є Сергій Саушин.
В поданій для участі в тендері документації “Білдінг ЮА” заявило, що будуватиме військове кладовище власними силами та субпідрядників не залучатиме. В той же час серед документів є згоди від ПрАТ «Броварське шляхово-будівельне управління №50», ТОВ «Євроелітбуд» та ТОВ “Акам” про залучення своїх працівників та техніки для будівництва.
Для підтвердження досвіду виконання аналогічних робіт “Білдінг ЮА” нададо перелік договорів, де підрядниками виступали ПрАТ «Броварське шляхово-будівельне управління №50» та ТОВ “Акам”. Також в переліку містяться замовлення від приватних компаній, зокрема, від ТОВ “Основа” – підрядника реконструкції Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодоморів по вул. Лаврській, 3 у Печерському районі Києва в 2020 році. Олександр Ісаєв заявляв, що на цьому обʼєкті працювало ТОВ “Євроелітбуд” в якості субпідрядника.
Досвідчені засновники
Компанії, які об’єдналися для заснування консорціуму “Білдінг ЮА” – з різних регіонів України та мають різні сфери діяльності.
ТОВ «Євроелітбуд» було зареєстровано в 2014 році в Києві, однак через чотири роки змінило юридичну адресу на Одесу. Засновники – Олександр Ісаєв та Наталя Побережець. Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель. Наприкінці минулого року ця фірма отримала від Департаменту регіонального розвитку Київщини підряд на реконструкцію за 28,2 млн гривень поліклінічного відділення “Іванківської центральної районної лікарні”. Хоча до цього через публічні закупівлі отримувала тільки одне замовлення – від одеського комунального підприємства на поставку спецодягу за 1,8 млн гривень (дані Сlarity-project).
Читайте по темі: Стали відомі перші результати місцевих виборів у Стамбулі та Анкарі
ТОВ «Акам» засновано в 2006 році в Дніпрі. Основним видом діяльності цієї компанії є різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю. На сьогодні власниками фірми є Олексій Міхєєв та АТ “ЗНВКІФ “Технології”. Бюджетних замовлень “Акам” отримало майже на 1 млрд гривень, переважна більшість з них – на роботи в межах Дніпропетровської області.
Система Youcontrol відносить ТОВ «Акам» бізне-групи «Алеф» Вадима Єрмолаєва (громадянин Кіпру, на колажі праворуч) та Станіслава Віленського.
У 2021 році серед кінцевих бенефіціарів “Акаму” “засвітився” Вадим Єрмолаєв, а в 2021-2023 роках – і Станіслав Віленський.
Раніше КВ повідомляла, що у 2013 році, за даними “Фокусу”, Станіслав Віленський входив до списку 200 найбагатших українців зі статками 85,2 млн доларів (125 місце). Вадим Єрмолаєв також неодноразово потрапляв до схожих рейтингів: наприклад, у 2020 році “Фокус” “нарахував” у нього 452 млн доларів (23 місце у переліку найбагатших українців), а у 2021-ому “Forbes” поставив його на 45 місце зі статками 220 млн доларів.
За даними видання “Антикорупційне Придніпров’я”, компанія Вадима Єрмолаєва Alef Estate є однією з найбільших забудовників у Дніпрі. Повідомлялося, що Вадим Єрмолаєв створив практично замкнену систему, де від етапу видобутку будівельних матеріалів до продажу готових будівель усюди розташовані його фірми. Для прикладу, його – ПрАТ «Коростишівський кар’єр» займається видобутком габро-лабрадориту у родовища Слобідське у Житомирській області. Цей матеріал потім використовується для виробництва плитки та бордюрів.
У грудні 2023-го президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради нацбезпеки і оборони України щодо запровадження санкцій відносно Вадима Єрмолаєва. За даними “Української правди”, таке рішення було викликано зв’язком бізнесмена з підприємствами, які діяли в Криму та Бердянську, а отже – сплатою податків в російський бюджет. У січні 2024 року Держгеонадра зупинило ліцензію ПрАТ «Коростишівський кар’єр» на видобуток габро-лабрадориту, однак у березні ліцензію було знову повернуто.
ПАТ «Броварське шляхово-будівельне управління №50» зареєстровано 1994 року в Броварах на Київщині. Власником найбільшого пакету акцій є Віктор Гавриленко, який у 2002-2003 роках очолював ВАТ ДАК “Автомобільні дороги України” (входить до структури “Укравтодору”). До IV кварталу 2023 року співвласницею компанії була громадянка Росії Таміла Свірідова, якій належало 9,81% акцій.
Через Prozorro ПАТ «Броварське шляхово-будівельне управління №50» отримало півтисячі підрядів на 3,56 млрд гривень. Найактивніше фірма заробляє на ремонтах доріг столиці та столичного регіону через замовлення Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області, Департамент регіонального розвитку Київщини та КК “Київавтодор”.
Що передбачає І черга будівництва кладовища
Проєкт та робочу документацію І черги (1-2 пускові комплекси) будівництва Національного військового кладовища однойменна державна установа замовляла 29 січня 2024 року у ПП «Терра Інжиніринг» (ціна договору становила 40,38 млн гривень). В завданні на проєктування було вказано, що проєктом І черги будівництва передбачено зведення наступних будівель та споруд:
1-й пусковий комплекс – стела в’їзного знаку, колумбарна стіна, сектори поховань, зупинка громадського транспорту, автостоянка, стоянка для автобусів, ангар, дві артезіанські свердловини, дві насосні станції, резервуар запасу води, котельня, дві трансформаторні підстанції, громадський туалет, три локальні очисні споруди, газорегуляторний пункт, під’їзна дорога, інженерні мережі, проїзди, майданчики для контейнерів для зберігання твердих побутових відходів;2-й пусковий комплекс – адміністративна будівля, каплиця, будинок трауру, господарська будівля, будівля пункту охорони, крамниця ритуальних атрибутів, центральна площа та монумент, колумбарна стіна, сектори поховань, автостоянка, дві артезіанські свердловини, дві насосні станції, дві локальні очисні споруди, інженерні мережі, проїзди, майданчики для контейнерів для зберігання твердих побутових відходів.В завданні на проєктування І черги загальна кошторисна вартість будівництва в цінах на 20.11.2023 року була визначена у 6,41 млрд гривень, з яких на першу чергу передбачено 1,54 млрд гривень. На кладовищі, згідно цього документу, заплановано 160 802 місць для поховань (155 090 традиційних та 5 712 – в коламбаріях).
Ці дані на інших офіційних джерелах відрізняються. На сайті порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва повідомляється, що в цінах на 17.06.2024 року загальна кошторисна вартість будівництва становить вже 7,43 млрд гривень, з яких 2,03 млрд гривень – 1 черга, 1,36 млрд гривень – 2 черга, 2,27 млрд гривень – 3 черга, 1,72 млрд гривень – 4 черга, 11,7 млн гривень – 5 черга та 17 млн гривень – 6 черга.
Кошторисну вартість у 7,43 млрд гривень підтвердив заступник директора держустанови «Національне військове меморіальне кладовище» Ярослав Старущенко в інтерв’ю “Главкому”. Водночас виявлено розбіжності щодо кількості місць для поховань, яких за його даними загалом буде відведено всього 12036 могил і 720 колумбарних ніш.
Зазначимо, що крім замовлення проєкту та робочої документації І черги будівництва, починаючи з травня 2023 року ДУ “Національне військове меморіальне кладовище” уклало ще 19 договорів в рамках будівництва кладовища – на інженерно-геологічні роботи, розробку проєктів землеустрою, технічний та авторський нагляди, розробку айдентики та проєктів зразків надгробних плит, видалення зелених насаджень на місці будівництва. Крайнім став договір на розробку проєктно-кошторисної документації ІІ черги будівництва кладовища, яку за 29,15 млн гривень замовили у ПП «Терра Інжиніринг». В цілому на виконання проєктних та підготовчих робіт вже підписано 20 договорів загальною ціною 78,79 млн гривень.
Історія будівництва військового кладовища
Питання будівництва в Україні військового кладовища актуалізувалося з початком повномасштабного вторгнення росії на Україну, хоча ідея створення такого місця сягає ще 2011 року з відповідної постанови Кабміну.
Закон про створення цього кладовища Верховна Рада прийняла 31 травня 2022 року. Цей документ не визначав місця його розташування, тому почалися палкі дискусії з цього приводу. Спочатку прем’єр-міністр Денис Шмигаль звернувся до Київради з проханням виділити землю для меморіалу на Лисій горі у Голосіївському районі Києва, що фактично і було зроблено. Однак таке рішення здійняло бурю протестів громадських організацій та активістів. Зокрема вони вказували на те, що Лиса гора є регіональним ландшафтним парком, у якому зустрічається понад 30 рідкісних червонокнижних видів рослин та тварин, а навантаження на рельєф парку призведе до зсувів ґрунтів, що може стати причиною руйнації будівель майбутнього меморіалу.
В результаті державна та місцева влада вирішили відмовитися від Лисої Гори як локації для облаштування військового кладовища. Надалі як на офіційному рівні, так і на рівні дискусій між активістами і владою, розглядалося декілька альтернативних варіантів розміщення цього об’єкта. Серед таких – Співоче поле, ділянка біля Берковецького кладовища і частина території Національного комплексу “Експоцентр України”.
23 березня 2023 року урядовці представили проєкт розташування Національного військового меморіального кладовища у Биківнянському лісі вздовж Броварського шосе, неподалік виїзду з Києва та по сусідству з Національним історико-меморіальним заповідником «Биківнянські могили». 20 квітня 2023 року Київрада відвела для створення кладовища 8 га муніципальної землі у Биківні.
Однак, у підсумку, 19 серпня 2023 року Кабмін постановою № 870 затвердив реалізацію експериментального проєкту з будівництва військового кладовища на території Гатненської сільської громади Фастівського району Київської області. В Мінветеранів та Українському інституті національної пам’яті пояснювали, що причиною відмови від биківнянської ділянки є ймовірне знаходження там масових поховань жертв сталінських репресій, пошукові пошукові роботи щодо яких та можливі ексгумації людських останків потребують багато часу. Зазначене урядове рішення не знайшло підтримку частини родичів загиблих, які у вересні 2023 року на Майдані Незалежності вимагали збудувати кладовище не в Гатному, а саме в Биківні.
7 грудня 2023 року в Мінветеранів презентували ескізний проєкт комплексу (головний архітектор – Сергій Дербін), при розробці якого врахували досвід, зокрема, Арлінгтонського національного цвинтаря у США.
23 лютого 2024 року Кабмін затвердив порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для створення кладовища. В документі, зокрема, йдеться про 515 мільйонів гривень, які виділяють на будівництво цьогоріч. А 15 березня – уряд України прийняв постанову щодо остаточного розміщення військового кладовища у Гатненській громаді та визначив з цією метою дві ділянки, загальною площею понад 266 га. Однак жителі села Мархалівки, до якого прилягатиме кладовище, виявилися не в захваті такого сусідства. 5 квітня та 6 серпня поточного року місцеві у відчаї виходили на акції протесту проти знищення лісу біля свого села та ризику забруднення ґрунтових вод.
Можливі екологічні наслідки
Побоювання жителів Гатненської громади небезпіставні, адже екологи вже тривалий час попереджають про катастрофічні наслідки будівництва там військового кладовища. На початку червня поточного року експерти Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ) оприлюднили результати геологічної експертизи у місці запланованого будівництва кладовища: у 8-ми з 10-ти свердловин рівень ґрунтових вод мав відмітку вище 2-х метрів, крім цього на ділянці є заболочені місця. Екологи наголошували, що відповідно до державних санітарних правил і норм, у такому місці здійснювати поховання заборонено.
Еколог КЕКЦ Володимир Борейко та гідрогеолог Національного екологічного центру України Руслан Гаврилюк попереджають, що облаштування в такому місці десятків тисяч захоронень загрожує отруєнням ґрунтових вод, які люди використовують у повсякденному житті. Також експерти наголошують, що рівень грунтових вод ще більше підніме рубка лісу біля села Мархалівка для розчистки місця під кладовище, яку Кабмін дозволив в березні поточного року (за даними замовника будівництва, під кладовище виділено 267 гектарів лісу, з яких під вирубку піде близько 25 гектарів).
Член-кореспондент Української академії архітектури, екс-заступник начальника Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА Віктор Глеба наголошує, що Героїв ховатимуть “не просто в болото високих ґрунтових вод, а в стоки каналізації локальних очисних споруд”. Він акцентував увагу на тому, що проєкт будівництва І черги кладовища передбачає облаштуванння локальних очисних споруд замість централізованої каналізації. За його підрахунками, за місяць на кладовищі може утворюватися 1500 кубів фекалій, до яких слід додати дощові води та шкідливі викидів від газової котельні.
“Вигрібна яма замість централізованого водовідведення (каналізації) в проекті Нацмеморіалу – це вже не просто екологічний злочин, а знущання над Національною пам’яттю і ганьба Держекспертизі!”, – зауважував експерт.
Попри збурення активістів, місцевих жителів та деяких родичів загиблих у владних кабінетах відмовлятися від планів будівництва кладовище в Гатненській громаді не збираються та надалі їх легалізовують. 30 червня 2024 року в Мінветеранів повідомили, що ДП «Укрдержбудекспертиза» підтвердило відповідність проєкту кладовища чинним будівельним нормам. У відомстві на основі висновків держекспертизи окремо наголосили, що порушень санітарного і епідеміологічного благополуччя населення не виявлено, впливу на екологію – жодного.
30 липня 2024 року в КЕКЦ повідомили, що за їх позовом Київський окружний адміністративний суд відкрив судове провадження проти Кабміну у справі щодо знищення лісу біля села Мархалівка. Також відомо, що громада села Мархалівка подала до цього суду три судові позови, в яких стверджується, що земля під меморіальне військове кладовище була відведена з масою порушень законів.
Державна установа «Національне військове меморіальне кладовище» була створена в листопаді 2022 року. Її керівником є Ярослав Пронюткін (на колажі ліворуч).
