Замінована Україна: як росте ринок “чорних” саперів і що з цим робити
У виданні “Рубрика” вирішили розібратися, що відбувається з ринком “чорного” розмінування, що змушує людей шукати незаконні варіанти для розмінування і наскільки (не)вдалими виявляються такі рішення.
"Кожен наш крок тут може виявитися останнім"
Ольга (ім’я героїні змінене) волонтерка. Вона часто буває на прифронтових та деокупованих територіях, куди привозить гуманітарну допомогу. Дівчина пригадує, як поїхала на Чернігівщину, в ту її частину, де з лютого по квітень 22-го стояли росіяни.
"Там у нас є один дідусь, з яким ми встигли здружитися. Якось ми мали трохи більше часу і він запропонував показати нам село. Ми пішли до лісу. Я помітила, що багато де стоять стрижні, ніби від дорожніх знаків, до яких нічого не прикріплено. Спитала що це, а дідусь каже: «Та то знаки про міни були, люди познімали». Коли я спитала, чи ліс розмінували, він відповів, що його сусід «ніби пройшовся тут з металошукачем».
Так ми з колегою усвідомили, що стоїмо посеред замінованого лісу, де були позиції росіян. І що кожен наш крок тут може виявитися останнім", — говорить волонтерка.
Зрештою всі дісталися дому цілими. Проте чи всім гостям того лісу на Чернігівщині так пощастить? Микола Опанасенко, полковник, заступник командира 112 окремої бригади Сил ТрО ЗСУ каже — в Україні ставляться до мінної безпеки недбало. Хтось ігнорує та знімає попереджувальні знаки, хтось намагається розмінувати ту чи ту ділянку самостійно, а хтось йде до "чорних" саперів.
"Якщо у відсотковому співвідношенні, на мою думку, десь 80% цивільного населення повністю нехтує правилами мінної безпеки. Люди йдуть на неочищені території, що мають покажчики про наявність вибухонебезпечних предметів. На жаль, були випадки, коли ми стикалися з результатами роботи «чорних» саперів. Саме з неякісними результатами, внаслідок яких неодноразово підривалася техніка на сільськогосподарських полях", — каже Микола Опанасенко.
Але чому люди звертаються до "чорних" саперів? Причин кілька.
Чому моє подвір’я/поле/село/ліс досі не розмінували?
Якщо дивитись на пріоритетність, є три типи розмінувань:
Воєнне розмінування — воно відбувається безпосередньо у місцях ведення бойових дій та дислокації військових, найчастіше таке розмінування проводять після відступу ворога, а займаються цим військові сапери.
Оперативне розмінування — йдеться про випадки, коли хтось знайшов вибухонебезпечний предмет і його потрібно знешкодити тут і зараз. Оперативним розмінуванням можуть займатися військові, ДСНС, сапери Нацполіції, Держспецслужби транспорту.
Гуманітарне розмінування — воно стосується територій, що знаходяться за 20 і більше кілометрів від лінії фронту. Сюди входять поля, ліси, об’єкти приватної власності та об’єкти цивільної інфраструктури.
Саме гуманітарне розмінування, яке в умовах війни не може бути пріоритетом для держави, і стає підґрунтям для підпільного бізнесу. Фахівців, техніки й коштів, які має держава, не вистачає на те, щоб дати раду територіями поза зоною бойових дій. На додаток, держава не фінансує гуманітарне розмінування. А розмінування 1 га землі може обійтися в 5-7 тисяч гривень.
Існують програми, за якими фермери можуть отримати відшкодування до 80% вартості розмінування поля. Також гроші на гуманітарне розмінування виділяють міжнародні партнери. Уже працюють платформи, через які фермери можуть податись на повністю безплатне розмінування (про це далі). Але, по-перше, ці можливості стосуються саме фермерів. По-друге, потрібно чекати. І тут ховається ще одна проблема.
Ділянка, яку орендує бізнес, замінована? Сплачувати оренду все одно треба
Якщо земельна ділянка, яку орендує бізнес, була під окупацією, обстрілювалася і може бути потенційно небезпечною, це мають підтверджувати конкретні документи. Лише так орендар звільняється від орендної плати. Для цього треба, щоб оператори провели нетехнічне обстеження ділянки (з такого обстеження починається розмінування) і видали документ, який засвідчить, що ділянка дійсно потребує розмінування.
Та часто на такий документ або доводиться довго чекати, або населений пункт знаходиться надто близько до лінії фронту, через що саперам небезпечно туди їхати. Тоді підприємці (найчастіше фермери) намагаються домогтися скасування орендної плати через суд, проте такі справи далеко не завжди закінчуються успіхом для бізнесу.
Тож для багатьох простіше не чекати, не судитися, не втрачати прибуток, а скористатися послугами "чорних" саперів, які точно зроблять все швидко, без потреби місяцями чекати на свою чергу. Але є нюанс.
Незаконні, але й не покарані
"«Чорні» сапери — це люди, які мають певні навички та засоби, які дозволяють їм проводити розмінування. Але водночас вони проводять ці роботи з порушенням наявних вимог. Якщо розмінування такі сапери провели неякісно, відповідальності за це ніхто не понесе. Йдуть на цю роботу вони неофіційно, тому і до відповідальності їх притягнути неможливо", — пояснює полковник Микола Опанасенко.
Слова сапера підтверджує і юрист Євген Воробйов. Фахівець каже — оскільки окремого закону, який стосувався б незаконного розмінування, немає, кожен конкретний випадок розглядається окремо і вже тоді правоохоронці обирають, до яких законів апелювати в конкретній справі.
"Прямої відповідальності за незаконне надання протимінних послуг не передбачено. Разом з тим є інші статті, які можуть так чи інакше зачіпати таких ділків", — пояснює "Рубриці" Євген Воробйов.
Так, "чорного" сапера можуть судити:
За порушення порядку провадження господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру (ст. 164 Кодексу про адміністративні правопорушення). Покарання — штраф від 17 000 до 34 000 гривень.
За незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 Кримінально Кодексу). Покарання — позбавлення волі від трьох до семи років.
За порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами(ст. 267 Кримінального Кодексу). Тут покаранням може бути штраф від 17 000 до 68 000 гривень, виправні роботи на строк до двох років та позбавлення або обмеження волі до трьох років.
Є й інші статті, проте все залежить від контексту. Через те, що єдиного законодавчого ставлення до "чорних" саперів немає, неможливо відстежити й статистику таких справ у Судовому реєстрі.
Сапер Микола Опанасенко каже — часто цивільні йдуть напряму до військових з проханнями "швиденько глянути" на ту чи ту приватну ділянку. Але так робити не варто — військовий, який погоджується розмінувати ділянку самостійно, в такому контексті теж стає "чорним" сапером.
"До нашого підрозділу були такі звернення з проханнями щодо розмінування. Ці питання можна розділити на кілька напрямків. Буває, коли просто треба оперативно розмінувати той чи той об’єкт і надати цивільному гарантії безпеки чи навіть просто впевненість у тому, що тут все безпечно (йдеться про оперативне розмінування, коли ви знаходите вибухонебезпечний предмет, — ред.).
А бували питання, коли людей цікавило розмінування городу, розбомбленої домівки для подальшого відновлення тощо. У таких випадках ми пояснюємо цивільним порядок дій і порядок звернень, аби потім певні підрозділи чи структури могли офіційно зайти на ці території, провести розмінування і надати відповідні документи", — розповідає Микола Опанасенко.
На фото: український сапер керує безпілотною машиною, розробленою фермером Олександром Кривцовим із села Гракове Харківської області.
Яке рішення? Почнімо із вже прийнятих
Не так давно в Україні запустився приватний ринок розмінування. Стати гравцем цього ринку не так просто — сертифікація для організацій, які хочуть отримати дозвіл на розмінування, триває в середньому від шести місяців до року. За цей час компанія має відправити своїх фахівців на навчання, закупити необхідну техніку й отримати дозволи.
Останні діляться на різні категорії. Це може бути дозвіл на нетехнічне обстеження, що передбачає візуальний огляд ділянки, польоти дронами та збір інформації з відкритих джерел (це те саме обстеження, після якого орендар отримує документ, що може звільнити його від орендної плати). Дозвіл на технічне обстеження з використанням металошукачів, рамок та іншої техніки. А також дозволи на розмінування вручну та розмінування з використанням техніки.
Микола Опанасенко каже — саме приватний ринок є хорошою альтернативою спробам людей розмінувати свій дім чи ділянку якнайшвидше, нехтуючи правилами безпеки.
"На мою думку, той рівень, на якому зараз влаштований цей ринок розмінування, це той максимум, якого станом на сьогодні можна досягнути. Поява такого ринку це дуже хороший фактор, тому що обсяги робіт і земель, які забруднені вибухонебезпечними предметами, дуже великі. А засобів державних операторів та міжнародних партнерів недостатньо, щоб розв’язувати ці питання. Поява такого ринку, по-перше, дозволить зменшити вартість робіт з розмінування, по-друге, пришвидшить виконання цих робіт", — говорить сапер.
Проте слід бути обережними — шахраї є всюди. Перед тим, як звернутися до приватної компанії щодо розмінування, перевірте, чи є вона у переліку операторів, що пройшли відповідну сертифікацію.
Також, якщо ви фермер, а ваше поле потенційно заміноване, ви можете лишити заявку на безплатне розмінування на порталі Military.Feodal — це проєкт у співпраці з Міжрегіональним центром протимінної діяльності (ЦПМД) України, Асоціацією Саперів України.
Рішення, яких бракує
Але оскільки "чорний" ринок саперів розвивається все ж швидше, ніж офіційний приватний, думати треба й про покарання.
"Ринок «чорних» саперів постійно росте. Єдина реформа, яка могла б цю ситуацію вирівняти, це застосування дуже серйозних штрафів і покарань як до самих «чорних» саперів, так і до людей, які замовляють їхні послуги. Тому що попит диктує пропозицію", — переконаний полковник Микола Опанасенко.
Цікаво, що на "чорному" ринку ціна за розмінування приблизно така ж, як і у сертифікованих компаній — 5-7 тисяч гривень за 1 га. Тож помітно дешевше, швидше за все, не буде. Але точно буде ненадійно і без гарантій.
Є й ті, хто намагаються зекономити коштом власного здоров’я та життя — люди, які готові самостійно розміновувати власні ділянки.
"Я стикався з такими людьми, на жаль. І в більшості випадків результати дуже плачевні. У відкритому доступі є багато інформації про розмінування, але війна не стоїть на місці, розвиток новітніх мінних систем і боєприпасів також дуже суттєвий. І цієї всієї інформації у відкритому доступі немає. І люди які думають, що коли вони побачили десь якесь відео на ютубі чи прочитали якусь книжку і вже є фахівцем у цій справі, вони дуже помиляються", — каже Микола Опанасенко.
Юрист Євген Воробйов каже, що відповідальності за самостійне розмінування власної ділянки теж немає. Проте, якщо внаслідок неправильно виконаного розмінування хтось загине або постраждає чиєсь майно, відповідальність все ж буде. І краще зробити все, аби не наражати на небезпеку ні себе, ні інших.
Стали відомі перші результати місцевих виборів у Стамбулі та Анкарі
