Рада заборонила діяльність пов’язаних з РПЦ релігійних організацій
За віддали голоси 265 нардепів – на два менше, ніж підтримали в першому читанні. Про ухвалення повідомив парламентар Олексій Гончаренко.
Його колега Ярослав Железняк уточнив, що 29 нардепів натиснули червоні кнопки, чотири утримались. По фракціях: "Слуга народу" – чотири проти, три утримались, "Євросолідарність" – всі за, "Батьківщина" – всі за, "Голос" – всі за, "Довіра" – всі за, колишні ОПЗЖ, тобто "Платформа за життя і мир" 17 проти та "Відновлення України" сім проти, один утримався, позафракційні – один проти, "За майбутнє" – всі за.
Заборона пов’язаних з РПЦ організацій не буде одномоментною, і рішення ухвалюватимуть щодо кожної окремо. Спеціальна служба після запиту громадян або органів влади вивчатиме, чи пов’язана якась конкретна церква з РПЦ. Якщо так – оголосить припис про розрив зв’язку, і якщо церква дослухається, то не буде позбавлена реєстрації. Якщо ні – суд вирішуватиме, чи забороняти її діяльність. На уривання зв’язку з РПЦ кожна церква матиме дев’ять місяців.
"Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій» (далі – проєкт Закону) розроблено з метою унеможливлення діяльності в Україні релігійних організацій, керівний центр (управління) яких знаходиться за межами України в державі, яка здійснює збройну агресію проти України", – йшлося в пояснювальній записці.
Нардеп Ярослав Железняк пояснив, що ухвалений законопроєкт встановлює обмеження релігійним організаціям на зв’язки з РПЦ, діяльність якої в Україні забороняється, визначає, що саме розуміється під такими зв’язками, надає строк, впродовж якого українські організації мають позбутись цих зв’язків (дев’ять місяців), визначає порядок державного нагляду за дотриманням цієї вимоги, надає державним органам повноваження стосовно взаємодії з релігійними організаціями, які самостійно не змогли або не захотіли виконати вимоги закону.
Після початку повномасштабної війни питання російської церкви в Україні стало особливо гостро. Нерідкими були випадки ворожої пропаганди, поширюваної в храмах УПЦ МП, та навіть роботи духівників на російські спецслужби і передачі даних про Сили оборони ворожим військам.
З перевірками на об’єкти УПЦ (МП) приходила СБУ. В службі пояснювали, що це не гоніння за релігійною ознакою, а контррозвідувальні заходи. У грудні 2022 Рада національної безпеки і оборони вирішила застосувати санкції проти священнослужителів МП, які співпрацювали з агресором. Також РНБО після численних випадків виявлення на обʼєктах УПЦ кремлівських агіток і поширення серед вірян антиукраїнських наративів ініціювала заборонення повʼязаних із Росією релігійних організацій.
Про запит суспільства на заборону пов’язаних з країною-агресором релігійних організацій свідчили опитування та заборони дільності УПЦ (МП) на обласному рівні, що набули повсюдності.
Читайте по темі: Країни Балтії закликали підтримувати Київ до перемоги
1 грудня 2022 Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО щодо заборони діяльності в Україні релігійних організацій, афілійованих із центрами впливу в Росії Відповідний законопроєкт Кабінет міністрів вніс до Верховної Ради 19 січня 2023, і передбачалося, що депутати винесуть його на розгляд у травні. Однак 23 вересня спікер Руслан Стефанчук заявив, що голосів за заборону УПЦ МП немає – "йде внутрішня дискусія".
У чому саме полягала "внутрішня дискусія" і хто з нардепів проти – читайте у матеріалі Соні Кошкіної "Заборона УПЦ МП відкладається? «Слуги» проти".
У серпні депутати почали збір підписів під зверненням до спікера парламенту Руслана Стефанчука з вимогою винести на розгляд законопроєкти, які допоможуть заборонити діяльність Московського патріархату в Україні.
19 жовтня 2023 Верховна Рада проголосувала за заборону УПЦ МП у першому читанні.
Після цього керівники "Слуг" і колишня ОПЗЖ просили Стефанчука відправити "закон про заборону УПЦ МП" до Венеційської комісії.
В другому читанні документ розраховували ухвалити до річниці повномасштабного вторгнення Росії, але не вдалося.
У травні 2024 нардепи домовилися, що в червні вони розглянуть законопроєкт про заборону УПЦ МП в другому читанні. Домовленості досягли після того, як опозиція заблокувала трибуну. На погоджувальній раді була домовленість не створювати єдиний список для збору підписів за розгляд законопроєкту. Спершу фракції збирали підписи окремо, а потім їх мали об’єднати в один список – аби було розуміння, чи вистачить у залі голосів. На підтримку законопроєкту свої підписи тоді не поставили понад 140 нардепів. Станом на липень понад 60 депутатів від партії "Слуга народу" не поставили підписи на підтримку законопроєкту щодо заборони УПЦ МП та не мали наміру підтримувати його у другому читанні.
23 липня народні депутати різних фракцій заблокували трибуну з вимогою розглянути заборону російської церкви. Нардепи сказали, що до цього голосування жоден інший законопроєкт, окрім як військовий, розглядати не будуть. Парламент зробив майже місяць не збирався в сесійній залі.
10 серпня президент Володимир Зеленський заявив про підготовку рішення, яке "зміцнить нашу українську духовну незалежність".
15 серпня Митрополит Київський і всієї України, предстоятель Православної Церкви України (ПЦУ) Епіфаній закликав предстоятеля УПЦ (МП) митрополита Онуфрія та все духовенство цієї церкви до діалогу про єднання.
Читайте по темі: Стали відомі перші результати місцевих виборів у Стамбулі та Анкарі
16 серпня Комітет гуманітарної та інформаційної політики підтримав правки до остаточної версії законопроєкту про заборону УПЦ (МП) (законопроєкт 8371).
