Аудитори викрили сумнівні витрати на благоустрій у КМДА
Зокрема, було встановлено, що вказаний департамент допустив порушень на суму 555,5 тис. гривень, що не призвели до втрати, а підзвітне йому підприємство втратило 1,14 млн гривень. Серед іншого, “ревізорам” стало відомо, що в зазначений період і в департаменті і в КП без об’єктивних причин звільняли своїх працівників, через що ті тепер мають право на компенсації; порушували процедуру притягнення до відповідальності власників самовільно встановлених тимчасових споруд (ТС, кіоски) та інших елементів благоустрою; на сумнівних підставах погоджували та здійснювали демонтаж цих об’єктів, що призводить до судових спорів з підприємцями на мільйони гривень; здавали ці споруди “на метал” так, щоб не можна було точно дізнатися, скільки коштів на цьому було зароблено, тощо.
Відповідний аудиторський звіт №070-2-2-04/24 датований 28 червня 2024 року. Вже традиційно на сайті аудиторів столичної мерії його було опубліковано зі значною “затримкою” – після того, коли стало відомо відомо, які рекомендації “ревізорів” були враховані вищезгаданими структурами, а які з тих чи інших причин були проігноровані.
У документі зазначається, що в рамках даного аудиту перевірялися “ефективність функціонування системи внутрішнього контролю у Департаменті територіального контролю КМДА і КП “Київблагоустрій”, ступінь виконання та досягнення цілей, управління об’єктами комунальної власності, використання коштів та інших активів, ризики, які негативно впливають на виконання функцій і завдань, тощо”. Дана перевірка охопила період 2021-2023 років, а проводилася вона з 9 вересня 2023 року по 15 листопада 2023 року.
У ході цього аудиту фахівці профільного департаменту КМДА встановили наявність “ризикових чинників, які призвели до недоліків та порушень у різних сегментах діяльності”. Так, аудитори з’ясували, що за згаданий період Департамент територіального контролю КМДА допустив порушень на суму 555,5 тис. гривень, що не призвели до втрат, а також здійснив операції з ризиком втрат на суму 661,4 тис. гривень. У свою чергу, у КП «Київблагоустрій» було встановлено порушень на суму 1,14 млн гривень, що призвели до втрат, а також факти здійснення операцій з ризиком втрат на суму 4,7 млн гривень.
Що з’ясували аудитори
Як зазначено у звіті, протягом 2021 року Департамент територіального контролю КМДА закупив послуги зі створення технічних завдань на розробку комплексної системи управління бізнес-процесами у сфері благоустрою Києва (послуга була придбана у ФОП Глущенко С.І.) і на впровадження геоінформаційної системи моніторингу благоустрою міста Києва (постачальник послуги – ФОП Черіна А.Г.).
При цьому, аудитори встановили, що кошти на розроблення та впровадження відповідних систем на наступні 2022-2023 роки в бюджеті Києва не були закладені. Крім того, “ревізори” зазначили, що “здійснення заходів щодо розвитку електронного урядування та визначення потреби у створенні електронних інформаційних ресурсів та баз даних відноситься до основних завдань Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) КМДА”. На фоні цього, а також враховуючи внесення неназваних аудиторами змін до законодавства щодо врегулювання питань благоустрою міста, “ревізори” поставили під сумнів актуальність розроблених технічних завдань і наголосили на тому, що в даному випадку було створено ризик неефективного використання бюджетних коштів на їх розроблення у загальній сумі 348,8 тис. грн.
Також аудиторський підрозділ столичної мерії встановив, що протягом 2021 року Департамент територіального контролю КМДА перерахував ТОВ «Будівельно- інвестиційна Артель» кошти в якості оплати попередніх робіт для розробки науково-проєктної документації по об’єкту «Реставрація нежитлової будівлі та приміщень на вул. Богдана Хмельницького, 51 літ. А у Шевченківському районі”. За інформацією “ревізорів”, така оплата була здійснена за відсутності в складі цих робіт частини результатів досліджень, визначених Державними будівельними нормами – акту огляду технічного стану, акту визначення рівня складності робіт з розроблення документації, акту визначення втрат пам’ятки тощо.
Крім того, у травні 2021 року той же департамент уклав з ТОВ «Випробувальний центр будівельних конструкцій» договір на послуги з візуального обстеження вказаної будівлі для розробки науково-проєктної документації і надалі оплатив їх. При цьому, аудиторам стало відомо, що такі послуги були передбачено в складі виконання попередніх робіт. Наслідком оплати вищезазначених робіт і послуг, на переконання “ревізорів”, стало неефективне використання бюджетних коштів у сумі 98,56 тис. гривень.
У роботі КП “Київблагоустрій” також вистачало нюансів, на які звернули увагу в Департаменті внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА. Зокрема, фахівці встановили, що в 2021 році це підприємство двічі замовляло у ТОВ “Автолайф Центр” ремонт автокрану КамАЗ 53213-1 на загальну суму 187,6 тис. гривень, але після цього, у період з грудня 2021-го по грудень 2023 року, дана техніка не використовувалася. На переконання “ревізорів”, це свідчить про неефективне використання бюджетних коштів на вищезгадану суму.
У свою чергу, в “Київблагоустрої” зазначили, що даний автокран знаходився у неробочому стані через те, що з нього зняли важливі деталі, щоб надалі їх встановити на більш потужний кран КамАЗ 55111 КТА-25, що знаходиться на балансі даного КП. Останній, за інформацією підприємства, під час повномасштабної війни активно використовувався для робіт по укріпленню Києва фортифікаційними спорудами, залучався для ліквідації наслідків ракетних ударів тощо. Необхідність “розбирання” одного автокрану заради іншого в “Київблагоустрої” пояснили тим, що “на момент активної фази воєнного вторгнення російської федерації жодна СТО та магазини автомобільних запчастин не працювали”.
Крім того, аудитори встановили, що КП “Київблагоустрій” допустило неправомірних витрат на оплату фонду праці на суму 364,7 тис. гривень. Це сталося внаслідок того, що в 2022 році розмір премій працівникам цього підприємства визначався без урахування відсотків до посадового окладу, встановлених відповідним наказом, та фактично відпрацьованого часу.
До того ж, “Київблагоустрій” не довів аудиторам “наявність об’єктивних причин для видання наказів про призупинення трудових відносин з 36 працівниками та неможливості забезпечити їх роботою протягом 2022-2023 років”. Наслідком цього, як вважають “ревізори”, стало створення ризику того, що, у разі, якщо усі ці особи звернуться до суду із позовами стосовно “незаконного звільнення” і виграють такі спори, підприємству доведеться сплатити їм близько 2,8 млн гривень – йдеться про компенсацію середньої заробітної плати з моменту призупинення дії трудового договору.
Серед іншого, аудитори виявили низку недоліків та проблем у діяльності інспекторів з благоустрою КП “Київблагоустрій” в частині винесення приписів на усунення виявлених порушень Правил благоустрою та складених протоколів за ст. 152 КУпАП (порушення стандартів у сфері благоустрою).
Зокрема, “ревізорам” стало відомо, що інспектори виносять вказані приписи задля того, щоб з’ясувати наявність у власників та користувачів ТС дозвільної документації на їхнє встановлення, а не за фактом виявлення самовільно встановлених об’єктів, на розміщення яких відсутні оформлені документи. На переконання аудиторів, це суперечить Правилам благоустрою, встановленим у Києві. У даному випадку мається на увазі те, що замість того, щоб відразу складати протоколи за відсутність у підприємців документів, інспектори своїми приписами фактично “просять” надати ці документи або ж самостійно демонтувати ту чи іншу ТС.
Також в аудиторському департаменті КМДА звернули увагу на “відсутність дієвого механізму отримання інспектором з благоустрою персональних даних особи правопорушника, необхідних для складання протоколу за ст. 152 КУпАП”, що унеможливлює повноту складання протоколів. Крім того, було встановлено, що в аналітично-статистичній звітності Департаменту територіального контролю КМДА не зазначається інформація щодо внесення приписів на усунення виявлених порушень Правил благоустрою та складання протоколів інспекторами відділів контролю за благоустроєм при районних у Києві державних адміністраціях (РДА).
Це, цитуємо, “створює ризик неналежного контролю та координації роботи інспекторів з благоустрою”. Тобто, йдеться про те, що чиновники не фіксують результати роботи інспекторів при столичних РДА, які фактично дублюють роботу інспекторів КП “Київблагоустрій”.
Зазначимо, що протягом 2021-2022 років та першого півріччя 2023 року інспектори КП “Київблагоустрій” винесли 30,9 тис. приписів щодо усунення власниками або користувачами ТС різних порушень, з яких 14,4 тис. приписів були виконані, решта 16,4 тис. – невиконані. Крім того, інспектори склали щодо таких підприємців 2,5 тис. протоколів за ст. 152 КУпАП.
Також аудитори встановили факти викривлення даних щодо кількості демонтованих цим підприємством елементів благоустрою (ТС, кіоски, МАФи тощо), їх невідповідність даним бухгалтерського обліку тощо. Йдеться про те, що при проведенні демонтажу “Київблагоустрій” здійснює поділ елемента благоустрою на частини і складає акт демонтажу на кожну частину, яка відображається в бухгалтерському обліку цього КП як окремий об’єкт.
Надалі у звітності про виконання ключових показників ефективності діяльності підприємства відображається сумарна кількість демонтованих частин елементів благоустрою силами Підприємства та власниками, які здійснили демонтаж в період після видачі Департаментом доручень на демонтаж. І ця кількість, на переконання аудиторів, є непрозорою. Вочевидь, йдеться про те, що показники ефективності завищуються за рахунок того, що частин елементів благоустрою більше, ніж елементів благоустрою, кількість яких і повинна зазначатися у звітності.
Наприклад, протягом 2021-2022 років та першого півріччя 2023 року, відповідно до доручень Департаменту територіального контролю КМДА, у Києві було проведено демонтаж трохи більше 7 тис. елементів благоустрою, з яких 3,4 тис. були демонтовані силами КП «Київблагоустрій». Разом з тим, демонтовані цим підприємством елементи благоустрою включають в себе 8,2 тис. частини елементів, які надалі були оприбутковані на позабалансовому рахунку даного КП.
Крім того, “ревізорам” стало відомо, що “Київблагоустрій” зберігає деякі демонтовані об’єкти протягом більше трьох років. Хоча, згідно з Правилами благоустрою, протягом півроку після того, як власники таких споруд нічого не зробили, щоб їх повернути, КМДА набуває на них право власності та у подальшому вирішує “їхню долю”. Усього станом на 30 червня 2023-го, кількість таких споруд становила близько 6,7 тис. одиниць. Аудитори вважають, що це “призводить до перевантаження майданчиків для зберігання та понесення підприємством неефективних витрат на зберігання таких об’єктів”.
Протягом вказаного періоду підприємство списало понад 3,4 тис. частин елементів благоустрою як непридатних – у зв’язку із перевантаженням майданчиків зберігання. Частина списаного майна надалі була реалізована “Київблагоустроєм” як металобрухт в кількості 209 тонн на загальну суму 997 тис. гривень – ці кошти були спрямовані на поповнення обігових коштів підприємства. У свою чергу, решту списаного майна було вивезено з майданчиків на полігони для захоронення будівельних відходів. При цьому, аудиторів зацікавив той факт, що, за даними бухгалтерського обліку даного КП, ці демонтовані елементи благоустрою відображалися як “одиниці”, тобто без деталізації їх ваги, складових тощо. У зв’язку з цим “ревізори” дійшли висновку про неможливість “здійснення належного контролю за повнотою оприбуткування металобрухту”.
Серед іншого, з 2021 року по перше півріччя минулого року включно КП “Київблагоустрій” не включало витрати на зберігання демонтованих споруд до складу витрат, які підлягають відшкодуванню їхніми власниками при поверненні. Тобто, йдеться про те, що коли, наприклад, підприємці повертали свої демонтовані кіоски з бази цього КП, вони сплачували лише за їхній демонтаж, перевезення і розвантаження, але не за зберігання. Це призвело до недоотримання бюджетом Києва та підприємством належних надходжень та порушення вимог Правил благоустрою, у яких чітко прописано, що і як повинні компенсовувати власники таких об’єктів. Усього, за даними аудиторів, річний розмір витрат на зберігання “Київблагоустроєм” демонтованих об’єктів становить щонайменше 7,2 млн гривень.
При цьому, “ревізори” виявили, що бюджет Києва у цей період недоотримав близько 778 тис. гривень – частина тих коштів, які “Київблагоустрій” отримав від власників та користувачів демонтованих елементів благоустрою при їх поверненні та якими він повинен був поділитися з міською скарбницею.
Також аудитори встановили, що КП “Київблагоустрій” регулярно має проблеми через те, що робоча група при Департаменті територіального контролю КМДА щодо розгляду питань демонтажу вищезгаданих об’єктів, не завжди у повній мірі та всебічно розглядає кожен випадок розміщення тих чи інших “самовільно встановлених” елементів благоустрою. Наслідком цього нерідко стає те, що власники таких споруд судяться з “Київблагоустроєм”, який безпосередньо займається демонтажем.
Так, станом на 1 січня 2021 року на розгляді в судах різних інстанцій знаходилось 150 справ за позовами власників або користувачів демонтованих елементів благоустрою до Департаменту територіального контролю КМДА і KП «Київблагоустрій» щодо відшкодування завданих демонтажем збитків. Надалі, протягом 2021-2022 років та першої половини 2023 року, судами різних інстанцій було відкрито ще 75 таких справ. За вказаний період служителями Феміди було винесено остаточні рішення по 103 справах, з них по 62 судових справах (60%) прийнято рішення на користь департаменту та КП, а у 41 випадку (40% справ) дії цих структур було визнано неправомірними, з яких по 18 справах прийнято рішення щодо відшкодування завданих збитків власникам демонтованих споруд.
Як з’ясували в Департаменті внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА, відповідно до даних судових справ розмір завданих власникам демонтованих споруд збитків склав 6,39 млн гривень, в. т.ч. за рахунок коштів KП «Київблагоустрій» – 4,8 млн, за рахунок Департаменту – 1,5 млн. При цьому, за період аудиту “Київблагоустрій” сплатив цим позивачам за рішеннями судів та виконавчими провадженнями кошти на суму 2,9 млн гривень. Разом з тим, на момент завершення аудиту судовими органами ще не прийняті остаточні рішення по 94 таких судових справах.
“Проведеним аналізом рішень судів встановлено, що підставами для скасування доручень Департаменту територіального контролю КМДА були, зокрема, наявність у власників зареєстрованого права власності на демонтовані споруди, як на об’єкти нерухомості, aбo інші документи на нежитлове приміщення, що свідчить про відсутність підстав для демонтажу таких споруд. Виходячи з рішень судів, аргументами позивачів було неналежне їх повідомлення про надання проєктно-дозвільної документації на МАФів, ТС, aбo його демонтажу, що унеможливило надання до KП «Київблагоустрій» правовстановлюючих документів на споруду та призвело до демонтажу приватної власності позивача”, – зазначається в аудиторському звіті.
За результатами перевірки аудитори КМДА надали керівникам Департаменту територіального контролю КМДА і КП “Київблагоустрій” 22 рекомендації щодо усунення виявлених порушень та їх недопущення в майбутньому. Втім, станом на 15 серпня 2024 року, коли сплив граничний термін для усунення цих недоліків, лише 9 зауважень були враховані повністю. Ще 2 рекомендації були враховані частково, решта 11 не були враховані зовсім.
Зокрема, керівництво КП “Київблагоустрій” врахувало рекомендацію щодо визначення посадових осіб, відповідальних за доцільність проведення ремонтів транспортних засобів. Це зауваження було надано аудиторами на фоні ситуації з ремонтом автокрану. Також, серед іншого, цьому підприємству було відшкодовано незаконні видатки на оплату праці на вищезгадану суму 364,7 тис. гривень.
У свою чергу, Департамент територіального контролю КМДА, на виконання рекомендації “ревізорів”, звернувся до Департаменту ІКТ КМДА “щодо аналізу необхідності створення системи управління бізнес-процесами у сфері благоустрою Києва та геоінформаційної системи моніторингу благоустрою”. І наразі вже відомо, що КП “Головний інформаційно-обчислювальний центр”, який підпорядкований все тому ж Департаменту ІКТ, розробляє інформаційну систему для регламентації процесів благоустрою столиці.
Разом з тим, “Київблагоустрій” не врахував рекомендацію аудиторського підрозділу столичної мерії щодо забезпечення реалізації або списання як непридатних демонтованих об’єктів, які зберігаються понад 3 роки. Поміж того, Департамент територіального контролю КМДА не виконав вимоги аудиторів щодо розгляду питання посилення складу робочої групиз питань демонтажу, в т.ч. шляхом призначення головою цього органу когось з керівництва цього департаменту.
Як функціонує сфера благоустрою столиці
Департамент територіального контролю КМДА було утворено у липні 2023 року шляхом “реорганізації” Департаменту міського благоустрою КМДА та управління (інспекції) самоврядного контролю КМДА. На новостворений структурний підрозділ було переважно покладено виконання задач, які раніше виконував Департамент міського благоустрою (“профілактика запобігання правопорушенням у сферах благоустрою”, “притягнення винних до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою”, “сприяння розвиткові та поліпшенню стану благоустрою” тощо), а також йому фактично була перепідпорядкована інспекція з паркування, яка раніше знаходилася в структурі Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Через велику кількість повноважень, до слова, Департамент територіального контролю КМДА нерідко почали неофіційно називати “департаментом-монстром”.
За трохи більше ніж рік роботи даний структурний підрозділ вже з новою назвою поки що не встиг “очорнити” себе якимись гучними скандалами. Втім, наразі він знаходиться “на слуху” через те, що в тому числі його “руками” міська влада вирішила реалізувати реформу в сфері вуличної торгівлі. Так, саме Департамент територіального контролю КМДА був одним із розробників проєкту рішення, яким передбачалося впровадження нової процедури розміщення на території Києва ТС, засобів пересувної торгівлі, станцій зарядки електромобілів, платіжних пристроїв, вендингових автоматів тощо. Вказаний документ, нагадаємо, було ухвалено Київрадою 13 червня 2024 року.
Суть цієї реформи полягає в тому, що недавно створене КП “Київ.Прозоро” вже найближчим часом повинно почати продавати право оренди на місця під розміщення цих об’єктів через систему Prozorro.Продажі. У КМДА заявляють, що це забезпечить прозорість всіх процесів, залучить до них більше підприємців і збільшить надходження до бюджету міста до 2 млрд гривень на рік. Учасники ринку та окремі депутати міськради скептично сприйняли таку ініціативу. Серед іншого, вказували на те, що представники малого бізнесу, які наразі легально працюють в кіосках, не матимуть коштів для участі у таких торгах, що фактично призведе до їхнього “банкрутства”.
Разом з тим, чимало претензій громадські активісти та підприємці мали до попередника вищезгаданого структурного підрозділу, Департаменту міського благоустрою КМДА, а також до КП “Київблагоустрій”. Більшість цих скандалів стосувалися і досі стосуються розміщення та діяльності ТС, а також інших об’єктів пересувної торгівлі.
Так, раніше столичні підприємці неодноразово вказували на те, що за допомогою цих структур столична влада фактично знищує малий та середній бізнес в інтересах великих “мережевиків”. Крім того, вони зазначали, що чиновники міськдержадміністрації розкрадають частину грошей, призначених для демонтажу ТС, і замість того, щоб налагоджувати якісні правила гри, “плодять” відкати та кумівство. Спроби ж підприємців відстояти свої законні права нерідко супроводжувалися знущанням представників зазначеного департаменту. За інформацією підприємців, демонтаж ТС та об’єктів пересувної торгівлі найчастіше відбувається з порушенням усіх можливих законів. Є відомості про те, що на майданчиках тимчасового зберігання демонтованих ТС явно не вистачає кіосків столичних підприємців: їх могли “порізати на метал” і самовільно продати.
Досить часто протистояння між підприємцями та комунальниками з “Київблагоустрою” дійсно стає кульмінаційним. Прикладом є справжня війна, яка розгорілася у березні 2021 року. Тоді на Троєщині, під час чергової хвилі демонтажів, невідомі стали підкладати саморобні “їжаки” під колеса спецтехніки вказаного КП, один із підприємців намагався вчинити акт самоспалення, а один з автомобілів, що поверталися з майданчика для зберігання демонтованих кіосків, був атакований прямо на дорозі, і вчинив ДТП.
КП “Київблагоустрій” з 29 січня 2024 року очолює Михайло Бережной (до 3 червня керував цим підприємством в якості в.о. директора, після чого став “повноцінним” керівником, на колажі в центрі ліворуч). Його попередником на цій посаді був Андрій Коваль, який виконував обовязки керівника даного КП з травня 2023 року. Ще раніше цей пост займали Микола Кравчук (з червня 2022 року і до призначення Коваля) і Микола Бойко (з грудня 2019 року по червень 2022 року, на колажі ліворуч).
Вказане підприємство знаходиться в підпорядкуванні вищезгаданого Департаменту територіального контролю КМДА, який з моменту його заснування очолює Михайло Буділов (на колажі в центрі праворуч), також відомий як депутат минулого VIII скликання Київради від “ВО “Свобода”. Раніше, з квітня 2021 року по травень 2023 року, Буділов працював першим заступником директора Департаменту міського благоустрою КМДА – структурі-“попередниці” новоствореного “департаменту-монстру”.
Останнім керівником Департаменту міського благоустрою був нинішній заступник Міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Тимур Ткаченко (на колажі праворуч) – він виконував обов’язки директора з 1 січня 2021 року і до “реорганізації” свого департаменту. До слова, попередником Ткаченка був діючий заступник голови Офісу Президента України Олексій Кулеба, який керував вказаним департаментом з 4 листопада 2019 року.
Діяльність Департаменту територіального контролю столичної мерії з лютого 2022 року контролює заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
Іван Кулик
