Золоті таблички: як перейменування вулиць у Дніпрі перетворюється на корупційний бізнес
Про це пише портал Антикор.
Але справжня причина – банальні гроші. Тому що перейменування вулиць неминуче призводить до витрат, і хитрі чиновники це зрозуміли. У зв’язку з цим згадується безсмертний Остап Бендер, який у якості одного з способів заробітку отримав підряд на виготовлення адресних табличок. Тільки у Бендера над цією справою працював одинокий Кіса Вороб’янінов, виготовляючи таблички вручну в одиничній кількості, а у місцевої влади – саме з місцевих бюджетів фінансується вся ця процедура – йдеться про тисячі вивісок і про десятки мільйонів гривень. Ось результати дослідження Transparency International Ukraine «Прозорі міста» щодо закупівель, викликаних зміною топонімів у містах, та проведених у 2022-23 роках.
Лідером цього списку є місто Дніпро, де таблички коштують найдорожче – 2044,33 грн, 1485,61 грн і 1237,03 грн за штуку. У Києві те ж саме коштує 609 гривень, а в Тернополі – 490 гривень.
Ось результати двох тендерів на виготовлення адресних табличок в місті Дніпро вже за 2024 рік. Перший відбувся 29 лютого 2024 року, замовником виступило КП «Жилсервіс-5» Дніпровської міськради, ціна закупівлі – 7 750 000 гривень. Переможцем стала ФОП Бобрікова Інна Олександрівна, яка запропонувала виконати всі роботи за трохи меншу ціну – 7 736 844,00 гривень. Але середня ціна табличок, якщо і змінилася, то тільки в бік зростання:
Другий тендер 8 травня 2024 року виграв ФОП Шамрай Вадим Леонідович. Він за 2 591 245,00 гривень зобов’язався виготовити 875 адресних табличок. Таким чином ціна однієї штуки становить 2 961 гривню 42 копійки. Що в шість разів дорожче, ніж у Тернополі.
Причому варто звернути увагу, що і в тому, і в іншому випадку брали участь у тендері тільки ті люди, які у підсумку стали його переможцями. Інших учасників чомусь не було, хоча ціна, яку пропонували за послугу, була дуже і дуже привабливою.
Звісно, це тільки припущення, але, швидше за все, тендери на закупівлю виготовлення адресних табличок за захмарною ціною були «заточені» строго під тих, хто їх у підсумку і виграв. Яке буде виконання – подивимось, але хочеться сподіватися принаймні на те, що ні ФОП Бобрікова, ні ФОП Шамрай не є фігурантами бази «Миротворець», як це сталося з минулорічним виробником табличок, ФОП Гефтер Вадим Яковлевич, якому з бюджету міста готувалися виділити на цю процедуру 13 674 762 гривень.
Але виник скандал, і тендер, виграний Гефтером, довелося терміново скасовувати. Однак у самій процедурі і ціні це нічого не змінило – місто Дніпро платить за адресні таблички найвищу ціну в Україні, а до участі в тендерах заявляється чомусь тільки один учасник, який цей тендер і виграє. Загальним підсумком на сьогоднішній день цей процес обійшовся місту в 24 002 851 гривень.
Цим проблема не вичерпується. Зрештою, Україна – рекордсмен з розпилів бюджетних грошей, можна було і закрити очі на чергову крадіжку. Але, як кажуть історики, перейменування топонімів, яке викликало необхідність заміни адресних табличок, не остаточне. І викликає величезну кількість запитань з точки зору адекватності нових назв і адекватності тих, хто ці назви придумує.
Те, що часто нові назви є досить спірними і сумнівними – проблема не тільки Дніпра, а й всієї України. Хоча ні історики, ні переважна більшість громадян України не заперечують необхідності перейменування колоніальних і комуністичних топонімів, проблема полягає в тому, що поспішність, з якою це відбувається, призведе до неминучих нових перейменувань.
Що, як усі розуміють, потягне за собою нові значні витрати – нові таблички ж треба буде робити? І, дивлячись на ціни, які платять у тому ж Дніпрі за ці процедури, створюється стійке враження, що чиновники, які відповідають за процес перейменування, віддають собі повний звіт у тому, що вони роблять. І розуміють, що знайшли нову золоту жилу у бідній країні.
