Як США восени 2022 року вмовляли Путіна не бити ядерною зброєю по Україні
У новій книжці "Війна" Вудворд розповідає про те, як у Білому домі ухвалювали рішення з ключових питань американської та світової політики останніх років (зокрема щодо війни в Україні й на Близькому Сході). "Війна" висвітлює події від початку президентства Джо Байдена в січні 2021 року до його відходу з передвиборчих перегонів у 2024 році. Видання The Insider опублікувало переклад глави з книги, присвяченої напруженому моменту восени 2022 року, коли американська розвідка отримала дані про намір Путіна застосувати тактичну ядерну зброю в Україні після початку успішного контрнаступу ЗСУ.
Наприкінці вересня 2022 року Джейк Салліван сидів на самоті у себе за столом у Західному крилі Білого дому, гортаючи доповідь із грифом "Цілком секретно, особливої важливості", що наочно демонструвала глибину проникнення американської розвідки у таких країнах, як Росія.
Салліван із тривогою вивчав розвіддані.
Розвідувальні служби США повідомляли про те, що президент Росії Володимир Путін всерйоз розглядає можливість застосувати тактичну ядерну зброю під час війни в Україні.
За повідомленнями спецслужб, Путін дедалі більше впадає у відчай через недавні невдачі Росії на полі бою.
З підтримкою американського та європейського озброєння українські війська щойно перейшли в контрнаступ на північному сході країни, швидко прорвавши російські лінії оборони та витіснивши російські війська з міст і селищ Харківської області, що розташована лише за 56 кілометрів від російського кордону.
Для Путіна це стало принизливою поразкою, випливало з доповіді розвідки.
Російські солдати тікали щодуху. Вони їхали на вкрадених велосипедах і маскувалися під місцевих жителів. Прорив російських ліній оборони, подекуди на глибину до 70 кілометрів (43 миль), і втрата понад 1000 квадратних миль <2590 квадратних кілометрів - The Insider> території викликали шок у Москві. За п’ять днів українці відвоювали більше територій, ніж російські сили захопили за всю операцію.
Тепер, коли над Харківською областю майоріли українські прапори, збройні сили України повернули на південь у спробі звільнити Херсон на західному березі Дніпра.
У Херсоні у Путіна було розміщено близько 30 тисяч військовослужбовців. За оцінкою розвідки, у разі оточення російських військ українськими силами ймовірність того, що Путін накаже застосувати тактичну ядерну зброю, щоб уникнути катастрофічної поразки на полі бою, становила 50%.
Херсон мав величезне стратегічне значення для Москви. Контроль над містом забезпечував Росії сухопутний коридор на Кримський півострів і доступ до запасів прісної води Дніпра, який Україна перекрила для Криму після його анексії 2014 року.
Директор ЦРУ Білл Бернс доповідав, що деякі генерали Путіна вже заговорили про відступ на більш захищені позиції за річкою.
"Але в разі здачі Херсона цілком можна припустити, що моральний дух російської армії буде зломлений і влада Путіна над Кримом опиниться під загрозою", - доповідав Бернс.
Згідно з російською ядерною доктриною, у разі катастрофічної поразки на полі бою або екзистенціальної загрози Росії Путін може використати ядерну зброю - вперше з 1945 року, коли під час Другої світової війни американські військові скинули ядерні бомби на Японію.
"Що стосується Криму, - повідомляв Бернс, - то багато в чому це і є екзистенціальна загроза для Путіна, адже в його очах втрата Криму означала б, що перебування його на посаді президента Росії поставлено під сумнів".
21 вересня 2022 року Путін оголосив про мобілізацію 300 тисяч російських військовослужбовців і про анексію чотирьох українських областей, включно з Херсонською, оголосивши їх частиною Росії.
"У разі загрози територіальній цілісності нашої країни для захисту Росії і нашого народу ми, безумовно, використаємо всі наявні в нашому розпорядженні засоби. Це не блеф", - попередив Путін у своєму зверненні.
Доповіді розвідки, які читав Салліван, були визнані бездоганними, тобто отриманими з найкращих джерел і за допомогою найнадійніших методів. У них містилася найстрашніша оцінка намірів Путіна з початку війни.
Директор Національної розвідки Авріл Гейнс була більше ніж будь-коли стурбована тим, що Путін може зважитися на крайні заходи і зняти заборону на застосування ядерної зброї. Надходило достатньо даних про достатню кількість розмов про це в російських коридорах влади, повідомляла Гейнс.
Іншим тривожним сигналом була інформація про те, що Путін послабив оперативний контроль, щоб полегшити віддачу наказу про застосування тактичної ядерної зброї під час війни.
Президент Байден наказав Саллівану:
"Усіма каналами виходьте на зв’язок із росіянами. Скажіть їм про те, якою буде наша відповідь. Знайдіть загрозливі формулювання, але не погрожуйте безпосередньо. Занадто різка реакція може спровокувати саме ту відповідь, якої ми намагаємося уникнути".
Байден за своє життя побачив достатньо непоправних помилок і не хотів допускати застосування ядерної зброї, нехай і як завгодно малої потужності.
Ядерне стримування забезпечувало стабільність і підтримувало мир між великими державами з часів Другої світової війни. Будь-яке застосування ядерної зброї зруйнувало б крихку рівновагу і запустило б непередбачуваний процес ескалації, який важко піддається контролю, вважав Салліван. Що б ще не сталося під час президентства Байдена, запам’ятається лише цей кричущий провал, який увійде в історію з жирним знаком мінус.
Байден також сказав Саллівану: "Давайте відправимо Білла на переговори з його колегою". Йшлося про директора ЦРУ Білла Бернса, який добре знав усіх головних російських гравців і особливо Путіна.
"Нам потрібно відкрити канал зв’язку, - сказав президент, - не для переговорів щодо України, а для того, щоб США і Росія змогли уникнути катаклізму".
Потім президент Байден безпосередньо зв’язався з Путіним, щоб наголосити на серйозності ситуації та змалювати катастрофічні наслідки в разі застосування Росією ядерної зброї. У повідомленні Байдена також ішлося: "Я хочу направити нашого представника для більш детального обговорення наших побоювань із представником вашої сторони". Президент назвав Білла Бернса.
Путін у відповідь пообіцяв Байдену, що відправить на зустріч із Бернсом Сергія Наришкіна, голову Служби зовнішньої розвідки.
__
30 вересня Путін провів у Великому Кремлівському палаці в Москві церемонію прийняття анексованих регіонів до складу Росії і пообіцяв захищати нові землі "всіма силами і засобами, наявними в нашому розпорядженні".
"Хочу, щоб мене почули київська влада та її реальні господарі на Заході, щоб це запам’ятали всі, - заявив Путін. - Люди, які живуть у Луганську і Донецьку, Херсоні та Запоріжжі, стають нашими громадянами. Назавжди".
"Сполучені Штати - єдина країна у світі, яка двічі застосувала ядерну зброю, знищивши японські міста Хіросіму і Нагасакі, - додав російський президент. - До речі кажучи, створили прецедент".
Наступного тижня, 6 жовтня, Байден виступив на благодійному прийомі в будинку Джеймса Мердока в Нью-Йорку. Джеймс - молодший, більш ліберально налаштований син засновника News Corp і Fox Руперта Мердока, який створив всесвітню видавничу імперію.
"Ми не стикалися з перспективою Армагеддону з часів Кеннеді та Карибської кризи, - заявив Байден. - Є одна людина, яку я досить добре знаю, її звуть Володимир Путін. Я провів із ним чимало часу. Він не жартує, коли говорить про можливе застосування тактичної ядерної зброї".
"Нам належить ухвалити деякі дійсно важкі рішення, - додав Байден. - Ми намагаємося зрозуміти: який шлях відступу для Путіна?"
__
Тим часом на третьому поверсі зовнішнього кільця Пентагону міністр оборони Ллойд Остін вивчав тези, які за його дорученням склав його найближчий радник Колін Каль.
Остін не вирізнявся красномовством або точністю формулювань на публічних брифінгах та інтерв’ю. Невпевнена манера говорити позбавила його ролі спікера адміністрації, але в приватних бесідах він тримався зі щирістю і серйозністю, які надавали його словам особливої ваги. Остін знав, що президент Байден був дуже серйозно налаштований не допустити перетворення війни в Україні на Третю світову, і поділяв цю рішучість.
Путін очікував, що його збройні сили доб’ються блискавичної перемоги в Україні: вторгнуться, відрубають голову "змію" і пришиють йому нову російську голову протягом кількох днів після вторгнення. Він зазнав нищівної невдачі. Остін вважав, що новий план перемоги Путіна полягає в тому, щоб просто дочекатися припинення підтримки України Заходом.
З даних розвідки випливало, що російська армія сильно деморалізована, зазнає труднощів із поповненням запасів, а її керівництво дезорганізоване. Російські збройні сили швидко втрачали боєздатність. Чи перебуває Путін у настільки відчайдушному становищі, щоб піти на використання тактичної ядерної зброї для зупинки українського наступу?
Каль згадав сцену з "Володаря перснів", де Гендальф б’є посохом об землю і проголошує: "Ти не пройдеш!" Чи існувала ймовірність того, що Путін використає дюжину тактичних ядерних боєприпасів на півдні України для знищення українських збройних сил, які рвуться до Херсона і зрештою до Криму?
Остін готувався до розмови з міністром оборони Росії Сергієм Шойгу, близьким соратником Путіна. Після вторгнення Росії в Україну в лютому Остін розмовляв із Шойгу тільки один раз, у травні 2022 року. Навіть під час холодної війни військові колеги спілкувалися за закритими каналами, але тепер російський міністр оборони був закритий для контактів.
Шойгу входив до найтіснішого кола соратників Путіна - з ним він був пов’язаний по роботі три десятиліття. У 2012 році Путін призначив його міністром оборони, і Шойгу допомагав планувати анексію Криму в 2014 році. У перший рік на посаді міністра оборони Шойгу розпорядився, щоб кожен день у казармах починали з виконання російського гімну. Захоплена відданість Путіну і Росії була незмінною. Шойгу був класичним російським апаратником - жорстким, виконавчим і слухняним.
Роками російські ЗМІ наповнювали спільні фотографіями Путіна і Шойгу в однаковому одязі на полюванні, риболовлі, обідах і на відпочинку в сибірській глушині. Це була дивна пара.
__
У п’ятницю, 21 жовтня, Остін, нарешті, додзвонився до російського міністра оборони.
"Ми знаємо, що ви розглядаєте можливість застосування тактичної ядерної зброї в Україні, - прямо сказав Остін своїм глибоким баритоном. - Дозвольте мені обговорити з вами це питання".
"По-перше, - сказав він, - будь-яке застосування ядерної зброї в будь-якому масштабі проти кого б то не було буде розглядатися Сполученими Штатами і всім світом як подія, що змінює світ. Яким би не був масштаб застосування ядерної зброї, ні ми, ні решта світу не зможемо його проігнорувати".
"Будь-яке застосування ядерної зброї де б то не було зачепить життєво важливі національні інтереси Сполучених Штатів, - сказав Остін. - Чому? Тому що ми не можемо жити у світі, де ядерні держави безкарно застосовують ядерну зброю проти неядерних держав. Ми не можемо жити в такому світі. Тому, хоч ви і вважаєте, що Україна має для вас більше значення, ніж для нас, але за цих обставин застосування там ядерної зброї матиме для нас таке ж значення, як і для вас".
"Величина ядерного заряду не має значення", - додав Остін.
Шойгу слухав. Незважаючи на свій імідж бравого генерала з безліччю нагород на кітелі радянського зразка, він не мав жодного стосунку до армії, поки Путін не призначив його міністром оборони.
"Якщо ви на це підете, - продовжував Остін, - це стане першим застосуванням ядерної зброї за три чверті століття, що може спричинити за собою події, непідконтрольні ні вам, ні нам".
"Наші та ваші керівники неодноразово заявляли, що ядерну війну неможливо виграти і в жодному разі не можна починати. Це може поставити нас на шлях конфронтації, яка матиме екзистенційні наслідки для всіх. Не ступайте на цю слизьку доріжку", - сказав Остін.
Остін перейшов до наступного пункту. "Якщо ви це зробите, всі обмеження, яких ми дотримувалися в Україні, будуть переглянуті, - сказав він. - Ми дотримувалися обережності й утримувалися від певних дій. Є певні озброєння, які ми не надаємо українцям. Є обмеження, які ми встановили на використання тих озброєнь, що ми їм даємо, і до того ж ми не втручаємось напряму в протистояння з вашими збройними силами. Якщо ви це зробите, всі ці обмеження, всі ці рамки, які ми встановили для себе, будуть переглянуті".
Заяву про прямі заходи у відповідь не могло бути висловлено ясніше.
Остін виклав свою останню тезу. "Усі світові гравці, яких ви вважаєте своїми друзями, або ж ті, хто зараз вважає за краще дивитися в бік, за такого розкладу виступлять проти Росії - китайці, індійці, турки, ізраїльтяни, - сказав він. - Це призведе Росію до такого ступеня ізоляції на світовій арені, яку ви, росіяни, не можете повністю оцінити".
"Я не люблю, коли мені погрожують", - нарешті відповів Шойгу.
"Пане міністре, - відповів Остін твердо і без тіні гніву, - під моїм командуванням перебувають найпотужніші збройні сили в історії людства. Я не з тих, хто погрожує".
__
У Пентагоні голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Марк Міллі також провів телефонну розмову зі своїм російським колегою, генералом Валерієм Герасимовим.
"Генерал Герасимов, - почав Міллі, - деякі з ваших політичних лідерів брязкають ядерною зброєю і обговорюють її застосування. Це не залишилося без уваги, тому я прошу вас пояснити мені: за яких умов ви застосуєте ядерну зброю?"
Міллі був прямолінійний. Він знав Герасимова багато років. У кімнаті з Міллі перебували люди з розвідки, які уважно стежили за розмовою.
"Ви вже знаєте, за яких умов, - відповів Герасимов. - У вас є наші статути і наша доктрина". Він назвав номер сторінки.
"Спасибі, звичайно, - сказав Міллі, - але в мене немає вашого статуту перед очима. Мені потрібно, щоб ви сказали мені, за яких умов ви збираєтеся застосовувати ядерну зброю".
Він хотів, щоб російський генерал сам назвав ці умови.
"Добре, - відповів Герасимов. - До речі, це публічна інформація. Ви можете з цими умовами ознайомитися самостійно". Проте він став переказувати російську ядерну доктрину.
"Якщо напад на Росію загрожуватиме стабільності режиму, - сказав Герасимов. - Ось перша умова". Міллі знав, що в цьому разі мається на увазі загроза російському уряду або самому Путіну.
"Друге, - продовжував Герасимов. - Якщо іноземна держава атакує Росію зброєю масового ураження, тобто хімічною, біологічною або ядерною".
"Третє, - продовжував перераховувати Герасимов. - Росія залишає за собою право використовувати тактичну ядерну зброю в разі катастрофічної поразки на полі бою".
"Це ті умови, за яких ми на це підемо", - закінчив він.
"Це добре, - сказав Міллі, - тому що жодна з цих умов не буде виконана. Тому, думаю, вам не доведеться використовувати ядерну зброю - адже ніхто не збирається атакувати вас зброєю масового ураження. Ніхто не готує зміни режиму. І згідно з моїм аналізом ситуації на полі бою, не думаю, щоб ви зазнали катастрофічної поразки, наприклад втратили всю армію, тож..."
Міллі був задоволений. Герасимов підтвердив умови, передбачені російською ядерною доктриною. Принаймні в цьому плані нічого не змінилося.
"Чудово, - сказав Міллі, - я передам те, що ви сказали, нашому уряду".
"Добре, спасибі", - відповів Герасимов.
__
У Білому домі Джейк Салліван і його заступник Джон Файнер працювали на межі можливостей. З оцінки розвідданих випливала наявність 50-відсоткової ймовірності застосування Росією тактичної ядерної зброї. Спочатку ймовірність такого розвитку подій становила приблизно 5 відсотків, потім зросла до 10, а тепер ось уподібнилася грі в "орла і решку". Файнера мучили нехороші передчуття.
Хоча Салліван часто стикався з оманливою точністю розвідданих, особливо цифрових показників, оцінку в 50 відсотків все-таки не можна було ігнорувати. Навіть до появи цієї оцінки його не залишало побоювання, що Путін під час війни може на якомусь етапі вдатися до ядерної зброї.
"Усі, хто відмахується від цього сценарію, - наївні люди", - говорив Салліван. Після виведення військ з Афганістану адміністрація Байдена була цілком зосереджена на підготовці заходів протидії негативним сценаріям.
Ще в травні, лише за три місяці після початку війни в Україні, Салліван створив спеціальну групу для аналізу та підготовки до малоймовірних подій із високим рівнем впливу під час війни, зокрема й застосування Росією ядерної зброї. Спеціальна група розробила перелік заходів у відповідь на застосування ядерної зброї. Раптово цей сценарій перестав бути абстрактним і потребував реалізації.
В умовах найвищої секретності Салліван зустрівся в Пентагоні з Остіном, головою Об’єднаного комітету начальників штабів Марком Міллі та їхніми групами експертів з ядерних озброєнь, щоб проаналізувати ймовірні сценарії застосування ядерної зброї. Обговорювали кроки обох сторін і варіанти військової відповіді, що підлягають реалізації в разі застосування Путіним ядерної зброї.
Остін і Міллі показали Саллівану, як буде розіграна партія з військової точки зору. Путін застосовує тактичну ядерну зброю. Це перший крок. Другий крок - відповідь США. Потім хід роблять росіяни. Потім США, і все йде по наростаючій. Класична військова гра, тільки надто вже реалістична.
За кожним кроком Остін і Міллі готували для президента варіанти зустрічних заходів у порядку зростання масштабу застосування ядерних сил. Разом із Салліваном вони вивчили співвідношення кожного з варіантів з очікуваною відповіддю Росії.
"І таким чином для президента створюється алгоритм вибору варіантів", - пояснив Салліван. Один-єдиний ядерний вибух до межі підвищив би ставки в можливому протистоянні.
Салліван, Остін і Міллі детально обговорили кожен із варіантів із Байденом, щоб отримати коментарі президента щодо того, як він реагуватиме. Водночас малося на увазі, що Байден не ухвалюватиме остаточного рішення і не зв’язуватиме себе певною відповіддю. Замість цього він зберігав свободу дій - залишив варіанти відкритими.
Байден сказав у приватному порядку, що, якщо Путін застосує тактичну ядерну зброю на полі бою в Україні, США утримаються від ядерної відповіді.
"Я не збираюся відповідати ядерним ударом на використання тактичної ядерної зброї в Україні", - сказав Байден своїм радникам. Однак реальність полягала в тому - і всі в кімнаті це знали, - що в умовах ескалації можливість ядерної відповіді зберігається. Тінь ядерної відповіді нависала над усіма учасниками обговорення.
Можливі дії у відповідь варіювалися від нешкідливого попереджувального пострілу до удару американських збройних сил по території Росії із застосуванням звичайних озброєнь - що, на думку президента, теж вважалося кошмарним сценарієм. Байден і Салліван вважали, що збройне зіткнення між арміями США і Росії на будь-якому рівні легко може призвести до Третьої світової війни. Це було очевидно, і це лякало. Світ нестримно змінювався.
"Хорошого" варіанта не було. У разі прямого конфлікту між США і Росією заявлена політика США полягала в тому, що Сполучені Штати можуть застосувати ядерну зброю тільки у відповідь на ядерну атаку або в разі загрози існуванню країни. У разі використання ядерної зброї рівень ескалації, що веде до третьої світової війни, зріс би стрімко і знайти вихід із ситуації стало б незмірно складніше.
Як дізнатися, які кроки зробить Путін? Наскільки реальна загроза? Рада національної безпеки (РНБ) і Держдепартамент Байдена вже звикли жити у двох різних світах відтоді, як за п’ять місяців до початку війни американська розвідка отримала детальний план вторгнення Путіна в Україну. Точно не було відомо, коли він нападе, але всі дані вказували на те, що вторгнення неминуче. У цьому світі жили співробітники Ради національної безпеки, намагаючись утримати Путіна від необачного кроку.
В іншому світі план Путіна здавався настільки ірраціональним і саморуйнівним, що неможливо було повірити, що російський лідер дійсно зважиться на війну. Але Путін напав, спричинивши глобальну кризу.
Тепер Салліван і президент знову опинилися в ситуації невизначеності та сумнівів. Чи зробить Путін ще один ірраціональний і саморуйнівний крок?
"Ми повинні бути на крок попереду Путіна, - постійно переконував Салліван співробітникам СНБ. - Це наше завдання".
Він ставив їм запитання. Яких економічних заходів слід вжити? Що слід зробити в дипломатичному і військовому плані? Чи слід іти на військове втручання? Якщо так, то де? В Україні? У Росії? На окупованих територіях України?
Але як непередбачуваний агресор, Путін мав перевагу. Як всевладний автократ, він визначав дії Росії та її червоні лінії.
Салліван намагався проникнути в думки Путіна, ставлячи собі запитання: "Як мені, Володимиру Путіну, уникнути ганебної поразки?"
Що планував Путін?
"Віддати наказ про застосування тактичної ядерної зброї для запобігання катастрофічному ураженню на полі бою - це те, на що він здатен", - вважав Салліван.
"Я думаю, що він боїться застосування ядерної зброї, побоюючись, що це втягне нас у прямий конфлікт, - говорив Салліван. - Але в якийсь момент його перестане хвилювати, що ми думаємо або робимо".
Для Путіна перетворення України на частину Росії стало нав’язливою ідеєю.
__
Для заступника радника з національної безпеки Джона Файнера сама думка про те, що подія такого величезного масштабу, як реальне використання ядерної зброї, залежала від "кидка монети", була за межею глузду, а можливі наслідки цієї події простягалися далеко за межі війни в Україні. Підрив одного-єдиного тактичного ядерного заряду зруйнував би світовий порядок, що встановився після Другої світової війни і ґрунтується на принципі, який виключає подальше використання ядерної зброї.
Пентагон розробив цілу серію планів на випадок війни із застосуванням ядерної зброї під назвою "Серія 5000". Наприклад, OPLAN 5027 охоплював плани США і Південної Кореї щодо відповіді на використання ядерної зброї Північною Кореєю. Існували повноцінні плани на випадок нападу Росії на США. Тепер РНБ і Пентагон проводили наради з оновлення та синхронізації планів на випадок ядерної війни так само, як це робили попередники Файнер за часів холодної війни або Карибської кризи 1962 року.
Файнер також відповідав за організацію серії непублічних зустрічей на рівні заступників голів відомств із ключовими союзниками США з "Єврочетвірки" - Німеччиною, Францією та Великою Британією - для вироблення планів на випадок реалізації різних сценаріїв.
Файнер пояснював: "Як і у випадку з вторгненням, ми маємо бути готові до того, що наші прогнози не справдяться". Існувала значна ймовірність того, що утримати Путіна від застосування тактичної ядерної зброї не вдасться.
У 2022 році Росія володіла арсеналом приблизно з 2 тисяч тактичних ядерних боєзарядів, у 10 разів більшим, ніж у США. У Росії були тактичні ядерні заряди потужністю від 0,3 до 50 і більше кілотонн. Заряд малої потужності може привести в дію одна людина, а ті, що потужніші, можна запускати з підводних човнів, бомбардувальників або за допомогою міжконтинентальних балістичних ракет.
Арсенал Путіна забезпечував йому весь спектр можливостей нанесення ядерного удару. Можна обмежитися одним малопотужним "тактичним" ядерним зарядом або ж завдати цілу серію ударів по противнику.
У 1945 році президент Трумен віддав наказ про єдине застосування атомних бомб для завершення Другої світової війни. 15-кілотонну атомну бомбу було скинуто на Хіросіму, а 21-кілотонну - на Нагасакі.
Сценарії ядерних конфліктів, які відпрацьовували в командних навчаннях, враховували ймовірність того, що Путін накаже провести демонстраційний ядерний вибух над Чорним морем, щоб змусити Україну поступитися територіями, або застосує тактичну ядерну зброю проти української військової бази, що зробить територію навколо неї непридатною для життя на багато років уперед через радіаційне забруднення.
__
Колін Каль, головний стратегічний радник міністра оборони Остіна, перебував у себе вдома, сидячи в піжамі з дітьми, коли рано вранці в неділю, 23 жовтня, від росіян надійшов запит на повторну телефонну розмову між Остіном і Шойгу. Це сталося всього через 36 годин після того, як Остін попередив Шойгу.
"Дивно, - подумав Каль. - Що відбувається?"
У вихідний день усі службовці, які готували тексти рекомендацій для Остіна, були вдома. В офісі нікого не було, але росіяни все одно надзвонювали.
Каль зайшов у кімнату свого будинку, обладнану для роботи із засекреченою інформацією, щоб перевірити, чи не надійшли за ніч якісь нові розвіддані, що пояснюють терміновість дзвінка. Але нічого особливого каналами розвідки не надходило.
Взявши свій мобільний телефон, Каль побачив, що російські джерела в соціальних мережах і Telegram поширюють повідомлення про те, що українці нібито планують підірвати "брудну бомбу".
Брудна бомба - це суміш вибухових речовин із радіоактивним матеріалом, яка поширює небезпечне випромінювання, але не спричиняє ланцюгової реакції або ядерного вибуху. Проте брудна бомба все ж надзвичайно небезпечна, оскільки робить навколишню територію непридатною для життя.
Почали надходити повідомлення про те, що росіяни також телефонували міністрам оборони Великої Британії, Франції та Туреччини.
"Чорт забирай, - подумав Каль. - Росіяни збираються поширити неправдиві відомості про вибух брудної бомби на території України, щоб використати це як привід для застосування ядерної зброї проти України. Кошмарний сценарій".
"Це прямо з російської методички, - подумав він. - Росіяни протягом усієї війни тільки те й роблять, що намагаються влаштувати провокації, використовуючи їх як привід для ескалації". Однак доказів у нього не було - була лише здогадка.
Каль накидав основні тези для Остіна.
__
"У нас є дані розвідки про те, що українці хочуть підірвати брудну бомбу, - випалив Шойгу на початку телефонної розмови з Остіном. - Якщо вони це зроблять, ми розцінимо це як акт ядерного тероризму, і в нас не залишиться іншого вибору, окрім як відповісти".
"Бінго!" - подумав Каль.
"Ми вам не віримо, - твердо сказав Остін. - Це нічим не підтверджується. Весь світ зрозуміє, що це брехня".
"Схоже на те, що ви просто намагаєтеся створити привід для застосування ядерної зброї, - продовжував Остін, його баритон звучав загрозливо. - Якщо ви підете на це, настануть відповідні наслідки".
Зазвичай стриманий Ллойд Остін знову впевненим голосом повторив послання президента: "Не робіть цього".
"Зрозумів, - сказав Шойгу. - Ми передамо вам нашу інформацію і зробимо її публічною".
Джейк Салліван зателефонував Андрію Єрмаку, головному раднику Зеленського, і попросив його негайно відкрити ядерні об’єкти України для інспекцій і запросити туди представників Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).
Інспектори МАГАТЕ прибули швидко і не знайшли жодних доказів підготовки до створення брудної бомби.
Білий дім і Пентагон активізували всі канали зв’язку, обдзвонюючи китайців, індійців, ізраїльтян, турків - країни, дружні до Росії, які також вели переговори з Путіним. Попереджали про те, що ніхто не повинен використовувати ядерну зброю в Україні, і просили передати це послання Путіну.
Ці країни так і вчинили.
Загалом знадобилося менше ніж 12 годин, щоб перешкодити здійсненню планів російської сторони.
"Дозвольте мені сказати, що Росія зробить надзвичайно серйозну помилку, якщо зважиться на застосування тактичної ядерної зброї", - заявив президент Байден журналістам 26 жовтня, відкрито позначивши свою позицію.
Директорка національної розвідки Авріл Гейнс поінформувала президента Байдена, що, за оцінкою розвідувального співтовариства, лідер Китаю, голова Сі Цзіньпін, володіє найбільшим впливом на Путіна і на ухвалення ним рішень про використання ядерної зброї.
Байден зателефонував Сі і наголосив на необхідності утримати Росію від застосування ядерної зброї в Україні. Якщо Путін порушить табу на застосування ядерної зброї, це позначиться на благополуччі всього світу.
Китайський лідер погодився попередити Путіна, щоб той не заходив занадто далеко. Сі навіть зробив це публічно. "Ядерні війни починати не можна", - заявив голова Сі в Пекіні 4 листопада 2022 року. Він закликав усі країни виступати проти використання ядерної зброї або погроз її застосування.
Іншим вирішальним фактором, який утримав Путіна від використання ядерної зброї, стала відсутність катастрофічної поразки російських військ. Українські збройні сили просувалася повільно, поступово, а російські війська благополучно залишили Херсон і відступили за Дніпро. Тільки тоді американська розвідувальна спільнота переглянула свою оцінку ядерної загрози.
Путін приберіг свої ядерні козирі на майбутнє.
"Це, напевно, був найнапруженіший момент усієї війни", - каже Каль.
__
Через деякий час президент Байден захотів переконатися, що Росія отримала послання.
14 листопада 2022 року директор ЦРУ Бернс провів в Анкарі секретну зустріч із головою Служби зовнішньої розвідки Росії Сергієм Наришкіним. Зустріч тривала чотири години. Це була сцена, гідна роману Джона Ле Карре.
Щойно Бернс і Наришкін сіли за стіл переговорів, Росія оприлюднила факт зустрічі - ще один акт демонстрації сили.
Бернс сидів навпроти Наришкіна. Вони знали один одного як опоненти вже двадцять років. Майже одразу Бернс зрозумів, що Наришкін хоче говорити про "новий американський мирний план з припинення війни".
"Послухайте, - сказав Бернс, - що б ви там не читали про Вашингтон, ми не вестимемо переговорів без участі українців". Байден виявив твердість у цьому питанні. "А ось про що я хочу поговорити, так це про серйозний ризик застосування ядерної зброї".
Бернс у деталях пояснив Наришкіну, якими будуть "катастрофічні наслідки", якщо Росія застосує тактичну ядерну зброю, порушивши табу на її використання.
"Це не тільки ізоляція Росії і перетворення її на країну-ізгоя, - попередив Бернс, - а й цілком практичні наслідки у вигляді шкоди, яку ми завдамо російській армії".
Наришкін клявся, що у них немає жодних намірів або планів щодо цього. Він стверджував, що говорить від імені Путіна.
Бернс доповів президенту Байдену: є впевненість у тому, що Росія отримала послання.
__
Президент Байден зіткнувся зі справжньою "пасткою-22".
Війна Росії та України являє собою фундаментальну дилему для США і всього світу, сказав президент Байден своєму раднику з національної безпеки.
"Якщо нам не вдасться повністю витіснити Росію з України, ми тим самим дозволимо Путіну вийти сухим із води, - сказав Байден. - Якщо ж нам це вдасться, ми стикаємося з дуже високою ймовірністю застосування ядерної зброї, тому що Путін не дозволить вибити себе з України просто так. Тож ми в глухому куті. Занадто великий успіх означатиме застосування ядерної зброї, а занадто малий дасть нам невизначений, непередбачуваний результат".
Занадто великий успіх означатиме застосування ядерної зброї, а занадто малий дасть невизначений, непередбачуваний результат
Головнокомандувач підсумував: "Ось та стратегічна ситуація, яку ми спостерігаємо і намагаємося подолати".
З власного досвіду Байден визнавав, що світ не захищений від можливих катастрофічних наслідків великої війни. Невисловлена, але така, що проходить червоною ниткою крізь кожну дію і політичне рішення, мета полягала в тому, щоб знайти спосіб змусити Путіна визнати поразку в разі досягнення тупикової ситуації на полі бою або, що ще краще, зробити так, щоб Путін завдав поразки сам собі.
Джерело: The Insider
В турецькому Ізмірі стався вибух: п’ятеро загиблих, десятки поранених
