Бізнес на війні та дивні контракти: хто насправді постачає озброєння Україні?
Про це пише портал Антикор.
Втім ЗМІ вдалося дізнатись деталі деяких таких договорів і вони показують, що декларативна ціль розходиться з реальністю. Редакція проаналізувала бекграунд трьох компаній, з якими законтрактувалась Агенція.
Румунська фірма з українським військовослужбовцем
Одна з компаній – Romanian Allied International Defense. За даними журналістів, це підприємство має поставити в Україну міни румунського виробництва на 64 мільйони євро.
За інформацією з румунських реєстрів, Romanian Allied International Defense це підприємство оборонної галузі, яке у 2023 році мало оборотних активів на 5386 євро. Сферою діяльності компанії є виробництво зброї. До 2017 року фірма мала назву Dacia security srl і вочевидь не була гравцем на ринку боєприпасів.
Європейська преса повідомляла, що минулого року компанію придбав громадянин США Чарльз Дуглас Андерсон. В його планах також купівля для Romanian Allied International Defense оборонного заводу Dragasani Mechanical Plant і ця угода майже завершена.
Французька газета Le Monde у серпні 2023 року написала великий матеріал про американські інвестиції в румунську оборонну сферу. Серед іншого був згаданий завод Dragasani Mechanical Plant, який отримав 100 млн євро від США. Щоправда, в матеріалі зазначається, що на заводі виробляють порох, а не міни, які за контрактом з Агенцією оборонних закупівель Romanian Allied International Defense має поставити в Україну.
Румунське видання Аdevarul, розповідаючи про американські інвестиції в Dragasani Mechanical Plant, зауважує, що його потужності розраховані на виробництво патронів та малокаліберного озброєння. І тільки в майбутньому, можливо, завод перейде на боєприпаси середнього та великого калібру. Про міни, як бачимо, не згадується і тут.
За даними офіційного сайту Romanian Allied International Defense, з яким Агенція оборонних закупівель України підписала контракт, його головою є згаданий американець Дуглас Андерсон. Операційним директором є Габрієль Лінта, який працював в тому числі у сфері дистрибуції та безпеки DACIA Security (вище згадувалось, що це стара назва Romanian Allied International Defense – ред.). Радником ради директорів є колишній офіцер авіації в штабі Військово-повітряних сил Міністерства оборони Румунії Аурел Казаку.
А от головним виконавчим директором Romanian Allied International Defense є Денис Степаненко. Він колишній командир групи Сил спеціальних операцій Військово-морських сил України. В профайлі Степененка зауважується, що він працював у закордонних місіях, а також консультував такі компанії, як AMP Synergy, Dexdef і 7.62 Company.
Ймовірно на сайті румунської фірми в його прізвищі допущена помилка, адже редакція знайшла його сторінку в LinkedIN, де він вказаний як Степаненко. Чоловік зазначає, що працював у Військово-морських силах України з червня 2015 по серпень 2018 року. З січня 2023-го він був головою стратегічного офісу турецької компанії Dexdef.
Сам він вказує, що здобував освіту в Харківському інституті соціально-економічного прогресу за спеціальністю англійська мова та література. А от на сайті компанії Romanian Allied International Defense Степаненко поданий як випускник Харківської національного університету та Одеської військової академії.
Отже, Romanian Allied International Defense, з яким Агенція оборонних закупівель за даними ЗМІ підписала контракт на постачання мін, є підприємством, яке починає освоювати американські інвестиції та тільки минулого року почало етап придбання невеликого заводу з виробництва малокаліберного озброєння. Тому скоріше за все ця компанія виступатиме посередником для постачання в Україну і це навряд чи є прямим контрактом, збільшенням яких так хвалиться АОЗ.
Від підгузків до снарядів
Куди цікавішим є контракт Агенції оборонних закупівель зі словацькою компанією Hemi plus sro на постачання танкових та артилерійських снарядів на суму майже 180 мільйонів євро.
За даними реєстрів, Hemi plus sro – це дійсно фірма, що займається торгівлею продукцією оборонної промисловості. Вона має сертифікати на продаж товарів військово-промислового комплексу, ліцензію на виробництво зброї та дозвіл на зберігання боєприпасів.
Компанія була створена ще у 1999 році, однак спочатку вона спеціалізувалась на виробництві та продажі товарів гігієнічного призначення. За свою діяльність фірма декілька разів змінювала спеціалізацію – від дистрибуції товарів до виробництва оздоблювальних матеріалів та обробки металевих виробів. Тільки у 2019 році Hemi plus sro зайнялась виробництвом зброї, а у 2021-му отримала дозвіл на торгівлю продукцією оборонної промисловості.
Станом на 2023 рік компанія керується Мартіною Дзімковою та Стефаном Дзімком. Серед її керівників також були Агнеса Дзімкова та Ладіслав Дзімко. Очевидно, що всі ці люди – родичі.
На сторінці Мартіни Дзімкової у Facebook зазначається, що вона має педагогічну освіту і проживає в невеличкому містечку Матейовце. Тут же розташоване і підприємство Hemi plus sro, з яким уклала контракт Агенція оборонних закупівель на постачання снарядів для України.
Wikipedia каже, що населення Матейовце складає всього близько 500 осіб.
Родичка Мартіни Агнеса Дзімкова, яка також працювала в Hemi plus sro, в листопаді 2023 року реєструвалась як покупець товарів дитячого призначення, зокрема підгузків.
За даними словацьких реєстрів попри те, що у 2022 році Hemi plus sro мала різке зростання продажів та прибутку, у 2023-му її показники катастрофічно впали. Якщо два роки тому компанія продавала товарів на майже 2,5 млн євро, то минулого року – тільки на 214 тисяч євро.
Отже, словацька родина з невеличкого села, яка спеціалізується на купівлі-продажі товарів широкого вжитку, в тому числі підгузків, підприємство якої, втім має дозвіл на торгівлю зброєю, за контрактом з Агенцією оборонних закупівель повинно поставити в Україну снарядів на суму 180 млн євро. При тому, що за весь 2023 рік продажі Hemi plus sro склали трохи понад 200 тисяч євро. Виглядає це, м’яко кажучи, доволі дивно.
Польський ФОП, зареєстрований на складах
Третій контракт Агенції оборонних закупівель, про який розповіли ЗМІ, був заключений з польською компанією Defender. Фірма має поставити в Україну міни румунського виробництва на суму 55 мільйонів євро.
«Як компанія, що активно працює на міжнародному ринку, як постачальник спеціалізованого тактичного обладнання для військового сектору та силових служб, ми пропонуємо постачання продукції та комплексних рішень, що відповідають відповідним вимогам, а також усі необхідні послуги... Defender здійснює гуртову дистрибуцію спеціалізованого тактичного обладнання та бойового медичного обладнання по всій Європі», - говориться на офіційному сайті компанії.
Великий розділ на сайті присвячений тому, що Defender спеціалізується на постачанні медичного обладнання та проводить різного роду тренінги для військових. Одним з партнерів вказана Fora group Polska, що виробляє медичну продукцію.
Військове тактичне обладнання – це перш за все бронежилети, шоломи, засоби зв’язку, медичні комплекти тощо. Тобто саме цим вочевидь займається польська компанія Defender. Яке відношення вона може мати до румунських мін, які за контрактом мають прийти в Україну, зрозуміти важко.
Згідно з даними польського реєстру, ключовою особою фірми Defender є Добромир Петр Римарчик (Dobromir Piotr Rymarczyk), який зареєстрований як ФОП за тією ж адресою, що і фірма.
Головний офіс розташований у зоні складських приміщень, де також розміщується велика кількість інших компаній – від екологічних до виготовлення вікон. Очевидно, що це явно не такі склади, на яких можна було б зберігати боєприпаси.
Добромир Петр Римарчик з 2021 року є членом правління естонської компанії Overseas Steel Corporation OÜ. Його частка складає на 2023 рік 49,50%. На те, що він є ключовою особою фірми вказує її електронна адреса, зареєстрована на його ім’я.
Overseas Steel Corporation займається посередництвом в торгівлі паливом, рудами та металами. Жодного стосунку до оборонки ця естонська компанія не має.
Цей же Добромир Петр Римарчик 10 років тому був акціонером компанії Omex construction limited, що працює на ринку девеломпенту.
Яким чином ФОП Добромир Петр Римарчик, який орендує склади у Варшаві та очевидно торгує тактичним військовим обладнанням, зможе поставити в Україну румунські міни – питання, яке залишається відкритим.
Агенція оборонних закупівель активно пропагує те, що завдяки її створенню посередники підуть зі сфери оборонки. Представники АОЗ в обличчі директора Марини Безрукової та її заступника Артема Ситника в кожному інтерв’ю наголошують, що орієнтуються виключно на прямі довгострокові відносини з виробниками зброї. Втім проаналізовані вище три контракти, які уклала Агенція, вказують зовсім на протилежне. Невідомі компанії, які хоч і мають відношення до торгівлі озброєнням, але аж ніяк не є виробниками того, що за контрактом має постачатися в Україну. Ну а історія з ФОПом Римарчика, який має отримати від України 55 млн євро, доводить – що АОЗ може виявитися черговим органом, створеним на прохання західних партнерів, який, втім так і не навчився працювати на антикорупційних засадах.
В турецькому Ізмірі стався вибух: п’ятеро загиблих, десятки поранених
