Еліти Путіна втратили віру в майбутнє Росії, - росЗМІ
Про це розповіли джерела, близькі до уряду та адміністрації президента РФ, передає The Moscow Times.
"Незрозуміло, як жити після СВО (так у Росії називають повномасштабне вторгення до України). Які цілі матиме країна? Зараз все зрозуміло: ми воюємо і більшість рішень ухвалюються, виходячи з цього. Після СВО доведеться думати про майбутнє, цілі та стратегії. І це правда лякає", – заявив один зі співрозмовників, близький до адміністрації президента.
За словами іншого джерела, невизначеність майбутнього бачить і великий бізнес, який втратив західні ринки через санкції, а разом із ними – доходи та можливість інвестувати.
"Дружні" Росії держави, такі як Китай чи Туреччина, все ж таки частково дотримуються західних обмежень, і, швидше за все, навіть після закінчення війни "все це не скасується", розповів співрозмовник.
Після повномасштабного вторгнення в Україну, за його словами, обрій планування у бізнесу став коротким, але було зрозуміло, що робити: західні компанії пішли з Росії, залишивши ніші, які можна було зайняти.
"Але тепер нічого старого не залишилося, а нового не з’являється, і все починає стагнувати", – сказав він.
Грандіозні економічні проєкти, які анонсував президент РФ Владімір Путін, обіцяючи країні та економіці "суверенне" майбутнє, залишилися на папері.
Авіазаводи за два роки так і не змогли налагодити випуск цивільних літаків, судноверфі через відсутність західних технологій не можуть запустити виробництво танкерів, а програми імпортозаміщення у промисловості закінчилися нічим.
Кожне друге російське підприємство не змогло знайти аналогів імпортній техніці в Росії, а кожне третє – навіть у "дружніх" країнах.
Ілюзія економічного зростання, яку створили трильйонні вливання в оборонні заводи та цілодобовий випуск танків і бомб, також сходить нанівець: за прогнозом МВФ, темпи зростання російського ВВП з 2025 року сповільняться втричі, до 1,3%, а російський Центробанк і зовсім не виключає початку стагнації (лише 0,5% зростання).
Резерви економіки "практично вичерпані", говорила в липні голова Центробанку Росії Ельвіра Набіулліна.
Але Кремль вважає інакше і потребує більше грошей для бюджету, який уже витрачає кожен третій рубль на війну.
У середині липня Путін підписав закон про підвищення податків для росіян та місцевого бізнесу з 2025 року.
Пізніше стало відомо, що влада Росії готується різко підвищити акцизи на нафтопродукти, щоб наповнити федеральний бюджет, який наступного року має пережити новий рекорд військових витрат.
Втім, закінчення війни може виявитися для економіки Росії не менш болючим, ніж сама війна, вважає старша наукова співробітниця Peterson Institute for International Economics Еліна Рибакова: витрати на оборону сягають 6% ВВП, а якщо вони зупиняться, то постане питання: що робити із заводами та людьми, які на них працевлаштовані. Поворот до військової економіки – структурний і продовження агресії необхідно, щоб економіка продовжувала працювати, зазначає вона.
Частка військових видатків у бюджеті Росії на 2024 рік може стати рекордною з останніх років існування Радянського Союзу і вперше у новітній історії перевищить видатки на соціальні програми.
На фінансування напрямку "національна оборона" планується спрямувати 29,3% усіх видатків російського бюджету або 10,7 трлн руб., що еквівалентно 6% ВВП. У 2023 році витрати за цим напрямком були заплановані на рівні 6,4 млрд руб.
Водночас на "соціальну політику" планується виділити 7,71 трлн руб,, або 21,1% всіх витрат. Це найнижча частка щонайменше з 2011 року. У середньому за 2015-2021 роки частка соціальної політики у видатках федерального бюджету становила 28%.
В турецькому Ізмірі стався вибух: п’ятеро загиблих, десятки поранених
