Новий олігарх Максим Кріппа: Як бізнесмен купує нерухомість, кіберспортивні команди та медіа
Про це йдеться у розслідуванні Економічної правди.
Спочатку він заплатив Вадиму Столару до 100 млн дол. за столичний бізнес-центр "Парус", а в рамках приватизації за 70 млн дол. став власником готелю "Україна" на Майдані Незалежності. "Випадкові люди такі об’єкти не купують", – каже в розмові з журналістом редакції один із колишніх міністрів.
Упродовж кількох років до гучних угод активи непублічного бізнесмена поповнилися кіберспортивною командою NAVI, розробником гри S.T.A.L.K.E.R, готелем "Дніпро" в Києві, базою відпочинку в Конча-Заспі та навіть стоянкою для яхт на Дніпрі.
У ході підготовки цієї статті про Кріппу редакція виокремила два найімовірніші джерела походження його коштів: або він заробив сотні мільйонів доларів на діяльності онлайн-казино, або виступає номінальним покупцем активів для впливових людей.
Усе починалося з медіа
Влітку 2023 року в Україні зʼявилася нова медіагрупа Media Council. Власницею інтернет-видання "Главком" та медіахолдингу "Економіка+", до складу якого входять видання Delo.ua, ТОП-100, Wo.mo і Marketing Media Review, стала Тетяна Снопко.
Вона понад вісім років працювала комунікаційницею бізнесмена Максима Полякова та його компанії Noosphere Ventures Partners, а також консультувала його бізнес-партнера Максима Кріппу в питаннях інформаційної політики.
Видання Forbes звернуло увагу, що ще у 2022 році колеги-журналісти шукали для Снопко роботу в Чехії, а вже через рік вона стала власницею великих видань. Тоді ж співрозмовники редакції на медіаринку розповіли, що за угодами з придбання новинних сайтів насправді стоїть підприємець Кріппа, а Тетяна нібито виступає лише номінальною власницею активів.
Сама Снопко не відповіла журналістам на прохання про коментар. Відповідаючи на запитання інших ЗМІ, вона заперечувала причетність Кріппи до придбання згаданих медіаактивів. Після зміни власника Delo.ua і "Главком" почали публікувати рекламні новини NAVI, Кріппи і його фонду MK Foundation. На своїх особистих сторінках у Facebook і Twitter Снопко активно лайкає та репостить дописи NAVI та MK Foundation.
Тетяна Снопко. facebook
Як стало відомо редакції, після придбання "Главкома" та "Економіки+" Кріппа вів переговори про придбання видань Mind та Liga.net, але вони не увінчалися успіхом. Редакція намагалася зв’язатися з Кріппою за кількома українськими номерами, які є в розпорядженні редакції, але в усіх випадках абонент перебував "не в мережі". У жодному з месенджерів номери не зареєстровані.
У пресслужбі Кріппи повідомили, що підприємець не спілкується з пресою особисто. У письмових відповідях на запитання журналістів він заявив, що не має стосунку до згаданих медіа і не планує купувати їх у майбутньому. "Найближчим часом я не маю наміру придбавати будь-які медіа або інвестувати в них. Це поза межами зони моїх інвестиційних інтересів", – ідеться у відповіді.
Перші промінчики слави
У липні 2022 року Кріппа став відомим широкому загалу завдяки придбанню кіберспортивного клубу Natus Vincere (NAVI), чемпіона світу. Передавання прав на NAVI тривало чотири роки – з 2018-го до 2022-го.
Засновником та власником NAVI раніше був Олександр Кохановський, чия компанія "Смартленд" у 2020 році стала переможцем аукціону з купівлі готелю "Дніпро" в центрі Києва, заплативши державі 1,1 млрд грн. ТОВ "Смартленд" зареєстроване в будівлі, що належить Кріппі.
"Комп’ютерні ігри – це моя пристрасть з дитинства, а тепер – найцікавіший напрям для інвестування. Саме тому кіберспортивна організація NAVI, україномовна студія кіберспортивних трансляцій Maincast та розробник гри S.T.A.L.K.E.R GSC Game World – це компанії, на розвитку яких я сфокусований найбільше", – повідомив Кріппа журналістам.
У 2015 році Кріппа балотувався до Київської міської ради від "Самопомочі". У рамках передвиборчої кампанії він опублікував компліментарне інтерв’ю у виданні Gazeta.ua, з якого стало відомо кілька біографічних фактів про нього.
"Киянин у третьому поколінні. Правозахисник та підприємець, який створює інтелектуальний продукт… Завжди аполітичний, Максим Кріппа несподівано захопився принципами нової політсили, об’єднання "Самопоміч", і в якийсь момент відчув, що готовий взяти на себе відповідальність за життя киян", – ішлося в анотації до інтерв’ю. У ньому ж стверджувалося, що Кріппа отримав три вищі освіти і до 2015 року створив щонайменше 2 тис. робочих місць.
Максим Кріппа
На офіційному сайті "Самопомочі" тоді опублікували одну з небагатьох публічних фотографій Кріппи та частину біографії. "Засновник багатьох компаній, які працюють у сферах агробізнесу, нерухомості, мобільного зв’язку, IT та комп’ютерних технологій", – ідеться в публікації. Згодом інтерв’ю та біографію із сайтів видалили, але вони збереглися в архіві.
У 2022 році Кріппа придбав ТОВ "СЛВ-П", основний актив якого – місце для паркування яхт на березі Дніпра, яке добре видно з Південного моста та з оглядового майданчика Ботанічного саду імені Гришка.
У січні 2023 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб продав ресторан та корпуси бази відпочинку у Конча-Заспі під Києвом за 311,11 млн грн компанії "Мідал" Кріппи. Разом з ними були продані три земельні ділянки загальною площею понад гектар.
Найбільшою покупкою у сфері нерухомості для підприємця стало придбання бізнес-центру "Парус" у листопаді 2023 року в народного депутата від ОПЗЖ Вадима Столара. За розрахунками Forbes, сума угоди могла становити 80-100 млн дол.
У вересні 2024 року компанія Кріппи виграла аукціон Фонду держмайна з приватизації готелю "Україна", запропонувавши 2,5 млрд грн. Ще 500 млн грн бізнесмен заплатив державі як податок на додану вартість.
Кріппа тричі був помічником народних депутатів на громадських засадах: Івана Бокого від Соціалістичної партії у 2006-2007 роках, Валерія Бабенка та Руслана Лук’янчука (обидва від БЮТ) у 2007-2012 роках. Двоє останніх, за даними джерел УП, входили до групи впливу Олександра Турчинова.
Вулканолог
Кріппа живе в найвищій будівлі світу – Бурдж Халіфа. Принаймні, при реєстрації нових юридичних осіб, за даними YouControl, він вказує приміщення саме в цьому хмарочосі в Дубаї. У 26 років, тобто з 2003 року, Кріппа почав займатися бізнесом у Києві. Його компанія "УМТС" спеціалізувалася на гуртовій торгівлі. У 2006 році в Броварах він заснував три компанії, які займалися ресторанним бізнесом.
У 2010-2014 роках Кріппа реєстрував компанії, які займалися комп’ютерним програмуванням та діяльністю у сфері електрозв’язку.
У письмових відповідях на запитання редакції Кріппа написав, що його капітал сформувався завдяки "вдалим інвестиціям" у нерухомість, IT, геймдев та кіберспорт.
"Я займаюся власним бізнесом 25 років та інвестував у десятки різних напрямів в Україні та за кордоном. Мій перший бізнес на початку 2000-х був пов’язаний з оптово-роздрібною торгівлею мобільними телефонами та послугами стільникового зв’язку, що було досить прибутковим бізнесом на той час. Я був офіційним дилером "Київстар GSM" і мав мережу салонів мобільного зв’язку та сервісних центрів по Україні. Саме на цьому бізнесі я заробив перший капітал, який згодом інвестував у проєкти, пов’язані з IT та розробкою ігор", – повідомив бізнесмен.
До купівлі "Паруса" і виходу в обмежену публічність за запитом "Максим Кріппа" в Google можна було знайти переважно набір випадкових речень, де запитуваний був "вулканологом", футболістом збірної Аргентини та фермером.
Кріппа активно працював над репутацією в інтернеті і "забивав" видачу в пошуку фейковими статтями за ключовими словами. У Реєстрі судових рішень редакція знайшла кілька справ, де він просить суд визнати недостовірною інформацію на деяких сайтах і зобов’язати відповідачів видалити її.
Навіщо він це робив? Імовірно, хоче позбутися зв’язків з російською мережею онлайн-казино "Вулкан". За інформацією джерел редакції, Кріппа придбав операторів онлайн-казино GMS (бренд VULKAN) та GGS разом з росіянами Рустамом Гільфановим, Костянтином Ляшенком та Сергієм Токарєвим у 2011 році. У 2012-му до них приєднався той самий Максим Поляков, громадянин Великої Британії.
Через бізнес-конфлікти та продаж деякими співвласниками своїх часток структура власності компаній не раз змінювалася. У результаті Кріппа й Поляков стали володіти по 50% GMS і вийшли із структури власників GGS.
Казино "Вулкан" працює і в Україні. За даними системи Opendatabot, торгові марки Casino Vulkan, Vulkan Loto, Vulkan Slots в Україні належить кіпрській компанії Dareos LTD. У Росії торгова марка "Вулкан" зареєстрована на компанію з майже ідентичною назвою – Dareos Holding LTD.
Ліцензію Комісії з регулювання азартних ігор на діяльність казино під брендом VULKAN CASINO отримало ТОВ "Конкуерор". Його кінцевим бенефіціарним власником є Станіслав Руденко, свідчать дані системи Youcontrol. За інформацією джерел редакції в правоохоронних органах, Руденко є пов’язаною з Кріппою особою і виступає номінальним власником "Конкуерора".
До 2021 року бенефіціарним власником ТОВ "Конкуерор" був резидент Кіпру Теодорос Теодороу. Ця ж людина була засновником компанії "Новолоджик", керівником якої у 2010-2015 роках був Кріппа.
У 2016-2017 роках Служба безпеки України розслідувала причетність Кріппи і Полякова до незаконної діяльності у сфері азартних ігор, що надавалася лудоманам на сайтах www.casino-velcam.com, www.vulkan-russia.com та www.vulcanoriginals.com, свідчать матеріали судового реєстру.
У коментарі журналістам Кріппа визнав, що мав стосунок до азартного бізнесу з Гільфановим, Ляшенком, Токарєвим та Поляковим, але вийшов з нього у 2013 році.
"Я часто інвестую в технологічні проєкти різного формату, тестую нові напрями і галузі. Зокрема, я був співінвестором деяких проєктів, дотичних до сфери гемблінгу. Однак цей бізнес ніколи не був серед моїх головних інтересів. У 2013 році я припинив будь-які спільні бізнес-проєкти із зазначеними особами та більше не підтримую зв’язків", – повідомив він і додав, що зараз беттінг і гемблінг не входять до сфери його інтересів.
Звідки в Кріппи гроші
"Я не знаю, звідки взявся цей Кріппа, але його гроші явно мають нечисте походження. Чи це гемблінг, чи чийсь чорний кеш – питання риторичне", – каже великий український інвестбанкір.
На думку співрозмовника, Державна служба фінансового моніторингу мала б "копнути" глибше, щоб дізнатися реальне джерело походження коштів, перш ніж давати згоду на допуск компанії Кріппи до конкурсу Фонду держмайна з приватизації готелю "Україна".
За його словами, компанія Кріппи могла прокредитуватися в іноземної материнської структури, схованої в інших юрисдикціях. "Це робиться просто: кеш заводять на "офшорку", "офшорка" видає кредит українській "ТОВці". З точки зору фінмоніторингу все законно. А звідки кеш взявся?" – розмірковує інвестбанкір.
У коментарі редакції Кріппа написав, що придбав культовий столичний готель за власні кошти.
"В інвестиціях я надаю перевагу власному капіталу. Враховуючи, що придбання деяких інвестиційних об’єктів є під угодою про нерозголошення, було б неправильно називати будь-які деталі. Проте, готель "Україна" – це публічна угода, і тут я можу зазначити, що придбання цього активу відбулось за рахунок власних коштів", – ідеться у відповіді.
Наостанок. Кілька співрозмовників в політичних колах розповідали, що, за їхньою інформацією, Кріппа може виступати "обкладинкою", яка інвестує в коштовні активи гроші кількох дуже впливових представників української влади. Однак сам він заперечив редакції цю інформацію, додавши, що "навіть не знайомий з ними особисто".
Автор: Олександр Колесніченко, Економічна правда.
В турецькому Ізмірі стався вибух: п’ятеро загиблих, десятки поранених
