Як Korab Resources Ltd видобуває українське золото під окупаційною владою РФ?
Про це пише портал Антикор.
Дивина в тому, що право на розробку родовища має ТОВ «Донецький кряж» (дозвіл № 2730 Держгеонадра України від 2002 року), яке через австралійську Lugansk Gold PTY LTD належить австралійській Korab Resources Ltd, яка веде розробку золотих родовищ по всьому світу. Після того як територія, на якій знаходиться родовище, була окупована у 2014 році, Korab Resources Ltd не заявляла ні про проблеми з видобутком, ні про відмову від права на розробку. Однак, як слідує з наказу голови Держгеонадр Романа Опімаха про продовження дії спецдозволу №2750 за номером 517 від 7 листопада 2024 року, дія цього спецдозволу все ж припинялася. Причому на підставі закону про протидію фінансуванню тероризму.
У чому конкретно звинувачували розробників Бобриківського родовища золота – невідомо, але у зв’язку з тим, що воно знаходиться на непідконтрольній території вже понад десять років, здогадатися неважко. Але потім дію спецдозволу все ж продовжили, із чого можна зробити висновок, що звинувачення зняті.
Однак спроби розібратися викликають усе більше питань, на які немає відповіді. По-перше, ТОВ «Донецький кряж», яким продовжили спецдозвіл, на прямі запитання жобним чином не відповідає. По-друге, у структурі володіння компанією відбулися зміни, які дивно збігаються за датами з рішеннями окупаційної влади про проведення аукціону на продаж права розробки родовища. Із жовтня власником ТОВ «Донецький кряж» виступає австралійська Lugansk Gold PTY LTD, яка замінила собою австралійську Lugansk Gold LTD.
Власне, це та ж сама компанія, яка раніше носила назву Wildfields Mining Limited.
Утім, у чому різниця – незрозуміло: і та, і та є власністю австралійської Korab Resources Ltd, яка, власне, і веде розробку Бобриківського родовища. Принаймні, про це повідомляє її сайт.
Також зі звіту Korab Resources Ltd випливає, що спочатку у ТОВ «Донецький кряж» 26% належало «українським інвесторам», але прізвища цих людей знайти не вдалося.
Але, знаючи історію Донецького регіону, можна здогадуватися, що це не прості люди з вулиці, а представники місцевих еліт.
На цьому фоні цікавим виглядає той факт, що російські окупаційні влада та їхні місцеві маріонетки вирішили провести аукціон з передачі прав на розробку Бобриківського родовища лише у 2024 році.
Ще один цікавий збіг – звіт про фінансову діяльність Korab Resources Ltd за 2023-24 роки, з якого слідує, що вони були для неї збитковими.
Причому Бобриківське родовище знаходилося у списку розроблюваних:
І ось раптом одночасно відбувається кілька подій: Держгеонадра продовжують спецдозвіл на розробку Бобриківського родовища для ТОВ «Донецький кряж»; у ТОВ «Донецький кряж» відбувається зміна засновника, причому на перевірку по факту нічого не змінюється; бенефіціар ТОВ «Донецький кряж», австралійська Korab Resources Ltd йде в збитки; окупанти після десяти років мовчання з приводу Бобриківського родовища раптово вирішують продати його з аукціону.
До всього ж викликають питання персонажі в керівництві ТОВ «Донецький кряж». Паралельно зі змінами бенефіціарів цієї фірми, відбулися зміни і в її керівництві: пана Рілле Дмитра Сергійовича змінив Антоненко Сергій Олександрович. Перший є директором ТОВ «Валевіт», зареєстрованому на тимчасово окупованій території та дуже скидається на фірму-одноденку.
Другий сильно нагадує «фунта», оскільки на пана Антоненко зареєстровано більше десятка різноманітних фірм:
А перетинаються ці два персонажі в ТОВ «Ріал-Волинь», де є співвласниками.
Цікаво, що ТОВ «Ріал-Волинь» у 2015 році за позовом прокуратури втратило право користування надрами у Житомирській області, надане йому у 2012 році за №5545.
Ще один цікавий нюанс у всій цій справі – деякі видання пишуть, що за австралійською Korab Resources Ltd стоять росіяни. Прямого підтвердження цього факту знайти не вдалося – список її акціонерів укритий за ланцюжком таких самих акціонерних товариств. Але те, що вдалося знайти у відкритих джерелах, викликає багато запитань. Найбільш очевидні з них – чому Korab Resources Ltd десять років ніяк не коментувала те, що відбувається на її руднику у Луганській області, а окупаційні влада ті ж десять років не відбирали в австралійців золотий рудник із непоганими, судячи зі звітів, запасами золота. І чому раптом все це прийшло в рух восени 2024 року?
Відповіді на ці запитання немає, але вся ця явно мутна історія аж надто нагадує торгівлю вкраденим в України золотом, причому в промислових масштабах.
В турецькому Ізмірі стався вибух: п’ятеро загиблих, десятки поранених
