Російські хакери є найбільшою загрозою для банків Північної Європи

Його коментарі пролунали після того, як веб-сайти кредиторів, включаючи Nordea Bank Abp, найбільшого в регіоні, щодня зазнавали збоїв протягом кількох тижнів.

"Це стало більш реальною загрозою", - сказав Нодгаард, додавши, що не виключена "ще сильніша і далекосяжна" кібервійна. "Ці атаки в основному спрямовані на створення розчарування та невизначеності, і це виявилося успішним", - зазначив він.

Російський слід

Інциденти, що переповнюють веб-сайти екстремальним трафіком, перейшли від "трохи дратівливих" до "серйознішого характеру", сказав Нодгаард. Хоча експерти та ЗМІ приписують так звані атаки типу Distributed Denial-of-Service, або DDoS, злочинцям, пов’язаним з Росією, жоден високопосадовець досі публічно не зробив такого зв’язку.

На питання, чи вважає він, що DDoS-атаки виходять із Росії, він відповів: "Так, загальна оцінка така, що це видається ймовірним".

Нодгаард - один із двох заступників керуючих у данському центральному банку, що курирує платіжну систему та фінансову стабільність.

Нодгаард назвав хвилю DDoS-атак з вересня "безпрецедентною" за масштабом, інтенсивністю та тривалістю. Вони уповільнювали цифрові послуги або відключали їх. Банківська індустрія країн Північної Європи, одна з найбільш цифровизованих у світі, потенційно може також зіткнутися з атаками, коли злочинцям вдається зламати установу та закрити її на кілька днів, сказав Нодгаард.

За даними компанії з кібербезпеки Cloudflare, у світі у третьому кварталі 2024 року різко зросла кількість DDoS-атак. Минулого місяця вона повідомила про те, що запобігла майже 6 мільйонам подібних інцидентів за квартал, що майже на 50% більше, ніж у попередньому періоді. Найбільше постраждала сфера фінансових послуг.

Захисні заходи

Данський центральний банк уже деякий час працює з кредиторами над превентивними кібермерами, включаючи сприяння обміну знаннями та навчання, в ході яких наймаються хакери для виявлення прогалин у стійкості банків. у разі масштабніших збоїв, сказав Нодгаард.

"Йдеться про підготовку до найгіршого сценарію", - сказав Нодгаард. "Ми не очікуємо, що хтось прийде і закриє велику датську платіжну установу, але в нинішньому кліматі ми маємо інвестувати та бути готовими до такого сценарію".

В одному з таких кроків центральний банк працює з кредиторами, компаніями, що випускають картки, та роздрібними торговцями, щоб продовжити кількість днів, протягом яких данці можуть платити карткою за продукти та ліки у магазинах, якщо інтернет чи платіжна система відключаться. З наступного року такі офлайн-роздрібні платежі будуть можливі протягом семи днів для всіх карток, випущених у Данії; сьогодні це можливо лише протягом трьох днів і не для всіх карток.

За словами Нодгаарда, влада інших країн виявила великий інтерес до системи, оскільки вона позбавляє громадян необхідності в умовах переважно безготівкової економіки запасатися банкнотами та монетами на випадок кризової ситуації.