Депутати, бізнесмени та місцеві "князьки": хто наживається на тюремних землях
Своє розслідування щодо використання таких земель провели журналісти Економічної правди.
Так, держава володіє 800 тис. га земель сільськогосподарського призначення. Це трошки менше, ніж територія Кіпру. Управляють цими землями подекуди незвичні державні відомства.
Якщо Національна академія аграрних наук (НААН) та Фонд державного майна (ФДМУ) виглядають логічними розпорядниками таких активів, то Міністерство юстиції в особі пенітенціарної системи – ні. Донедавна п’ятьма відсотками всіх державних сільськогосподарських земель володіла Державна кримінально-виконавча служба (ДКВСУ), колишня Пенітенціарна служба.
За задумом та радянською "традицією", на цих землях в’язні повинні були вирощувати собі продукти. Проте за роки незалежності чиновники, представники влади та посадовці державних підприємств (ДП) створювали схеми з передачі пенітенціарних земель в обробіток приватним компаніям, результатом чого були хронічні збитки держави.
У 2023 році на основі ФДМУ розпочали створювати так званий Земельний банк – установу, яка має отримати від непрофільних відомств сільгоспземлі, аби далі прозоро передати їх у суборенду. Влітку 2024-го настала черга і земель "пенітенціарки".
Проте на державній землі продовжують заробляти і донині. ЕП вдалося знайти, хто цим займається.
Навіщо Мін’юсту сільськогосподарські землі
В часи радянської окупації виправні колонії та інші заклади виконання покарань отримували в користування ділянки поруч зі своїми комплексами, щоб вирощувати сільськогосподарську продукцію руками ув’язнених.
Цю практику продовжили й після 1991 року: Мін’юст створив численні держпідприємства при в’язницях, які отримали право постійного користування земельними ділянками. Ув’язнені за нетяжкі злочини обробляли їх та вирощували на них різну продукцію. Потім ДП реалізовували її в установи виконання покарань.
Враховуючи, що не вся земля була облікована і внесена в кадастр, відкривалося широке поле для зловживань. Дуже швидко керівники сільськогосподарських держпідприємств при колоніях, місцеві аграрні бізнесмени та співробітники силових органів зрозуміли, що на цьому можна заробляти.
Здавати землю в прозору оренду через аукціони не дозволяло законодавство. Як і у випадку з іншими державними землями, які держпідприємства використовували на праві постійного користування (фактично, дешевою довічною орендою), здавати їх у суборенду заборонено.
Обійти заборону дозволяють угоди з приватними структурами, як-от договір про розподіл прибутку, спільний обробіток земель, надання послуг тощо. Такі договори непублічні, і здебільшого містять занижені ціни на продукцію, тож у підсумку ДП від таких угод не заробляють, а відтак втрачає і держава.
Відбувається це так: керівник пенітенціарної сільськогосподарської ДП укладає договір з приватною компанією і залучає її до обробітку землі. Формальною причиною таких дій стає неспроможність обробляти ділянки силами ув’язнених, низька ефективність праці чи погана урожайність. Далі на землях ДКВСУ починають працювати приватні аграрії.
Що цікаво, часто цей же бізнес згодом вигравав тендери на постачання зібраної з "пенітенціарних" земель продукції до самих установ ДКВСУ. Звісно, з націнкою.
Загалом в України налічувалося чимало таких сільськогосподарських ДП, проте на сьогодні їх залишилося десять. Маючи "білі плями" у кадастровій карті та облікову документацію, приватним бізнесменам іноді вдавалося по шматочках викуповувати ці ділянки, через що державний банк землі скорочувався.
Схема працювала під "кришуванням" міліції, розповідає ЕП колишній урядовець, знайомий з деталями схем. "В історію з обробітком землі могли зайти тільки впливові люди – місцеві феодали, народні депутати, міністри", – каже він. Все як і у випадку з землями Нацакадемії аграрних наук.
Аграрії, які працювали підрядниками на пенітенціарних землях, занижували показники урожайності й таким чином недоплачували колоніям. Держпідприємства не мали інших джерел доходу, а їхні зобов’язання зі сплати земельних податків постійно зростали, пояснює ЕП колишній високопосадовець в Мінагрополітики.
В результаті, більшість державних сільськогосподарських підприємств при колоніях щороку фіксували збитки на десятки мільйони гривень.
У 2020 році СБУ викрила на хабарництві голову комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби та колишнього чиновника Мін’юсту. Вони обіцяли фермеру з Кіровоградщини призначити його на посаду директора державного сільськогосподарського підприємства.
В матеріалах слідства йдеться, що урядовець називав себе "тіньовим куратором виконавчої служби із земельних питань". За своє призначення керівником ДП фермер мав заплатити 1 млн дол. Учасники оборудки переконували "клієнта", що той "відіб’є" ці гроші після призначення завдяки здачі в оренду земельних ділянок площею понад три тисячі гектарів, що належать сільгосппідприємству.
Мова йшла про "Сільськогосподарське підприємство ДКВС (№37)", зареєстроване у селі Інгульське Кропивницького району. Мін’юст ліквідував Устинівський виправний центр №37, але сільськогосподарське ДП при ньому з шістьма тисячами гектарів залишилось.
За даними Bihus.info, фермером, якому пропонували схему, виявився керівник ТОВ "Агрофірма П’ятихатська" Олександр Поворознюк, більш відомий як президент футбольного клубу "Інгулець" та автор відомої фрази "Вова, їб*ш їх, бл**ь".
Мін’юст спробував очистити історію з подібними корупційними схемами. Навесні 2021 року землі половини пенітенціарних сільськогосподарських ДП передали у власність однієї структури – "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№115)".
"Ідея була в тому, щоб об’єднати всі активи під однією парасолькою, поставити керівником нормального менеджера з високою зарплатою і розчищати ці авгієві ставні", – пояснює співрозмовник ЕП в Мін’юсті.
Більшість "порожніх" ДП вже ліквідували, тоді як деякі досі у стані припинення. В червні 2024 року Кабмін передав половину земель Мін’юсту до Земельного банку в структурі ФДМУ. На відміну від земель НААН, які передавали цілими підприємствами, уряд передавав окремі ділянки, здебільшого у Кіровоградській, Одеській, Запорізькій та Харківській областях, сумарно – 19,4 тис. га.
На черзі передача ще 20 тис. га земель Мін’юсту та безпосередньо "СГ підприємства ДКВС №115", яке попри травневе розпорядження уряду досі не передали до структури ФДМУ. У відповіді на запит ЕП в Мін’юсті повідомили, що надали Фонду пакет документів для підготовки актів прийняття-передання і попросили внести туди деякі зміни з урахуванням позиції самого ДП №115.
"Станом на сьогодні акти прийняття-передання із запропонованими для внесення до них змінами від ФДМУ до Міністерства юстиції не надходили", – йдеться у відповіді.
Поки триває "бюрократичний футбол", на землях Мінʼюсту у 2022-2024 роках продовжувалися зловживання. Під підозрою – оточення колишнього міністра, чинний народний депутат та керівник ДП "СГ підприємство ДКВС України №115".
Справа №1. Колишній міністр, Полтавщина
Офіс Генпрокурора відкрив справу по одному з таких зловживань, що стосується посадовців "СГ підприємство ДКВС України №115", які і передали половину пенітенціарних земель. Суть справи така: у 2022 році керівництво ДП уклало договори підряду з трьома компаніями, які належать до групи "Альфа-капітал", на підготовку та обробіток площ та посів сільськогосподарських культур на Полтавщині.
Прокурори вважають, що це була фактично "прихована" оренда 5,1 тис. га державної землі.
Службовці ДП спільно з посадовими особами приватних підприємств подавали недостовірні відомості до статистичних та податкових органів України, з’ясувало слідство. Змовники занижували реальний обсяг зібраного врожаю, а решту продавали за готівку іншим підприємствам, йдеться у судовій ухвалі.
Приховування реального обсягу отриманого урожаю призводить до зростання зобов`язань ДП, втрати ліквідних активів та майна державного підприємства, наголошують правоохоронці. Сума збитків по цій справі оцінюється судовими експертами у 66,9 млн грн.
Власником "Альфа-капітал" є полтавський бізнесмен Олександр Павлюченко. Журналіст Дмитро Гнап у блозі для УП писав, що Павлюченко відомий як кримінальний авторитет з прізвиськом "Саша Браслет". За інформацією джерел УП, у листопаді 2024 року він побив чоловіка у ресторані, за що суд відправив його під цілодобовий домашній арешт.
У 2006-2007 роках Павлюченко був помічником народного депутата Миколи Злочевського, а у 2014-2019 роках – Ігоря Котвіцького. Останній – соратник та "права рука" колишнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.
Про те, що Аваков міг бути бенефіціаром схем із землями ДКВСУ, ЕП розповів один з колишніх урядовців. Підтвердити цю інформацію з інших джерел не вдалось.
Сам Аваков в коментарі ЕП заявив, що не знайомий з Павлюченком, не веде з ним спільний бізнес, не обізнаний щодо деталей кримінальної справи проти ДП № 115, а на запитання, чи "кришували" органи МВС бізнес Павлюченка відповів: "Звісно ні". Котвіцький не відповів на телефонні дзвінки та повідомлення у WhatsApp.
Справа №2. Народний депутат, Одещина
Після передачі першого "траншу" земель Мін’юсту до Земельного банку Петровірівська сільська рада Березівського району Одеської області пішла в суд, щоб забрати ці ділянки собі. Мова йде про майже 5,6 тис. га.
Річ у тім, що початково землі знаходилися в постійному користуванні "СГ підприємство ДКВС №111". Далі таке право передали спершу ДП №115, а згодом – Земельному банку ФДМУ, проте власник землі залишався незмінним – держава в особі в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.
Проте коли уряд вже віддав ці землі до Земельного банку, Петровірівська сільрада вирішила звернутись до суду, аби забрати всі ці ділянки собі.
Як пояснює заступниця генерального директора ТОВ "Державний земельний банк" Тетяна Щербань, сільрада клопоче про те, аби суд визнав 5,6 тис. га державних земель комунальними на підставі положення Земельного кодексу, відповідно до якого "землями комунальної власності громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад".
Цікаво, що ДП колонії №111 чи не найбільш збиткове з усіх десяти аграрних ДП кримінально-виконавчої служби. На 2021 рік воно мало збиток у 2,5 млн грн, який поступово зменшувався у ході підготовки до ліквідації, свідчить фінансова звітність підприємства в системі Youcontrol.
Це зовсім не дивно з огляду на всі кримінальні справи, відкриті щодо цього ДП: про самовільне зайняття земельних ділянок, удавані договори про спільний обробіток землі, різноманітні договори підряду. Є навіть справа щодо передачі однієї ділянки компанії, власником якої є депутат місцевої райради.
Однак, як з’ясували прокурори, керівники ДП "всупереч інтересам служби" укладали договори підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт на земельних ділянках.
"Згідно з умовами договорів, приватні підприємства здійснюють комплекс посівних робіт власними силами та засобами, при цьому розрахунок із державним підприємством "СГ підприємство ДКВС України (№ 115)" здійснюється відповідно до рахунку, виставленого за результатами актів виконаних робіт у безготівковій формі", – йдеться у матеріалах суду.
Історія подібна до вище описаної: заниження урожаю, продаж продукції за готівку, зобов’язання ДП зі сплати земельного податку зростають, а доходів не вистачає. Підрядником в цьому кейсі було ТОВ "Агростар експорт".
Його власницею є Юлія Чернявська, дружина народного депутата-мажоритарника від "Слуг народу" Степана Чернявського. До свого обрання він особисто володів компанією, проте у 2019 році Чернявський пройшов до парламенту з виборчого округу №138 на Одещині. До цього округу входять, зокрема, Березівський та Ширяївський райони – саме ті, на території яких розташовані землі Ширяївської колонії.
Чернявський не просто депутат, а заступник голови Комітету з питань аграрної та земельної політики. У розмові з ЕП він відмовився розкрити, де саме підприємство обробляє землі, однак наголосив, що не залучений зараз до роботи компанії, а про обшуки розповідала дружина. "Якби у слідства були чіткі обвинувачення, вони їх би надали", – додав він.
Справа №3. Керівник ДП №115, Кіровоградщина
Після об’єднання земель Мін’юсту під парасольку ДП "СГ підприємство ДКВС України №115" керівником останнього став Максим Собко. До цього він очолював Устинівську РДА на Кіровоградщині та був депутатом Кіровоградської облради.
А ще Собко – бізнесмен, ексдиректор фермерського об’єднання "Россолан", яким наразі керує Олена Собко. У своїй декларації Максим вказує спільне майно з Оленою, проте не зазначає її членом родини. У розмові з ЕП він уточнив, що це його мати.
"Россолан" нині є фігурантом кримінального провадження щодо земель колонії №115.
Офіс Генпрокурора відкрив кримінальне провадження, в якому підозрює посадовців ДП № 115 у зловживанні службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди. Вони нібито вступили у змову з працівниками Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Мін’юсту та Генеральної дирекції ДКВС та уклали договори підряду на виконання робіт на ділянках колонії.
Предметом таких договорів був продаж біологічних активів, тобто незавершеного виробництва посівів. На аграрному ринку рідко можна зустріти торгівлю "біологічними активами", адже неможливо точно передбачити, який врожай зійде, а відтак і розрахувати коректну ціну за такий актив. Відповідно, за таким договором зазвичай компанія отримує значно менше, ніж за продаж вже вирощеної продукції.
Наразі землі колонії №115 на Кіровоградщині, додав він, вже вилучені з постійного користування підприємства та передані до відання Фонду держмайна, а ділянки виставлені на земельні аукціони.
В сухому залишку
Міністерство юстиції у відповіді на запит ЕП повідомило, що не володіє інформацією стосовно ходу розслідувань можливих зловживань із сільськогосподарськими землями ДКВС.
"Інформація щодо кримінальних проваджень стосовно розслідування причетності керівництва ДП №115 до ухвалення неефективних управлінських рішень в інтересах ПП "Білухівка" (компанія з орбіти "Альфа-капітал" Павлюченка ) та укладення договорів підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт з ТОВ "Агростар експорт" у Міністерстві юстиції відсутня", – відповів державний секретар Олександр Буханевич.
У Департаменті з питань виконання кримінальних покарань, якому підпорядковується ДКВС, попросили більше часу на підготовку відповіді, зважаючи на необхідність опрацювання "значного обсягу інформації".
В Офісі генерального прокурора повідомили, що наразі у кримінальному провадженні щодо ДП №115 тривають слідчі та процесуальні дії. Жодному з фігурантів справи про підозру не повідомляли.
Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. ЇЇ зміст є винятковою відповідальністю "Економічної правди" і не обов’язково відображає погляди ЄС.
В турецькому Ізмірі стався вибух: п’ятеро загиблих, десятки поранених
