Пісторіус: Путін не прийме миру не на його умовах

Про це заявив міністр оборони ФРН Борис Пісторіус під час дебатів у Бундестазі 18 березня.

«Росія становить найбільшу загрозу європейській безпеці. Навіть після пропозицій про припинення вогню та інших заходів Путін продовжує діяти з неухильною жорстокістю проти України та її цивільного населення. І його публічна реакція також дає зрозуміти, що він не хоче миру, принаймні такого, який не відбудеться на його умовах. І хоча зараз обговорюється припинення вогню, пані та панове, результат цієї війни та довгострокова безпека України залишаються невизначеними. І тому зрештою багато залежатиме від нас, європейців», - сказав Пісторіус.

Він наголосив, що Європа потребує нової, спільної політики безпеки. Йдеться про те, щоб взяти на себе відповідальність за власну оборону, за людей Європейського континенту та за НАТО, підкреслив політик.

Але, зауважив Пісторіус, це не означає необхідність ставити під сумнів відносини зі Сполученими Штатами – давніми союзниками. Європа хоче та потребує тісного трансатлантичного альянсу та партнерства. Збільшення витрат на оборону сприятиме, на його переконання, цій меті, адже зробить Альянс ще сильнішим і поставить його на дві ноги: Північну Америку та Європу.

Міністр поінформував, що кілька днів тому знову зустрівся в Парижі з чотирма своїми колегами з Франції, Великої Британії, Польщі та Італії, групою, яка була створена наступного дня після переобрання Дональда Трампа. Глави оборонних відомств п’яти держав обговорювали, як вони можуть підтримувати Україну в довгостроковій перспективі, навіть після закінчення війни, і як вони можуть забезпечити свою власну обороноздатність. У червні НАТО на своєму саміті, додав Пісторіус, ухвалить рішення щодо своїх цілей та щодо можливостей реагування на мінливу загрозливу ситуацію, адже безпекова ситуація змінилася через війну Путіна проти України, нагадав він. Але вона змінюється також через певну втрату США уваги до Європи.

«Наша відповідальність зростає, а разом з нею тягар, який ми маємо нести як європейці. І нам, німцям, доведеться відігравати центральну роль у Європі», - заявив Пісторіус.

Він запевнив, що цей погляд поділяють у всіх європейських столицях. А це означає більше військ, більше техніки, швидшу оперативну готовність. Міністр вважає цілком виправданим звільнення оборонного бюджету від стримувача – так званого боргового гальма (обмежень на нові борги). Таким чином, зазначив Пісторіус, буде створено більшу гнучкість і краще планування, що вкрай необхідно для оборонної промисловості.

«Щоб запобігти дефіциту цих коштів деінде, усі витрати Бундесверу, які перевищують 1% ВВП, більше не мають підпадати під боргове гальмо. Таким чином ми забезпечуємо стабільне фінансування наших збройних сил, нашого цивільного захисту та наших розвідувальних служб, не ставлячи під загрозу інші терміново необхідні інвестиції. І це нове, історичне рішення», - пояснив політик.

Він запевнив, що закупівлі для Бундесверу будуть збільшені та стануть більш ефективними; більше не доведеться чекати роками чи десятиліттями, щоб дешево та ефективно придбати терміново необхідні матеріали. Вдосконалювати можливості військ треба за всіма напрямками: ППО, артилерія, матеріально-технічне забезпечення, космічна розвідка, кібернетичний та інформаційний простір. Бундесвер потребує більше безпілотників, крилатих ракет і більше засобів бачення. Він потрібує більше особового складу, як діючих військовослужбовців, так і резервістів, перелічив глава Міноборони.

«Часи, коли ми могли заколисати себе надією, що інші забезпечать нашу безпеку, минули. Наші союзники справедливо очікують, що Німеччина вийде з тіні політики безпеки. А це можливо лише за наявності сильного Бундесверу… Ми стикаємося з одним із найбільших, якщо не найбільшим, викликом політиці безпеки в історії нашої країни. Виклик, який ми не зможемо подолати поодинці. Нам потрібна сильна Європа, яка здатна захистити наше процвітання, нашу свободу та нашу безпеку для нас, але перш за все для майбутніх поколінь. Ми, європейці, маємо подорослішати. Ми повинні взяти на себе відповідальність», - підсумував Пісторіус.