Економіка України: відновлення до 2040 року чи до 2028-го?
29 березня 2022 року вийшов новий прогноз розвитку світової економіки, а також України, росії від Economist Intelligence Unit "Global Economic Outlook 2022. Assessing the impact of war on G7 economies, Russia and Ukraine". Оцінку темпів зростання світової економіки знижено з 3,9% ВВП (до війни росії з Україною) до 3,4% ВВП. Економіка країн зони євро зросте на 3,3% ВВП (до війни було 4% ВВП). Коригування зроблено через очікуване зростання цін на енергоресурси та с/г продукцію, а також через логістичні складнощі у ланцюжках виробництва товарів, пише керівник з економічних реформ Офісу простих рішень і результатів Ярослав Романчук для НВ.
Economist Intelligence Unit вважає, що економіка росії скоротиться на 10% набагато гірше, ніж було під час дефолту 1998 року. Економіка України практично зменшиться, втратить 46,5% ВВП. На думку експертів, для відновлення до довоєнного рівня знадобиться понад десять років. Результат може бути зовсім інакший, якщо радикально змінити економічну політику, відмовитися від теорії та практики комплексного національного інтервенціонізму.
Звісно, будь-які прогнози сьогодні є високоспекулятивними. Вони містять оцінку багатьох динамічних чинників. Їхня інтенсивність змінюється дуже швидко. Зрозуміло одне. У 2022 році росія війною завдала українській економіці удару, який можна порівняти з руйнуваннями Другої світової війни. Вже сьогодні необхідно виробити параметри, контури економічної політики, яка враховувала б повоєнний стан виробників товарів/послуг, ресурси домашніх господарств та держави. Потрібна працююча, динамічна модель для ефективного використання як репарацій від Росії, так і міжнародної допомоги з різних джерел.
Після війни Україні категорично не можна повертатися до довоєнної економічної політики. Спроби вкотре запхати економіку у жорсткі рамки марксизму, номенклатурно-бюрократичного «ручного» регулювання ринків, цін та потоків (кейнсіанство) — це завдавати своїй же країні шкоди/шкоди.
Спроби вдатися до бюрократичних проектів виділення «точок зростання», визначення «перспективним секторам розвитку» ( від уряду, парламенту або «авторитетних» західних консультантів), спеціальних зон розвитку — під усе це передбачається надання пільг, дотацій, субсидій та преференцій — це консервація бідності, відсталості та роздратування в Україні.
Спроби розпорядників чужого (політиків, чиновників, силовиків) втручатися в управління бізнесом, претендувати на роль посередника між виробником та споживачем — це грати на руку ворогам та конкурентам України.
Економіка країни має бути народною, тобто приватною. У кожного активу, кожного клаптика землі мають бути конкретні господарі. Українці кров’ю, тисячами життів розплачуються за право бути господарями на рідній землі. Вони без бюрократів розберуться, що робити, як вибудовувати стосунки «наймач — працівник», звідки брати гроші/обладнання на розвиток.
Якщо після війни Україна проводитиме свою довоєнну політику, то вона відновиться до довоєнного рівня до 2040 року. Якщо ж застосувати рецепти, рекомендації економіки здорового глузду, рішення Австрійської економічної школи, історичний досвід країн, які зробили, економічне диво, то Україна за п’ять років після війни виперекдить рівень 2021 року.
Керівництво України, українське суспільство показує приклад мужності та героїзму у боротьбі з агресором за свободу та цінності цивілізації. Для закріплення перемоги, становлення України як Нового Заходу необхідно поставити в центр економіки людину, усунути звідти бюрократа. Тоді все буде гаразд.
Кулеба исключает особый статус для Донбасса на условиях России