Безпека — не в пріоритеті: як у Нетішині "економили" на укритті для дітей

У цей час школярі роками залишались без належного захисту, а в місті паралельно знаходили кошти на бруківку і сумнівні закупівлі дронів. Детальніше — у розслідуванні Марії Винниченко для СтопКору.
Нетішин і загроза: чому укриття — це не "на всяк випадок"
Нетішин — місто-супутник Хмельницької атомної електростанції, об’єкта критичної інфраструктури, який є потенційною ціллю для російських обстрілів. У цих умовах створення якісних укриттів для дітей — це не просто обов’язок, а питання елементарної безпеки.
Проте у випадку з укриттям у Нетішинському академічному ліцеї процес затягнувся на роки. А в основі — рішення посадовців, які не вважали за необхідне одразу виділяти достатнє фінансування.
Як усе починалося: була документація, був проєкт, не було бажання
У 2022 році директорка ліцею Таміла Соболик звернулась до управління капітального будівництва (УКБ) Нетішинської міськради з проханням зробити в школі укриття. Приміщення під нього вже було — старий тир у підвалі. Була також готова документація:
"Я доповіла орієнтовно на 10 мільйонів, як я володіла... Пізніше, коли ми подавали на вимогу документацію, мені сказали, що вона десь орієнтовно 4 мільйони 900 тисяч", — розповіла директорка Таміла Соболик.
Іншими словами: проектанти розрахували обсяг робіт майже на 10 млн грн, але влада вирішила "оптимізувати". В результаті — ініційовано тендер на 4,5 мільйона гривень, і старт робіт було відкладено майже на рік.
"Не думали, що діти будуть там довго" — логіка влади
Секретар міськради і в.о. міського голови Іван Романюк пояснив: спершу вирішили зробити укриття дешевшим, бо не очікували, що повітряні тривоги будуть тривалими:
"З самого початку робили якомога дешевше, спрощували процедуру... Потім зрозуміли, що діти будуть перебувати довше, ніж 20–30 хвилин", — пояснює Романюк.
Фактично це означає, що стратегічне рішення ухвалювали без урахування реальних потреб дітей і тривалості тривог у прифронтовій країні.
Новий тендер — на ті самі роботи
У серпні 2023 року оголошується тендер на укриття — на 4,5 мільйона гривень, роботи мали бути завершені до жовтня. Однак процес затягнувся: виникають додаткові угоди, змінюються строки, і зрештою з’являється… новий тендер — уже на 4,8 мільйона гривень, з тією ж самою метою.
"Я була негативно вражена. Те, що я почула, що чотири мільйони... — це неможливо зробити на таку площу з урахуванням вимог для сучасних дітей", — наголошує Таміла Соболик.
Начальник УКБ — без відповіді
Начальник управління капітального будівництва Ярослав Петрук уникає пояснень, чому одразу не зробили повноцінне укриття. У коментарях журналістам під запис відповідати відмовився. В неформальній розмові сказав лише, що було багато "чинників" і запитав: "
Розслідувачі бачили. Це — сучасне сховище з медкабінетом, розмальованими дітьми стінами, інклюзивними підйомниками, вентиляцією та освітленням. Але на нього довелось чекати два роки.
Затягування = здорожчання
Через затягування проєкту вартість робіт зростала. Директорка ліцею на власному досвіді розповіла, як ціни змінювались щомісяця:
"Вересень і грудень — це різні ціни. Якщо вони не закупили обладнання — воно буде дорожче. Я постійно вела переписку — мінімум 10 листів", — зазначила Соболик.
А в цей час — бруківка і сумнівні закупівлі
На фоні зволікання з укриттям міська влада у 2023 році витратила 1,5 млн грн на бруківку. Це — в умовах повномасштабної війни.
Крім того, згідно з даними слідства, міського голову Олександра Супрунюка підозрюють у службовій недбалості щодо закупівлі дронів із завищеною ціною на комплектуючі.
Хто відповідає? Питання без відповіді
Історія з укриттям в академічному ліцеї — лише одна з ілюстрацій того, як рішення місцевої влади можуть затягнути елементарні потреби дітей. Усе це відбувалося за каденції Олександра Супрунюка. Саме він створив управління капітального будівництва, яке провалило проєкт з першого разу.
"Це керівництво міста. Йому треба було зайняти позицію й підтримати керівників на першому етапі", — підсумувала директорка Таміла Соболик.
Кілька років затримки. Ті ж самі гроші. Рішення, які не захистили дітей, коли це було найнеобхідніше. І водночас — кошти на благоустрій та корупційні скандали.
Це — не помилка. Це свідомі управлінські дії. І саме тому ця історія — не про укриття. Вона — про пріоритети. І про відповідальність.
Распечатать






