Що не так з Росією?
Сучасна Росія не здатна конкурувати з Заходом економічно, технологічно, торговельно, створенням більш привабливого прикладу розвитку, прагне за рахунок поширення хаосу, про який постійно розповідають Сурков і Караганов, спровокувати розпад НАТО та ЄС, наслідком чого стане руйнування трансатлантичного союзу, за рахунок якого для європейців існує американська безпекова “парасолька”.
Західні принципи про те що економічна взаємозалежність і зміни через торгівлю дозволять стримувати Росію, виявились повністю неефективними. Дотепер західні політики перебувають в ілюзії, що Росію, як і Радянський Союз, можна перемогти за рахунок м’якої сили, не розуміючи того, що розпад комуністичної імперії зла був спецоперацією російських чекістів.
Колишній 1 – й заступник голови КДБ СРСР Пилип Бобков після розпаду Радянського Союзу, під час приватних розмов неодноразово казав, що “перебудова” була особистим проектом Юрія Андропова, з точки зору якого, комунізм вже не міг конкурувати з капіталістичною системою. Тому Андропов вважав, що перехід Росії від комунізму до капіталізму дозволить ліквідувати ідеологічні розбіжності з Заходом та посилити вплив корпорації чекістів в Європі.
Один з найбільш впливових ідеологів кривавого Кремля Володимир Мединський, ще до військової агресії проти Грузії, розповідав російським пропагандистам про те, що демократичні процеси в Росії у 1990 – х і на початку 2000 – років були суцільною імітацією, необхідною російській еліті для виграшу часу та підготовки до геополітичного протистояння з колективним Заходом.
Для кремлівського фюрера нинішня повномасштабна агресія проти України є лише підготовкою до великої війни з НАТО, зараз же Путін прагне перетворити Росію на військову фортецю, де буде знищений середній клас, а більшість росіян будуть перетворені на люмпенів залежних від держави. Російське суспільство, як і кремлівська еліта, перебувають в стані релігійного екстазу, бо вони прагнуть військового конфлікту з НАТО, тому надання важкого наступального озброєння для героїчних Збройних сил України, є великою інвестицією для Заходу, який у такий спосіб захистить власну безпеку.
Нажаль, на Заході немає повного розуміння щодо жертв на які йдуть українці заради європейських цінностей, оскільки постмодернізм, під впливом якого знаходяться західні суспільства, толерує толерантність та пацифізм до зла. Недарма відомий французький письменник Мішель Вельбек в своїй книзі “Покора” написав, що західні суспільства заради матеріальних благ можуть відмовитись від своїх прав і свобод. Філософія постмодернізму передбачає, що не існує абсолютної правди та істини, тому нинішній західний істеблішмент виявся повністю неготовим до протистояння з новим російським Гітлером. Україна, фактично, зараз стала справжнім лідером Заходу, протиставлячи омані постмодернізму цінності свободи, солідарності, суб’єктності, права на власний розвиток та етику, розрізняння добра і зла.
Військовий конфлікт між нацистською Росією і Україною є конфліктом двох цінностей – цінностей свободи і не – свободи. Україна, як вільна та успішна країна, самим фактом свого існування загрожує деспотичній Росії, тому російські нацисти прагнуть знищити українську національну ідентичність, замінивши її штучною малоросійською ідентичністю, яка базується на міфах про “один народ”, культі перемоги – 1945 року та цінностях нацистського “русского мира”.
Зі слів колишніх працівників російських спецслужб, Володимир Путін завжди позитивно висловлювався про діяльність Адольфа Гітлера, тож риторика фюрера з Кремля, яка повністю тотожна з риторикою Гітлера, не є простим збігом обставин. Гітлер виправдовував окупацію Судет запобіганням громадянської війни в Чехословаччині, Путін же заявляв, що агресія Росії на Донбасі необхідна для недопущення громадянської війни в Україні.
Німецький фюрер, як і його вірний учень Володимир Путін, також виправдовували воєнні злочини своїх нацистських режимів, відновленням історичної справедливості та необхідністю поділити світ на сфери впливу між наддержавами. Голокосту проти євреїв передувала їхня дегуманізація нацистськими пропагандистами, так само і російські пропагандисти до геноциду українців, влаштованого Росією, займались дегуманізацією української нації. Геббельс разом з Гітлером казали: “Євреї – це заразна інфекція”. Путін же з ідеологами кривавого Кремля заявляють про те, що бацила українського націоналізму загрожує Росії.
Якщо до початку повномасштабної військової агресії Росія була типовою фашистською, мафіозною корпорацією зі своєю радою акціонерів, де Путін був арбітром, який вирішував конфлікти між акціонерами, то зараз РФ стала нацистською державою. Ідеологія про історичну велич РФ, з точки зору ідеологів кривавого Кремля, дозволяє Росії, захоплюючи території своїх сусідів, розширювати свій життєвий простір відроджуючи міфічну “історичну Росію”. Отже міф про вищість російської нації нічім не відрізняється від ідеології німецького нацизму, яка пропагувала належність німців до “вищої раси”.
На відміну від кремлівського фюрера Катерина Друга, Лев Троцький, Володимир Ленін, кривавий деспот Сталін визнавали, що українці та росіяни не є одним народом. Точка ж зору Путіна про те, що Ленін створив Україну, є відірваною від реальності, бо до створення УРСР вже існувала Українська Народна Республіка, створена патріотами України. Путін припустився тієї самої помилки яка була допущенна одним із лідерів білого руху Антоном Денікіним, який будучи українофобом і російським шовіністом, не визнавав права української нації на самовизначення, наслідком чого стала його поразка в Україні.
Фактично, Росія повертається зараз до своєї історичної сутності, перетворюючись на провінцію Китаю. Багато аналітиків, нажаль, не враховують вирішальний вплив конфуціанства на систему управління в тюрко – монгольській державі, історичним спадкоємцем якої стала Московія. Згідно з конфуціанством, членам громади належало жити за ритуалом, який відповідав їхньому статусу . Тож дотримання ритуалу під впливом конфуціанства замінює собою повагу до законів та права. З позиції конфуціанства, закони не мають жодного значення для поліпшення суспільства, звернення ж до правосуддя є аморальним. Отже ці цінності дотепер домінують в суспільній свідомості на території Росії, від Золотої Орди до сучасної нацистської Російської Федерації.
Надії ж західних політиків, які бажали використовувати Росію проти Китаю, чимось нагадають ілюзії Чемберлена, який вірив в те, що Муссоліні можна використати проти Гітлера. Російське суспільство є глибоко антизахідним, до того ж в Росії між суспільством і елітою існує повний консенсус щодо протистояння з Заходом та знищенням України. Особливо же дивує позиція грузинської влади, яка намагається не дратувати Путіна, не розуміючи того, що вже в цьому році кривавий Кремль планує висунути ультиматум Грузії щодо її демілітаризації.
Ідеологи путінського терористичного режиму впевнені в тому, що якщо Україна не втримає Донбас, то всі інші території також відпадуть від нашої країни. Тож українська влада повинна зробити все від неї залежне для утримання Україною під своїм контролем українського Донбасу, бо ключ від перемоги знаходиться саме там.
СТЕФАН ЗАКРЕВСЬКИЙ, для видання «Аргумент»
Кулеба исключает особый статус для Донбасса на условиях России
Читайте більше новин по темі:
