З Росії масово втікають ІТ-фахівці
За оцінками Російської асоціації електронних комунікацій (РАЕК), з початку війни з Росії поїхали 70 тисяч IT-фахівців, а у квітні країну покинуть ще близько 100 тисяч. Для порівняння: у 2020-2021 роках з Росії поїхали близько 10-15 тисяч фахівців у галузі інформаційних технологій, і фахівці вже тоді називали це «масовою втечею».
Найістотніший відтік, за даними «Сколково», на сьогодні спостерігається у сфері інформаційної безпеки. Майже третина компаній у цьому секторі збираються перевести закордон усі активи та співробітників. Третина з них планують перебудуватися на закордонний ринок та відмовитися від російських користувачів.
Підрахувати збитки, завдані IT-галузі з початку війни, поки що неможливо – вони зростають з кожним днем так званої «спецоперації», зазначає керівник проекту «Роскомсвобода» Артем Козлюк. Такий відтік кадрів – це негативний соціальний та економічний фактор, який суттєво шкодить розвитку технологій у Росії.
«У Росії ІТ-індустрія дуже важлива, тому що є багато інших галузей, які з нею тісно пов’язані. Навіть на заводах стоїть автоматизована техніка, без обслуговування якої вони не працюватимуть», – каже експерт з інформаційної безпеки Сергій Вакулін.
Також у Росії стане менше якісних стартапів та додатків: якщо раніше команди були готові реалізовувати свої ідеї в Росії в рамках фінтеху, легалтеху, біотеху, то тепер вони підуть закордон. Це позначиться на різних секторах взаємодії бізнесу з клієнтами.
«Місця фахівців високого рівня, що виїхали, займатимуть айтішники з меншою компетенцією. У найближчій перспективі це позначиться на російських продуктах – вони не зможуть підтримувати конкурентні ціни на світовому ринку. Наша програмістська школа славилася на світовому рівні. Ті ж програми банків – у світі немає настільки ж зручних і функціональних аналогів. Ми втрачатимемо прогресивні команди, і вони відкриватимуть свій бізнес за кордоном і менше орієнтуватимуться на російських користувачів», – пояснює Козлюк..
Російські соціальні мережі та аналоги західних платформ можуть отримати приплив користувачів із заблокованих ресурсів або тих, що пішли з Росії, але вони не будуть їх якісною заміною, вважає Козлюк.
Так сталося з невдалим запуском російського аналога Інстаграма, який влада заблокувала в Росії за нібито екстремізм. «Россграм» імовірно зробили на движку для створення програм PixelPhoto за 49 доларів. Вони мають схожі інтерфейс, дизайн і логотип – англійська P, яку російські дизайнери змінили під російську. За іншою версією – логотип скопіювали у музичної компанії Beats, перевернувши англійську b.
Додаток, втім, так і не запустився 29 березня, незважаючи на анонс автора цього додатка Олександра Зобова (нібито був однокурсником автора «Телеграму» Павла Дуров). На 9 травня заплановано ще одну заміну зарубіжних сервісів – магазин додатків для Android NashStore («Наш магазин»). Куруватиме проект організація «Цифрові платформи», але жодних новин про просування роботи ще не було.
Також у Росії з початку війни на 54% зросла кількість DDoS-атак, заявили у «Лабораторії Касперського». Більша їх частина (33%) припала на портали держорганів. У середині березня хакери зламали головні сторінки арбітражних судів Росії та розмістили на них послання Путіну та росіянам з вимогою імпічменту, суду в Гаазі та закликом до звільнення політв’язнів. А федеральне казначейство заявило, що може скоротити доступ до порталу держзакупівель для постачальників та замовників через атаки хакерів на держоргани. На додатковий захист порталу витратять майже 875 млн рублів.
У поточних умовах перспектив розвитку IT-галузі у Росії більше немає, вважає розробниця сайтів Ганна. Доступ до всіх необхідних для роботи ресурсів дуже обмежений, а сили більшості компаній кинуті на те, щоб знайти альтернативи і перейти на них. За її словами, навіть якщо всі програми зберегти та законсервувати, IT-інфраструктура занепадатиме і ставатиме вразливішою для атак та вірусів.
Щоб контролювати рівень залежності російської IT-галузі від іноземних компаній, Путін створив профільну комісію Радбезу та призначив її головою Дмитра Медведєва. У комісію входять глави Мінцифри, МВС та Міноборони, голова Центробанку, директори силових відомств та голови технологічних корпорацій «Ростех», «Росатом» та «Роскосмос». Вони повинні будуть «виявляти внутрішні та зовнішні загрози нацбезпеці» та готувати пропозиції «з оборони та збереження правопорядку» за допомогою IT-технологій.
Всі опитані «Сибір.Реалії» російські IT-фахівці говорили, що перша умова для їхнього повернення – зміна політичного режиму та звільнення Володимира Путіна з посади президента Росії.
«Я хочу жити у відкритій країні. При путінізмі ми жити більше не згодні», – сказав розробник ігор Василь, який разом із дружиною, яка займається розробкою сайтів, після початку війни переїхали з Томська до Єревану (Вірменія).
Варто додати, що у Росії вже на початку минулого року фіксували гостру нестачу IT-кадрів. За даними Мінцифри РФ, країні не вистачало від півмільйона до мільйона фахівців у різних галузях інформаційних технологій. Аналітики міністерства пов’язували це і з відтоком кадрів закордон, і з недостатньою кількістю бюджетних місць у російських університетах.
США эвакуируют семьи американских дипломатов из Беларуси из-за ситуации на границах Украины
