Росія зазвичай наступає двома ешелонами: у першому Пушкін і балет, у другому – танки
Випадково прочитав на одному з ресурсів, до яких зазвичай не звертаюся, розмисли "бізнесмена і громадського діяча" (як відрекомендувала його редакція) Гаріка Корогодського з приводу переліку пропозицій депутатів Київської міської ради щодо можливого знесення в столиці пам’ятників деяким діячам російської культури. "Булгаков - не Ленин, Пушкин - не Ленин", - пише мовою держави-окупанта Гарік. І рекомендує депутатам прочитати книги тих, чиї пам’ятники є в списку. А ще Гарік "погуглив" депутатів, які проект ініціювали. Цитую: "Прекрасные девушки, 32 и 28 лет. Вы еще много создадите. Нехорошо начинать со сноса памятников в городе, который стал вам родным, хоть вы родом и не из Киева", пише у своєму блозі письменник і дипломат, експерт Центру дослідження Росії Сергій Борщевський.
З Гаріком я ніколи не перетинався. Воно й зрозуміло: я український письменник, а Гарік вочевидь споживач російської літератури. Вирішив познайомитися ближче. "Погуглив" і я Гаріка. "Український і ізраїльський бізнесмен, блогер, меценат... з першого класу регулярно займався підробітками - наприклад, перепродував дефіцитні товари (спочатку жувальну гумку, а далі джинси й інше); трохи пізніше, з 10 років, почав грати у карти та нарди на гроші... Навчався в Москві, а паралельно "спекулював театральними квитками, перепродував ікру та каву фурами й машинами"... у 1994 році заробив перший мільйон, переховувався від рекету в Ізраїлі, повернувшись, заснував з партнерами Альфа-Нафту" - представництво російської "Альфа-Груп". Ну, а далі діяльність у Києві - фітнес-центр, торговельний центр "Глобус", "Дрім Таун"...
Отакий у російських класиків оборонець. А тепер трохи про самих класиків. Власне, про імперськість Пушкіна я писав зовсім недавно, тому не повторюватимусь, а просто пошлюся на публикацию.
Тепер про Булгакова. Цитую "Вечірній Київ" від 22 квітня: "Відповідне оточення, українофобські тенденції - усе це ми бачимо у його романі "Біла гвардія", п’єсі "Дні Турбіних" та оповіданнях, пов’язаних з романом "Біла гвардія", - пояснюють у музеї. - З того часу, як був написаний роман "Біла гвардія", пройшло 100 років, але саме імперське заперечення самого існування країни, її мови та культури призвели до сьогоднішньої війни з Росією". Отже фахівці з творчості письменника, співробітники музею Булгакова - на відміну від Гаріка - розуміють імперськість письменника, а може, йому до неї байдуже. Бажаючи зберегти робочі місця, співробітники музею надумали змістити акценти в експозиції.
А щодо пам’ятника... Колишнім колоніям, які здобувають незалежність, властиво позбуватися символів колоніального минулого. Не можна залишати "русскому міру" плацдармів для наступу в майбутньому. Я вже писав про це: росія зазвичай наступає двома ешелонами - в першому пушкін і балет, у другому - танки.
Кулеба исключает особый статус для Донбасса на условиях России
Читайте більше новин по темі:
