The Washington Post: Щоб зупинити війну в Україні, потрібно повчитися у Рейгана
На ранчо зовсім немає оксамитових музейних канатів, які обмежували б відвідувачів. Все залишається таким, як в часи, коли президентська сім’я жила тут: від рукописних інструкцій Ненсі Рейган для пульта телевізора до банки кави Brim на кухні. Повернення в 1980-ті - це ніби полегшення, тому що США, здається, знову переживають 1970-ті. Про це в статті для Washington Post пише науковий співробітник Американського інституту підприємництва і колишній автор промов президента Джорджа Буша-молодшого Марк Тіссен, інформує ZN.UA.
Він зауважує, що як і в 70-ті, інфляція знову піднялася до найвищого за 40 років рівня, економіка скорочується, ціни на пальне злетіли до неба, ісламістські радикали усунули від влади американского союзника, а експансіоністська Росія розв’язала війну проти одного зі своїх сусідів. Тож дуже приємно хоча б ненадовго повернутися до світу «Ранку в Америці».
Автор зауважує, що його поїздка на ранчо співпало моментом, коли туди якраз приїхав молодший син екс-президента США Майкл. Він привіз з собою правнуків президента Рейгана.
«Я запитав Майкла, що б його батько зробив з ситуацією в Україні. «Цього б не сталося, якби батько був президентом», - відповів Майкл. І він має рацію. Неподалік від ранчо в президентській бібліотеці Рейгана висить вивіска з його цитатою: «Ми надто добре знаємо, що війна починається не тоді, коли сили свободи сильні, а коли вони слабкі. Саме тоді тирани спокушаються»», - пише автор, звинувачуючи адміністрацію Джо Байдена в слабкості, яка «спокусила» тирана Владіміра Путіна піти на вторгнення в Україну.
Тож, на його думку, зараз хороший момент, щоб пригадати деякі важливі уроки часів 40-го президента США, які можуть допомогти зупинити й розвернути неспровоковану агресію Путіна. Рейган став президентом якраз після американського виходу з В’єтнаму. Тоді, як і зараз, американці не хотіли відправляти армію США в далекі країни. Тож потрібно було знайти спосіб дати відсіч експансіонізму СРСР без відправки американських військ в кожну гарячу точку світу. Так з’явилася Доктрина Рейгана, яка визнавала, що в світі існують сміливі люди, готові битися за власне визволення. Якщо їм дати американську зброю, провести для них тренування і забезпечити розвідувальними даними, а також фінансовою, дипломатичною і гуманітарною підтримкою, вони зможуть визволити себе від російського домінування.
Надаючи таку допомогу, Рейган допоміг борцям за свободу на територіях від Центральної Америки до Південної Азії вирвати свої країни з хватки експансіоністської Росії. Він також співпрацював з Папою Іваном Павлом II, передаючи мільйони доларів руху «Солідарність» в Польщі, який заклав основу для визволення країни з-під радянського домінування.
Сьогодні в Україні нове покоління борців за свободу захищає свою країну від російського експансіонізму. Місяцями адміністрація Байдена зволікала з передачею зброї Києву, боячись, що більша американська підтримка буде «провокацією» і спричинить «Третю світову війну». Коли армія Путіна скоювала невимовні звірства проти мирних українців, президент Володимир Зеленський просив дати зброю для самозахисту, питаючи: «Що робить НАТО? Ним керує Росія?». Лише після двох місяців війни, впродовж яких тисячі людей загинули, Байден погодився дати Україні необхідне для боротьби з російською армією важке озброєння.
Сьогодні Конгрес робить ще один важливий крок вперед, схвалюючи пакет військової і гуманітарної допомоги Україні на 40 мільярдів доларів. Рейган «пишався б» цим вчинком. Палата представників схвалила пакет допомоги 368 голосами «за». «Проти» виступили тільки 57 конгресменів. Сенат теж підтримав рішення про допомогу 81 голосом «за». Хороша новина в тому, що рішення про виділення допомоги для України підтримали обидві партії. Але є й погана: проти голосували тільки представники колись рейганівської Республіканської партії. Негоже вчинило і політичне крило Heritage Foundation, аналітичного центру, який Рейган колись любив. Тепер воно виступило лобістом проти пакету допомоги для України, оголосивши, що рішення про його виділення «відбирає гроші у пріоритетних завдань для американського народу і легковажно відправляє долари платників податків іноземній державі». Такі ж твердження звучали і проти Доктрини Рейгана в 1980-х.
Під час свого прощального виступу на конвенції Республіканської партії в 1992 році Рейган закликав однопартійців відкинути «нових ізоляціоністів, які наполягають, що наша перемога в Холодній війні - це вчорашній день, частина минулого, яке нічому не вчить про майбутнє». Він наполягав, що не можна повертатися до світу, де «наші лідери кажуть нам, що боротьба проти агресорів надто небезпечна».
Автор зауважує, що для багатьох з тих, хто пам’ятає часи Рейгана, ці слова актуальні сьогодні. У них зберігається «м’язова пам’ять про Холодну війну». Опитування Washington Post і ABC News показало, що більшість американців, яким від 40 років, підтримують збільшення військової допомоги Україні. Але такої ж думки лише 38% молодих республіканців, які виросли в часи після Холодної війни. 52% - проти. Це означає, що Young America’s Foundation потрібно постаратися, щоб нагадати новому поколінню, що, як говорив Рейган, «порушення прав людини десь у світі - це справа вільних людей скрізь».
