Чи змусять українських біженців із серпня сплачувати податки в Європі
Вже з кінця серпня наших громадян визнаватимуть податковими резидентами європейських країн, де вони рятуються від війни. Це означає, що люди, які продовжують віддалено працювати в українських компаніях (і платити податки в Україні), потраплять ще й у поле зору європейських податківців – і будуть змушені платити і там.
Але йдеться не лише про віддальників.
Під ковпак європейських фіскалів ризикують потрапити також ті, хто одержує перекази на банківські картки (наприклад, від родичів чи знайомих з України) або багато витрачають до ЄС. Тобто страшилки про запуск в Україні непрямого контролю за витратами, якими лякали українців на батьківщині, можуть стати для них реальністю в Європі. Причому вже найближчим часом і без перехідних періодів.
Про цю проблему експерти говорять чи не з початку війни. На початку липня Європейська бізнес-асоціація вийшла із заявою щодо загроз подвійного оподаткування українців у Європі та закликала владу негайного відреагувати.
Втім, майже через місяць нічого не змінилося.
Тим часом, як розповів юрист, нашим співвітчизникам у Європі вже ставлять питання щодо податків.
Це підтверджують і українці, які виїхали до Європи.
"Я ФОП (у мене digital marketing), все онлайн. Я вже три місяці ходжу до фінської податкової. Вони розводять руками. Вони з таким не стикалися. Кажуть 183 дні – і ти автоматично податковий резидент", - зазначає київський підприємець Ганна Мусієнко, яка зараз знаходиться у Фінляндії.
Розбиралися, як українці сплачуватимуть податки в Європі.
Пастка 183 днів
За міжнародним податковим законодавством, перебування людини в тій чи іншій країні протягом 183 днів і довше дозволяє надати їй статус податкового резидента. Це означає, що він повинен звітувати про свої доходи та сплачувати з них податки.
Це може стати проблемою для українських біженців, які виїхали до Європи на початку війни. Пільгові 183 дні для тих, хто виїхав з України в перший день війни, 24 лютого, закінчуються вже наприкінці серпня. І далі армія потенційних європейських платників податків щодня лише збільшуватиметься.
"Зрозуміло, що сплачувати податки в Європі зобов’язані ті, хто влаштувався там на роботу. З них взагалі немає, вони платять з першого місяця працевлаштування. Але є й інші категорії. По-перше, ті українці, які продовжують дистанційно працювати в Україні ( а таких сотні тисяч).Вони вже сплачують податки та соціальні внески в нашій країні, але в теорії їм можуть виставити рахунки і європейські податківці.Щоправда, це буде не відразу, а на початку наступного року: у першому кварталі громадяни зобов’язані заповнити декларації та звітувати про доходи за попередній рік, тобто ризик подвійного оподаткування: і в Україні, і в Європі, по-друге, податки можуть нарахувати навіть тим біженцям, які не працюють ні в ЄС, ні в Україні, але справно отримують грошові перекази на банківські. карти (наприклад, від родичів та знайомих). І що найгірше, з них можуть зняти соціальну допомогу або навіть змусити їх повернути вже отримані кошти", - каже голова Всеукраїнської асоціації з міжнародного працевлаштування. ойству Василь Воскобойник.
А під цю категорію попадає ще більше українців. Адже практично всі оформили соцдопомогу в Європі, а багатьом у країні перебування оплачують ще й соціальне житло. При цьому батьки сімейств, що залишилися в Україні, або інші родичі за будь-якої можливості намагаються допомогти своїм біженцям і перераховують гроші на карти.
Розберемо, що загрожує через 183 дні видальникам і тим, хто отримує гроші від рідних з України.
Податки і тут, і там
У перші дні війни армія біженців, які поїхали до Європи, але при цьому продовжували працювати на віддаленні, була просто величезною. До неї входили в тому числі чиновники, вчителі, офісні працівники та ін. Але після того, як держстуктури пригрозили людям звільненням, якщо вони не повернуться, а інші компанії почали розривати з віддальниками трудові договори, кількість тих, хто продовжував жити в ЄС і при цьому працював на вітчизняних роботодавців, поменшало.
Але все одно йдеться про тисячі громадян.
Вони отримують зарплати на українські банківські картки та сплачують із них податки на батьківщині. Роботодавці також відраховують із цих грошей соціальні внески, зокрема, ЄСВ.
Але це не означає, що до таких людей не може бути питань із боку європейських податківців.
Як тільки пройдуть 183 дні перебування в ЄС, автоматично ввімкнеться визнання податкового резидентства. І, виходить, податки потрібно буде сплачувати вже й у країні перебування. У випадку наших біженців ця вимога виглядає як мінімум дивно. Адже люди не з власної волі живуть у Європі – вони рятуються від війни. Плюс знайти роботу в ЄС (і, відповідно, перейти там у повністю легальний податковий статус) багато хто просто не може.
Але європейське податкове законодавство сформувалося давно. Проблему українських біженців, які отримали в країнах ЄС гуманітарний притулок, у ньому не враховано, оскільки відповідно до 24 параграфу практика такого типу біженства для Європи загалом нова. Теоретично цю колізію могли б усунути, якби з цієї теми були двосторонні домовленості на міжурядовому рівні.
Ще на початку липня Європейська бізнес-асоціація звернулася до Мінфіну та уряду України із закликом терміново врегулювати з Європою неоднозначну ситуацію щодо податків.
"Обов’язок сплати податків та внесків на державне страхування може виникнути в Європі як для самих працівників (які працюють дистанційно - Ред.), так і для українських роботодавців. Україна має домовленості про соціальне забезпечення з деякими країнами ЄС, що дають звільнення від сплати соціальних внесків у себе, якщо наш роботодавець відправляє працівника, наприклад, у відрядження. Але в більшості випадків тимчасове перебування українців у Європі зараз не оформляється як відрядження. Відповідно, немає процедури звільнення від сплати соціальних внесків у країні, що приймає", - пояснили тоді в Європейській бізнес-асоціації .
Партнер консалтингової компанії ADA Group із податкових консультацій Андрій Таошюнас каже, що подвійне оподаткування може включитися і у зворотному напрямку. Тобто вже в Україні можуть вимагати податки з доходів, які наші громадяни отримали за кордоном, у тому числі із соціальної допомоги. І щоб не було подвійного податкового преса, потрібно вносити зміни і до європейського, і до українського податкового законодавства.
Втім, хоча з того часу минув місяць, жодних податкових рішень ні з боку Європи, ні з боку України так і не з’явилося. Нічого не відомо також про міжурядові консультації чи переговори з цього питання.
"Тим часом у деяких країнах Європи зафіксувати податковий статут наших біженців намагаються вже зараз, не чекаючи закінчення 183 днів. Такі сигнали нам надходять, зокрема, з Польщі, де українців уже інформують про необхідність готуватись до заповнення декларації про доходи та сплату податків", — каже юрист.
Втім, як зазначив Василь Воскобойник, насправді час "Ч" для українців настане навіть не через 183 дні з моменту перебування в Європі, а на початку наступного року. На перший квартал у більшості країн ЄС намічено звітність громадян щодо доходів, коли люди масово заповнюють декларації та сплачують податки. І вже тоді доведеться відповідати за можливі порушення, тобто не подання декларації, приховування доходів та ін.
Експерти зазначають, що чимало українців, навіть якщо вони мають дистанційну роботу на батьківщині та отримують зарплату, встигли оформити в Європі соціальну допомогу чи навіть оселитися у соціальній квартирі.
"Багато хто міркує так: хто і звідки дізнається про мої доходи та зарплату, якщо я сам ні в яку податкову не піду? Але дізнатися про зарахування коштів на українські банківські картки для європейських податківців не проблема. Плюс у багатьох країнах ЄС працює система непрямого контролю" доходів через витрати, тобто якщо, наприклад, ви сплачуєте орендовану квартиру або робите дорогі покупки за своєю карткою, у вас запитають, звідки гроші та чи сплачені з них податки Якщо ви витрачаєте колишні заощадження, потрібно пред’явити довідку з української податкової та копії декларацій з підтвердженням походження коштів та сплачених податків Якщо їх немає - доведеться платити податки за новою.Зрозуміло, що тотального контролю аж до чеків із ресторанів немає Плюс невідомо, наскільки чітко спрацює верифікація на багатомільйонній армії українських біженців Якщо спливе ще й тема незаконного отримання соцдопомоги, ці виплати в кращому разі можуть зняти, а в гіршому вимагатимуть все повернути, ще й штра ф заплатити", - каже Воскобойник.
Чи прийшли гроші на карту? Покажіть декларацію
Але не виключено, що податки зобов’яжуть сплачувати в Європі не лише наших видальників.
Економіст Михайло Кухар говорить про "податковий Рубікон" для мільйонів українських мігрантів.
"Протягом серпня у житті шести мільйонів українок, які разом з дітьми опинилися як біженці або просто трудові мігранти в ЄС, настане незворотна подія. Закінчиться 183 дні їхнього перебування в ЄС, і для більшості з 27 країн, які дали їм притулок, вони стануть податковими резидентами. Це відбудеться незалежно від того, чи отримали вони статус біженця, гуманітарну візу (тимчасовий притулок) трудову чи бізнес-візу або документ на проживання", - пише Кухар на своїй сторінці у Фейсбуці.
Кухар звернув увагу і на поповнення банківських карток українців, які перебувають у Європі.
Наші біженці відкривають банківські рахунки у європейських фінустановах. Але до поповнення їх готівкою останні відносяться вкрай підозріло. А перекинути кошти зі своєї української карти люди не можуть уже за українським законодавством, оскільки НБУ запровадив заборону для фізосіб на транскордонні платежі, і ви не можете переказати гроші зі свого рахунку на свій же рахунок. Що є єдиним типом операцій, окрім кредиту, за якими у вас не виникає податкових зобов’язань у Європі, зазначає Кухар.
Якщо поповнювати картки готівкою, протягом 180 днів банки інформують податкові країни про ці операції.
"Банківської таємниці в ЄС для податкових органів не існує вже багато років. Навіть у Швейцарії. Походження коштів доведеться пояснити. Це ваші особисті заощадження? Тоді надайте податкові декларації за колишні роки з України на всю суму поповнення. А в деяких банках у вас попросять ще та митні декларації про легальне ввезення готівки. Те, що не буде покрито документами, стане сумою вашої першої бази для оподаткування в ЄС", - пише Кухар.
Аргументи про гроші чоловіка/батька/друга, які вам їх передають, теж не спрацюють. У цьому випадку європейці можуть попросити їхні декларації. А якщо ви пообіцяєте надати такі пізніше, то проблем немає: податок заплатите зараз, а після прибуття документів вам зроблять перерахунок.
Український військовослужбовець, сім’я якого з початку війни перебуває у Німеччині, розповів ЗМІ, що дружина попросила його не перераховувати гроші на її картку.
"У мене зарплата зараз хороша - близько 125 тисяч, а гроші на фронті фактично не потрібні. Тому все намагався дружині та дитині перераховувати. Але вона попросила не кидати гроші на карту. Нібито надходження моніторять і можуть зняти соціальну допомогу і навіть перестануть оплачувати житло ", - Каже нам військовий.
"Деякі країни ЄС також не вважатимуть ваш дохід із чоловіком спільним, якщо ви не проживаєте зараз разом, і розглядатиме частину грошей, які отримують жінка, як її особистий дохід", — пише Михайло Кухар.
Ще гірша ситуація, за його словами, у тих, кому перераховують кошти взаємозаліком, через крипту, від знайомих та друзів, які не є родичами: довести ваш зв’язок із ними європейським банкам буде дуже складно.
Навіть якщо ви не поповнюєте ваші картки в європейських банках, а витрачаєте готівку чи кошти з українських карток, то ваші витрати все одно можуть стати видимими для податківців, наприклад, через винаймання квартири.
Якщо ж ви витрачаєте українські заощадження і при цьому отримуєте європейську соцдопомогу, то, як стверджує Кухар, можуть не лише зняти допомогу, а ще й нарахувати податки на приблизну суму ваших витрат, яку визначить соціальний інспектор.
Страшилки чи нова реальність?
Тобто фактично для всіх наших біженців можуть стати реальністю всі ті страшилки, якими вже давно лякали в Україні, обговорюючи можливість запуску у нас непрямих методів контролю доходів.
Але, на відміну від української моделі, якби така раптом з’явилася, у Європі для українців не буде перехідних періодів, схем та поблажок. Прийде платити, кажуть експерти.
Податки є різні, залежно від країни перебування. В основному це ЄСВ, розмір якого може коливатися від 10% (у Болгарії) до 24-43% суми доходу (у Німеччині, Італії).
Проте є винятки, якими можуть скористатися українці.
Нижче за певну суму річного доходу податки з нього не стягуються зовсім. У різних країнах різні пороги. Наприклад, у Німеччині це дохід до 8357 євро на рік, у Польщі – 30 тисяч злотих, в Італії – 15 тисяч євро.
Багато біженців - і ті, хто працює на віддаленні, і ті, хто отримує допомогу від рідних, відповідають цим критеріям. Тим більше, що у валютному еквіваленті їх доходи в міру знецінення гривні зменшуються буквально з кожним днем.
Існує також думка, що якщо користуватися лише готівкою чи українською карткою, а місцеву європейську картку чи банківський рахунок використовувати лише для витрат у межах допомоги, що перераховуються на неї від європейських країн та інших платежів, то жодних проблем, швидше за все, не буде.
Водночас, як каже один із європейських податкових консультантів, такий підхід не завжди може спрацювати.
"Справді, між Україною та країнами ЄС немає системи автоматичного інформування про доходи громадян та надходження коштів на банківських рахунках. Принаймні на даний момент (у майбутньому, можливо, щось і придумають). Тобто, легко та швидко отримати інформацію про рух коштів за грошовими рахунками українських громадян в українських банках європейські держоргани не зможуть, це можливо лише у випадку, якщо до конкретної людини виникне конкретний інтерес у податкової служби і почне розслідування, і тоді може бути направлений запит на канали міжнародної правової допомоги в Україну. для отримання інформації в рамках розслідування І ось якраз ймовірність цього не можна виключати на 100%.Як мінімум можна назвати дві умови, коли людина та її доходи можуть звернути на себе увагу держорганів.Перша - людина отримує допомогу.У країнах ЄС є своя система перевірок достовірності інформації, які дають про себе одержувачі допомоги, звичайно, всіх тотально не перевіряють, але в час від часу потрапити в мережі можна. Крім того, у багатьох випадках при оформленні допомоги окремо уточнюють – чи є банківські рахунки в іншій країні, які там суми. І якщо ви скажете, що так, є рахунки в Україні, це буде зафіксовано і потім з вас час від часу вимагатимуть надати виписку щодо руху коштів за цим рахунком. Друге – людина здійснює регулярні дорогі покупки. На таку увагу звертають одразу. Тому дорогі покупки в ЄС, наприклад, купівлю житла, рекомендується здійснювати з рахунку, на якому є гроші, походження яких ти можеш довести та подати довідки про сплату податків. Якщо ж людина і допомогу отримує, і дорогі покупки робить, тоді ймовірність того, що вона потрапить у поле зору відповідних органів у країнах ЄС, стає дуже великою", - каже консультант.
Є й інші аспекти.
Юрист фірми "Ілляшев та партнери" Іван Маринюк пояснив нам, що правила визначення статусу податкового резидентства (який теоретично настає після 183 днів перебування) в кожній країні все-таки свої і можуть зводитися не лише до перебування на території держави більше 183 днів на рік .
"До уваги береться центр життєвих інтересів (сукупність економічних та соціальних зв’язків фізичної особи з країною: сім’я, робота, бізнес тощо), місцезнаходження постійного житла, громадянство. Інакше кажучи, кожен випадок особливий і потребує індивідуального підходу. Наприклад, під час піку пандемії коронавірусу багато людей не могли залишити країни свого тимчасового перебування, і деякі держави не враховували дні вимушеного перебування з метою набуття статусу податкової резидентності", - каже юрист.
При цьому він визнає: на даний момент у вимушених переселенців існує ризик виникнення податкового резиденства в іншій країні.
"Це спричинить необхідність сплати податків з усіх доходів, у тому числі з одержуваних в Україні. Водночас Україна, як і раніше, вважатиме біженців своїми податковими резидентами. Такі обставини можуть призвести до подвійного оподаткування доходів і в Україні, і в країні тимчасового перебування. У разі визнання вимушеного біженця податковим резидентом країни перебування до нього можуть бути застосовані штрафні санкції за недекларування доходів та несплату податків", - зазначив Маринюк.
Михайло Кухар назвав перелік термінових заходів, які має вжити наша влада:
Впровадити в "Діє" електронний сервіс видачі спеціальних електронних декларацій про доходи громадян за 10, 20, 25 років. Всі українські посольства мають отримати суворий наказ негайно завіряти їх там, де це буде потрібно, просто за роздруківками з "Дії".Нацбанк має припинити розглядати як проблему відтік грошей із карток, які батько української родини поповнює в Україні на фронті, а мати знімає за кордоном. І зняти обмеження на перерахування коштів із України до Європи між членами однієї родини чи близькими родичами.Депутатам парламенту слід провести ревізію вже ухвалених змін до Податкового кодексу (законопроектів №№ 1210 та 5600, які зобов’язують платити 18: ПДФО), які стосуються доходів українців, отриманих за кордоном і про які в Україні потрібно звітувати та сплачувати податки, а неподання декларації тягне штраф до 5 млн. грн.Економіст Олексій Кущ каже, що в цій ситуації вже існуючі податкові механізми можуть дати збій.
"Якщо просто дати преференції з податків українським біженцям, одразу на цих пільгах збудують схеми податкових мінімізацій вже далеко не бідні та не нещасні. Тому потрібно шукати нові рішення саме з урахуванням військових реалій. Чому ця тема не піднімається нашою владою і чи встигнуть що- то змінити на початок масового переходу наших біженців до європейського податкового резидентства - питання відкрите", - підсумував Кущ.
Ситуация в Северодонецке меняется каждый час, город ровняют с землей, – глава ВГА
