У Чернівецькій області на посаду начальника лісового управління підбирають "Фунта"
Через міністра екології, несправедливе, а тому незаконне рішення про відсторонення від посади ефективного і доволі успішного начальника управління Василя Гончара, їм вдалося проштовхнути. Політичний шантаж пройшов, партійні аргументи та завуальовані погрози спрацювали. Домучили посадовця.
Тепер лише залишилося пропхати на цю посаду свого кишенькового, слухняного, безвідказного щодо дерибану лісових масивів - "Фунта", одним словом.
Але тут нібито ретельно розіграна схема з доступу до керівних позицій в Управлінні лісомисливського господарства Буковини зазбоїла. Порядні люди, досвідчені та поінформовані лісівники брати участь у брудних інтригах відмовилися. Йти проти позиції 1 600 людей, які підтримали Василя Гончара у зверненні до міністра Руслана Стрільця, жоден мудрий чоловік не буде.
Тому ситуація із пошуком кандидатури маріонеткового керівника зайшла у кут. І шита білими нитками оборудка швидко почала перетворюватися на фарс.
Брати участь у ній, тобто йти на "живе місце", погоджуються лише або відверті публічні комедіанти, або ж такі, на кому, як кажуть у народі, печатку ніде ставити. Але навіть такі під тиском громадськості теж здулися.
Розуміючи, що авантюра може перетворитися на класичну формулу лузерів - "Шеф, усьо пропало", її зачинщики заходилися вишукувати "Фунта", який міг би і дерибанити за наказом, і, у разі чого, й посидіти за інтерес.
Дорогими автівками намотано сотні кілометрів по розбитих карпатських дорогах, проведено десятки зустрічей та консультацій з колишніми лісовими ділками, усім наобіцяно золоті гори, але знайти підходящого зіц-директора рівня персонажа Ільфа та Петрова виявилося непростою справою.
Дуже марудною.
Але ось нібито вийшли на кандидатуру, яка влаштовує, наближену до тих колишніх, хто й підказав дорогу до безконтрольного доступу до обласних лісових багатств. Як вмовили, що пообіцяли цьому кандидату - невідомо. Та, схоже, консенсусу досягли.
Це такий собі лісничий Чудейського лісництва - Токарюк Борис Ілліч, молодий, і, як стверджують ті, хто його знає, рвучкий та не особливо принциповий випускник Сторожинецького лісового технікуму.
За недовгий трудовий шлях у його активі вже є виявлені СБУ системні незаконні рубки, тобто чоловік на олівці у правоохоронців. Але це не завадило йому пропонуватися на участь у конкурсах на посаду керівника Чернівецького та Закарпатського обласних управлінь лісового та мисливського господарства. Можливо, саме ця кар’єрна амбіційність і впала в око організаторам схеми.
З квітня 2020 року Токарюк 5 місяців навіть виконував обов’язки директора Сторожинецького лісгоспу. Але і там вже встиг засвітитися у фінансових махінаціях на 3,5 мільйона гривень збитків при відправці лісоматеріалів на експорт. Дотепний керівник взяв і просто занизив ціну продукції, яку відправляв на експорт, на 30%. Вірогідно, маючи із збиткової, нерентабельної реалізації деревини непоганий власний інтерес.
Що й не кажіть, а співпраця з відомим місцевим підприємцем та діловим партнером екс-нардепа порошенківських часів Максима Бурбака - Олегом Кілару не пропала дарма. Це хороша школа виведення коштів з бюджету та вивозу деревини на експорт.
Зараз Бурбак на вимушеному заслуженому відпочинку, але колишні численні статті у ЗМІ, де його небезпідставно називали "батьком буковинської контрабанди", у тому числі лісової, ще у всіх на слуху. Це так, до слова, не згадуючи проти ночі і цигаркові трафіки.
Але оборудки з експортним лісом - це не єдиний державницький вчинок нашого номінанта Бориса Токарюка. Далі він ще й перерахував 2,5 мільйона гривень за пальне, яке не отримав. А, може, й не збирався отримати. І до нього знову навідалися джентельмени з кокардами. Зараз справа у розгляді. Щоби виправдати свій крок, Борис Токарюк терміново почав позиватися до постачальників у судах. Сплачуючи при цьому величезні мита та витрати на юристів за кошти лісгоспу. Тобто, за державні. Ну чим не претендент на начальника управління.
І таких показників його роботи чимало.
Але, може, саме ця, м’яко кажучи, паракримінальна діяльність і стала його привабливим резюме для тих, хто доривається до карпатського лісу. Бо у нашому випадку точно не шукають чесних та принципових, таких, як показує недавня практика, тепер якраз відсторонюють від посад.
Тож цікаво, у якій кольоровій обгортці подадуть на міністерський стіл цю вже не раз дискредитовану кандидатуру?
І ще, чи прийме нове поспішне та безвідповідальне рішення профільний міністр Стрілець, щоб відмахнутися від надоїдливих ходоків? Чи знову буковинським ділкам доведеться підключати важку артилерію у особі Олени Шуляк, партійної лідерки організаторів буковинського лісового перевороту? А, можливо, цього разу їм скажуть, що і партія, і її очільниця - не пункт прокату зелененьких електросамокатів для поїздок по міністерствах. Усе може бути. Головне, щоб медведі у лісі не сміялися.
Отже подивимося. Тим більше, що, як кажуть на Буковині, "батіг б’є вкінці".
Автор: Віктор Литвин
Зеленский встретился с министром иностранных дел Франции Катрин Колонной