​Протидія російській ракетній загрозі – українські реалії

Колись на території РФ було 245 військових аеродромів, але після реформ 2008-2009 років їх залишилося 70, а у 2012 вже експлуатувалося лише 27. Крилаті ракети по українських містах запускають екіпажі важких бомбардувальників Ту-22м3 52-го, 121-го та 184-го важких бомбардувальних полків з рубежів пуску, розташованих над Каспійським, Чорним морями, у повітряному просторі Курської області та Білорусі.

У війні проти України задіяні аеродроми:

Бельбек (Крим, 38 винищувальний авіаційний полк, Су-27),Борисоглібськ (Воронезька обл., навчальна авіабаза, Су-25),Будьоновск (Ставропольський край, 387 авіабаза армійської авіації, Мі-8, Мі-24, Мі-28; 6972 авіабаза, Су-25),Бутурлинівка (Воронезька обл., 899 штурмовий авіаполк, Су-25),Маринівка (Волгоград, 11 змішаний авіаполк, Су-24, Су-24мр),Воронеж (455 бомбардувальний авіаполк, Су-24, Су-24мр, Су-34, Міг-25рб),Двоївка (Смоленська обл., 378 авіабаза армійської авіації, Ми-8, Ми-24, Ка-52),Гвардійське (Крим, 37 змішаний авіаполк, Су-24, Су-25),Джанкой (Крим, 39 вертолітний полк, Мі-8, Мі-28, Мі-35, Ка-52; 369 військово-транспортний авіаполк, Ан-12, Іл-76),Зерноград (31 винищувальний авіаполк, МіГ-29); 16 бригада армійської авіації, Мі-8, Мі-26, Мі-28Н, Мі-35, Ка-52),Кача (Крим, 872 вертолітний полк, Ка-27; 917 змішаний авіаполк, Ан-2, Ан-12, Ан-24, Ан-26, Бе-12, Мі-8),Кореновськ (Ставропольський край, 393 авіабаза армійської авіації, Мі-8, Мі-8АМТШ, Мі-24, Ка-52),Кримськ (Краснодарський край, 6972 авіабаза, Су-27СМ, Су-30М2, Ка-27),Халіно (Курськ, 14 винищувальний полк, МіГ-29СМТ, Су-30СМ),Липецьк (968 змішаний авіаполк, МіГ-29, Су-24М, Су-25, Су-27, Су-30см, Су-34, Су-35),Міллерово (Ростовська обл., 6969 авіабаза, МіГ-29),Моздок (Чечня, 182 важкий бомбардувальний авіаполк, Ту-95),Морозовськ (Ростовська обл., 6970 авіабаза, Су-24М, Су-34),Ростов-на-Дону (30 військово-транспортний авіаполк, Мі-8, Мі-26, Ан-12, Ан-26, Ан-72, Ан-148, Ту-134, Л-410, Іл-20),Саки (Крим, 43 морський штурмовий авіаполк, Су-24),Сеща (Брянська обл., 566 військово-транспортний авіаполк, Ан-124, Іл-76М),Таганрог (708 військово-транспортний авіаполк, Іл-76мд),Шайковка (Калузька обл., 52 важкий бомбардувальний авіаполк, Ту-22м3),Шаталово (Воронезька обл., 47 розвідувальний авіаполк, Су-24МР, МіГ-25РБ, Су-35, Ан-30),Енгельс-2 (Саратовська обл., 121 важкий бомбардувальний авіаполк, Ту-160; 184 важкий бомбардувальний авіаполк, Ту-95мс).

ВКС РФ також використовують аеродромну мережу ВПС ЗС РБ: Барановичі (61 авіабаза), Мачулищі (50 авіабаза), Ліда (116 авіабаза). Однак, на території Білорусі залишилася радянська спадщина – військові аеродроми, котрі вважають недіючими: Кобрин, Кричів, Постави, Пружани, Рось, Щучин та ще 10-12 об’єктів, стан їх достеменно не відомий.

Загалом ВКС ЗС РФ діють проти України з 23 аеродромів на території РФ та щонайменше з 3 – на території РБ.

Що Збройні Сили України спроможні дістати наявними засобами? Якщо поміряти відстані від лінії фронту до найближчих аеродромів противника, то маємо таке: Халіно (міжнародний аеропорт Курськ, між іншим) – 103 км, Таганрог – 135 км, Міллєрово – 166 км, Ростов-на-Дону – 180 км, Джанкой – 217 км, Сакі – 219 км, Гвардійське – 242 км, Кача – 246 км, Зерноград – 253 км, Морозовськ – 276 км, Кримськ – 342 км. 

Ми бачимо, що наявною ракетною зброєю ми не дістанемо жодного з аеродромів. Якщо зосередитися на аеродромах, з котрих діє дальня авіація ВКС ЗС РФ, котра застосовує крилаті ракети, то всі три – Моздок, Шайковка, Енгельс-2 – розташовані ще далі. До речі, застосування бомбардувальників-носіїв КР з аеродрому Моздок не фіксували.

Які ще варіанти маємо? Ударити по цілях бомбардувальниками Су-24, котрі є у ПС ЗС України, або задіяти ССО. Обидва варіанти погані: наші бомбардувальники просто не долетять до цілей, слід подолати систему ППО противника та відбитися від російської винищувальної авіації; групи ССО теоретично можуть потрапити до об’єктів, але з собою треба принести значну кількість обладнання та вибухівки. Обидва варіанти не є нереальними, але співвідношення «втрати/здобутки» підказує, що робити цього не варто.

Інша порада генерала Ходжеса – порушити логістику ракет. Це ще складніше: кінцева точка маршруту ракети, аеродром, нам відома, а ось початок їх маршруту з ракетно-технічних баз розташований ще глибше в тилу, ніж аеродроми, його теж достатньо потужно прикриває ППО.

Жодна з порад в українських реаліях не спрацьовує.

А що робити?

Із Сумської області до аеродрому Шайковка, звідки злітають Ту-22М3 52 вбап, – 227 км, тобто за умови надання союзниками ракет ATACMS, здатних уражати цілі на відстані до 300 км, ми отримаємо шанс одним груповим ракетним ударом поставити крапку в історії цієї військової частини. Бетонних капонірів радянськи авіабази не передбачали, бомбардувальники стоять на відкритих майданчиках, всі охочі можуть перевірити на супутникових фото в інтернеті.

Шанс уразити аеродром Енгельс-2 Збройні Сили України отримають за двох умов: після виходу на державний кордон в Луганській області та отримання від союзників ракет PrSM з дальністю стрільби до 500 км. Історія та сама, що і з Шайковкою, – бомбардувальники вартістю 250 мільйонів доларів кожен стоять на відкритих майданчиках. Навіть немає земляного обвалування стоянок, тому ураження однієї машини викличе ураження сусідніх.

Але всі ці варіанти потребують певного розташування зірок на небі. Тому з реальних варіантів відбитися від ракетного терору росіян у нас є лише наша ППО. Перспектива отримання зенітних ракетних комплексів NASAMS суттєво посилить наші спроможності відбивати такі удари, адже Росія і далі вестиме свою аморальну, за словами генерала Джеймса Меттіса, колишнього шефа Пентагону, воєнну компанію, котра непрофесійна у тактичному відношенні, ідіотська з оперативної точки зору і дурна в стратегічному плані.

А колись Збройні Сили України мали 423 надзвукові протикорабельні крилаті ракети Х-22 та 58 стратегічних бомбардувальників Ту-22м, спроможних їх застосовувати…