Шість років без Павла Шеремета. Що варто пам’ятати про найрезонансніший злочин останніх років

Правду про його справжніх вбивць Україна не знає і досі, тоді як скандальна справа, в якій підозрюваними стали музикант і ветеран Андрій Антоненко, бойовий медик Яна Дугарь і кардіохірург Юлія Клименко, нині фактично опинилася "на паузі", пише НВ.

До шостої річниці трагедії НВ нагадує про обставини вбивства Шеремета, розслідування резонансного злочину і долях формальних фігурантів справи після початку російського вторгнення.

Як був убитий Павло Шеремет і яких версій спочатку трималося слідство

Влітку 2016 року білоруський журналіст Павло Шеремет жив і працював у Києві: він писав для Української правди (з 2012 року), а також вів різні програми і передачі на українських радіостанціях і телеканалах.

Вранці 20 липня він виїхав з дому на ранковий ефір своєї передачі на Радио Вести — за кермом машини, що належала його цивільній дружині Олені Притулі. О 7:45, коли Шеремет зупинився на перехресті вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка, автомобіль вибухнув. Від отриманих травм журналіст загинув.

Пізніше в Генеральній прокуратурі повідомили, що вибухівка потужністю в 500 г тротилу була закладена під автомобіль Притули в ніч на 20 липня. Пристрій був саморобним.

Тодішня голова Національної поліції України Хатія Деканоїдзе назвала розслідування події «справою честі». На той час з моменту початку реформи МВС не минуло й року.

Поліція кваліфікувала загибель Шеремета як умисне вбивство, виділивши пріоритетною версією того, що сталося, вбивство у зв’язку з професійною діяльністю журналіста.

Загалом слідство повідомило про чотири основні версії злочину:

професійна діяльність Шеремета;неприязні особисті стосунки загиблого з іншою особою;бажання дестабілізувати ситуацію в Україні за допомогою вбивства відомого журналіста;помилковий вибір цілі вбивства, оскільки автомобіль належав керівниці УП Олені Притулі.

Крім цього, слідчі почали аналізувати відеозаписи обсягом понад 140 терабайт зі 150 камер відеоспостереження, розташованих у центрі столиці, щоб визначити маршрут і особистості людей, які встановили вибухівку.

Незадовго до брифінгу ГПУ в Мережі опублікували світлини чоловіка і жінки, які нібито й заклали бомбу під автомобіль Притули.

Менше ніж через рік з дня трагедії журналісти OCCRP і проєкту Слідство.Інфо опублікували незалежне розслідування вбивства Шеремета, під час якого виявили докази можливого стеження за журналістом з боку СБУ.

Так, проаналізувавши відео з камер спостереження, в ніч перед вбивством у будинку Шеремета розслідувачі помітили «колишнього або чинного співробітника СБУ» Ігоря Устименка. Після цього голова українського МВС Арсен Аваков заявив, що слідство скоригувало свої дії щодо цієї справи, проте не знає фактів стеження співробітниками спецслужб.

Через три роки пробуксовки в розслідуванні справи, помилок слідчих і взаємних звинувачень різних відомств у країні змінилася влада, і новий президент Володимир Зеленський, як і колись його попередник на цій посаді Петро Порошенко, закликав генерального прокурора, міністра внутрішніх справ, голову Національної поліції і керівника Служби безпеки відзвітувати про хід розслідування резонансної справи.

Через кілька днів Зеленський, ознайомившись із засекреченими матеріалами у справі про вбивство Шеремета, заявив, що «результат буде».

Скандальна «сенсація» від МВС і троє підозрюваних

12 грудня 2019 року поліція провела низку обшуків у справі про вбивство Шеремета. Того ж дня було проведено гучний брифінг за участю керівництва Нацполіції, МВС і президента України Володимира Зеленського, на якому були частково розкриті проміжні результати розслідування і названі імена підозрюваних у вбивстві.

Тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що Національна поліція затримала і за згодою Генеральної прокуратури оголосила про підозру фігурантам справи про вбивство журналіста Павла Шеремета: військовій медсестрі Яні Дугарь, волонтеру і дитячому медику Юлії Кузьменко, а також музиканту і ветерану АТО Андрію Антоненку.

За даними слідства на той момент, Антоненко нібито був організатором вбивства Шеремета, а волонтер Юлія Кузьменко — безпосереднім виконавцем. Дугарь, на думку правоохоронних органів, виконувала роль «розвідниці», фотографуючи камери зовнішнього відеоспостереження неподалік від місця злочину.

Імена двох інших осіб — подружжя Владислава та Інни Грищенків, учасників АТО, відомих за позивними «Буча» і «Пума», — яких раніше затримали «у зв’язку з причетністю до інших злочинів», також фігурували в брифінгу. Владислава Грищенка слідство назвало фахівцем з вибухівки, а можливу роль його дружини в скоєнні злочину описали словами про те, що вона мала «жорсткі лідерські якості». Однак згодом їхню справу виділили окремо.

Основним мотивом вбивства журналіста Павла Шеремета, за цією версією, була спроба дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні, заявив 12 грудня заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль. Водночас він не зміг конкретизувати, хто і з якою метою хотів дестабілізувати обстановку в Україні.

В Українській правді, з якою співпрацював Шеремет, засумнівалися в тому, що група волонтерів могла організувати вбивство відомого журналіста з подібною метою, не маючи замовника. Проміжні результати розслідування також спричинили чимало запитань, зокрема до проведених слідством експертиз та розбіжностей у фактах, і підштовхнули серію масштабних протестів з вимогою звільнити Дугарь, Антоненка і Кузьменко. Для трьох фігурантів справи розпочалися місяці боротьби у спробах довести свою непричетність до злочину.

Наприкінці травня 2020 року слідство змінило підозру Кузьменко, Антоненку і Дугарь. Згідно з новими даними сторони обвинувачення, Антоненко був вже не організатором вбивства, а виконавцем за попередньою змовою, Кузьменко нібито була виконавицею, а Яна Дугарь — пособницею. Крім цього, в матеріалах справи стали фігурувати «невстановлені організатори злочину».

Станом на 20 липня 2020 року, з Дугарь, раніше відправленої під домашній арешт, були зняті територіальні обмеження і електронний браслет, її відпустили під особисте зобов’язання.

Юлію Кузьменко суд відпустив під домашній арешт 11 серпня 2020 року — після восьми місяців у СІЗО. 26 серпня 2020 року з неї зняли електронний браслет. Тоді ж вона звернулася до ЄСПЛ зі скаргою на незаконне затримання. У лютому 2021 року вона зареєструвалася кандидаткою в народні депутати від Європейської солідарності на виборах в Раду у 50-му окрузі Донецької області. Вибори Кузьменко програла екс-регіоналу Андрію Аксьонову.

Андрій Антоненко провів в СІЗО понад 500 днів, перш ніж 30 квітня 2021 року суд відправив його під домашній арешт. У травні 2021 в інтерв’ю Радіо НВ він розповів, що суд дозволив йому відвідувати лікарів. «Зараз у мене немає шести зубів. Я мовчу про ті, які просто ламалися, і які я зараз лікую. І я мовчу про зір, наскільки він впав. І за це я „дякую“ Авакову і всім його псам», — розповів він про наслідки тривалого перебування в СІЗО.

Після зміни запобіжного заходу Антоненко заявив, що буде домагатися кримінальної відповідальності для прокурорів, які, за його словами, безпідставно звинуватили його у причетності до вбивства Шеремета.

Справа, у якій запитань більше, ніж відповідей

До швидкого і прозорого розслідування вбивства Павла Шеремета світова спільнота закликає Україну вже кілька років. З подібними заявами, зокрема, виступали представники Європейського союзу і посли країн Великої сімки.

Ще в 2020 році у четверту річницю з дня вбивства Шеремета Українська правда опублікувала низку запитань до слідства, сторони захисту і підозрюваних — на яких так і не було відповіді в «офіційній» версії злочину:

Мотив. Хто і з якою метою вбив Павла Шеремета?До яких саме протестів мало призвести вбивство і чи була ця мета досягнута?Якими були мотиви підозрюваних у виконанні? Вони погодилися на співпрацю тільки через спільні з організаторами погляди чи отримали за це якусь винагороду?Яким чином слідство вийшло на Антоненка, Кузьменко і Дугарь? Чи справді через подружжя Грищенків? А якщо ні, що заважало зробити це раніше?Чи пов’язані з вбивством Шеремета якісь правоохоронні органи? Чи мають до них відношення підозрювані?

Тим часом наприкінці літа 2020 року справу про вбивство Павла Шеремета передали в суд, її розглядає суд присяжних, а Шевченківський районний суд вивчав письмові докази у справі.

З плином часу віра в провину Антоненка, Дугарь і Кузьменка, схоже, похитнулася навіть у президента Володимира Зеленського. На своїй великій пресконференції 20 травня 2021 року Зеленський заявив, що переписується з однією з обвинувачених Яною Дугарь.

«Якщо цих людей засудили незаконно, і те, що вони перебували за ґратами — мені не все одно… 100%-х доказів їхньої невинуватості ще немає. І я не знаю, чи пробачить вона мені - наприклад, сьогодні вранці Яна Дугарь мені… ми переписуємося. Тобто мені не все одно, що відбувається з цими людьми», — сказав президент. Тоді ж Зеленський дав зрозуміти, що Аваков не зможе залишитися на посаді голови МВС, якщо виявиться, що Антоненка, Кузьменко і Дугарь звинуватили незаконно.

19 червня 2021 року Дугарь відвідала Офіс президента і зустрілася з Єрмаком і його заступниками.

13 липня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков подав у відставку і через два дні Рада його звільнила. Заступник голови МВС Антон Геращенко заявив, що піти у відставку Авакову запропонував Зеленський. А нардеп від Слуги народу Ірина Верещук пов’язала відставку Авакова саме з відсутністю доказів у справі про вбивство Павла Шеремета.

Після вторгнення Росії: що зі справою Шеремета зараз і де її фігуранти

28 лютого, через кілька днів після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Яна Дугарь оприлюднила колаж з фотографій, які засвідчують, що всі троє головних фігурантів справи Шеремета — сама Дугарь, а також Андрій Антоненко та Юлія Кузьменко — у той чи інший спосіб допомагають захищати Україну.

«Тримаємо стрій разом! І навіть думок не було покинути країну і поїхати на кордон! А нам тут вже більше двох років намагаються довести, що є ризики втечі», — написала Дугарь.

Адвокат Юлії Кузьменко Тарас Безпалий у червні 2022 підтвердив Суспільному цей факт, розповівши, що його підзахисна продовжує працювати лікарем, а інші підозрювані - Антоненко і Дугарь — служать в лавах Збройних сил України, через що судові засідання у справі Шеремета поки відкладено.

«Двоє підозрюваних проходять службу в ЗСУ [Антоненко і Дугарь], так само адвокати проходять службу, хтось в ТРО, хтось в ЗСУ. Я не думаю, що це якимось чином може вплинути на рішення, це не є пом’якшувальними обставинами. Всі засідання, які були призначені включно по червень місяць, їх немає - з розумінням ставляться судді, прокурори, до того, що в нас воєнний час», — розповів Суспільному Безпалий.

На останньому судовому засіданні розглядали докази сторони захисту, зокрема Андрія Антоненка. За словами адвоката судовий розгляд цієї справи відновлять після завершення воєнного стану, бо адвокати та підозрювані знаходяться на службі.

Яна Дугарь повернулася до роботи бойовим медиком. За останні місяці вона час від часу вона викладала фото з Донбасу та інших фронтових локацій.

 

Дугарь також дякувала Юлії Кузьменко та її чоловіку Петру Кияну за волонтерську допомогу для фронту і бойових медиків. 

  

Розповідала про бойових побратимів: «Ніч… день… — не має різниці, адже тут не рахуєш години, дні тижня… Я рада бути з такими, як ви, хлопці! Впевнена, що можу покласти своє життя на вас! Дякую за дружбу і за службу!» — написала Дугарь 21 травня. 

  

Андрій Антоненко також захищає Україну в лавах ЗСУ — як жартує він сам, працює музикантом в «спеціальному оркестрі Залужного»

 

З інших його постів зрозуміло, що Антоненко допомагає Силам спеціальних операцій (ССО) ЗСУ.

Антоненко пішов служити з перших днів російського вторгнення і ще 28 лютого звернувся до генпрокурора Ірини Венедіктової з проханням надати довідку про те, що він може повноправно отримувати грошове забезпечення у ЗСУ попри «абсурдні звинувачення» у справі Шеремета та попередні обмеження, накладені судом.

«Звісно, воюємо ми не за гроші, а за Україну, але моя родина має за щось існувати, поки їх татусь на фронті», — пояснив Антоненко.

Крім того, Андрій Антоненко, відомий також як Riffmaster, залишається музикантом: наприкінці червня вийшла його нова пісня Герої, а у липні з’явився офіційний відеоряд до треку — без участі самого Антоненка, який продовжує боронити Україну.

«До вашої уваги офіційне відео до нової пісні Riffmaster Герої, яке створили та змонтували Ігор Рак за участю Віктора Придувалова. На жаль, зі зрозумілих причин, ми не змогли відзняти повноцінний відеоряд, де беруть участь як сам Riff, так і його колеги. Це ми надолужимо після нашої перемоги!» — розповіли творці кліпу.

Свій трек Riffmaster присвятив загиблим Роману Ратушному та Олексію Чубашеву. А також героям Азова, ССО ЗСУ, ЗСУ, морській піхоті, ДШВ, прикордонникам, ВМС, ППО, піхоті та патрульним поліцейським, які захищають Україну.

Лікар і волонтер Юлія Кузьменко, яка раніше працювала хірургом у Центрі дитячої кардіології та кардіохірургії, змогла повернутися на роботу лише в серпні 2021 року. Тоді повідомлялося, що після значної перерви в роботі вона мала пройти «адаптацію до робочого процесу і відновлення практичних навичок», тому спочатку повернулася до роботи не в статусі оперуючого хірурга.

Утім, і після початку російського вторгнення, і зараз вона продовжує лікарську практику в Центрі дитячої кардіології та кардіохірургії. Паралельно Кузьменко допомагає українській армії як волонтер — за що їй дякувала, зокрема, інша фігурантка справи Шеремета, медик Яна Дугарь.

Кошти, зібрані нещодавно на власному весіллі Кузьменко витратила на дрони для ЗСУ.

 

Крім того, Юлія Кузьменко за останні місяці консультувала пацієнтів на звільнених територіях Київської області, де російські війська чинили найбільші звірства — зокрема в селищі Мотижин.  

Вона також регулярно публікує дописи на підтримку ЗСУ та нещодавно закликала українців визнати і усвідомити, чому насправді режим Володимира Путіна веде повномасштабну війну з Україною. «Заспокойтеся і подивиться правді в очі. Він напав тому, що ми існуємо. Точка. Тому в нас навіть вибору немає, бо ми хочемо існувати, а він мріє, щоб ми зникли. Все дуже просто», — написала Кузьменкого наступного дня після удару РФ по Вінниці.

Ситуация в Северодонецке меняется каждый час, город ровняют с землей, – глава ВГА