Путін має друзів, поки він їм платить, але платити скоро буде нічим
Санкції не працюють, кажуть росіяни та корисні ідіоти Кремля у Європі. Але при цьому чомусь дуже наполегливо вимагають переговорів. Прямо зі шкіри он лізуть, лякають апокаліпсисом, аби вийти з війни, яку самі й розв’язали. І річ не лише в тому, що Хаймарси працюють і дістають тепер до Криму. Справа у тому, що санкції працюють.
І санкції дістали бюджет Росії. Де самі росіяни говорять про катастрофічний обвал. Приємно звучить, адже правда. Але що там сталося?
Російський Мінфін констатував колапс прибутків бюджету. У липні збори ПДВ впали на 40%, нафтогазових податків – на 26%. "Дірка" у бюджеті досягла 33% бюджету - 892 млрд рублів за місяць. При тому що історично російський бюджет завжди був профіцитним. І одразу треба сказати. Не треба порівнювати із українськими цифрами. Бо бомби летять на наші міста. Тому що заблоковано наші порти. Тому що війна йде на нашій території. І для країни, економіка якої не страждає від війни прямо, це дуже великі цифри. І великі дірки. Особливо з огляду на те, що Кремль не може закривати ці діри запозиченнями.
Експорт нафти ще триває, і це погано. Поки що йде. Але збори сировинної ренти вже впали на 22%. І це незважаючи на дуже високі ціни на нафту та газ. Але тут допомогли самосанкції Путіна. Менше газу йде до Європи, менше доходів Газпрому, навіть з огляду на космічні ціни на газ. І ось уже експорт Газпрому приблизно такий самий, яким він був на початку 80-х років. Якраз коли магазин Берізка, смачний пломбір та улюблена радянська спілка. За підсумками липня експортні мита на газ виявилися вчетверо меншими, ніж були у червні чи квітні. І втричі менше, ніж були у травні. Загалом німці без російського газу переживуть. А ось російський бюджет...
І це ще Росія плюс-мінус виграє від найвищих цін на нафту. На тлі того, що європейські компанії таряться нафтою на повну, готуючись до санкцій. І це тільки починається структурна трансформація, анонсована главою російського центрального банку, коли вичерпуються запаси на складах і починають зупинятися заводи. І так, звичайно, Росія шукатиме способів обійти санкції. І навіть дехто омине. Але це лише мінімально компенсуватиме втрати. І для економіки. І для бюджету.
І єдиний спосіб подолати таку дірку у бюджеті – це девальвація рубля. Але сильний карбованець – це скріпа Путіна. Адже він показує, що санкції Росії не страшні. Та й інфляція одразу. А інфляція - це страшно, адже це холодильник. Адже це мамі бурята може мало здатися грошей на сина. Хоча останнє, звісно, малоймовірне.
Тому розворот намічається як на фронті. У російській економіці також. Тож не дивно, що Росія зі шкіри пнеться, щоб домогтися перемир’я. І якщо наповнювати дірку в українському бюджеті нам допомагає цивілізований світ, то грошей для Росії у світі не буде. Більше того, всі ці нові друзі Путіна, в Ірані чи Туреччині, дружать із Путіним лише поки він їм платить. Платить Ердогану, який рятує свою економіку, щоб виграти вибори та утриматися при владі. Платить Асаду, утримуючи того при владі. Платить Орбану, утримуючи його лояльність і зберігаючи можливість для популістичних кроків. Платить Білорусі, тому що економіка Луки відсутня як клас і не може виживати без російських дотацій. Платить Шредеру, щоб той просував його інтереси. Платить навіть Стівену Сігалу, щоб він знімав свої шалені кіно про війну, хоча Сігалу, здавалося б, давно перестали платити навіть недалекі кінопродюсери.
Але скоро платити не буде чим. І Путін це знає.
Зачем давать россиянам еще козыри? О коррупции в Украине и помощи Запада
Читайте більше новин по темі:
