Час дорогих грошей: що відбувається з гривнею, депозитами та кредитами
Наша держава в умовах повномасштабного вторгнення путінської Росії вже шостий місяць бореться не лише на військовому, але і економічному фронті. При цьому важливим маркером стабільної роботи фінансової та банківської системи для громадян залишається курс національної валюти, пише Богдан Слуцький для порталу "УНІАН"
Обсяг викликів, які тиснуть на гривню в умовах війни дуже великий. Серед них і зростання обсягу емісії грошей для фінансування значного дефіциту держбюджету, і зменшення золотовалютних резервів, і прискорення інфляції.
Як наслідок, з початку лютого курс національної валюти до готівкового долара девальвував майже на 45 відсотків. Так, якщо до початку великої війни один долар коштував приблизно 28 гривень, то станом на середину серпня в обмінниках національна валюта коливається на рівні близько 40 гривень за долар.
При цьому курс національної валюти до безготівкового долара помітно міцніший, ніж до готівкового, він коливається на рівні близько 37,5 гривень за долар. Таким курсом можна користуватися під час розрахунків карткою закордоном, а також під час купівлі товарів та послуг на іноземних сайтах.
Перспектива гривні
Для того, щоб підтримати курс національної валюти, Нацбанк попри застереження експертного середовища та учасників ринку на початку літа зробив більш жорсткою монетарну політику, збільшивши облікову ставку одразу в 2,5 рази – до 25 відсотків річних.
"Незначне підвищення ключової ставки не мало б значного впливу на фінансово-економічну систему. По-перше, це пов’язано з обмеженою дієвістю механізму монетарної трансмісії під час війни. По-друге, це б сформувало очікування подальших підвищень облікової ставки й відповідно вичікувальну позицію вкладників і незначний інтерес до гривневих активів", - пояснили в Нацбанку.
Згодом для того, щоб вирівняти умови на валютному ринку та зменшити витрати золотовалютних резервів, які з початку лютого зменшилися на майже 25 відсотків до близько 22 млрд доларів, центробанк підвищив офіційний курс національної валюти до 36,6 гривень за долар. Він використовується лише під час зовнішньої торгівлі товарами та послугами.
Такі жорсткі кроки спричинили очікування ринку в умовах інфляційних і девальваційних ризиків до подальшого ослаблення гривні восени.
"Міжбанківський ринок залишається під тиском попиту попри нещодавню значну девальвацію гривні. Пропозиція валюти з боку експортерів залишається обмеженою, у той час як попит на валюту досить стійкий та високий. Тому ми очікуємо, що потреба в значних інтервенціях НБУ з продажу валюти зберігатиметься й надалі", - повідомили аналітики фінансової групи ICU.
Наслідки дій Нацбанку
Значне збільшення ключової ставки призвело до зростання вартості рефінансування комерційних банків – до 27 відсотків річних та дохідності депозитних сертифікатів – до 23 відсотків річних.
Іншими словами, це суттєво вплинуло на напрацьовані до цього бізнес-моделі фінансових установ, адже ресурси стали дорожчими, а можливості проводити активну кредитну та інвестиційну політику скоротилися через надвисокі комерційні ставки для бізнесу і більш повільне зростання дохідності за військовими облігаціями з боку Міністерства фінансів.
Більше того, центробанк планує зберігати облікову ставку на високому рівні принаймні до 2024 року, а у разі потреби – демонструє готовність навіть збільшувати її.
"Базовий сценарій макроекономічного прогнозу передбачає збереження облікової ставки на рівні 25 відсотків щонайменше до другого кварталу 2024 року. Водночас баланс ризиків для прогнозу облікової ставки зміщений вгору", - підкреслили в Нацбанку.
Тобто громадянам та бізнесу варто готуватися до подальшого зростання вартості грошей.
Дохідність депозитів
Вартість депозитів для українців в комерційних банках з моменту підвищення облікової ставки невпинно демонструє зростання, однак цей процес відбувається не так швидко, яким би його хотіли бачити громадяни в умовах зростання інфляції в липні у річному вираженні вище 22 відсотків річних. А до кінця року вона має всі шанси перевищити 30 відсотків.
"Насамперед зросли ставки за тримісячними депозитами в гривні – у середньому на 0,7 відсоткових пункти до 8,1 відсотка річних. Попит на них через невизначеність був вищим, ніж на вклади на довший строк", - повідомили в Нацбанку.
Ставки на рівні середніх пропонують зараз державні та великі приватні банки. Вони мають велику кількість постійних клієнтів та репутацію серед громадян як найбільш захищені та безпечні в умовах кризи.
"Такі банки майже взагалі не прореагували на підвищення облікової ставки і продовжують залучати депозити під 8-10 відсотків річних, як це вони робили й до підняття облікової ставки", - зазначив економічний експерт Олександр Хмелевський.
Більш активно збільшують ставки середні та невеликі банки, які мають значні зобов’язання перед Нацбанком за кредитами рефінансування і бажають знизити вартість своїх ресурсів. Такі установи збільшили дохідність за короткостроковими вкладами терміном на три місяці-півроку до 17-20 відсотків річних. За річними гривневими депозитами ставка коливається на рівні 15 відсотків.
Окремо варто звернути увагу на вартість умов для бізнесу. Для них ставки пропонуються вищі, оскільки вони, на відміну від фізичних осіб, не отримають повної компенсації від Фонду гарантування вкладів у випадку банкрутства банку. А такі приклади вже є : цього року центробанк визнав неплатоспроможним "Мегабанк" та банк "Січ".
"Відпливи коштів бізнесу в червні спонукали банки підвищити ставки і за корпоративними коштами. Так, наприклад, деякі банки пропонують для юридичних осіб за річними гривневими депозитами ставку 16-17 відсотків, що перевищує пропозиції на аналогічний термін для фізичних осіб", - розповів фінансовий експерт Сергій Костянтинов.
Ціна кредитів
Більш активно на зміну облікової ставки відреагували ставки за кредитами як для громадян, так і для бізнесу. Їх обсяг і до перегляду облікової ставки в умовах великої війни значно зменшився. Цьому сприяло падіння промислового виробництва, зменшення доходів громадян, зростання військових ризиків, зниження кредитоспроможності громадян, а жорстка монетарна політика лише посилила цей процес.
Іншими словами, зросли ризики для банків, що гроші за кредитом можуть не повернутися, не кажучи вже про відсотки.
"На сьогодні банки змушені зводити свою стратегію до короткострокових планів і щонайменше щомісяця уточнювати їх. Окрім того, міграція українців та втрата доходів у деяких негативно позначається на ситуації з кредитними портфелями банків як наявними, так і новими видачами. Саме тому багато гравців на ринку дуже сильно переглянули правила, зробивши їх більш консервативними", - розповів СЕО sportbank Денис Саприкін.
"По суті, зараз банки видають кредити лише "кращим із кращих". Внаслідок чого зростає конкуренція і, звичайно, банкам все складніше залучати таких клієнтів, адже зростає і вартість залучення. Але навіть залучення "кращих" клієнтів дуже сильно впливає на модель загалом, оскільки найчастіше йдеться про кредитні картки, за якими такі клієнти дуже часто перебувають у пільговому періоді", - додав банкір.
Поради українцям
За словами експертів, українцям в жодному разі в умовах інфляційних та девальваційних ризиків, не варто тримати заощадження вдома "під матрасом", оскільки вони значно втратять свою купівельну спроможність. Це визнають і в Національному банку.
"Маємо чітко усвідомлювати, що поточний рівень споживчої інфляції - це суттєве скорочення, майже на чверть, реальних наявних доходів громадян. Наступного року буде інфляція близько 20 відсотків і лише у 2024 році впаде до однозначного рівня. Тобто за ці три роки купівельна спроможність гривні знизиться майже вдвічі", - зазначив голова Нацбанку Кирило Шевченко.
Натомість в українців є достатньо багато способів вкласти власні заощадження майже без жодних ризиків втрати кошти.
"Особисто сам я віддаю перевагу класичним інструментам заощадження, які стали ще актуальнішими сьогодні, - це банківські термінові депозити та ощадні рахунки. Тому моя особиста рекомендація - розміщувати гроші краще на депозити та ОВДП, забезпечуючи високу прибутковість та 100 відсотків гарантію держави. Це найдоступніший і найнадійніший інструмент інвестування в Україні. Не говорячи вже про підтримку нашої економіки", - розповів СЕО sportbank Саприкін.
Тримати усі заощадження в готівковій іноземній валюті також не вихід, оскільки станом зараз ще не оприлюднений прогноз від влади щодо курсу національної валюти на наступний 2023 рік. Він стане відомим в середині вересня, коли уряд передасть на розгляд Верховної Ради проект держбюджету на наступний рік.
За умови зростання експорту та стабільних надходжень грантових та пільгових кредитних коштів від зовнішніх друзів та партнерів України курс національної валюти стабілізується. І, ймовірно, він буде набагато вигіднішим за той, який пропонують обмінники зараз за готівкову валюту.
Більше того, безготівковий курс і за сьогоднішніх умов значно вигідніший за готівковий в обмінниках. Тому Нацбанк нещодавно дозволив громадянам оформлювати в банках валютні депозити за гривні терміном на три місяці, купуючи валюту за недорогим безготівковим курсом. Цією вигідною пропозицією вже зараз можуть скористатися громадяни, які хочуть тримати в банках частину заощаджень в іноземній валюті.
Українська фінансова система перебуває зараз в достатньо ризиковану становищі, оскільки вона залежить від зовнішнього фінансування та ситуації на фронті. Такі обставини, безумовно, впливають на волатильність курсу національної валюти та сприяють зростанню інфляції.
Це не має лякати, оскільки такі реалії життя, в яких ми змушені жити. Водночас треба розвивати власну фінансову грамотність та інвестувати власні заощадження. Лише такі кроки дають можливість уберегти власні кревні від зменшення купівельної спроможності внаслідок певного ослаблення гривні та зростання рівня інфляції.
Проте це лише тимчасові явища. Після нашої перемоги під час відбудови української економіки усі макроекономічні чинники стабілізуються. І це невідмінно відбудеться, якщо ми не будемо втрачати голову і робити все можливе для посилення держави і національної економіки.
Ситуация в Северодонецке меняется каждый час, город ровняют с землей, – глава ВГА
