Тиск, тортури і знущання: захисники "Азовсталі" розповіли про перебування в полоні
Захисники "Азовсталі", які повернулися на підконтрольну Україні територію внаслідок обміну військовополоненими, розповіли про своє перебування в російському полоні, тортури та знущання там.
Про це вони сказали під час прес-конференції.
Так, боєць окремого загону спеціального призначення "Азов" Владислав Жайворонок (позивний "Вікіпедія") розповів, що його було тяжко поранено і він півтора місяці перебував у лікарні в Донецьку.
На запитання щодо поводження росіян із полоненими, він зауважив, що "засоби тиску стороною Росії використовуються взагалі всі".
"Конкретно в нашому випадку, що стосується саме лікування... Росії необхідний був якийсь факт, що нас якось лікували. Але фактично це не було лікування, це було збереження життя. Щоб ми просто дожили до моменту, коли нас, можливо, обміняють", - сказав він.
За словами Жайворонка, на них чинили дуже сильний психологічний тиск; військовополоненими не дозволяли отримати зв’язок з їхніми рідними і навколишнім світом узагалі.
Також окупанти переконували українських військовополонених, що вони начебто "нікому не потрібні", і що Україна начебто програє у війні.
"Це вже порушення міжнародних конвенцій... Уявіть, що важкопоранені знаходяться в лікарні, але вже з перших днів починається цей моральний тиск, починаються допити", - сказав Жайворонок і наголосив, що його допитували ще до того, як він почав отримувати антибіотики після ампутації кінцівки.
Він додав: "Хлопці, які там знаходилися, отримували значні тортури... Комусь голки встромляли в рану, когось катували водою".
Деякі хлопці, зауважив Жайворонок, отримували недостатнє лікування через недостатню кількість медикаментів у противника або недостатню кількість знань, як лікувати конкретного бійця.
"Для Росії був необхідний факт, що вони лікують, вони наче можуть нас вилікувати. Тому навіть коли сторона противника не могла допомогти якомусь нашому пораненому, вона не зверталася за допомогою. Вони нікому не казали, що у них недостатньо якихось медикаментів. Тому ми отримували найменший мінімум цих медикаментів, а іноді не отримували необхідних", - розповів боєць.
Те саме, додав він, стосувалося медичної допомоги. "Якщо хірурги не знали, що робити з бійцем, - зараз такі бійці так і залишилися там, у цій лікарні, наскільки мені відомо. Що з ними зараз - у мене немає інформації", - констатував Жайворонок.
Ситуация в Северодонецке меняется каждый час, город ровняют с землей, – глава ВГА
