Історія «блискавичного реваншу» Віктора Януковича завершилась як і "путінський бліцкріг"
У виданні «Главком» дослідили, як росіяни готували Януковича до повернення у президентське крісло, хто їм допомагав в Україні і чим це закінчилося...
У юристів все було готово для поновлення на посаді втікача
У перші дні повномасштабної війни Кремль виношував план не лише блискавично захопити українську столицю, а й швидко сформувати окупаційну адміністрацію. Росіяни планували представити світу це як відновлення справедливості: адже Україну мав очолити… скинутий у 2014 році Віктор Янукович. Інформаційну «накачку» цієї спецоперації проводили російські політики та пропагандисти, підключився навіть глава Чечні Рамзан Кадиров. Він через соцмережі прямо порадив Володимиру Зеленському… добровільно віддати посаду «легітимному президенту».
Уже на початку великої війни Януковича було спішно доставлено літаком до Білорусі. Поки росіяни штурмували передмістя Києва, колишній диктатор очікував сигналу, що дорога до Києва відкрита. За даними української розвідки, станом на 2 березня колишній диктатор перебував у білоруській столиці. Там його мали оголосити «президентом України».
Сам «легітимний» теж не сидів, склавши руки. Він перервав тривалу мовчанку ще перед повномасштабним вторгненням, оприлюднивши… план капітуляції України: його лист до Зеленського із закликом «за будь-яку ціну зупинити кровопролиття» розтиражувало прокремлівське видання «РІА Новості». Тоді Офіс українського президента заявив про повне нерозуміння Росією настроїв в Україні. Подальші події лише підтвердили це.
Росіяни «маринували» Януковича у Мінську, а справи під Києвом у росіян йшли геть не так, як планувалося. Під час облоги Києва він встиг повернутися до Москви, 7 березня здійснив ще один вояж до Білорусі: приземлився у Мінську. Пізніше ввечері того ж дня літак експрезидента вилетів із білоруської столиці.
Саме на початку березня на території Білорусі проводились перші російсько-українські переговори щодо припинення війни. Діалог гальмував: росіяни брутально тиснули на делегатів з України, погрожували окупацією нових територій.
У той момент і Янукович, і його куратори ще продовжували вірити в швидке падіння Києва. Невдовзі експрезидент-втікач виступив із новою заявою і знову висловив твердження, що «все ще є шанс зупинити кровопролиття в Україні».
Коли ж надії захопити столицю розтанули, а ворог був відкинутий з північних областей, колишній диктатор заговорив про втрату української державності та… можливе злиття України з Польщею.
А судді хто?
За три місяці до вторгнення, у листопаді-грудні 2021 року, до Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) надійшло два позови від Віктора Януковича. У них зазначалося, що парламент не мав повноважень 22 лютого 2014 року голосувати за постанову про самоусунення президента України від виконання конституційних повноважень і призначення позачергових президентських виборів. Також, на думку Януковича, у 2015 році Рада незаконно позбавила його звання президента України.
Позов про самоусунення потрапив до судді Ігоря Качура, який запам’ятався тим, що у квітні 2019 року, напередодні президентських виборів, визнав незаконною процедуру націоналізації Приватбанку.
Суддя Качур раніше працював у команді прем’єр-міністра Віктора Януковича
До суддівської роботи Ігор Качур встиг попрацювати членом Центральної виборчої комісії у часи Помаранчевої революції. Саме тоді ЦВК, під керівництвом тодішнього голови Сергія Ківалова (у 2006-2012 роках був нардепом від Партії регіонів) визнала Віктора Януковича обраним президентом.
У 2007 році Янукович призначив Качура заступником міністра промислової політики, а вже за рік він одягнув мантію судді Окружного адмінсуду столиці, яку дотепер не знімає.
Інший позов Януковича потрапив до судді Євгенія Аблова, заступника голови ОАСК і фігуранта «плівок НАБУ».
Суддя Аблов відомий низкою скандальних судових рішень. фото: УНІАН
Аблов відомий низкою скандальних судових рішень. Так, у грудні 2013 року він зобов’язав спецпризначенців розігнати активістів Майдану, у 2017 – визнав законною схему закупівлі так званих «рюкзаків Авакова», чим допоміг сину міністра внутрішніх справ уникнути покарання. У 2018-му – поновив на посаді ректорку медичного університету імені Богомольця Катерину Амосову.
8 квітня 2019 року палата Вищої ради правосуддя (ВРП) звернулася з поданням про звільнення Євгенія Аблова. Напередодні на нього подали скаргу активісти «Автомайдану». Протягом восьми місяців суддя був відсторонений, але 10 грудня 2019 року ВРП дозволила йому повернутися на роботу.
Читайте також:
Справи у режимі очікування
Суддя Качур постановив, що береться за розгляд позову Януковича проти Верховної Ради і призначив засідання на 16 лютого 2022 року. До початку засідання представниця Верховної Ради заявила клопотання про відвід судді Качура аргументуючи це тим, що у нього конфлікт інтересів у вказаній справі, адже у 2007 році він, працюючи на посаді заступника міністра, був підпорядкований позивачу і тодішньому прем’єру Віктору Януковичу.
Суддя Віталій Катющенко став на бік колеги, наголосивши, що заяви про наявність конфлікту інтересів ґрунтуються виключно «на власних припущеннях». Після чого суддя Качур повернувся до справи.
А вже 20 квітня, коли загроза окупації Києва минула, вирішив залишити позов Януковича без розгляду. Текст цього рішення було опубліковано у судовому реєстрі лише 18 серпня. Згідно із судовою ухвалою, президент-втікач пропустив шестимісячний термін, відведений законодавством для подачі відповідних позовів. За законом, Янукович мав подати позов до кінця серпня 2014 року (якраз виходить пів року з моменту ухвалення Радою постанови про самоусунення президента України), але цього не зробив.
Якщо ж Янукович позивався до суду аж наприкінці 2021 року, він мав би навести докази, чому не оскаржив парламентську постанову раніше, зауважив суддя Качур. Однак, як констатував суд, від юристів колишнього президента не надійшло відповідної заяви про поновлення пропущеного терміну звернення до адміністративного суду. Цей і стало формальною причиною відмови Януковичу у розгляді позову.
Столичний суд закрив Януковичу дорогу до президентського трону
Витяг з судового реєстру
(для перегляду – натисніть на документ)
Позов Януковича про позбавлення звання президента суддя Аблов розглянув теж у квітні 2022 року. Однак повний тексту рішення з’явився у судовому реєстрі лише 23 серпня. Суддя Аблов, як і суддя Качур, залишив позов Януковича без розгляду. І додав: оскаржуваний Януковичем закон набрав чинності 18 червня 2015 року. Тобто, починаючи саме з цієї дати, позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів і подати позов. Для цього законодавство передбачає шість місяців. Проте колишній президент чомусь пішов до суду… 30 грудня 2021 року! Тоді до повномасштабного вторгнення залишалось всього лише 55 днів…
Суддя Аблов, як і суддя Качур, залишив позов Януковича без розгляду
Витяг з судового реєстру
(для перегляду – натисніть на документ)
Існує версія, що судді ОАСК навмисно «маринували» справи Януковича, очікуючи на розвиток подій на фронті. Як розповів в інтерв’ю Гордону колишній начальник управлінь Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях генерал-майор запасу Олександр Петрулевич, суд мав ухвалити рішення щодо Януковича одразу після того, як росіяни взяли би Київ.
«Росія вже підготувала президента. І тут аспект особистого задоволення конкретної людини – Путіна. Його ж образили 2004 року, коли Янукович не став президентом. 2010 року він таки «пробив» його на посаду президента. Поновити його на посаді, поміняти нам владу – і повністю підконтрольна Росії держава. Усе було чітко сплановано, але ніхто не звернув на це уваги. У мене зараз постає питання: а де судді, які ухвалювали ці рішення? Хтось якісь претензії їм висунув? Я вже не говорю про притягнення до кримінальної відповідальності. Вони що, не розуміли, що роблять? Чудово розуміли», – пояснює Петрулевич.
Путін хотів повернути слухняного Януковича на посаду президента
Авторитетне американське видання The Washington Post також повідомляло, що ФСБ, перед повномасштабним вторгненням в Україну, підготувала маріонеткову владу: Віктора Януковича і кума Путіна Віктора Медведчука.
Крім цього, майже вгадав із датою наступу путінської армії в Україні нині покійний депутат російської Держдуми Володимир Жириновський. Під час публічного виступу 27 грудня 2021 року Жириновський заявив: Росія реалізує «нову програму» щодо України о 4 годині ранку 22 лютого 2022 року. Тобто рівно через вісім років з моменту повалення Януковича. Помилився небіжчик лише на два дні – війна почалася 24 лютого. Проте, ймовірно, саме таким був первинний план Путіна.
Юристи несподівано втратили віру у Януковича?
Після того, як навесні 2022 року стало зрозуміло, що Росії не вдасться повернути Януковича у президентське крісло, від нього пішли українські адвокати. А вони обслуговували скинутого диктатора останні вісім років. 28 квітня, коли світу відкрилися подробиці страшних вбивств мирних жителів на Київщині, і вже було відомо, що ОАСК відмовив Януковичу, адвокатське об’єднання Aver Lex повідомило, що більше не захищає його інтереси.
На цьому історія «блискавичного реваншу» Віктора Федоровича завершилась.
Віталій Тараненко, опубліковано у виданні «Главком».
Ситуация в Северодонецке меняется каждый час, город ровняют с землей, – глава ВГА
