Чергова реформа: Петро Оленич запропонував Київраді новий Порядок регулювання земельних відносин
Крім того, керівництво Києва планує затвердити офіційний алгоритм компенсації збитків, які столичному бюджету наносять особи, що здійснили “самозахоплення земельних ділянок”, а також перевести міський земельний кадастр на базу автоматизованої інформаційної системи обліку та управління земельними ресурсами Києва (АІС ОУЗР). Повний перелік нововведень стане відомий після того, коли документ буде пропрацьовано профільною комісією Київради.
Як стало відомо KВ, найближчим часом на розгляд Київради може бути винесено проєкт рішення “Про питання регулювання земельних відносин у Києві” (№08/231-958/ПР від 3 серпня 2022 року).
Суб’єктами подачі цього документу виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич та Департамент земельних ресурсів КМДА. 25 серпня 2022 року цей проєкт рішення розглянула комісія Київради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин. У зв’язку з численними зауваженнями цієї комісії до даного документу було прийнято рішення перенести його розгляд на наступне засідання (дата його проведення поки невідома. – KВ). При цьому, було вирішено, що попередньо зазначене питання має “пропрацювати” спеціально створена робоча група, до якої увійшли 7 членів земельно-містобудівної комісії – представників різних політичних сил Київради.
За даними джерел KВ в депутатському корпусі Київраді, вказаний документ столичне керівництво планувало винести на розгляд депутатського корпусу під час пленарного засідання, яке відбулося того ж дня – 25 серпня. Але через відсутність одностайної підтримки даного проєкту рішення серед членів земельно-містобудівної комісії ці плани змінилися.
Вказаним проєктом рішення пропонується затвердити новий Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності (далі – Порядок). Необхідність такого заходу чиновники столичної міськдержадміністрації пояснюють потребою у комплексному оновленні правових механізмів, які регулюють сферу земельних відносин столиці.
Як повідомляється в пояснювальній записці до проєкту рішення, це, зокрема, пов’язано зі змінами в земельному законодавстві України, які протягом останніх років затверджувалися парламентом та які, на думку чиновників, призвели до виникнення різних правових колізій та суперечностей. Ще однією причиною для введення “інновацій” суб’єкти подачі цього документу вказали тезис про те, що існуючі норми права, викладені у деяких рішеннях Київради, які регулюють дану сферу, в більшості своїй є морально-застарілими, у зв’язку з чим “не відповідають вимогам часу як за змістовними, так і техніко-юридичними характеристиками”.
“Проєктом рішення пропонується встановити максимально прості, прозорі та ефективні процедури набуття прав на землю в Києві, які дозволять забезпечити максимальну реалізацію прав та законних інтересів усіх зацікавлених суб’єктів, в більшості своїй – киян. Його прийняття забезпечить приведення у відповідність до чинного законодавства України порядку розпорядження землями комунальної власності територіальної громади Києва та спростить і удосконалить процедуру передачі (надання) земельних ділянок в користування (у власність) фізичним та юридичним особам”, – повідомляється в пояснювальній записці.
Задля введення нового Порядку столична влада планує визнати такими, що втратили чинність, рішення Київради “Про затвердження Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності Києва” (№241/2463 від 20 квітня 2017 року) та "Про врегулювання питань продажу земельних ділянок в Києві" (№810/3385 від 19 липня 2005 року). Крім того, столичній міськраді пропонується внести зміни до її рішення №194/9251 від 18 квітня 2013 року “Про ведення земельного кадастру”.
KВ вирішила проаналізувати, що саме міська влада Києва планує змінити у даній сфері. Розібратися із запропонованими нововведеннями редакції допоміг столичний адвокат Дмитро Калько, який спеціалізується на питаннях містобудування та земельних відносин.
У чому полягає реформа
Проєктом рішення запропоновано суттєво змінити процедури відведення столичною владою ділянок, які знаходяться в комунальній власності громади Києва.
Так, згідно з задумом чиновників, деякі повноваження Київради у цій сфері мають бути передані Департаменту земельних ресурсів КМДА. Зокрема, проєктом рішення передбачено, що саме вказаний структурний підрозділ повинен буде здійснювати розгляд листів-повідомлення щодо поновлення договору орендів землі, які наразі орендарі таких ділянок передають на розгляд столичної міськради. Також планується передати Департаменту земресурсів КМДА повноваження Київради по затвердженню технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (окрім документації, якою передбачається передача ділянки у користування чи у власність). При цьому, в Земельному кодексі України немає жодного слова про можливість делегування таких повноважень від депутатів до чиновників.
Крім того, деякі “функціональні задачі” столичної міськради пропонується передати її постійній комісії з питань містобудування, архітектури та земельних відносин. Наприклад, чиновники КМДА вважають, що вказана комісія повинна мати право надавати від імені Київради дозволи на передачу ділянок в суборенду та затверджувати технічну документацію із землеустрою щодо поділу і об’єднання земельних ділянок. Така норма, до речі, суперечить Положенню про постійні комісії Київради (затверджено рішенням міськради №9/9 від 19 червня 2014 року), згідно з яким будь-яка комісія не може приймати жодних кінцевих рішень і створена виключно для попереднього вивчення питань, які відносяться до повноважень столичного муніципалітету.
Також столична влада може встановити, що усі заяви і клопотання, які стосуються набуття і припинення прав на землю (крім заяв дозвільного характеру), повинні подаватися до приймальні Київради. Але варто зазначити, що дана норма не відповідає вимогам Закону України “Про адміністративні послуги”, згідно з яким подібні заяви повинні передаватися муніципалітетам через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП). Примітно також, що наразі приймальня Київради приймає документи виключно через пошту, тоді як ЦНАПи працюють фактично в повноцінному режимі – із можливістю відвідування.
При цьому в проєкті рішення вказано, що у разі невідповідності вказаних заяв та доданих до них документів і матеріалів вимогам законодавства України такі заяви не приймаються або в подальшому повертаються заявнику. Проте, вказана норма не відповідає вимогам так званої “правової визначеності”, оскільки в ній відсутній виключний перелік підстав для повернення. Тобто, орган, який повинен розглядати такі заяви, має можливість встановлювати їх відповідність/невідповідність вимогам законодавства на власний розсуд.
Ще однією цікавою “інновацією” є закріплення у Порядку алгоритму стягнення “безпідставно збережених коштів”- компенсації, яку столичному бюджету має перерахувати певна фізична або юридична особа за користування земельною ділянкою без оформлення на неї відповідних документів (права оренди, постійного користування тощо). За задумом суб’єктів подання проєкту рішення, Департамент земресурсів КМДА має пропонувати таким особам виплатити грошові кошти за формулою “орендна плата, яку мав би сплатити землекористувач за цю ділянку × термін користування ділянки без оформлення права оренди/користування”. Документом передбачено, що у випадку, якщо користувач такої ділянки сплачував земельний податок, то його загальна сума має бути вирахувана із загальної суми “безпідставно збережених коштів”.
Законність запропонованого підходу також викликає питання. Справа в тому, що в законодавстві України немає відповідних норм, а стягнення “безпідставно збережених коштів” є компетенцією суду. При цьому, Петро Оленич спільно з Департаментом земельних ресурсів КМДА і раніше неодноразово пропонували Київраді дотримуватися такого алгоритму дій: у деяких проєктах рішень щодо передачі в оренду “самозахоплених” комунальних ділянок чиновники прописували норму про необхідність виплати вказаної компенсації, але зазвичай депутати відмовлялися її підтримувати.
Крім того, КМДА запропонувала Київраді “посилити” роль АІС ОУЗР у сфері управління столичною землею. Згідно з проєктом рішення, на базі цієї системи планується створити міський земельний кадастр, до якого буде вноситися інформація про об’єкти землеустрою, суб’єкти земельних відносин та документацію із землеустрою, а також інші дані, які стосуються земельних відносин. Згідно з проєктом рішення, столична влада має наміри вивести міський земельний кадастр на “максимально офіційний рівень” – задля цього планується організувати його технологічну взаємодію з Державним земельним кадастром, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Державним реєстром судових рішень та іншими системами.
Варто зазначити, що, за задумом чиновників, міський земельний кадастр на базі АІС ОУЗР має прийти на зміну програмного комплексу (ПК) “Кадастр” – скандально відомої системи, яка була розроблена і впроваджена за кошти бюджету Києва та яка за дивних обставин фактично опинилася в приватній власності екскерівництва Департаменту земельних ресурсів КМДА. Нагадаємо, історія з реєстрацією авторських прав на ПК “Кадастр” свого часу дуже зацікавила правоохоронців, але наразі у відкритих джерелах відсутні дані стосовно того, чи отримав хтось із можливих порушників обвинувальні вироки.
Можна припустити, що перед винесенням цього спірного проєкту рішення в сесійний зал Київради окремі пункти даного документу будуть суттєво пропрацьовані або столична влада і зовсім відмовиться від деяких нововведень. Тому наразі неможливо зробити стовідсотковий прогноз стосовно того, наскільки у столиці зміняться алгоритми процесів землевідведення.
Зазначимо, це вже не перша реформа у сфері регулювання земельних відносин, яку КМДА і Київрада ініціюють протягом поточного року.
Так, 23 червня 2023 року столична міськрада надала Департаменту земельних ресурсів КМДА повноваження здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності на території міста. Як повідомляла КВ, таким чином місцева влада вирішила скористатися змінами в законодавстві України, які дозволяють їй відбирати відповідні функції в органів Держгеокадастру та самостійно вирішувати проблеми у земельній сфері, наприклад – боротися із самозахопленням ділянок. Адвокат Дмитро Калько таку реформу оцінив негативно. За його словами, чиновники КМДА неодноразово самі грішили легалізацією самозахоплених ділянок, а відсутність контролю за даними процесами з боку державних інституцій може лише поглибити цю кризу. Не в останню чергу – через звичні корупційні інтереси підлеглих столичного градоначальника Віталія Кличка.
Нагадаємо, Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов’язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року цим департаментом керував згаданий вище Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в столиці земельні та містобудівні питання.
Автор: Іван Кулик
Ситуация в Северодонецке меняется каждый час, город ровняют с землей, – глава ВГА
Читайте більше новин по темі:
