Росія стала мафіозною асоціацією вбивць і терористів
"Попіл Клааса б’ється у моєму серці". Це крилатий вираз із книги "Легенда про Уленшпигеля" бельгійського письменника Шарля де Костер, слова його головного героя, молодого Til Ulenspiegel.
Тіл Уленшпигель-Гьоз, голландський патріот, який бореться з іспанськими окупантами. Він стає гьозом після того, як іспанська інквізиція спалила його батька Клааса. Мати Тіля зшиває мішок з чорних і червоних шматочків тканини, наповнює його прахом страченого, вішає його на шию сина зі словами: "Нехай цей попіл, який був серцем мого чоловіка, в червоному, подібного до його крові, і в чорному, подібному до нашей скорботи, буде вічно на твоїх грудях, як полум’я помсти його катам". Частка праху батька дає Тілу силу боротися з ворогами за свободу його Фландрії.
Щоразу перед вирішальним кроком він повторює: "Попіл Клааса стукає у моєму серці". Алегорично: нагадування про мертвих та заклик до їх помсти.
Що ж стукає у наших серцях? Це не попіл, а вогняний вулкан. Після Бучі, Ірпеня, жахливих вбивств в Оленівці, знищення Маріуполя, безперервних ракетних обстрілів Харкова, Миколаєва, Києва, щоденною смертю наших солдатів і цивільних осіб, наші серця вимагають не лише помсти. Наші серця наповнені ненавистю до жорстоких і мерзенних російських вбивць.
В Україні немає війни в класичному розумінні цього слова. Ми зазнаємо систематичного вбивства цивільних осіб та знищення цивільної інфраструктури. Українські звіти наповнені повідомленнями про знищення військових аеродромів, складів зі зброєю, ворожої техніки.
Росіяни повідомляють про руйнування пологових будинків, драматичних театрів, лікарень, шкіл, дитячих садків, гуртожитків, житлових будинків. Звичайно, вони кажуть, що там були нацисти, азовці, склади зі зброєю, боєприпаси.
Розстріл мирних жителів – це знищення нацистів. А оскільки, на їхню думку, всі українці є нацистами, це означає, що потрібно звільнити землю України від 40 мільйонів українців. Як все просто і зрозуміло!
10 мільйонів українців у лавах радянської армії боролися проти нацизму у Другій світовій війні, а потім у хворій голові примітивного чекіста з´явилась ідея оголосити їх та їхніх нащадків нацистами. І вся величезна багатонаціональна Росія одразу повірила у це марення.
У мене немає сумнівів, що якби Путін оголосив, що в Україні живуть динозаври, які хочуть напасти на Росію, росіяни також повірили б.
Бо Росія та росіяни завжди жили не у реальному світі, а у світі помилкових міфів та досягнень, які прославляють їх героїв та лідерів.
А їхні лідери завжди були жадібними, кровожерливими, ніколи не цінували життя своїх підданих, чи інших народів. Вся історія Росії – це історія брехні, крадіжок, пияцтва.
Про ці особливості російського світу також говорили їх найкращі представники.
"Якщо я засну і прокинусь через сто років і мене запитають, що зараз відбувається в Росії, я відповім: п’ють і крадуть".
"Серед нас ... багато брехунів, пустосвятів та пустословів".
"Багато хто плутає дві концепції: "Батьківщина" та "Ваше превосходительство". Це написав Салтиков-Шедрін майже 200 років тому. І щось змінилося? І ось його пророча цитата:
"Це ще нічого, що у Європі за наш рубль дають один півтинник. Буде гірше, якщо за наш рубль будуть давати в морду".
Вже, вже починають давати.
Брехня, безкарність, шантаж – усі ці атрибути хворого суспільства з радістю сприймаються росіянами. Не вкрав, не збрехав – значить лох.
Поняття честі, гідності, співчуття не для сучасної Росії. Пропагандисти з гаслами винищення всього людства дуже популярні. Росіяни вмирають від захоплення: ми винищимо весь світ і помремо самі – що ще потрібно для повного щастя. Мені скажуть, що не можно звинувачувати цілу націю, є й інші росіяни.
Звичайно є, але вони у значній меншості.
Ми можемо згадати історію, де дворяни захищали свою честь у поєдинках на дуелях, ще можемо згадати російських купців, де гроші позичались без контрактів, під слово честі.
Але потім все було затоплено в крові нелюдського червоного терора.
Залишився сучасний бездуховний так званий "русскій мір".
Я не розумію, як десятки суперечливих думок і тверджень, які росіяни схвалюють одночасно, може поміститися в одній голові.
Українці – "братський народ", але росіяни радіють, коли їх танки та ракети знищують цей "братський" народ.
Росіяни приїхали звільнити цей братній народ від вигаданих ними нацистів, але гвалтуть жінок та дітей цього "братського" народу, вбивать цивільних осіб та грабують квартири. Але це злочини, за які передбачені покарання за Кримінальним кодексом будь-якої країни. Чи можуть брати вбивати та гвалтувати?
Звичайно, чемпіоном з брехні є російська влада.
Вони руйнують міста та села своїми балістичними ракетами "Іскандер", ракетами, яких немає у ВСУ, і повідомляють, що це самі українці знищують своїї об’єкти. Супутникові знімки, фрагменти їх ракет для росіян не є доказом. Істина – це те, що кажуть корумповані пропагандисти на російських каналах. Росіяни живуть у світі фейків. Факти їх тільки дратують. І їх президент теж фейковий.
Я думаю, Ви пам’ятаєте яких-небудь легендарних полководців.
Наприклад, Олександр Македонський, який воював у перших шеренгах своїх легіонів. Або Наполеон, який скакав на коні під російськими шрапнелями у битві при Бородіно.
А російський полководець – "бункерний дід" знаходиться в бункері зі своїми однодумцями на відстані 15-20 м друг від друга, за величезним довгим столом. Боїться заразитися або боїться своїх соратників?
Однак зараз не потрібно говорити про Росію як про державу. Це мафіозна асоціація вбивць, терористів та розбійників. У Росії формально є все: інститути влади, є конституція та закони. Але на це не потрібно звертати увагу. Бо основний закон Росії – це право сили. Це головний закон, який використовує влада Росії і який підтримується більшістю населення. Росія не здатна існувати без війн, без захоплення чужих територій, оскільки не може розвиватися в мирних умовах. Це аксіома, починаюсь з Московського царства.
Інше питання – які причини періодичного виникнення таких кровожерливих режимів, як гітлерівський Рейх. Путінська Росія?
Головною причиною є аморальність.
Аморальне свспільство обирає аморальну главу держави. Аморальний глава держави призначає аморальних лідерів на керівні посади. Коло замкнулося.
Закон суспільства – це право сили, крадіжки та брехня. Все, чим багата російська земля, безбожно розкрадається цими лідерами та їх близькими соратниками. Населенню іноді дають крохи з барського столу, коли ціни на енергоносії зростають, але потім інфляція з’їдає все. І, звичайно, при такому устрої суспільству обов´язково повинно мати ворогів – внутрішніх і зовнішніх. Населення спокійно спостерігає, як їх бюджет та національне багатство розграбовуються. У них немає запитань до своїх лідерів, "головних патріотів", пропагандистів – чому вони так ненавидять Захід і США, і зберігають гроші в їх банках, чому вони купують вілли та квартири в Італії, Франції, Великобританії, чому їхні діти та онуки навчаються там, а не в прекрасній Росії?
Куди ти мчишся Русь? Дай відповідь. Не дає відповіді. А відповідь очевидна. Вона мчить в безодню, до війн, вбивств, загибелі своїх та чужих синів, дітей, жінок.
Друга, не менш важлива причина можливості формування таких держав – це нездатність цивілізованого світу зрозуміти суть диктаторських режимів. Вони щиро вважають російський правлячий клас державними діячами, але західні еліти помиляються .
Вони мають справу з бандитами та шахраями. Дійсно, саме цивілізований світ створює умови для розвитку таких держав. Західна еліта плутає причину і привід. Вони вважали, що бажання Гітлера приєднати до Германії Судетський регіон, населений переважно німцями, і є причиною його агресивності.
Бо він дійсно турбується про об´єднання німецьких земель. Насправді це було лише приводом для початку агресії. Для гопніків та бандитів поступка в будь-якій справі породжує ще більшу агресивність для інших дій.
Друга світова війна закінчилася смертю десятків мільйонів людей, спустошенням та бідністю багатьох країн.
Цивілізованому світу пощастило, що незабаром помер Йосиф Сталін. Але і після нього були танки в Будапешті, Празі, була афганська війна, була Карибська криза та багато іншого…СРСР зазнав краху. Але більшість населення Росії мріяла про його відродження.
І тут прийшов Путін. Він був дуже шанованою людиною для західних країн.
Росія постачала їм нафту, газ. Він підкуповував деяких західних політиків, фінансував політичні партії.
І вони намагалися не помічати його "незначних" недоліків. Заради нього західні політики розширили "сімку" найсучасніших індустріально розвинених демократичних країн, перетворивши його на "вісімку".
Ви можете собі уявити Путіна та демократію?!
Він закрив усі опозиційні канали, посадив Ходорковського, який не хотів віддати його друзям свій "Юкос".
Отруював своїх політичних опонентів по всьому світу.
Знищив чеченські міста та цивільне населення за допомогою килимових бомбардувань.
Напав на Грузію, але все ще залишився в клубі G8. Лише після того, як Путін порушив весь світовий порядок і анексував Крим, його "дуже" покарали і виключили з "восьмірки".
Він засмутився і вторгся на Донбас. Західний світ трошки здивувався і почав вводити санкції проти окремих чиновників.
Але все-таки купував нафту і газ у Росії, постачав Росії новітню технологію, щоб вона могла виробляти більше ракет, снарядів і танків.
Путін почав будувати північні потоки для покарання України, хоча весь газ можна було перекачувати через українську трубу до Європи. Захід активно допомагав йому в цій справі.
Тоді він повністю знищив Алеппо в Сирії. І коли потоки біженців кинулися до Європи, цивілізований світ був шокований…
Але, але…все ж пообіцяв Путіну не постачати летальну зброю в Україну. Лише після 24 лютого, після Бучі, Ірпеня, Маріуполя та інших злодіяній новітніх фашистів, західне суспільство та західна еліта почали щось розуміти. Але все ж. Навіть постачаючи нам сучасну зброю, вони ще сподіваються на угоду з Путіним. Звідси обмеження на постачання ракет великої дальності. Не можна обстрілювати Росію. Там живе цивільне населення.
А Україну можна? Там нема цивільного населення? Там нема дітей, жінок?
Якщо систематичні обстріли Харкова, Сум, Чернігова здійснюються з території Росії, цивільне населення, житлові квартали знищуються, то, згідно з логікою цивілізованих країн, ми не маємо права реагувати на ці обстріли. Не потрібно гнівати Путіна, інакше він раптом натисне ядерну кнопку. Я можу запевнити вас, що він може натиснути її незалежно від обстрілів. Парадокс полягає в тому, що якщо він побачить, що Україна здатна реагувати на його обстріли, він негайно перестане думати про ядерну кнопку. І коли його дивані патріоти кілька разів на день будуть бігти у бомбосховищі, вони перестануть милуватися війною. Ми вже бачили, що ми живемо на дуже маленькій планеті, де будь-яке порушення міжнародного права відображається у всіх країнах.
Зараз Путін є лідером тоталітарних держав, який оголосив війну не лише Україні, але й усьому демократичному світу. Чи хоче Цивілізований світ, чи ні, але він все одно буде змушений зіткнутися з агресією тоталітарних держав, які розвивають свої збройні сили, свою економіку завдяки західним технологіям. Тоталітарний світ паразитує на досягненнях західних економік і… мріє їх знищити.
Це природа тоталітаризму.
Як казав ще сто років тому засновник тоталітарної держави СРСР Володимир Ленін, що в гонитві за прибутком капіталісти самі продадуть нам мотузки, на яких ми їх вішатимемо.
Зараз є можливість зупинити наступ нової фашистської орди під назвою Росія і показати всім тоталітарним режимам свою рішучість відстоювати права і свободу демократичних держав.
Українці платять кров´ю своїх кращих синів на цій війні, а цивілізованиму світу треба значно активніше підтримувати Україну, щоб потім їх синам не довелося захищати свої держави від наступного бісноватого фюрера.
Ситуация в Северодонецке меняется каждый час, город ровняют с землей, – глава ВГА
