Путінські «селфі-солдати» в Ізюмському казані
Українська армія за останню добу зайняла в Харківській області Балаклію та безліч інших раніше окупованих Росією населених пунктів, поставивши багатотисячне російське угруповання у стратегічно важливому місті Ізюм під загрозу оточення. У соцмережах – десятки відео , що показують, як солдатів ЗСУ радісно зустрічають місцеві жителі, які перебували в окупації практично від початку війни.
Як же вийшло, що українська армія так швидко змогла відвоювати таку більшу частину території? Проросійські телеграм-канали та експерти звинувачують недбайливе російське командування, яке проґавило український удар, що давно готувався, або не вгадало з його напрямом. Є ще одне пояснення: перекидання найбільш боєздатних російських частин (таких як ВДВ) зі сходу України на південь, де також триває, хай і не такими стрімкими темпами, український контрнаступ. Хто ж залишився обороняти Ізюм та прилеглі до нього населені пункти?
1 вересня ми опублікували матеріал про російських солдатів та військових “ДНР” та “ЛНР”, які фотографіями у соціальних мережах розкривають свої позиції під Херсоном. Дисципліна солдатів під Ізюмом нічим не краща: Радіо Свобода вивчило публікації у соціальній мережі “ВКонтакте” і знайшло облікові записи кількох російських кадрових військових та добровольців, які навіть у ці дні не соромляться викладати фотографії зі своїх позицій, більше того – іноді видаючи їх точне місцезнаходження. За профілями деяких із них можна наочно простежити хід війни: так, один із знайдених нами солдатів, контрактник із Свердловської області, публікував у себе знімки з Бреста, потім – з Бородянки, а потім – із Ізюма.
Ми нанесли знайдені нами позиції російських військових на карту, супроводивши їх посиланнями на збережені копії постів у “ВКонтакте”. Звертаємо увагу, що не всі фото зроблені там, звідки вони викладені: деякі солдати, отримавши доступ до інтернету, публікують одразу кілька фотографій, що “накопичилися” в телефоні. Тим не менш, не викликає сумнівів, що вони перебували у зазначених точках: у момент публікації посту на їхньому телефоні була включена геолокація. Варто також зазначити, що не всі імена та прізвища військових – справжні: багато російських контрактників ведуть акаунти під вигаданими іменами, щоб уникнути дисциплінарної відповідальності.
"Добровольці" на "віллі олігарха"
За непідтвердженими офіційними даними , українські війська вже знаходяться біля північного краю Оскольського водосховища, що в районі села Сенькове. На південь, під загрозою повного оточення, залишилися населені пункти на трасі Балаклія – Борова. Борова знаходиться на правому березі річки Оскол, а навпаки, на лівому, розташоване село Гороховатка. Два населені пункти раніше з’єднував міст, який зараз пошкоджений і непридатний для пересування машин чи військової техніки.
Три дні тому, 6 вересня, 27-річний російський добровольець з міста Борисоглібська Воронезької області Олег Будулай опублікував відразу кілька знімків у своєму акаунті в соціальній мережі ВКонтакте.
Геолокація, яка була в цей момент включена на його телефоні, вказує на велике приватне володіння з кількома будинками та басейном. За даними сервісу Wikimapia, це місце є "власністю олігарха".
Деякі фотографії, опубліковані Будулаєм, не мають геотегу , але їх можна легко геолокувати все в тому ж населеному пункті – як, наприклад, знімок, зроблений Будулаєм на мосту через Оскольське водосховище.
Розслідувальний проект “Схеми” Української служби Радіо Свобода нещодавно опублікував матеріал про російського солдата Станіслава Шматова, який хвалився своєму батькові, як його товариші відрізали вухо українському полоненому. "Схеми" змогли встановити, що це відбувалося в селі Піски-Радьківські, що відноситься до тієї ж Борівської громади, що й Гороховатка. На наше прохання журналісти "Схем" зв’язалися з місцевими жителями. Один із них розповів, що "олігархом" коментатор на Wikimapia назвав Ігоря Остапенка, власника цегельного заводу з підконтрольного Україні міста Дружківка Донецької області. Будинок призначався для здачі: “Ми винаймали цей будинок кілька разів. Там усередині все дуже круто, як у Межигір’ї , сказав співрозмовник “Схем”, додавши, що Остапенко знає про те, що його володіння зайняте російськими військами.
Ми знайшли у “ВКонтакті” ще один обліковий запис Будулая, який він вів до 2016 року під ніком “Будулай місцевий”. З фотографій у ньому випливає, що Олег Будулай воює в армії “ДНР” як добровольець як мінімум з 2015 року.
За непідтвердженими офіційними даними , вдень 9 вересня Збройні сили України встановили контроль над Гороховаткою.
"Початок було красиво, зараз найголовніше - повернутися"
Такий підпис 23-річний російський контрактник Денис Дьомін залишив до своєї посади у ВКонтакті, опублікованому 7 серпня. На ньому Дьомін із товаришами сидять на танку, який експерти розслідувальної групи Conflict Intelligence Team (CIT) ідентифікували на прохання Радіо Свобода як Т-72Б зразка 1985 року. "Добровольцям такі видавати не повинні", - каже аналітик CIT Кирило Михайлов. Денис Дьомін родом із Краснослобідська Волгоградської області. На танку – назви трьох російських населених пунктів: Білгород, Липецьк та село Вад Нижегородської області.
Цей знімок, як випливає з даних геолокації телефону Дьоміна, було зроблено в селі Чистоводівка на трасі Балаклія – Борове. Російський солдат знав, про що пише, коли супроводжував фото підписом “зараз головне – повернутися”: Чистоводівка близька до того, щоб опинитись у самому центрі потенційного “котла” навколо Ізюма. Дьому пощастило: 26 серпня він уже писав своїм знайомим, що знаходиться вдома.
Втім, перед тим як повернутися до Росії, Дьомін встиг видати своїми знімками з геолокацією розташування російських військ у самому центрі самого Ізюма, у складських приміщеннях поряд із залізницею, через яку російським військовим може здійснюватись підвезення боєприпасів. До війни тут знаходилися зерновий ангар і магазин , що торгує парканами та тротуарною плиткою. Супутникові знімки сервісу Planet.com показують, що на склад заїжджають вантажівки, проте якість фотографій не дозволяє однозначно говорити про те, що це армійська техніка.
За іншими фотографіями Дьоміна можна зробити висновок про те, що його підрозділ переміщався по всьому Ізюмському району: 15 серпня він виклав знімок з окопа, зроблений у лісі поряд із селом Пасіка, на кордоні Харківської та Донецької областей.
Свердловська область – Брест – Бородянка – Ізюм
На відміну від прикладів вище, знімки ще одного російського солдата, Дмитра Дмитрієва, зроблені досить давно, у червні. Дмитрієв зробив селфі з кулеметом на задньому плані в лісі в районі села Глинське, за кілька кілометрів на північ від Ізюма. Геолокацію на його телефоні в цей момент було включено.
Денис Дмитрієв активно робив фотографії із включеною на телефоні геолокацією із самого початку російського вторгнення. Карта його знімків у "ВКонтакте" - ілюстрація всього ходу війни: спочатку солдат приїхав до білоруського Бреста, можливо, думаючи, що прямує на навчання. Наступні його знімки – вже із села Небрат у Київській області, поряд із сумнозвісною Бородянкою. Фото з Небрата й досі стоїть у Дмитрієва на аватарці. Опублікував він його у червні, коли російська армія вже відступила із Київської області. У цілому нині такий “бойовий шлях” досить типовий російських військових, багатьох із яких після цього відступу перекинули саме Ізюмське напрям.
За допомогою функції “фотографії поряд” у соціальній мережі “ВКонтакте” можна знайти й інші знімки військових поряд із селом Глинське, яке незабаром може опинитися в оточенні ЗСУ. Наприклад, травневе фото 45-річного добровольця із Луганська Олексія Асєєва. У червні та в липні Асєєв також викладав фотографії перших тижнів війни із села Малі Проходи на північ від Харкова. Цей населений пункт і зараз перебуває майже біля лінії фронту.
З флоту – до піхоти
На південь від Ізюму, на захід від Кам’янки, Радіо Свобода виявило ще одну можливу позицію російських військових. Вона потрапила на фото , викладене 27 серпня 34-річним жителем Санкт-Петербурга Олександром Табелєвим (судячи з облікових записів його рідних, це справжнє ім’я). У всіх людей на цьому знімку акаунти закриті, і лише Табелєв не тільки зробив доступним для всіх бажаючих свій профіль, а й не вимкнув геолокацію на телефоні, коли попросив когось із товаришів по службі зробити гарний кадр (на ньому він – другий зліва).
Раніше чоловік служив на флоті . Ми запитали у Табелєва, чи справді він воював під Ізюмом, де він зараз і повернувся вже додому, потім отримали відповідь: “У Пітер я повернуся не скоро”. На уточнююче запитання він відповів, що підписав контракт і є кадровим військовим, але не сказав, чи перебуває в Харківській області.
Роман Андрєєв, мусульманин із Астрахані
З ким українські війська мають зіткнутися у разі розвитку свого успіху на Ізюмському напрямі чи нових контрнаступів? Під час цього дослідження Радіо Свобода виявило ще кілька цікавих фотографій, зроблених користувачем Роман Романов і опублікованих у середині серпня. Деякі з них були зроблені із включеною геолокацією, яка вказувала на школу №13 у місті Ірміно Луганської області України. Ірміно перебувало під контролем проросійських сепаратистів ЛНР ще до початку повномасштабного російського вторгнення.
Підтвердити геолокацію знімків нам допомогло співтовариство школи у тій самій соціальній мережі “ВКонтакте”, де опубліковано кілька відео та фото , знятих усередині будівлі. Востаннє школа випустила учнів у 2020 році, після цього, як підтверджують коментатори під постом, там влаштувалися ополченці.
"Роман Андрєєв" не зовсім типовий "ополченець". В Україну він приїхав воювати через Грозний, записавшись до спецназу “Ахмат” – бійці цього підрозділу, як раніше встановили розслідувальна група Bellingcat та російське видання The Insider, причетні до кастрації полоненого українського військового канцелярським ножем.
Радіо Свобода вдалося знайти ще один обліковий запис “Романа Романова”, який він веде під ім’ям “Роман Андрєєв”. З нього випливає, що "Романов-Андрєєв" сповідує іслам. На аватарці у нього прапор сомалійського воєнізованого угруповання "Ахлю ас-Сунна ва-ль-Джамаа". У Сомалі вона протистоїть ваххабітам , а її члени дотримуються помірних релігійних поглядів, воюючи з прихильниками радикального угрупування "Харакат Аш-Шабаб".
Ірміно, розташоване між Луганськом та Алчевськом, поки що знаходиться в тилу окупованої Росією території, проте нові мешканці школи №13 навряд чи можуть почуватися в безпеці: українські військові вже не раз знищували ударами з американських установок HIMARS склади боєприпасів та позиції російських військових у цьому районі , у тому числі в розташованій за 7 кілометрів Кадіївці (колишній Стаханов).
Ситуация в Северодонецке меняется каждый час, город ровняют с землей, – глава ВГА
